За сталою  традицією захід своїм вступним словом відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Сковородинівська родина згадує про свого патрона не раз чи кілька на рік, а, буквально, живе з його іменем кожен новий день. Для нас цей дух є особливим, і я скрізь зазначаю, що УГСП – це, найперше, людиноцентризм і студентоцентризм, відкритість й доступність. Себто ми плекаємо те, за що постраждав Сковорода і пішов з Переяславського колегіуму, фактично. Розуміємо, що, як заклад вищої освіти, ми маємо плекати свободу через мудрість, формувати і розвивати сучасну молодь, яка надалі зробить свій внесок у розвиток нашої держави. Бажаю усім присутнім сковородинівської мудрості, здоров’я та натхнення, витримки в цей складний для нашої країни час», – завершив свою промову Віталій Вікторович після чого від імені усієї родини університету до погруддя Григорію Савичу біля університету лягла корзина квітів.

У онлайн-форматі до зібрання долучився й закордоний гість, керівник партнерського університету – ректор Університету Ієзуїтського в Кракові Томаш Хома:

«Приємно і радісно бути з вами у цей день, розділяти його у цей особливо складний час для вашої країни. Нам дуже резонує назва цього форуму. Прагнення до свободи об’єднує і Україну, і Польщу яка теж тривалий час не мала її. Ми боролися за цю свободу так само як українці і врешті вона прийшла. Господь повернув нам її. Ми бажаємо усім вами аби прийшов такий день, коли ви зможете помолитися вже не «Господи, поверни нам свободу», а «Господи, благослови свободу України». Нехай цей день спонукає до таких пошуків, як би складно це було. Врешті, свобода має величезну вартість. Хочеться підкреслити, що Ігнатій і Сковорода дуже близькі, адже Сковорода закінчив Могилянську академію яка включала принципи заладені св. Ігнатієм Лойолою, а Ігнатій був містиком і філософом й шукав таку ж істину. Нехай Бог благословить Україну і вашу зустріч!».

Мав що сказати і генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич:

«Наші вороги дали відповідь на питання, чому ім’я Григорія Сковороди згадується нами у віках, вшановується на національному рівні. Зміст його думок, хто він такий, чому його постать важлива у європейському контексті, кого він репрезентує – десятиліттями москалі намагаються довести якусь свою причетність до нього, врешті – знищили його музей. Свобода і сковородинівські категорії – те, що відрізняє нас від росіян. Нині його настанови не втрачають актуальності для нашого суспільства. Дбаємо про їх збереження та передачу новим поколінням у музейх НІЕЗ «Переяслав», зокрема меморіальному музеї Г.С. Сковороди. Завжди хочеться більшого, але тішимось, що вже розкрили постать Сковороди для багатьох школярів з Києва чи Черкас. Бажаю вам перемоги, свободи і здоров’я!».

Надалі працювали у форматі міні-презентації сковородинівських видань, де багато років досліджується багатошаровість постаті Григорія Савича, дихає людське натхнення на наукові та мистецькі пошуки. У цей день першою такою подією стало представлення книги Володимира та Світлани Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь. До 300-річчя від дня народження українського вчителя, просвітителя, філософа». Як стало відомо загалу із презентації, яку продемонстрували автори, робота над виданням розпочала свій шлях у 2016 році, коли подружжя Петровських відвідало садибу філософа та мислителя в Сковородинівці на Харківщині, де Григорій Сковорода провів останні дні свого життя. Також відвідали кілька важливих меморіальних музеїв і досліджували першоджерела. Серед іншого, у 2022 році, досліджуючи філософа, завітали й до Переяслава. Пан Володимир та пані Світлина поділилися тонкощами підготовки, ексклюзивними світлинами своїх дослідницьких мандрів та масштабністю презентаційного туру видання. Наостанок презентації подарували університету примірники своїх сковородинівських напрацювань, а також рідкісний двотомник «Байок Харківських» де їх надруковано ще й шрифтом Брайля.

Надалі у межах заходу відбулася презентація монографії авторства Наталії Новородовської та Віталія Коцура. У своїй роботі автори дослідили реалізацію мовної політики в УРСР у 1960–1980-х роках. Серед іншого проаналізували вплив русифікації на соціокультурне життя у означений період та те, як це впливає на т.зв. «мовне питання» в Україні й донині, політизацію свого процесу, тяглість цієї традиції. Зізнаються, хочуть аби ця книга була прикладною і не залежувалася на бібліотечних полицях.

Слово у дистанційному форматі мав й автор передмови до монографії, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він поділився своїми рефлексіями щодо постаті Григорія Сковороди в історії українського народу та сучасності. Надалі представив свою рецензію, оприлюднену в українському медіапросторі, на презентоване наукове дослідження та підкреслив, що «українська мова, культура і духовність завжди були серед міцних основ національної ідентичності, безпеки та свободи мільйонів вільних».

«З цих причин кремлівський імперський дискурс, побудований на неофашистській ідеології, недоімперській суті та хронічній брехні, – серед кривавих прикладів злочинства проти українського народу. В різні роки спостерігалися неодноразові спроби московитів знищити мовні, культурні чи наукові здобутки українців, тому лінгвоцид межував із тотальним фізичним знищенням – геноцидом», – сказав Тарас Дмитрович та нагадав, що однією з причин російсько-української війни, про яку згадують російські пропагандисти, починаючи з 2014 року, стала «мовна проблема».

«Безперечно, така праця заслуговує на увагу не лише з боку мовознавців, істориків чи правників, але і кожного громадянина. Ми маємо розуміти увесь спектр причин російської агресії, а також знати, як боротися з їх наслідками, утверджувати державну мовну політику, зміцнювати громадянське суспільство, захищати людські права. Важливо і те, щоб кожен злочинець поніс покарання за геноцид проти українського народу», – наголосив Уповноважений та, за твердженням авторського колективу, надихнув їх на нове дослідження, у якому охоплять мовне питання у десятиріччях на порубіжжі ХХ-ХХІ ст. Нині ж передали свої чинні напрацювання бібліотеці університету.

Не менш важливою подією стала презентація книги Юрія Садового «Легенда України Григорій Сковорода. Невпійманий світом». У ній автор книги зробив спробу дослідити філософію окремих творів Сковороди, не обмежуючись біографією великого українського містика. Метою книги є вшанування пам’яті філософа та наближення сучасного читача до глибинних витоків його гуманістичних ідей.

«У 80-х до моїх рук потрапила книга Григорія Сковороди. Від його філософських трактатів щось забриніло у моїй душі, я почав в них надалі вчитуватися. Згодом приїхав у Переяслав до музею, познайомився і порозумівся з Михайлом Івановичем Сікорським. Завдячую йому натхненням на написання цієї книги, своїй дружині яка її редагувала і упорядковувала, сину – графічному дизайнеру, що її проілюстрував. У цій книзі моя точка зору на його творчу спадщину, можливо є й інші. Думаю, ми не уявляємо якого світового рівня є постать Сковороди, який пласт думок вона підняла. Зараз шукаємо кошти на видання шостої частини цієї книги», – серед іншого зазначив автор.

Також відбулась презентація найкращих робіт XI Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє».

• Робота-переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана» Аудіокнига «Легенди і перекази про Григорія Сковороду». Автори – творча група вчителів Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області: керівник – Опалінська Валентина Олександрівна, вчитель української мови та літератури; Малимон Людмила Михайлівна, вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар; Горошко Любов Миколаївна, вчитель біології та хімії, педагог-організатор.
• Робота переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана». Степан Нехорошев. Коврайський період Життя і творчості Г.С.Сковороди: усно-історичні оповідання. Упорядник Руденко Юлія Миколаївна, к.і.н., доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Київського кооперативного інституту бізнесу і права.
• Робота переможець у номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві». Короткий аналіз документальних фільмів про життя і творчість Григорія Сковороди у формі презентації. Автор – здобувачка вищої освіти 2 курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом Мельник Оксана Олегівна.
• Робота переможець у номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди». Відео до твору Григорія Сковороди De Libertate у виконанні Тараса Компаніченка та Хорея козацька. Автор і виконавиця ролі: Брик Юлія Владиславівна, здобувачка 3 курсу соціально-психологічного факультету спеціальності «Дошкільна освіта», група ДО-31.

Як зазначила керівниця Навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталії Юхименко, це далеко не всі роботи та гості, які могли б бути представлені та присутні у цьому залі. Принагідно, подякувала усім учасникам та акцентувала увагу, що кращі роботи «не ляжуть на полицю», а обов’язково будуть відображені на науково-освітньому порталі «Григорій Сковорода», який бачить і читає вся Україна, а також на сторінці Центру на сайті університету. Також своїми думками у ході зібрання поділився композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної спілки композиторів України Віктор Рева.

Коли місце основної дії перемістилося до актової зали університету, присутні прослухали виступ мішаної хорової капели кафедри музичного мистецтва і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі під художнім керівництвом і деригуванням професора Анатолія Мартинюка та концертмейстрині Світлани Чорнобай. Традиційна концертна програма додала культурного змісту та музичних фарб святковому дню. Серед іншого виконували три наспіви на текст Григорія Сковороди «Ой, ти пташко» (музика Ігоря Гайдаєнка). Потішили й першим виконанням композиції «Зоряний Переяслав» (у залі були присутні автори цього твору – поет Олександр Потапенко та композитор Віктор Рева), а також відому українську пісню «Черемшина» (вірші – Миколи Юрійчука. музика – Василя Михайлюка, переклад для мішаного хору – Вадима Бриллянта, соло – магістранта І року навчання Олександра Ільчишина) та «Ой, ти дівчино з горіха зерня» (вірші – Івана Франка, аранжування – Віктора Реви).

Після цього на сцену піднялися ректор Віталій Коцур та керівниця Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, які в урочистій атмосфері, під оплески понад сотні гостей заходу, нагородили переможців ХІ Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо у майбутнє», потішилися що цій традиції не стають на заваді пандемії і війни:

У номінації «Наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есеїв, доповідей, рефератів, презентацій)»:

І місце:

• Чугай Наталія – здобувачка І курсу другого рівня вищої освіти факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ткаченко Олеся Віталіївна).
• Волинець Анна – здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів та природокористування України (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України Сидоренко Ірина Григорівна).
• Харченко Назар – здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія,Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Науменко Ольга – асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник професор, доктор  Університету Григорія Сковороди в Переяславі,президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина Блохин Дарина Дмитрівна).

ІІ місце:

• Черниш Юлія – здобувачка вищої освіти ІІ курсу кафедри міжнародних відносин та журналістики, спеціальність «Культурологія» ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» (керівник завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» Момот Неля Миколаївна).
• Зайковська Єлизавета – здобувачка вищоїосвіти І курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Олефіренко Максим – здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Юрченко Вадим – здобувач вищої освіти ІІ курсу факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Березанська Ірина Михайлівна.).

У номінації «Краєзнавча Сковородіана»:

І місце:

• Опалінська Валентина – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Малимон Людмила – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

• Горошко Любов – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Руденко Юлія – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Київського кооперативного інституту бізнесу і права.

У номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди»:

І місце

Брик Юлія – здобувачка вищої освіти ІІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в  Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).

У номінації «Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства»:

І місце:

• Опалінська Валентина – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Малимон Людмила – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Горошко Любов – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

У номінації «Методичні плани вивчення творчости Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів»:

І місце:

• Різник Людмила – директор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Кучеренко Раїса – викладач математики вищої категорії, викладач-методист ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж», м. Переяслав, Київської області.

У номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві»:

І місце:

Мельник Оксана – здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом (керівник кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом Холод Ганна Ярославівна).

У номінації «Літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього»:

І місце:

Рева Віктор – композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної Спілки Композиторів України.

Поза тим, за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність у підготовці студентів до конкурсу подяками були нагороджені:

• Харченко Лариса Миколаївна – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Ткаченко Олеся Віталіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання, заступник завідувача кафедри з виробничих питань, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Холод Ганна Ярославівна – кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Березанська Ірина Михайлівна – кандидат історичних наук, доценткафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Момот Неля Миколаївна – завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», керівник студентів-переможців конкурсу;
• Сидоренко Ірина Григорівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету, Національного університету біоресурсів та природокористування України, керівник студентів-переможців конкурсу.
• Блохин Дарина Дмитрівна – професор, доктор, президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина.
• Потапенко Олександр Іванович – кандидат педагогічних наук, професор кафедри української лінгвістики і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність та багаторічну участь у культурно-мистецьких заходах по вшануванню пам’яті Григорія Сковороди.

Яскравим акордом завершення відзначення 302-річчя від дня народження Григорія Сковороди став вже не перший у стінах альма-матер виступ військового оркестру 25-ї БрОГП ім. князя Аскольда Національної Гвардії України на чолі з начальником, військовим диригентом, старшим лейтенантом Василем Канчієм.  З перших же хвилин виступу він задав настрою відзначенню знаменної дати попурі на українські пісні «О, Україно!» Надалі виконали кілька пісень, які опроявила російсько-українська війна – «Воїни світла» (із репертуару гурту «Ляпіс Трубецькой»), «Героям» (із репертуару гурту «Без Обмежень») та «Їхали козаки» (із репертуару гурту «Тінь Сонця»). Також у програмі лунала низка пісень авторства Володимира Івасюка, зокрема «Червона рута» та «Пісня буде поміж нас». Поруч з тим сковородинівців та гостей закладу дивували як улюбленими композиціями, які виконує вже кілька поколінь українців – «Черемшина», так і відносними новинками – шевченківські «Думи, мої думи» у аранжуванні Артема Пивоварова, «Гуляли» із репертуару Козака Сіромахи та «Кацапи» із репертуару гурту «ТіК», а також англомовною «Gonnaа fly now» композиторів Білла Конті й Керол Коннорс. Присутніх зачаровував вокал: Вікторії Сімонової, Аліни Губської, Олександра Андрейцева й Антона Панькіна. Під бурхливі оплески вдячних слухачів виступ завершили справжнім гімном опору українців – «Ой, у лузі червона калина».

Слід зазначити, що протягом дня для гостей були організовані мистецькі виставки, художні майстерні, майстер-класи та книжкова виставка «Мислитель Григорій Сковорода», яка надала можливість більш глибоко ознайомитись із творчістю і життям цього видатного українця.

Захід став яскравим прикладом того, як культурні і наукові заходи можуть об’єднувати людей різних поколінь навколо спадщини великого філософа, чия мудрість і сьогодні надихає на нові пошуки у розумінні людських цінностей та життєвих орієнтирів.

Запис Презентації, виступ оркестру, відзначення кращих: форум «Філософія свободи і пошуку» згуртував всю Україну навколо 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.