3 квітня 2026 року в межах партнерського проєкту «Платформа можливостей», за ініціативи кафедри політології та журналістики факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася масштабна зустріч студентів та учнів міста із засновниками інтернет-видання «Новинарня» Дмитром Лиховієм та Лесею Шовкун, а також засновником та головним редактором медіапроєкту «ШоТам» Сергієм Колесніковим.

Провідні медійники країни розповіли про реальні заробітки в галузі, виклики штучного інтелекту та пояснили, чому якісна журналістика сьогодні є четвертою владою, здатною змінювати долі держав.

Зустріч розпочалася з розвінчування міфів про низькі доходи в медіа. Модератор заходу, викладач кафедри політології та журналістики Артем Колесник, наголосив, що сучасна журналістика трансформувалася в багатогранну сферу медіаменеджменту. Найперше, його спітч було спрямовано на присутніх у залі випускників закладів середньої освіти міста, присутніх у цей день у залі.

«Уявіть професію: вранці у вас інтерв’ю з прем’єр-міністром, ввечері – з відомим політиком чи бізнесменом, а завтра ви летите на міжнародну конференцію. Повірте, нудно ніколи не буває. І це не лише не нудно, це ще й не бідно. Якщо ви харизматичні та любите вдосконалюватися, за це платять хороші гроші», – зазначив пан Артем.

Він озвучив конкретні цифри ринку: зарплата SMM-менеджера в медіакомпаніях становить від $800 до $2500, відеомейкера – $3000–$3500, а доходи успішних продюсерів та блогерів-мільйонників вимірюються шестизначними сумами.

Засновник видання «Новинарня», майор ЗСУ та речник Генштабу Дмитро Лиховій поділився досвідом поєднання журналістики та військової служби. Він підкреслив, що попри тисячі випускників журфаків, справжнього професіонала подекуди знайти вкрай складно.

«Якісний журналіст – це «штучний товар». Це людина, яка вміє писати «під ключ», знає бекграунд, має контакти й не лінується. Такий автор на вагу золота, він може диктувати свої умови й претендувати на високу зарплату. Ми в «Новинарні» не опускаємося до «жовтизни», ми намагаємося підтягувати читача до свого рівня», – акцентував Дмитро Лиховій.

Окрему увагу під час зустрічі приділили темі AI. Спікери зійшлися на думці, що штучний інтелект – це лише інструмент.

«ChatGPT та інші – це помічники. Робот не візьме інтерв’ю – ну, хіба що вигадають якогось Термінатора, який зможе поговорити на складну тему. Але ШІ допоможе розшифрувати розмову за дві хвилини замість двох діб. Журналіст має бути господарем інструменту, а не його асистентом. До речі, ChatGPT – це вчорашній день, раджу Claude для роботи з текстами», – порадив Сергій Колесніков.

Засновник та головний редактор медіа «ШоТам», військовослужбовець Сергій Колесніков розповів про стратегію успіху через «антитренди». Коли у 2017 році ринок був переповнений «зрадою», його команда вирішила писати про хороше.

«Ми пішли за антитрендом. Вважалося: якщо ти не пишеш про кримінал чи скандали, тебе не читатимуть. Ми ж вирішили дати людям віру в майбутнє. І це спрацювало – зараз у нас додається по 30–50 тисяч фоловерів за місяць. Шукайте свій «блакитний океан», де немає конкуренції, але є перспектива», – поділився Сергій.

Досвідчена репортерка Леся Шовкун звернула увагу на етичний бік професії та небезпеку маніпуляцій, навівши приклад «емоційних пасток» у соцмережах.

«Коли щось викликає у вас надзвичайно сильну емоцію – ви обов’язково маєте спершу подумати: а чому воно так подано? Російська пропаганда використовує емоції як зброю. Буває, що маніпуляція запакована у 80% правди. Ваша відповідальність як журналістів – не йти на поводі у хайпу, а формувати суспільну думку фахово», – підкреслила пані Леся.

Цікавим спостереженням Дмитра Лиховія стало те, що сучасна журналістика в Україні має «жіноче обличчя».

«У нашому колективі з п’яти людей, які мобілізувалися у 2022 році, троє – дівчата. Жінки в цій професії більш відповідальні та працьовиті», – зауважив він.

Щодо долі друкованих медіа, про яку запитав автор цих рядків, спікер навів несподіване порівняння:

«Газети – це як дрони на оптоволокні. Їх неможливо «заглушити2 РЕБом. Коли завтра зникне інтернет чи електрика, газета залишиться фізичним доказом історії, який не видалиш кнопкою «delete».

Зустріч була організована кафедрою політології та журналістики, Науковим товариством університету та Відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю в межах партнерського формату «Платформа можливостей». На згадку про зустріч гості лишили автографи на дверях офісу організаторів, а захід став майданчиком для відвертого обміну досвідом між майбутніми медійниками та визнаними майстрами слова.

Як перетворити журналістику на прибуткову справу? Чому медіа – це не лише про новини, а й про колосальний саморозвиток? Чому роль журналіста в сучасній Україні є критично важливою?

 Знайти відповіді на ці питання спробуємо у прийдешню п’ятницю, 3 квітня 2026 року о 13:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського та дистанційно на плафтормі Zoom, спільно зі знаковими постатями українського медіапростору – засновниками інтернет-видання «Новинарня» Дмитром Лиховієм та Лесею Шовкун. Тими, хто знає про журналістику «з полів», редакційних кабінетів та навіть з передової.

Зустріч відбудеться у партнерському форматі «Платформа можливостей», який реалізується Науковим товариством університету та Відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю. Цього разу спільно з кафедрою політології та журналістики факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій університету.

• Дмитро Лиховій – майор ЗСУ, журналіст, засновник та головний редактор популярного онлайн-видання «Новинарня», у минулому – багаторічний очільник газети «Україна молода».
• Леся Шовкун – досвідчена журналістка онлайн-видання «Новинарня», майстриня глибоких текстів та актуальних репортажів.
• Артем Колесник – викладач кафедри політології та журналістики, який куруватиме дискусію та допоможе розкрити секрети професії.

Зустріч пройде у форматі відкритого діалогу на тему: «Світ журналістики та медіа: прибуткова професія, сповнена можливостей та саморозвитку». У центрі уваги – практичні кейси та реальний досвід, а саме:

1. Професійний вибір: чому журналістика залишається однією з найцікавіших сфер для побудови кар’єри?
2. Важливість «тут і зараз»: чому якісна робота медіа є запорукою національної безпеки та стійкості суспільства?
3. За лаштунками редакції: що насправді робить журналіст щодня, окрім написання текстів?
4. Можливості для росту: як журналістика відкриває двері до закритих кабінетів, світових подорожей та впливу на соціальні процеси.

«Ми прагнемо показати студентам, що журналістика – це не лише ремесло, а й потужний інструмент для самореалізації та фінансової незалежності, якщо підходити до справи фахово та з гарячим серцем», – зазначають організатори.

Запрошуємо здобувачів усіх факультетів, викладачів та зацікавлених мешканців громади. Це шанс почути «перші вуста» української журналістики та поставити питання, відповіді на які не знайдеш у підручниках. Приходьте за можливостями, набувайте досвіду!

У п’ятницю, 13 березня 2026 року, попри всі народні забобони, у стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі панувала атмосфера максимального драйву та відвертості. 114 аудиторії  (Центр інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center») наново стала епіцентром молодіжного руху, адже першим гостем весняного сезону популярного в альма-матер та за її межами, проєкту «Платформа можливостей» став харизматичний український блогер, комік та «той самий тип з Рейтарської» Саша Потупа, більш відомий десяткам тисяч підписників за ніком @potupoid.

Зустріч, організована Відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, зібрала повну аудиторію – студенти, ліцеїсти та місцеві школярі прийшли почути історію успіху людини, яка зуміла перетворити локальне переяславське коріння на впізнаваний бренд у загальнонаціональному медіапросторі.

Розпочавши розмову, Саша одразу розвіяв міфи про «швидкий та легкий успіх». Його історія – це не про випадкове везіння, а про наполегливу працю та пошук себе. Гість відверто розповів про свою освіту, яка на перший погляд зовсім не корелюється з його теперішньою діяльністю. Мало хто знав, що популярний креативник за фахом – фахівець з аквакультури та водних біоресурсів.

«Я вчився на дипломного рибовода, якщо по-простому. Люди часто не вірять, що таке існує. Моя перша практика проходила на осетровій фермі: встаєш зранку, чистиш сітки, годуєш рибу. Це був колосальний досвід, який навчив мене праці», – поділився відносно нещодавніми спогадами Потупа.

Згодом були нічні зміни бариста в мережі популярних кав’ярень та перші кроки в гуморі. Саша наголосив, що саме в ті безсонні ночі він написав свій перший стендап-монолог, зрозумівши, що гумор – це не просто розвага, а точна математика та логіка, які згодом допомогли йому в створенні вірального контенту.

Ключовою темою обговорення став проєкт «Тип з Рейтарської», який приніс Саші широку впізнаваність. Модератор зустрічі, гостьовий редактор проєкту Максим Левченко, півжартома, поцікавився: чи був цей образ стратегічно вивіреним маркетинговим ходом? Відповідь гостя була простою – все почалося зі щирого пориву та дружби.

Разом зі своїм другом Єгором вони просто транслювали своє життя: походи кав’ярнями, розмови про побутові проблеми та самоіронію. Виявилося, що щирість – це саме те, чого найбільше потребує сучасна аудиторія. Саша підкреслив, що успішний блог сьогодні – це не ідеальна картинка, а здатність бути справжнім, не боятися здаватися смішним чи недосконалим.

Студенти з цікавістю розпитували про досвід співпраці з українськими зірками, зокрема Євгеном Яновичем який буквально вчора з’явився у сторіз нашого гостя. Саша пояснив, що робота з великими брендами та медійними особами вимагає не лише креативу, а й великої відповідальності. Надалі він детально зупинився на понятті «червоних прапорців» у співпраці з бізнесом, зазначивши, що надмірна кількість умов та штучність вбивають будь-яку рекламу.

Говорячи про фінанси, гість не став приховувати: креатив у 2026 році може приносити гідний дохід, але лише за умови, що ви готові працювати 24/7 і постійно адаптуватися до нових трендів.

Особливий щем у залі викликали слова Саші про рідне місто. Попри столичне життя, він часто підкреслює, що він переяславець. Для багатьох присутніх школярів це стало потужним інсайтом: старт у маленькому місті – це не обмеження, а ресурс.

«Я пишаюся тим, що наше місто завжди було і залишається україномовним. Коли мене питають, чи переходив я на українську, я кажу, що завжди нею говорив. Переяслав розвивається: тут відкриваються круті кав’ярні, тут живуть талановиті люди. Не бійтеся вчитися тут, головне – ваше бажання рухатися вперед», – підсумував Саша.

Зустріч супроводжувалася жвавою сесією запитань та відповідей. Студентів цікавило все: від того, скільки підписників у Саші зараз (близько 45 тисяч в Instagram – прим.авт.), до його ставлення до сучасного українського музичного ринку. Не обійшлося і без жартів про особисте: дізнавшись, що серце блогера зараз вільне, жіноча частина аудиторії не приховувала емоцій.

Незабаром на youtube-каналі університету вийде відеоверсія розмови – якщо вам не вдалося побувати на зустрічі наживо, неодмінно дочекайтесь, аби дізнатися усе найцікавіше з перших вуст.

«Платформа можливостей» знову довела, що подібні зустрічі – це не просто розмови, а реальний заряд мотивації. Саша Потупа на власному прикладі показав, що шлях від «рибних сіток» до мільйонних охоплень можливий, якщо в основі вашої справи лежить наполегливість, самоіронія та безмежна любов до того, що ти робиш. Звісно ж не обійшлося без фото, зйомок відео зі студентами, підписів на дверях офісу Наукового товариства університету, дружніх порад та жартів які неодмінно триматимуть позитивний настрій нашого сковородинівського гурту до нових зустрічей із Сашею і не тільки.

А тим часом нагадаємо, що у понеділок в УГСП стартує новий зірковий проєкт «University Live Stage»: першою гостею стане фронтвумен гурту «Zwyntar» Саша Кладбіще. Не прогавте старту!