29 червня 2026 року спеціалізованою разовою Вченою радою за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки (01 Освіта / Педагогіка) було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Шелеста Леоніда Леонідовича на тему «Формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах інтернаціоналізації вищої освіти».

Науковим керівником роботи виступила доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри освітології та педагогічної інноватики Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шапран.

Повідомляється, що у дисертації презентовано сучасне бачення проблеми формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах інтернаціоналізації вищої освіти. Актуальність дослідження підсилюється необхідністю розв’язання суперечностей між проголошеною на державному рівні підтримкою інтернаціоналізації вищої освіти та часто декларативним характером її реалізації на практиці. Зважаючи на глобалізаційні процеси, зростає попит на багатомовність та міжкультурну комунікацію, що потребує якісних змін у підготовці вчителів іноземних мов, здатних до вільного спілкування та активної діяльності в іншомовному соціокультурному середовищі.

Як йдеться у анотації до роботи, практичне значення отриманих результатів полягає в експериментальній апробації авторської моделі та педагогічних умов формування соціокультурної компетентності майбутніх фахівців. Крім того, дисертантом створено комплексну методику діагностики та розроблено низку методичних рекомендацій для формування досліджуваного феномена за законодавчим, університетським, управлінсько-організаційним та технологічно-методичним напрямами.

Наукова спільнота високо оцінила актуальність дисертаційної роботи, її фундаментальність та важливе теоретичне і практичне значення в умовах інтеграції сучасної системи освіти України до європейського простору.

Захищена вами дисертація – це вагомий крок у розвитку наукової спільноти нашої альма-матер, значний внесок у вивчення міжкультурної комунікації та вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

Від щирого серця вітаємо вас та вашого наукового керівника з успішним захистом і бажаємо подальших наукових досягнень та професійних звершень. Ваша праця служить чудовим прикладом для молодих дослідників, які лише готують свої наукові розвідки та планують свій захист.

Нехай ваші подальші наукові дослідження принесуть нові знання та сприятимуть покращенню освітньої практики у вищій школі!

19 червня 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського спеціалізованою разовою Вченою радою за спеціальністю 053 Психологія було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Скляренка Сергія Руслановича на тему «Психологічні чинники розвитку асертивності психологів-консультантів у процесі професійної підготовки».

Науковим керівником роботи виступив кандидат психологічних наук, доцент Ніколаєв Леонід Олегович.

Повідомляється, дисертаційне дослідження присвячено професійній асертивності психологів-консультантів – життєво важливій здатності фахівця тримати баланс між глибокою емпатією до проблем клієнта та чітким збереженням власних психологічних меж. В умовах сучасних викликів (зокрема, війни в Україні та масової травматизації суспільства) психологи стикаються з екстремальним емоційним навантаженням. Дисертація доводить, що асертивність для них – це не просто побутове вміння сказати «ні», а комплексна професійна якість, яка захищає від вигорання, дозволяє керувати процесом терапії та робить психологічну допомогу дійсно ефективною.

У анотації  наголошено на тому, що у роботі:

• Розроблено теоретичну базу: Асертивність розкладено на чотири компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий, ціннісний), які формують два ключові рівні — базові навички (інструментальний) та глибинну професійну позицію (екзистенційний).
• Проведено масштабний аналіз: На вибірці з майже 400 студентів та діючих психологів дослідник визначив, що головним рушієм асертивності є професійна самоповага та рефлексія. Також було виділено три типи консультантів (від зрілих професіоналів до тих, хто схильний до залежно-конформної поведінки).
• Створено практичне рішення: Найважливішим результатом є розробка та успішна перевірка 12-тижневої тренінгової програми «Асертивний консультант». Експеримент довів, що цю компетенцію можна і треба цілеспрямовано тренувати під час навчання у закладах вищої освіти.

Як наслідок, це ґрунтовне прикладне дослідження дає чітку відповідь на питання: як підготувати стійкого психолога, який зможе ефективно лікувати інших, не руйнуючи при цьому власну психіку. Його актуальність та важливість високо оцінила наукова спільнота.

Успішний захист вашої дисертації – це визначна подія для наукової спільноти нашої альма-матер. Ваше дослідження робить глибокий внесок у розуміння психології розвитку особистості та вдосконалення підготовки майбутніх психологів.

Щиро вітаємо вас і вашого наукового керівника із цим знаменним етапом! Бажаємо невичерпної енергії для нових професійних і наукових звершень. Ваша ґрунтовна праця є чудовим орієнтиром для молодих науковців, які тільки починають свій дослідницький шлях.

Нехай ваші майбутні проєкти збагачують психологічну науку свіжими ідеями та приносять відчутну користь практичній діяльності.

22 травня 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулося засідання спеціалізованої вченої ради ДФ 27.053.013 зі спеціальності 053 «Психологія», на якому було прийнято до захисту дисертацію Кобець Ірини Вікторівни на здобуття ступеня доктора філософії. Тема наукового дослідження – «Психологічні передумови професійної інтеграції ветеранів війни».

Наукове керівництво роботою здійснювала заслужений працівник освіти України, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Калмикова Лариса Олександрівна.

Повідомляється, що обрана тема дисертаційного дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, який органічно поєднує психологічні та соціальні чинники. Таке бачення дозволяє комплексно підійти як до діагностичних процедур, так і до розроблення інтервенційних стратегій, що враховують психологічні передумови для ефективної професійної інтеграції. Остання розглядається як кінцева мета повного повернення ветеранів до мирного життя, їхнього самоздійснення та самореалізації. З огляду на це, професійна інтеграція тлумачиться з психологічних позицій як складний багатоступеневий процес. Він охоплює подолання психологічних травм за підтримки фахівців, родини та колег, адаптацію до нового робочого середовища, а також ефективне застосування унікальних військових навичок, таких як дисципліна, лідерство й командна робота. При цьому головною психологічною передумовою успішної інтеграції є перехід від «воєнного» мислення до громадянського, що, на думку дослідниці, потребує розуміння та терпіння з боку роботодавців і суспільства для формування підтримувального середовища.

Як зазначається в анотації до дисертації, обрана проблема тісно пов’язана з міжнародними ініціативами. Зокрема, йдеться про спільний науковий проєкт із Harvard Macy Institute for Educators in the Health Professions (США) та співпрацю з тренінговою компанією Go2Goal Inc. (Канада). Крім того, у межах дисертаційного дослідження було розроблено й успішно апробовано три авторські тренінгові програми, які офіційно зареєстровані як об’єкти інтелектуальної власності. Серед них: «Усвідомленість у роботі з травмою / Mindfulness for Trauma», «Науково обґрунтовані інструменти позитивної психології для освітян» та «Інтегративний підхід до реабілітації ветеранів із травматичним досвідом: нейропсихологічні засади, полівагальна теорія та практики усвідомленості».

Наукова спільнота відзначила високий рівень теоретичного узагальнення, безперечну новизну отриманих результатів в умовах тривалої війни та вагоме практичне значення роботи. Воно полягає у розробленні й успішній апробації інноваційних психотехнологій та спеціалізованих тренінгових програм із можливістю їх широкого впровадження у повсякденну діяльність реабілітаційних центрів, а також у систему підготовки й підвищення кваліфікації психологів, які супроводжують процес адаптації та професійної інтеграції ветеранів.

Надсилаємо найщиріші вітання Вам та Вашій науковій керівниці з нагоди успішного захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія». Це вагоме досягнення беззаперечно свідчить про Вашу наукову зрілість, цілеспрямованість та глибокий професіоналізм, а також підтверджує високу актуальність і практичну значущість проведеного дослідження.

Бажаємо невичерпного натхнення, успішної реалізації нових сміливих ідей та подальших наукових звершень. Нехай цей важливий крок стане надійною основою для Вашого майбутнього професійного зростання та потужного особистого внеску у розвиток вітчизняної психологічної науки.

16-17 квітня 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі спеціалізовані разові вчені ради за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» прийняли до захисту три дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.

У цей день до захисту було прийнято роботу за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Орлова Олексія Олександровича на тему: «Інноваційність як іманентна складова розвитку системи охорони здоров’я України: управлінський аспект». Науковим керівником виступила доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорівна.

Актуальність дослідження Олексія Олександровича зумовлена об’єктивною потребою модернізації системи охорони здоров’я України в умовах глобальних викликів, цифрової трансформації та руйнівних наслідків війни, що вимагає переходу від традиційних адміністративних підходів до інноваційної моделі публічного управління. Сучасні тенденції розвитку галузі потребують створення гнучкої управлінської архітектури, здатної ефективно інтегрувати технологічні рішення (e-Health, телемедицину, штучний інтелект) та забезпечувати баланс між державним регулюванням, автономією медичних закладів і потребами пацієнтів.

П’ятниця продовжила наукову естафету захистом двох дисертаційних досліджень у межах тієї ж спеціальності.

Першою свою роботу на тему «Публічне управління розвитком спроможних територіальних громад в сучасних умовах» представила Гримак Ірина Ярославівна. Наукове керівництво роботою здійснювала Бурик Зоряна Михайлівна, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та адміністрування.

У дослідженні обґрунтовано об’єктивну необхідність удосконалення публічного управління спроможністю територіальних громад в умовах системних трансформацій, спричинених реформою децентралізації та критичними викликами воєнного стану. Сучасні тенденції розвитку місцевого самоврядування потребують відходу від вузькогалузевих підходів на користь комплексної моделі, що інтегрує політико-суспільну, адміністративну, фіскальну та цифрову спроможність. В умовах обмеженості ресурсів та потреби у повоєнному відновленні особливої ваги набуває здатність громад адаптуватися до нових реалій, забезпечуючи безпеку населення, підтримку ВПО та стійкість критичної інфраструктури.

Завершальним етапом став захист дисертації Панової Тетяни Віталіївни на тему: «Механізми формування  і реалізації публічного управління для стимулювання сталого розвитку регіону». Науковий керівник – Бурик Зоряна Михайлівна, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та адміністрування.

Автором дослідження представлено комплексний аналіз і обґрунтовано об’єктивну необхідність удосконалення механізмів публічного управління для стимулювання сталого розвитку регіонів України в умовах глобальної нестабільності та повоєнного відновлення. Актуальність дослідження зумовлена потребою подолання структурних дисбалансів між економічними інтересами, екологічними обмеженнями та соціальними зобов’язаннями держави, що вимагає переходу до моделі динамічної рівноваги регіональних систем. Сучасні тенденції розвитку потребують відхід від формального планування на користь інклюзивного врядування, базованого на принципах поліцентричності, субсидіарності та цифровізації моніторингу цілей сталого розвитку (ЦСР).

Шановні доктори філософії PhD та їх наукові керівники!

Щиро вітаємо Вас із успішним захистом дисертацій та отриманням ступеня доктора філософії! Символічно, що цей науковий марафон був присвячений саме публічному управлінню – фаху, від якого залежить майбутнє нашої країни. Ваша наполегливість і високий інтелектуальний рівень стали гідним внеском у скарбницю новітніх досягнень Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Нехай цей успіх відкриє перед Вами нові горизонти для впровадження реформ, наукових відкриттів та реалізації найсміливіших державотворчих проєктів. Бажаємо невичерпної енергії, професійного визнання та нових звершень на благо українського народу!

23 жовтня 2025 року, у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі спеціалізованою вченою радою ДФ 27.053.013 за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» до захисту було прийнято дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Ковача Сергія Юрійовича на тему «Організаційно-методичні умови оптимізації навчально-тренувального процесу юних плавців на етапі початкової спортивної підготовки».

Науковим керівником роботи виступив кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент, доцент кафедри теорії і методики виховання і спорту факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Університету Григорія Сковороди в Переяславі Пивовар Андрій Анатолійович.

Повідомляється, що в межах дисертаційної роботи досліджено організаційно-методичні умови оптимізації навчально-тренувального процесу юних плавців на етапі початкової спортивної підготовки, зокрема особливості вдосконалення фізичного стану, розвитку координаційних, швидкісно-силових здібностей і підвищення адаптаційно-резервних можливостей дітей молодшого шкільного віку в умовах сучасної системи підготовки спортсменів.

«Отримані в ході дослідження результати дають підстави стверджувати, що розроблені організаційно-методичні умови оптимізації навчально-тренувального процесу юних плавців на етапі початкової спортивної підготовки забезпечують ефективне вдосконалення фізичного стану, плавальної та загальної фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку. Запропонована трирівнева програма занять із використанням комплексних спеціальних вправ на суші та у воді, побудована на дотриманні етапності підготовки, виявила позитивний вплив на розвиток функціональних систем організму хлопчиків 6–7 років, підвищення їх координаційних, швидкісно-силових здібностей і рівня адаптаційно-резервних можливостей. Теоретичне обґрунтування структури моделі етапу початкової підготовки, визначення критеріїв ефективності та доведення результативності експериментально перевіреної програми засвідчують наукову новизну й практичну значущість проведеного дослідження», – йдеться в анотації до дисертації.

Щиро вітаємо Вас із успішним захистом дисертації та здобуттям наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 017 «Фізична культура і спорт»!

Ваше дослідження є важливим внеском у розвиток організаційно-методичних засад підготовки юних спортсменів і свідчить про високий рівень професіоналізму, наполегливості та відданості науці. Отримані результати не лише поглиблюють розуміння ефективності навчально-тренувального процесу дітей молодшого шкільного віку, а й створюють практичні можливості для вдосконалення спортивної підготовки в плаванні.

Бажаємо Вам подальших наукових успіхів, творчого натхнення та реалізації всіх професійних планів. Нехай Ваші досягнення й надалі слугують розвитку фізичної культури та спорту, а кожен новий проєкт приносить задоволення і заслужене визнання.

Європейська мережа академічної доброчесності (ENAI) презентує нову ініціативу: Student Ambassador Program for Academic Integrity. Програма спрямована на зміцнення культури академічної доброчесності у вищій освіті шляхом залучення студентів як довірених перших контактних осіб. Як до неї можуть долучитися сковородинівці?

Повідомляється, що студентські амбасадори виступатимуть в ролі посередників серед своїх однолітків, допомагаючи роз’яснювати питання, ділитися матеріалами та просувати доброчесність у своїх академічних спільнотах. Завдяки навчанню, наставництву та можливостям міжнародного нетворкінгу амбасадори отримають цінний досвід, одночасно сприяючи формуванню культури довіри та відповідальності.

• Відкрита для студентів всіх рівнів (бакалавр, магістр, PhD) з будь-якої країни.
• Тривалість: 1 рік, з можливістю продовження. Приблизно. 3–4 години/місяць.
• Переваги: тренінги, менторство, визнання, та розвиток лідерських навичок.

Дедлайн подачі заявок: 19 жовтня 2025, 23:59 CET.

Форма для подачі заявки: https://forms.gle/ZdRgBr6NUJPNa7rB8

Більше інформації на сайті ENAI: Student Ambassador Program for Academic Integrity

16 серпня 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 053 Психологія Бєлоусової Катерини Валеріївни на тему «Психологічні чинники адаптації тимчасово переміцених осіб до нових умов життєдіяльності під час війни».

Науковим керівником роботи виступила доктор психологічних наук, професорка Університету Григорія Сковороди в Переяславі Волженцева Ірина Вікторівна.

Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному вивченню проблеми адаптації у період воєнного конфлікту, пов’язаної з необхідністю прискорення даного процесу у тимчасово переміщених осіб до нових умов існування, з огляду на відсутність у психологів психодіагностичних методик та оптимізаційних засобів, необхідних для забезпечення успішної адаптації.

«Актуальність дослідження зумовлена потребою вирішення проблеми переміщення осіб до нових умов життєдіяльності в умовах постійних економічних, соціальних, політичних змін, спричинених наслідками воєнного конфлікту. Громадянам, які опинилися у цих умовах, важливо адаптуватися до нових умов власного існування та певного рівня життєдіяльності під час війни. Одним із важливих та ефективних шляхів прискорення адаптації переміщених осіб в нове соціальне середовище є оптимізація психологічного способу життя, актуалізація міжособистісних стосунків, соціальних контактів, за рахунок яких поліпшуються професійні, економічні, побутові, особисті проблеми. Сьогодні психологічна адаптація сприймається не як пристосування людини до вже сформованих вимог нового середовища, а як багатоаспектне, різнопланове явище, важливий компонент життя людини, сукупність властивостей індивіда, що зумовлюють рівень його пристосування до нових умов природного і соціального середовища; як система заходів, спрямованих на формування поведінкових і психологічних процесів, що дозволяють людині адекватно реагувати на зміни у навколишньому середовищі для узгодження індивідуальних цінностей, переконань та суспільних норм», – йдеться у анотації до дослідження.

Наукова спільнота високо оцінила актуальність дисертаційної роботи та її важливе теоретичне і практичне значення в умовах розвитку сучасної ситуації в Україні та психології як науки.

Шановна Катерино Валеріївно!

Вітаємо вас із важливим етапом у вашій науковій діяльності – захистом дисертації на здобуття ступеня доктора філософії. Ваша дослідницька робота є надзвичайно актуальною та важливою у нинішніх умовах.

Бажаємо вам нових звершень та подальших наукових досягнень. Нехай ваша робота стане вагомим внеском у розвиток психології та допоможе багатьом людям подолати життєві виклики. Попереду ще багато перемог, і ми переконані, що ваш шлях у науці буде сповнений успіхів і натхнення!

13 серпня 2024 року у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка спеціалізованою разовою Вченою радою ДФ 56.147.019 було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії зі спеціальності 032 Історія та археологія Остапчука Олексія Олександровича на тему «Мистецтво в радянській пропаганді (1964-1982 рр.)».

Науковим керівником роботи виступив ректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, доктор історичних наук, професор Олександр Іванович Курок.

У дисертації досліджено специфіку використання мистецтва в радянській пропаганді протягом періоду з 1964 по 1982 рр., проаналізовано засоби та методи його впливу на суспільство та розкрито роль мистецтва у формуванні радянської пропагандистської системи означеного періоду.

Як зазначено у анотації до роботи, у результаті проведеного дослідження визначено форми і методи використання мистецтва в радянській пропаганді в період із 1964 по 1982 рр. З’ясовано масштаби поширення цього впливу та виявлено його ключові аспекти в соціумі СРСР. Аналіз наукових праць і джерел дозволив схарактеризувати мистецтво як один з основних інструментів радянської ідеологічної пропаганди.

«Безперечно важливу роль в захисті відіграли члени спеціалізованої вченої ради ДФ 56.147.019 – опоненти: доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університет Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Костянтинівна Молоткіна,  доктор історичних наук, професор, проректор  з науково-педагогічної роботи Запорізького національного університету Юрій Олегович Каганов,   рецензенти: доктор історичних наук, професор Кафедра історії, правознавства та методики навчання ГНПУ ім. О. Довженка  Віктор Степанович Прокопчук,  кандидат історичних наук, доцент, директор Навчально-науковий інститут філології та історії ГНПУ ім. О.  Довженка Олена Анатоліївна Чумаченко  та голова спеціалізованої ради  доктор педагогічних наук, доцент Андрій Петрович Гриценко», – йдеться у повідомленні кафедри історії, правознавства та методики навчання ГНПУ ім. О. Довженка у Facebook.

30-31 травня 2024 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі у змішаному форматі (очно та на платформі «Microsoft Teams») провели щорічний науково-методологічний семінар здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Сучасні проблеми та перспективи розвитку освіти і науки».

Найперше з вступним словом до аспірантів звернулися проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, гаранти ОНП: 011. Освітні, педагогічні науки, завідувачка кафедри освітології та педагогічної інноватики соціально-психологічного факультету, професорка Ольга Шапран; 032. Історія та археологія,  завідувачка кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, професорка Валентина Молоткіна та 033. Філософія, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, керівник навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, а також інші запрошені завідувачі кафедр, наукові керівники аспірантів. Модерувала семінар кандидат педагогічних наук, професор кафедри освітології та педагогічної інноватики, завідувачка відділу аспірантури та докторантури Антоніна Розсоха

Надалі слово мали аспіранти усіх спеціальностей, за якими здійснюється їх підготовка в нашому Університеті:  011 Освітні, педагогічні науки; 014 Середня освіта (українська мова і література); 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями); 017 Фізична культура і спорт; 032  Історія та археологія; 033 Філософія; 035 Філологія; 051 Економіка; 053 Психологія; 071 Облік і оподаткування; 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок та 281 Публічне управління та адміністрування.

Слід зауважити, що пріоритетним напрямом освітньої діяльності здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня є наукова складова, тому наукова дискусія стосувалася усіх вимог щодо обов’язкових складових атестації здобувача наукового ступеня доктора філософії. Обговорювалися теоретичні та практичні навички дослідника з урахуванням специфіки окремої наукової проблематики.

Безумовно, такі семінари є важливими для наукових досягнень здобувачів, особливостей дисертаційного дослідження з метою досягнення якісних результатів. Сподіваємося на успіх наших аспірантів та успішну фіналізацію їх старань – відмінний захист дисертацій на здобуття ступеня докторів філософії PhD.

Когорту науковців Університету Григорія Сковороди в Переяславі поповнила молода докторка філософії Наталія Новородовська, яка 27 червня 2023 року захистила дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії у разовій спеціалізованій вченій раді УГСП за спеціальністю 032 «Історія та археологія» на тему «Мовна політика в УРСР (1960 – 1980-х рр.): соціокультурний вимір».

Наталія Олександрівна написала свою роботу під науковим керівництвом доктора історичних наук, професора, ректора УГСП Віталія Коцура і кандидатки історичних наук, доцентки Алли Зленко.

Наказом №3 від 14 липня 2023 р. було постановлено видати Наталії Олександрівні Новородовській диплом доктора філософії та додаток до нього європейського зразка з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія».

Щиро вітаємо Наталію Олександрівну і її наукових керівників з успішним захистом, а також завершенням навчання в аспірантурі УГСП. Сподіваємося, що отримані в університеті знання стануть запорукою вагомих здобутків та допоможуть досягти омріяних вершин у професійній діяльності!

 

Пресцентр відділу аспірантури та докторантури

Сьогодні, 17 лютого 2022 року, о 13:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського спеціалізованою разовою Вченою радою за спеціальністю  011 Освітні, педагогічні науки було прийнято до захисту дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії Мельниченко Людмили Ігорівни на тему: «Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи засобами STEM-технологій».

Науковим керівником роботи виступила Ігнатенко Наталія Вікторівна, кандидат педагогічних наук, професор, декан факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

«Реформування освіти на сучасному етапі її розвитку зумовлює необхідність у вдосконаленні професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, зокрема процесу формування дослідницьких умінь засобами STEM-технологій.

У дисертації вивчено теоретичні основи формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи засобами STEM-технологій, обґрунтовано його структурно-функціональну модель і педагогічні умови, оптимізовано формування дослідницьких умінь майбутніх учителів початкової школи засобами STEM-технологій», – йдеться в анотації до дисертації.

Матеріали цього дослідження можуть використовуватися для організації дослідницької діяльності студентів в навчальний і позанавчальний час, підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, розвитку їхніх дослідницьких умінь в контексті Нової української школи, проведення і демонстрації досліджень в освітньому процесі початкової школи, зокрема під час викладання мовно-літературної, природничої, математичної освітніх галузей.

Наукова спільнота високо оцінила актуальність дисертаційної роботи та її важливе теоретичне і практичне значення в умовах розвитку сучасної системи освіти в Україні.

Щиро вітаємо Людмилу Ігорівну з цією надзвичайно важливою подією. Бажаємо успішного втілення творчих та наукових задумів, натхнення у професійному рості і майбутніх наукових пошуків.