Вже післязавтра, у неділю, 31 березня 2019 року, відбудеться довгоочікуваний перший тур виборів Президента України – події, до якої вже кілька місяців прикута увага усіх українців, більшість з яких, в умовах існування в цьому процесі близько сорока кандидатів, ще й досі не визначились стосовно того, кого ж обрати на найвищий пост у державі, аби вкотре не розчаруватися, і не допустити до «державного корита» представників ворожої «п’ятої колони» та не втратити хоча б тієї хиткої стабільності в державі, яку ми маємо сьогодні.

Саме задля того, аби хоч трішки унормувати в головах сковородинівців, що й досі знаходяться на роздоріжжі вибору, їх думки та переконання,  у вівторок, 26 березня 2019 року, до нашого закладу вищої освіти завітав український історик, експерт-політолог та політичний консультант Олександр Палій. У ході годинної зустрічі  зі студентами, викладачами університету та небайдужими містянами, Олександр Андрійович поділився своїми думками щодо правильності вибору, та підвів попередні підсумки цієї цікавої та напруженої політичної гонки, спрогнозувавши її подальший розвиток та відповівши на численні запитання, що виникли у присутніх.

У вітальному слові гість подякував за запрошення, та коротенько ознайомив учасників зустрічі зі своєю біографією. Олександр Палій є автором близько 70 наукових публікацій, близько 700 газетних і журнальних публікацій, 150 відеосюжетів, редактором 6 книг, зокрема історичного спрямування. Із собою до Переяслава Олександр Палій, який позиціонує себе як популяризатора української історії, принагідно, привіз своє видання «Короткий курс історії України», яке перекладено багатьма світовими мовами. Зокрема, у Переяслав гість привіз його переклади англійською та китайською (єдиний підручник з історії України, перекладений нею – прим.авт), які, принагідно, подарував бібліотеці навчального закладу. Пан Олександр зазначив, що з історичного досвіду нинішнє українське суспільство може винести декілька важливих уроків, зокрема щодо того, що упродовж тривалого часу нинішня Російська Федереція, завжди було і лишається чи не найбільшою загрозою для української державності.

Повертаючись до обговорення президентської кампанії, Олександр Андрійович відмітив не меншу важливість цих президентських виборів від тих, які відбулися у 2014 році. На те, аби вибір українців знову схилив шальки українських державницьких терезів в бік колонізаційної залежності від Росії наш очевидний зовнішній ворог виділяє чи не всі можливі ресурси, активно співпрацюючи з п’ятою колоною, яка, на прикрість, і досі, на двадцять восьмому нашої незалежності, має місце в нашій країні, в тому числі і у складі керівних органів державної влади України, а також представлена т.зв. українським олігархатом. Зокрема, не секрет, що велика її кількість і досі є народними депутатами України. Всі ці сили висмоктують із країни дорогоцінні внутрішні ресурси, які, свого часу, при розумному розпорядництві ними могли і досі можуть зробити з України дійсно велику і сильну державу, яка не муситиме бігати «на поклон», яка не проситиме допомоги у інших країн. Ми маємо все потрібне – у нас, громадян, у більшості, не вистачає лише розуму обрати сильного і дійсно незалежного та чесного керівника, який зможе дати повноцінну відсіч агресорам та продовжити позитивні тенденції і той шлях розвитку, який обрав і за який заплатив життями українців під час Революції Гідності наш народ, за які продовжує платити в окупованому Криму та на Донбасі.

На думку Олександра Палія, нині в Україні триває жорстка й брудна політична боротьба між кандидатами, яка часто супроводжується зовнішнім впливом. Але не все так погано, адже поруч з величезною кількістю проблем та недоліків, які і далі продовжують існувати в Україні (засилля олігархату, корупція, слабка інформаційна й кадрова політика влади) за останні роки Україна має і беззаперечні здобутки, на які українці, певно, в силу своїх одвічних ментальних рис, звертають дещо меншу увагу, ніж того хотілось би керівництву нашої держави, яке прагне продовжити цю політику.

Відтак, зважаючи на те, що після анексії Криму та окупації частини Донецької та Луганської областей Україна втратила 22 % промисловості і чверть золотовалютних резервів, Україні вдалося уникнути дефолту. Більше того, золотовалютний резерв України за останні 5 років зріс до 20 млрд. (на початок 2014 року ця сума складала 7 млрд.). Крім цього, Україні вдалося переорієнтувати понад 43% економічних ринків на Європу, у наслідок чого Російська Федерація вже не має такого тотального впливу на українську економіку та енергетичний сектор, як це було до 2014 року; Відновлено «з попелища» боєздатні Збройні Сили України, які із 2014 року донині зросли до 250 тисяч військовослужбовців; відбулося налагодження потужних дипломатичних стосунків з представниками інших країн (збереження антиросійської коаліції), підписано угоду про безвізовий режим з ЄС, проведено історично необхідну декомунізацію; децентралізацію; значно українізовано інформаційний та культурний простір. Список можна продовжити.

Після спічу промовця у залі почалося активне обговорення почутого: присутні ставили гостю, в якійсь мірі, гострі та точкові питання, які стосувалися внутрішньої політичної кухні української політики, про яку Олександр Палій, в силу своєї діяльності та компетенції, знає дещо більше і краще. Мова йшла і про деякі політичні персоналії, які балотуються на найвищий пост у державі, і яким Олександр Палій, балансуючи між об’єктивними фактами та власною суб’єктивною думкою, дав власну оцінку.

Напередодні того, як ви зробите свій вибір ми, навмисне, не публікуватимемо конкретні факти та позиції, які було висловлено спікером та учасниками обговорення щодо таких же конкретних кандидатів, що змагаються «за державну булаву». Кожен з Вас цієї неділі повинен зробити власний зважений вибір, врахувавши всі «за» та «проти», добре все обміркувавши та проаналізувавши власним розумом, співставивши факти та, в жодному разі, не піддаючись на маніпуляції з боку претендентів які просто зараз, видається, сягають свого апогею. Зробіть свій вибір так, аби потім не пожалкувати!

Відмітимо, що зустріч стала можливою за ініціативи та всебічного сприяння кандидата політичних наук, доцента кафедри політології університету Віталія Коцура та відбулася у рамках партнерського проекту «Відкритий університет», що об’єднує Наукове товариство університету, бібліотеку університету, політологічний проект «Політичні студії», ГО «Переяславський скарб» та інші організації і персоналії, у спільному бажанні знайомити університетську родину та містян з цікавими особистостями українських та світових культурних і суспільних діячів, науковців і постатей, що мають статус справжніх моральних авторитетів та лідерів думок, і які мають що сказати, найперше, молодому поколінню та всім тим, хто готовий їх чути, аналізувати та розуміти їхні позиції.

Вже на початку квітня Наукове товариство університету анонсує ряд зустрічей у рамках проекту, які відбудуться протягом двох місяців та обіцяють вразити своєю змістовністю та високим рівнем висловлених думок і дискусій. У ході цих зустрічей, зокрема, буде обговорено і вибір, які зроблять українці вже найближчої неділі та у результаті другого туру президентських виборів.

Віримо, що все лише починається.

Максим Левченко

Опівдні, 25 лютого 2019 року, у актовій залі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» не проштовхнутись – вся перспективна молодь Київщини та, в переважній більшості, студенти університету, науково-педагогічна еліта вишу та численні можновладці зібрались тут, аби обговорити перспективи вступу нашої країни до ЄС та НАТО. У залі ідуть останні приготування, транслюються фільми про сковородинівську альма-матер, звучать переспіви відомої пісні «Два кольори» – відчувається, що очікують на приїзд Президента України.

         Коли у залі вже починає бракнути місця, а почесні гості, делегації – студенти, молодь та представники громадський організацій остаточно займають свої місця, ведучі відкривають роботу форуму, та проголошують його ключову мету – акцентування уваги участі молоді у процесах Європейської інтеграції  та вступу України до Північноатлантичного альянсу, оскільки, сьогодні, ці тенденції є головним вектором стратегії розвитку України, який, без зайвих заперечень є визначальними для майбутнього української молоді. Саме до них вона проявляє особливий інтерес та є їх активним рушієм.

Розділяють цю думку і представники нинішньої влади та почесні гості, які цього дня завітали до Переяслава розділити погляди молодих українців: Хьюг Мінгареллі – голова Представництва Європейського Союзу в Україні; Олександр Терещук – голова Київської ОДА; Тарас Костін – міський голова міста Переяслава-Хмельницького; Юрій Клименко – голова Переяслав-Хмельницької РДА; Олександр Ярема – заступник Міністра молоді та спорту України; Віктор Коцур – ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Після виконання учасниками Форуму гімну України, на правах господаря, його роботу відкрив ректор університету Віктор Коцур. У своєму виступі Віктор Петрович утвердив думку про те, що українці – європейська нація і її рух до ЄС є закономірним процесом. Упродовж десятиліть Москвою насаджувалося пропагандистська думка про спільну історію, один корінь походження українського і російського народів, яка не є дійсністю, оскільки ми відрізняємося від росіян своєю історією, культурою, ментальністю і належимо до європейського соціокультурного простору. Ректор, як історик, навів цьому фахове історичне обґрунтування, ключовою тезою якого стало доведення того, що росіяни не мають слов’янських коренів, а українці є давнім слов’янським народом, державотворчою нацією, яка на всіх історичних етапах тяжіла до європейської цивілізації. Саме тому нині ми рухаємося в Європейський Союз:        українці отримали безвізовий режим, відбувається академічний обмін, інтеграція науки і освіти у європейській цивілізаційний простір. Відрадно, що у європейському векторі модернізується університетська освіта. Помітно це і в педагогічному університеті міста Переяслава, який бере активну участь у європейських молодіжних проектах Еразмус+ КА2 за їх різноманітним спрямуванням, інших міжнародних проектах.

На думку Віктора Петровича, інтеграція університетської освіти в європейський простір збагачує викладачів і студентів новими знаннями, освітніми технологіями, розширює горизонти культурного пізнання, а подальший рух до європейських цивілізаційних цінностей можливий лише в умовах зміцнення безпекових позицій України, що досягається єдиним шляхом – вступом до військово-політичного альянсу НАТО, який, нині, неабияк актуалізує анексія Росією Криму і війна на Сході України. Саме тому Європейський Союз і НАТО – це цивілізаційний вибір українського народу, який розкриває перспективу соціально-економічного розвитку, зміцнення безпеки і захисту прав людини.

Наступним свою  промову виголосив європейський гість, голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі, що висловив приємність перебування на цій події і наголосив на чіткій позиції євроспільноти, яка всіляко підтримує рух України у європейському напрямі. На переконання пана Хьюга, Україна в Європі є бажаною, бо ми стоїмо на засадах однакових принципів, цінностей та політичних прав. На переконання гостя, Європі важлива підтримка України в її політичному та економічному напрямах, і нині тенденції євроінтеграційних процесів в нашій державі поглиблюють політичну співпрацю та економічну інтеграцію нашої Батьківщини до Європи, свідченням чого є поступовий перехід нашої країни на європейські ринки. Хьюг Мінгареллі засвідчив, що Європейський Союз виступає категорично проти війського втручання та анексії українських територій, адже світове співіснування має базуватись на взаємопідтримці, співпраці і, неухильно, повинно рухатися в правовому полі. «Не залежно від того, якого Президента та парламент обере Україна цього року ЄС підтримуватиме всі рішення українського народу» – відмітив гість.

Після цього до зали зайшов, за спостереження, чи не найочікуваніший гість заходу – Президент України Петро Порошенко. На початку свого вітального слова Петро Олексійович наголосив, що сьогодні він знаходиться у Переяславі та звертається до гостей форуму не як кандидат, а чинний Президент держави. Високоповажний гість засвідчив, що молодь є рушійною силою України на її шляху до Європейського Союзу та НАТО.

«Думка молоді – надзвичайно важлива, і є визначальною. Саме молодь сьогодні є рушійною силою, яке забезпечувала раніше, і забезпечує зараз рух України вперед, повернення нашої держави до європейської родини народів. Молодь – це і є майбутнє країни.  Студентство – найактивніша частина молоді. Ми маємо його моделювати так, щоби воно виявилося максимально цікавим і перспективним насамперед для вас, для молоді, для студентів. Майбутнє України – в Євросоюзі та НАТО», – сказав Президент.

Петро Порошенко наголосив, що членство в ЄС та НАТО є «запорукою суверенітету, добробуту, високих стандартів життя і безпеки»: «Це – гарантія того, що у ваше мирне життя ніколи не увірвуться російські танки і не настане російська диктатура. Бо до НАТО входять три десятки країн, і там діє принцип «один за всіх, і всі за одного. Ми туди йдемо не з порожніми руками. У нас одна із найсильніших армій, але гуртом стримувати Росію безумовно легше», – додав він.

Гарант Конституції наголосив, що рівень підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції серед  молоді є набагато вищим, ніж в середньому. «А це значить, наша формула майбутнього – правильна. Не існує альтернатив нашому руху вперед. І я гордий тим, що, будучи вихованим колись в радянській системі освіти, є однодумцем з тим поколінням, яке вже молодше навіть від нашої Незалежності», – відмітив Президент.

У ході виступу Петро Олексійович пригадав події Революції Гідності, коли саме студенти, які вийшли на Майдан, захистили європейський вибір: «Я дуже добре пам’ятаю 21 листопада, в день, коли тодішній прем’єр-міністр Азаров за вказівкою тодішнього президента Януковича оголосили у Верховній Раді про припинення переговорів щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це породило Революцію Гідності. І цю Революцію почали не політики, її почали студенти, бо їм було небайдуже якою буде Україна через 5, 10, чи 15 років. Вона їм належить. Вони вийшли на Майдан… Студенти вимагали руху до Європи», – констатував Президент.

Крім цього, глава держави підкреслив активну роль молоді у волонтерському та добровольчому русі: «Так само бачимо молодь серед добровольців і волонтерів, воїнів, які зі зброєю в руках боронять цей європейський вибір на полі бою. Бо вони захищають суверенітет і територіальну цілісність не лише нашої держави, вони захищають європейський вибір і європейське майбутнє України і українців».

Свій виступ Пан Президент резюмував так: «Саме від Вас, молодь, залежить майбутнє України, залежить від кожного з нас.  Від вашої активності, від вашої принциповості, від вашої небайдужості, від вашої віри врешті-решт. Це майбутнє може бути або вільним європейським, або поверненням назад в обійми Росії… Погодьтеся, що друга опція – це взагалі не майбутнє. Це жахливе минуле, це позбавлення України перспективи. Це минуле, з якого ми з вами вирвалися дорогою ціною, і за цей прорив заплачена надзвичайно велика ціна – життя українців, Героїв Небесної Сотні і наших воїнів на фронті, життя цивільних, які стали жертвами російської агресії», –  наголосив Президент.

Загалом, на переконання Президента, Україна має йти власним шляхом до остаточного звільнення від російської колоніальної залежності, повернення до цивілізованого й демократичного світу. Йти до майбутнього, яке втілиться у вільній, заможній, гордій і впевненій у своїх силах нашій державі – Україні.

Наостанок, свого перебування в Переяславі Президент Порошенко відповів на питання кількох охочих студентів, подякував за теплий прийом, та зробив щедру порцію спільних світлин чи не з усіма бажаючими.

Попри це, форум мусив тривати далі, аби остаточно засвідчити важливість та надзвичайну актуальність долученості молоді до суспільно важливих процесів та подій в Державі, її включеність до прийняття рішень на місцевому рівні та використання всіх можливостей співпраці з країнами ЄС для розвитку потенціалу власного навчального закладу та громади. Про активну і системну роботу в цьому напрямі йшла мова у виступі заступника Міністра молоді та спорту України Олександра Яреми, де він поділився інформацією щодо виконання Рамкової програми співробітництва між Міністерством молоді та спорту України та Радою Європи у сфері молодіжної політики на 2016-2020 роки, а також розповів про можливості реалізації спільних проектів молоді з країнами ЄС та мобільність молоді, як таку.

Не меншу важливість ніс і виступ президента European Democracy Youth Network, голови ВГО «Солідарна Молодь» Дінари Габібуллаєвої під назвою «Європа для нас: освітні, політичні програми і стажування для молоді», адже процес євроінтеграції є глибоким процесом, що безумовно охоплює усі сфери нашого життя, і має на меті процес реформації України до стандартів ЄС.

У свою чергу голова ВГО «Громадська Ліга України – НАТО» Сергій Джерджа поділився своїми міркуваннями щодо євроатлантичної стратегії в Україні як моделі безпеки, що є важливим в контексті системного розгляду суттєвих чинників, що слугують правильній побудові зовнішньополітичної стратегії держави.

Про можливості в рамках партнерства, заходи й мобільність у сфері освіти, підготовки молоді і спорту у зв’язку з активним використанням Україною доступу до молодіжних програм ЄС, зокрема, до програми «Еразмус+» йшлося у промові менеджерів Національного Еразмус+ офісу в Україні Іванни Атаманчук та Вероніки Ткаченко.

Відповіді на запитання що таке міжнародна академічна мобільність та як користуватися програмами навчального обміну та які перспективи має цей напрям надала студентка ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Олена Шитлюк, а заключне слово про Європейський союз очима молоді у контексті його можливостей та перспектив випала нагода виголосити голові Ірпінської молодіжної громадської ради Олені Рожанській.

Проведення в Україні та, особливо, на теренах Київщини таких молодіжних форумів, як на мене, констатує те, що сьогодні наша молодь має як ніколи великі можливості для розвитку свого всебічного потенціалу, і тому повинна про них знати і активно їх реалізовувати. Нині ми неухильно маємо всією країною, поколінням всіх молодих українців, слідувати цьому вектору, і не словами а реальними справами доводити, що молодь – це рушій майбутнього. У своїй державній політиці українська влада, хто б в ній не знаходився в той чи інший момент, завжди повинна спиратись на думку молоді і враховувати її потреби та інтереси. Бо думка молоді навіть більше ніж просто важлива, вона – життєво необхідна для успішного існування нашої нації та такої ще молодої української держави. Хочеться вірити, що все лише починається.

Максим Левченко