Під Новий рік завжди трапляються дива! Яскравим підтвердженням цих слів буде наступна новина – після понад річної паузи до сковородинівців повертається спецвипуск легендарної газети нашого університету «Педагогічні обрії». За час своєї відсутності вона значно зросла у своїх обсягах, оформленні, рівні освітньої та навколоосвітньої аналітики, гостроті та актуальності піднятих у номері тем. Відомо, що друковану версію видання, у зв‘язку з завершенням фінансового року, усі охочі зможуть потримати в руках вже у другій декаді січня. Поки що ж команда «Педагогічних обріїв» пропонує усім охочим насолодитися наповненням свіжого «товстунця» у он-лайн форматі.

«Найперше, від імені всього нашого колективу, варто вибачитися за, на правду, тривалу відсутність нашого видання – на те справді були поважні обставини, які насамперед пов’язані з пандемією. Звісно ж, нині модно усе «списувати» на неї, проте якщо пильний читач спробує відслідкувати те, що відбувалося на медіаринку за останні півтора роки, то помітить, що низка поважних європейських та українських видань навіть першою за нас перейшла в онлайн-формат донесення інформації, бо так було найоперативніше та найбезпечніше з огляду на пандемію. Повернулися в друк вони лише нещодавно – робимо це і ми. З іншого боку, зібрати до купи повноцінний номер справді було доволі складно, хоч в альма-матер і не особливо зміліло на новини, та й ви, час до часу, надсилали на нашу редакційну пошту власні матеріали та новини, якими ми залюбки, хоч і вимушено, ділилися виключно на сайті університету.

Менше з тим, «Педагогічні обрії» повертаються – готуючись до їх виходу ми вивчили досвід міжнародного видання «The Economist», яке з року в рік видає для низки європейських країн свій спецвипуск «Світ у … році». Захотіли зробити щось подібне, бо рік що минув був сповнений багатьох важливих подій, цікавих тенденцій та неймовірних перспектив, які не лише підсумовують 2021-ий, а й закидають місток не так навіть у рік прийдешній, а на півдесятиріччя вперед щонайменше. Стосується це не лише для університету, а й освіти, науки та країни в цілому. Нам важливо відбити старт цього нового відліку у друкованому вигляді, що ми й спробували зробити. Принагідно, ми завдячуємо усім хто, так чи інакше, долучився до наповнення цього видання – нам надзвичайно цінно відчувати вашу підтримку та співучасть. Звісно ж, кожен віднайде у цьому номері щось своє («не виключено, що це будуть помилки авторів» – посміхається промовець). Не здивуємося, якщо комусь не сподобається вибірка матеріалів, які ми пропонуємо – таким людям до наступного номеру ми завчасно пропонуємо запропонувати власні матеріали, які ми залюбки візьмемо в роботу. А втім, скільки людей стільки й думок – є й ті, хто відмовився відгукнутися на наше прохання та запропонувати щось на шпальти нових «Педагогічних обріїв». Наші щирі святкові вітання й цим людям!

Врешті, до головного– газета «Педагогічні обрії» справді скучила за своїм читачем, і сподіваємося він скучив за нею. Ми входимо у Новий рік зі світлими надіями на те, що епідеміологічна та суспільно-політична ситуації в нашій країні не завадять продовженню нашого робочого та навчального процесів, подарують багато інформаційних приводів які будуть вартими того, аби опинитися на шпальтах цього видання. Намагатимемося дарувати читачам приємність зустрічі з «Педагогічними обріями якомога частіше та вперто ламатимемо стереотип про те, що в епоху цифровізації видання друкованих газет є чимось неактуальним та архаїчним. Доброї нам дороги та щасливого року!» – від імені всієї команди газети коментує вихід спеціального випуску його випусковий редактор Максим Левченко.

Ну, і чого ж ви чекаєте? Гайда знайомитися з довгоочікуваним номером за покликанням: