Дуальна освіта є важливим механізмом інтеграції освіти, науки та ринку праці, що забезпечує взаємовигідну співпрацю між закладами вищої освіти, бізнесом і здобувачами освіти.

У ході панельних дискусій «Політики унормування дуальної освіти» та «ЗВО і дуальна освіта: здобутки і виклики» представники Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, ректори закладів вищої освіти та представники бізнесу обговорювали актуальні питання розвитку дуальної освіти в Україні і виклики, пов’язані з упровадженням дуальної освіти та механізми співпраці закладів вищої освіти з роботодавцями. Серед учасників семінару були голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко, заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко, народні депутати Юлія Грішина та Микола Стефанчук.

Складно переоцінити значення дуальної освіти у наш час. Для університетів вона створює можливості оновлення змісту освітніх програм відповідно до актуальних потреб роботодавців, підвищення практичної спрямованості підготовки та зміцнення партнерських зв’язків із підприємствами й установами. Для бізнесу дуальна освіта є ефективним інструментом підготовки майбутніх фахівців із необхідними професійними компетентностями, адаптованими до реальних виробничих умов і корпоративної культури. Водночас для студентів така форма навчання забезпечує поєднання теоретичної підготовки з практичним досвідом, сприяє розвитку професійних навичок, конкурентоспроможності на ринку праці та підвищує шанси на успішне працевлаштування після завершення навчання.

Наприкінці семінару заступницею голови НАЗЯВО Оленою Єременко було проведено майстер-клас «Методика оцінювання ОП у 2026/2027 н.р.: виклики «нових» шифрів».

Участь Володимира Миколайовича у заході сприяла обміну досвідом із провідними фахівцями освітньої галузі, налагодженню професійної комунікації та ознайомленню з актуальними тенденціями розвитку системи вищої освіти України.

Запис Проректор УГСП Володимир Носаченко долучився до семінару «Дуальна освіта: досвід, оцінювання, виклики» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Під час зустрічі учасники обговорили актуальні питання, пов’язані з визнанням українських документів про освіту та академічних кваліфікацій Азербайджанською Республікою та Китайською Народною Республікою, а також особливості організації освітнього процесу для іноземних здобувачів освіти.

У межах обговорення ректор університету поділився досвідом роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі у сфері міжнародної освіти, підтримки іноземних студентів та розвитку міжнародного співробітництва, зокрема досвідом навчання студентів з Азербайджанської Республіки та Китайської Народної Республіки.

«Для нашого університету міжнародне співробітництво – це не лише підписані меморандуми, а реальна щоденна робота. Ми маємо ґрунтовний досвід навчання студентів з закордону, тому розуміємо специфіку їхньої адаптації та вимоги до документального супроводу. Розвиток міжнародного діалогу сьогодні є критично важливим для зміцнення репутації української вищої освіти на глобальному ринку», – зазначив Віталій Вікторович.

Учасники заходу наголосили на важливості посилення міжнародного діалогу, удосконалення процедур визнання документів про освіту та розвитку співпраці між українськими закладами вищої освіти й міжнародними партнерами.

Онлайн-зустріч стала важливою платформою для обміну досвідом, обговорення проблемних питань та напрацювання спільних підходів до підтримки інтернаціоналізації української вищої освіти. Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує активно розширювати межі співпраці, забезпечуючи високу якість освітніх послуг для студентів з усього світу.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та керівниця міжнародного відділу міжнародних зв’язків Валентина Крикун взяли участь у стратегічній нараді МОН України: говорили про інтернаціоналізацію та визнання дипломів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід який об’єднав науковців і викладачів провідних закладів вищої освіти України відбувся 28 квітня 2026 року на факультеті соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Поза сковородинівцями на поважному зібранні були представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерства освіти і гауки України. Він став фаховим майданчиком для обговорення актуальних викликів історичної освіти в умовах війни.

У центрі дискусій перебували питання деколонізації освітніх програм, використання цифрових технологій і штучного інтелекту у викладанні, методології роботи з травматичними сторінками історії, а також інтеграції українського історичного наративу в загальноєвропейський контекст.

Окрему увагу було приділено співпраці з Observatory on History Teaching in Europe, що відкриває нові можливості для включення українського досвіду у європейський освітній простір. Нагадаємо, що минулоріч УГСП та КНУ імені Тараса Шевченка стали першими в Україні підписантами договору про співпрацю з Observatory on History Teaching in Europe (ОНТЕ).

За підсумками заходу окреслено перспективи подальшого розвитку історичної освіти та наукової співпраці; матеріали круглого столу планується оприлюднити на офіційному ресурсі кафедри історії факультету соціології і права КПІ.

Запис Керівник ННЦ вивчення європейської історії Андрій Панасюк взяв участь у Всеукраїнському круглому столі «Викладання історії в умовах війни: між національною пам’яттю та європейським виміром» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід зібрав науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти всіх рівнів та представників інших закладів вищої освіти, зокрема до обговорення дистанційно долучилися колеги з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Організаторами зустрічі виступили Навчально-науковий центр забезпечення якості освіти спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.

Головним спікером семінару став фахівець І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко. Свій виступ він розпочав із роз’яснення часових меж впровадження нового закону:

«Принцип академічної доброчесності не є новим для України – його базові засади були закладені ще у 2017 році. Проте сьогодні ми виходимо на новий рівень. Закон офіційно набув чинності 1 лютого 2026 року, а його повне введення в дію відбудеться 31 липня. Цей піврічний період даний уряду та закладам освіти для адаптації нормативної бази. Ми в нашому університеті вже активно доопрацьовуємо внутрішні положення, аби вони повністю відповідали букві закону до серпня цього року», – зазначив Борис Анатолійович.

Однією з важливих новацій закону є розширення кола осіб, на яких поширюються правила доброчесності. Відтепер до списку суб’єктів, окрім викладачів та студентів, офіційно додані вступники.

Спікер акцентував увагу на тому, що закон базується на чотирьох «китах» – фундаментальних цінностях:

• Чесність (насамперед перед самим собою)
• Довіра до результатів академічної діяльності.
• Повага до честі, гідності та прав інтелектуальної власності.
• Відповідальність перед суспільством за результат своєї праці.

Окрему увагу під час семінару приділили статті 8 нового Закону, яка докорінно змінює підхід до оприлюднення наукових текстів. Згідно з новими нормами, тексти дисертацій та кваліфікаційних робіт, підписані КЕП (кваліфікованим електронним підписом), мають оприлюднюватися на сайті університету до їхнього захисту.

«Це питання буде чітко врегульоване нашим оновленим внутрішнім положенням. Усі роботи мають бути у відкритому доступі в машинозчитувальному форматі. Прозорість – це найкращий запобіжник плагіату», – підкреслив спікер.

УГСП продовжує впроваджувати політику нульової толерантності до порушень. Борис Анатолійович розповів про структуру внутрішньої системи забезпечення доброчесності, яка включає:

• Діяльність Комісії з питань академічної доброчесності;
• Інститут уповноважених осіб (зокрема НПП, які мають право фіксувати порушення, як-от списування, безпосередньо під час освітнього процесу);
• Розробку чіткого переліку порушень та санкцій (до серпня на сайті буде оприлюднена таблиця, де кожному проступку відповідатиме конкретний захід реагування).

Під час семінару також було наголошено на важливості просвітницької роботи кураторів груп та вивчення дисциплін з академічного письма.

УГСП продовжує вдосконалювати внутрішню систему моніторингу. Окрім роботи Комісії з питань академічної доброчесності, новий закон передбачає появу «уповноважених осіб» (зокрема викладачів), які мають право фіксувати порушення безпосередньо під час освітнього процесу. Невдовзі на сайті університету з’явиться оновлений список порушень та відповідних заходів реагування – від повторного оцінювання до відрахування або позбавлення наукових ступенів.

«Академічна доброчесність – це не лише набір правил, а культура, яку ми будуємо разом. Вона забезпечує довіру до ваших знань і формує вас як справжніх фахівців», – підсумував Борис Анатолійович.

Захід став важливою платформою для популяризації оновлених правових засад освітньої діяльності, ще раз підкресливши прагнення УГСП до створення чесного, прозорого та якісного академічного простору.

Запис Будуємо культуру довіри разом: в УГСП розібрали норми нового Закону «Про академічну доброчесність» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.