Запис «XХІІІ Сковородинівські читання» у 2026 році відбудеться1-2 жовтня: наукові напрями роботи конференції та важливі деталі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У межах форуму доцентка кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, керівниця національного контактного пункту за напрямом «Нова європейська ініціатива Баугауз» Олеся Скляренко була відзначена Подякою Міністерства освіти і науки України за сумлінне виконання завдань і функцій НКП, високий рівень виконання ключових показників ефективності та вагомий внесок у посилення позицій України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Програма форуму охоплювала питання національного та міжнародного фінансування науки, менеджменту наукових проєктів, дослідницької доброчесності, розвитку інноваційної екосистеми, співпраці науки й бізнесу, а також можливостей програм Horizon Europe, Erasmus+, COST та Eureka для українських дослідників і закладів освіти.

Безпосередня церемонія нагородження відбулася 21 травня в межах першого дня форуму. Відзнаку особисто вручив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Для Олесі Богданівни це нагородження стало справжньою несподіванкою, як і для інших присутніх. Ще під час сесії «Нагородження» Міністр зазначив, що це особливе та неочікуване нагородження від МОН, однак до останнього моменту ніхто не знав, кому саме вручатимуть відзнаки та за що.

«Це було дуже емоційно та абсолютно несподівано для мене. Я щиро вдячна Міністерству освіти і науки України за таку високу оцінку моєї діяльності як Національного контактного пункту програми «Горизонт Європа». Для мене це не лише особиста нагорода, а й визнання роботи нашого університету, підтримки Офісу Горизонт Європа в Україні та всієї спільноти, яка працює над посиленням участі України у європейському дослідницькому просторі», – зазначила Олеся Скляренко.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром щиро вітає Олесю Богданівну з отриманням почесної і високої відзнаки. Вона є заслуженим визнанням Вашого сумлінного виконання завдань і функцій НКП «Нова європейська ініціатива Баугауз», досягнення високих показників ефективності та надзвичайно вагомого особистого внеску в посилення позицій нашої держави у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Пишаємося Вашими здобутками та бажаємо невичерпної енергії, нових грантових перемог і подальшого розширення горизонтів міжнародної наукової співпраці!

Запис Керівниця НКП «Нова європейська ініціатива Баугауз» Олеся Скляренко отримала відзнаку МОН під час Національний форум «Research project manager: від гранту до впливу» у Львові спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Премію започаткували для вшанування сімейних пар, які роблять значний спільний внесок у розвиток української науки, освіти та культури. Цьогоріч переможцями назвали два подружжя науковців.

Як передає «Суспільне Житомир», історія цієї премії розпочалася ще у 2022 році – тоді ідею щодо такої премії подав науковець Володимир Студінський. Ідея сподобалася, а надалі шукали мецената для її реалізації. Підтримав цю ідею підприємець Олександр Ракович. Премію вручають з 2023 року. Усі номінанти обговорюються в колі лауреатів премії.

Сума премії – 3 тисячі гривень. Цьогоріч нагороди отримали два подружжя – Володимир та Ольга Білобровці з Житомира і Євгеній та Євгенія Костики з Переяслава, що на Київщині. Особливо символічним стало проведення церемонії саме в архітектурній пам’ятці – маєтку Філіпова (колишній РАЦС) на перехресті вулиць Шевченка та Великої Бердичівської.

«Передусім хочу подякувати нашим хлопцям і дівчатам, які знаходяться на «нулі» і дають нам можливість працювати, досліджувати, вивчати щось, це неоціненно. Я дякую своїй дружині, тому що вона – моє натхнення до творчості. Житомир уміє радувати. Перший раз він мене порадував, коли в Житомирському перинатальному центрі 13 років тому у мене народилася чудова донька. Тому дійсно хотілося приїхати на ось цю житомирську землю», – сказав Євгеній Костик, який понад 20 років викладає дисципліну «Історія економіки та економічної думки».

«Вивчаємо зі студентами, зокрема, післявоєнне німецьке, японське економічне диво. Думаю, у майбутньому обов’язково буде ще й українське економічне диво. Я приємно вражений, які молоді вчені сьогодні в Україні, яка в нас молодь. В них інше бачення світу – нові, сучасні, цікаві ідеї. Тому я переконаний, що майбутнє в України не просто є, воно дуже потужне. Вже зараз Америка каже, що в нас потрібно вчитися, бо ми показуємо неймовірні результати. В нашої нації дуже потужний генетичний код», – додав Євгеній Петрович.

«Щиро дякуємо організаторам, членам журі та всім, хто вірив у нас і підтримував нашу кандидатуру. Цю нагороду ми сприймаємо не лише як особистий успіх, а насамперед як важливий символ того, що в Україні активно розвивається традиція наукових династій та наукових родин. Обіцяємо й надалі працювати сумлінно, з любов’ю до науки та України, аби наші спільні дослідження приносили реальну користь державі та суспільству», – говорить подружжя Костик у коментарі пресслужбі університету.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі, родини ФФЕПО і ФУІФ, колеги, студенти та випускники приєднаються до хору вітань подружжю Костиків. Нехай таких подружніх наукових союзів в Україні стає дедалі більше!

Запис Подружжя Євгенія та Євгенії Костик серед переможців Всеукраїнської премії «Подружжя науковців-2026» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Подія була приурочена до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та присвячена тяглості злочинної політики кремля – від Голодомору-геноциду 1932-1933 років до сучасної повномасштабної агресії проти України.

Презентований збірник матеріалів є унікальним науково-правовим інструментом. У виданні зібрано важливі виступи Президента України (2005-2010) Віктора Ющенка, відомих громадських діячів та представників української діаспори. Важливою складовою стали наукові статті провідних правників та істориків, які аргументовано спростовують російські міфи та пропагандистські наративи. Автори подають задокументовані факти геноцидів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти української нації та кримськотатарського народу, а також детально досліджують воєнні злочини, злочини проти людяності та акти геноциду, які російська окупаційна армія вчиняє в Україні з 2014 року. Окрему цінність для доказової бази становлять матеріали міжнародної комплексної судової історико-правової експертизи у кримінальному провадженні №22019000000000309 щодо виконавців геноциду українців 1932–1933 років.

Окремий розділ книги присвячено публікаціям провідних європейських медіа. У них порушуються питання протидії російській дезінформації, викриття правди про злочини проти української нації та висвітлюється діяльність проросійських мереж впливу, що діють під час російсько-української війни.

Урочистий захід відкрив директор Інституту журналістики Юрій Бондар. Він наголосив на важливості поширення знань про геноцидні практики Кремля у світі та поділився важливою новиною: у двадцятих числах травня 2026 року на території Інституту буде відкрито памʼятний знак на пошану журналістів, які розповідали світові про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні. Директор підкреслив, що журналіст не може бути байдужим до подій, які висвітлює, бо байдужість шкодить українській справі.

До фахового обговорення долучилося авторитетне коло спікерів. Своїми думками та експертними оцінками поділилися голова Кримськотатарського ресурсного центру і член Меджлісу кримськотатарського народу Ескандер Барієв; віцепрезидент Національної академії правових наук України та директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, академік Олександр Скрипнюк; завідувач кафедри історії світового українства КНУ імені Тараса Шевченка, голова Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, професор Володимир Сергійчук; ректор Київського університету права НАН України, професор Юрій Бошицький; докторка історичних наук, дослідниця геноцидів і професорка Університету штату Каліфорнія Вікторія Малько, а також голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Олеся Стасюк.

Надзвичайно емоційним був виступ відомого громадського діяча Павла Мовчана, який поділився страшними спогадами своєї родини про перенесені жахи радянського Голодомору-геноциду, коли заради виживання люди змушені були їсти отруєний горох, вапно та трухляву картоплю. Спираючись на цей досвід та аналізуючи нинішні події, він закликав повсюдно досліджувати злочини росіян та активно розповідати про них молоді. Привертали увагу і слова присутнього на події академіка НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, першого заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «Конгрес Української Інтелігенції» Георгія Філіпчука.

Виступаючи перед присутніми, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур високо оцінив презентоване видання та поділився досвідом співпраці сковородинівців із упорядниками книги, зокрема у проведенні спільних наукових заходів, конференцій та фахових дискусій.

«Мені надзвичайно почесно бути сьогодні гостем на цій події, яка об’єднала провідні інтелектуальні сили нашої країни та закордону. Англомовне видання «Kremlin’s Genocides» – це результат колосальної праці потужної команди. Те, що над цим проєктом спільно працювали академік Олександр Скрипнюк та Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, авторитетний суддя Богдан Футей, докторка історичних наук Олеся Стасюк як упорядник та професорка Вікторія Малько, свідчить про найвищий уровень наукової відповідальності та залізобетонну якість кожного наведеного факту.

Фундаментальна правова наука сьогодні презентується у стінах Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, і це прекрасний приклад того, як академічні знання отримують потужний медійний голос для всього світу.

Сьогодні, 18 травня, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми особливо чітко усвідомлюємо надважливість цієї праці. Почерк Кремля не змінюється століттями – від Голодомору та депортацій до сьогоднішніх звірств у наших містах і селах. Проєкт «Kremlin’s Genocides» покликаний розбити викривлену оптику російських наративів на Заході. Це не просто книга – це готова правова зброя, покликана перетворити історичну правду на юридичний вирок міжнародних трибуналів».

Принагідно, Віталій Вікторович детально зупинився на проєктах, які успішно реалізуються в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. У межах міжнародної співпраці університет активно долучений до діяльності Обсерваторії з викладання історії при Раді Європи (Observatory on History Teaching in Europe при Council of Europe), що стала новим дієвим майданчиком для поширення знань про злочини Кремля. На рівні державницьких досліджень науковці закладу працюють над масштабним проєктом «Війна Росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик», де комплексно вивчаються як сучасні злочини рф, так і злодіяння періоду радянської доби та Російської імперії. Крім того, в університеті діють традиційні студії із систематичного проведення профільних історичних конференцій, присвячених проблемам Голодомору-геноциду 1932–1933 років, зокрема згадавши про проведення в закладі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Голодомор-геноцид українців 1932–1933 рр.: постгеноцидний синдром». Ректор наголосив, що ця тематика має виходити за межі суто академічних кіл та через медіа й освітні ініціативи максимально доноситися до молоді, формуючи в неї національну свідомість і розуміння ціни свободи.

Підсумовуючи науковий захід, учасники дійшли спільного висновку, що сучасна путінська росія повністю унаслідувала радянські практики урбіциду, екоциду та привласнення чужої історії. Однією з найнебезпечніших геноцидних практик сьогодення визнано викрадення та депортацію українських дітей. Історики провели трагічну паралель: якщо у 1932-1933 роках радянський режим морив дітей голодом (через що до 1940 року 40% українських дітей так і не змогли піти до першого класу), то у XXI столітті Кремль викрадає українських дітей для так званого «перевиховання». Це є прямим замахом на знищення української національної ідентичності, адже геноцид – це не лише фізичне вбивство, а й стирання національної свідомості та пам’яті.

Презентація збірника «Kremlin’s Genocides» вкотре довела, що українська наукова та освітня спільнота тримає міцний інтелектуальний та світоглядний тил, наближаючи справедливе покарання для агресора на міжнародному рівні. Переконані, що презентоване видання буде максимально корисним для політиків, дипломатів, науковців, правозахисників, журналістів та всіх, хто досліджує масштаби й наслідки геноцидної політики росії на міжнародному рівні.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та доцент Леся Коцур взяли участь у презентації англомовного збірника «Kremlin’s Genocides» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У цей день до захисту було прийнято роботу за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Олійник Наталії Іванівни на тему: «Механізми публічного управління у сфері формування системи національної стандартизації». Науковим керівником виступила доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорівна.

Важливість наукових пошуків Наталії Іванівни, викладених у дисертаційному дослідженні зумовлена об’єктивною потребою модернізації системи національної стандартизації як стратегічного фундаменту економічної безпеки та успішної євроінтеграції України в умовах глобальних викликів і цифрової трансформації. Сучасний стан галузі вимагає переходу від застарілого короткотермінового адміністрування до інноваційної державно-приватної моделі публічного управління, здатної забезпечити повну гармонізацію вітчизняних норм із міжнародними стандартами (ISO, IEC, CEN, CENELEC) та вимогами Угоди про асоціацію з ЄС. Вирішення ключових проблем – від низького рівня цифровізації до кадрового дефіциту – потребує створення гнучкої інституційної архітектури (зокрема, Національного агентства з питань стандартизації), яка дозволить ефективно інтегрувати інтереси держави, наукової спільноти та бізнесу для підвищення конкурентоспроможності української продукції на світових ринках.

Також цього дня до захисту було прийнято дисертацію за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Мануйлова Юрія Миколайовича на тему: «Публічне управління соціально-економічним розвитком регіонів в умовах забезпечення відновлення України». Науковим керівником виступила доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічного управління та адміністрування Карпа Мар’яна Іванівна.

Актуальність обраної Юрієм Миколайовичем тематики, яку він розкриває у своїй науковій праці, продиктована необхідністю впровадження інтегрованого підходу до управління регіонами в умовах воєнного стану та масштабної повоєнної відбудови. Сучасні реалії вимагають трансформації традиційної ієрархії в систему багаторівневого врядування (smart governance), яка базується на партнерстві влади та територіальних громад. Розробка гнучких управлінських механізмів, що поєднують стратегічне планування та європейську політику згуртованості, є критично важливою для подолання територіальних диспропорцій, залучення інвестицій та забезпечення сталого розвитку регіонів у контексті євроінтеграції.

Успішне прийняття робіт до захисту вкотре доводить, що попри всі виклики часу, наука в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі невпинно розвивається. Дослідження Наталії Олійник та Юрія Мануйлова є важливим внеском у формування нової генерації управлінців, здатних вести країну до відновлення та процвітання.

Вітаємо наших науковців та їх наставниць із цим знаковим кроком! Бажаємо продовжувати впевнено торувати шлях у велику науку, примножувати теоретичні набутки та практичні кроки. Разом до нових висот та Перемоги!

Запис В УГСП прийнято до захисту дві дисертації на здобуття ступеня доктора філософії PhD: вітання Наталії Олійник та Юрію Мануйлову спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.