22 травня 2026 року в актовій залі Університету Григорія Сковороди в Переяславі було сповнено гомоном, усмішками та піднесеним настроєм студентів, викладачів, науковців та почесних гостей. Тут відбулося масштабне дійство, яке об’єднало одразу дві вагомі події – відзначення Дня науки та продовження святкування 40-річчя новітнього поступу нашого закладу.

За чотири десятиліття альма-матер виплекала не одне покоління талановитих педагогів, науковців та патріотів, тож свято зібрало справжнє сузір’я почесних гостей, викладачів та співробітників, здобувачів вищої освіти та випускників альма-матер.

Урочиста частина розпочалася зі вступного слова незмінного ведучого ключових сковородинівських заходів, провідного фахівця відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександра Молоткіна, який привітав учасників урочистого засідання наглядової ради та наголосив, що цей рік проходить під знаком 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Олександр Юрійович відзначив історичний шлях закладу: від невеликої філії столичного інституту до потужного, знаного в Україні та світі самостійного університету. Подякувавши попередникам і нинішньому колективу за невтомну розбудову альма-матер, промовець висловив тверду впевненість, що попереду на велику університетську родину чекають нові сторінки славної історії, які вони продовжуватимуть успішно писати разом.

Після того як присутні згуртувалися довкола виконання Державного Гімну України, вони схилили голови у журбі перед світлою пам’яттю захисників та захисниць України, мирних жертв що полягли у горнилі російсько-української війни. Почесне право покласти квіти до погруддя Григорію Сковороди на території університету було надано студенту IV курсу факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Петру Жилі та студентці факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Анастасії Чуприні.

Офіційну частину урочистостей відкрив ректор Віталій Коцур – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України.

«Доброго дня, сковородинівці! Щиро вітаю вас із сьогоднішнім святом. Це лише початок нашого річного відзначення 40-річного поступу університету. За ці роки сформувалася потужна наукова школа, ми випустили тисячі фахівців, які сьогодні навчають і виховують молоде покоління на засадах людиноцентризму, патріотизму, любові до рідного краю та гідності. Ми виховали воїнів, ветеранів і тих людей, які нині творять сучасну Україну.
Сьогодні Університет Григорія Сковороди в Переяславі знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Нас знають як заклад, що готує не лише сильних педагогів, а й потужних управлінців, психологів, лідерів і державотворців. Особливо важливо, що 10% нашої університетської родини – це учасники бойових дій та ветерани. Саме тому сучасна місія університету – це не лише якісна освіта, а й потужна соціальна відповідальність і підтримка тих, хто боронить державу.
Що таке Університет Григорія Сковороди в Переяславі? Це дух історії, це наше гасло «Libertas per Sapientiam» – «Свобода через мудрість». Це понад 300 років освітньої традиції Переяславщини – від Переяславського колегіуму до сучасного класичного університету.

УГСП – це не просто заклад освіти. Це родина. Це місце, де об’єдналися люди з усіх куточків України, де знайшли підтримку наші колеги зі Сходу та Півдня. Я пишаюся тим, що маю честь працювати поруч із вами, бути частиною цієї великої команди та разом продовжувати нашу освітню традицію. Бажаю всім нам витримки, стійкості та єдності. Продовжуємо трьохсотлітню освітню традицію і святкуємо 40-річний поступ! Слава Україні!» – наголосив Віталій Вікторович.

 Надалі з екрану до сковородинівської спільноти звернувся Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий:

«Шановні колеги, шановна спільнота університету, дорогі друзі. Щиро вітаю вас із цією важливою датою 40-річчям відновлення традиції вищої освіти в Переяславі. Це не лише про дату, це про тяглість і про роль, яку університет відіграє сьогодні. Такий університет, як ваш, відноситься до містоутворюючих закладів, які є опорними точками для міста і регіону, формують середовище, утримують молодь, створюють можливості.

І це особливо важливо зараз. Окрім того, сьогодні окрема місія у педагогічних університетів, адже через підготовку вчителя ми фактично працюємо з майбутнім поколінням цієї країни. І це пряма відповідальність за якість школи, за підготовку вчителя і за ті результати, які ми побачимо вже найближчими роками. Але слід усвідомлювати, що сьогодні вища освіта виконує не лише освітню, але й важливу функцію стійкості.

Вона дає молоді можливість залишатися в Україні, навчатися, розвиватися, пов’язувати своє майбутнє з країною. Ми змінюємо підходи до фінансування вищої освіти, зокрема запускаємо систему грантів, щоб підтримувати вступників і давати їм більше можливостей обирати навчання в Україні. Паралельно ми розвиваємо можливості в науці, через проектну аспірантуру, через формування національної системи дослідників.

Це про те, щоб молоді люди могли не лише навчатися, а й реалізовувати себе в дослідженнях тут, в Україні. Для держави принципово важливо, щоб молодь залишалася в Україні, навчалася, розвивалася і бачила тут своє майбутнє. Наше завдання створювати для цього реальні можливості. Саме це ми робимо разом з вами», – йшлося у зверненні Оксена Васильовича.

Музичним подарунком для всіх присутніх став надзвичайно чуттєвий виступ студентки факультету української та іноземної філології університету Ольги Шевчук, яка виконала відому композицію із репертуару Алессандро Сафіна «Luna tu».

Наймасштабнішою частиною дійства стала церемонія нагородження. Спершу для вручення високих відзнак на сцену запросили Президента Національної академії педагогічних наук України, академіка НАПН України, доктора філософських наук, професора, голову Наглядової ради УГСП Василя Кременя.

«Доброго дня, шановні друзі. Шановний пане ректоре, студенти, викладачі, співробітники! Дозвольте від Наглядової ради вашого славного університету та від Національної академії педагогічних наук України щиро і сердечно привітати вас зі святом! Щойно відбулося засідання Наглядової ради, де ми заслухали звіт ректора Віталія Вікторовича про роботу за останній рік та й, власне, за всі п’ять років. Хочу доповісти вам, що Наглядова рада одноголосно високо оцінила діяльність і ректора, і всього колективу університету.

40 років – з одного боку, багато, як для життя людини, а з іншого, як для колективу, не так і багато. Але цей університет розвивався на моїй пам’яті, і я можу сказати, що зроблено було надзвичайно багато. Якщо порівняти стан речей 40 років тому і нинішній, то це абсолютно різні речі. У чому причина успіху? Перш за все, я думаю, у тому колективі, у всіх його поколіннях, які ці 40 років творили і сьогодні працюють в університеті. І, безумовно, це велика заслуга очільників закладу. Тому сьогодні я хотів би віддати особливе належне попередньому ректору – Віктору Петровичу Коцуру…», – на цих словах Василя Григоровича зала вибухнула гучними оплесками. Усі присутні підвелися зі своїх місць і стоячи аплодували протягом двох хвилин, віддаючи шану людині, яка присвятила своє життя становленню альма-матер. Розчулений Віктор Петрович вийшов на сцену і став поруч із Василем Кременем, який після овацій продовжив свою промову:

«Шановні друзі, я дуже радію з того, що був причетний до певних сторінок розвитку вашого університету. Пригадую 2000 рік: я тільки став Міністром освіти і науки, і тоді за клопотанням закладу ми вперше надали йому третій рівень акредитації. У 2002 році я підписав подання до Кабінету Міністрів щодо перетворення вашого інституту на університет. А вже у 2004 році, за поданням ректора Віктора Петровича Коцура, університет отримав найвищий, четвертий рівень акредитації.

Була й ще одна цікава сторінка нашої співпраці. Років десять тому ми разом із Віктором Петровичем були в Польщі, в Університеті Адама Міцкевича в Познані. Нам дуже сподобався їхній європейський формат назви: без оцих довгих і громіздких «державний вищий навчальний заклад, національний технічний…» і так далі. Ми обмінялися думками, і я сказав: «А чому б не зробити в Переяславі щось подібне?». Віктору Петровичу ідея теж припала до душі. І ось у 2021 році з’явилася ця лаконічна, красива назва – Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ви – спадкоємці потужних освітніх традицій. Таке глибоке історичне коріння, як у Переяславі, знайти десь в Україні важко. Нагадаю лише 1702 рік: за ініціативи Івана Мазепи тут була створена перша школа при єпархіальній кафедрі. До речі, пане ректоре і пане мере, це гарна нагода наступного року відзначити 325-річчя освітньої діяльності в місті Переяславі.

Ваш сьогоднішній успіх стоїть на плечах попередників, але він примножений завдяки вашим зусиллям. Я щиро дякую вам за творення цього потужного університету. Мені дуже приємно свідчити, що заклад має надзвичайно тісні зв’язки з Національною академією педагогічних наук України – у нас багато спільних проєктів, захистів та іншої співпраці. Тому НАПН України вирішила щедро, наскільки ми можемо, відзначити працівників університету. Вам 40 років, і ми прикинули, що по одній нагороді за кожен рік – це буде якраз. Тож маємо 40 нагород, і доведеться трохи зачекати, поки їх усі вручать. Дякую вам!», – підсумував президент НАПН України.

Спершу за багаторічну плідну науково-дослідну діяльність, зокрема вагомий внесок у вивчення інтелектуальної спадщини видатних діячів аграрної науки України та успішний захист дисертаційного дослідження на базі Університету; відзначаючи системну підтримку освітніх ініціатив, надання благодійної допомоги для розбудови інфраструктури закладу та вагомий особистий внесок у реалізацію соціально значущих проєктів; а також з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі медаллю Національної академії педагогічних наук України «Володимир Мономах» нагородили кандидата історичних наук, мецената та випускника університету Юрія Павлушка.

Надалі за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок у підготовку педагогів, розвиток вітчизняної науки й техніки та з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі були відзначені:

• Медаллю «Григорій Сковорода»: Коцур Віталій Вікторович, Джуран Василь Миколайович, Хомич Валерій Феодосійович, Троценко Валерій Володимирович, Чернов Борис Олексійович.
• Медаллю «Леся Українка»: Коцур Надія Іванівна, Доброскок Ірина Іванівна, Ігнатенко Наталія Вікторівна, Левченко Тетяна Миколаївна, Калмикова Лариса Олександрівна, Кучеренко Світлана Юріївна, Тютюнник Оксана Михайлівна, Шапран Ольга Іллівна, Токмань Ганна Леонідівна.
• Медаллю «Іван Франко»: Коцур Віктор Петрович, Куйбіда Віктор Віталійович, Козубенко Леонід Миколайович, Мірошніченко Денис Анатолійович, Потапенко Олександр Іванович.
• Медаллю «Ушинський К. Д.»: Васенко Василь Васильович, Дудар Василь Леонідович, Різник Вячеслав Володимирович, Сіропол Володимир Олександрович.
• Почесною грамотою Національної академії педагогічних наук України: Вінс Вікторія Анатоліївна, Воловик Людмила Михайлівна, Ткаченко Олеся Віталіївна, Соловйова Тетяна Миколаївна, Харченко Наталія Валентинівна.
• Грамотою Національної академії педагогічних наук України: Опанасенко Наталія Іванівна, Черненко Галина Миколаївна, Лохвицька Любов Василівна, Малашевська Ірина Анатоліївна, Руденко Оксана Володимирівна.
• Подякою Національної академії педагогічних наук України: Ковальська Катерина Володимирівна, Козубенко Юрій Леонідович, Перчук Оксана Володимирівна, Редзюк Вячеслав Володимирович, Хмельницька Олена Сергіївна, Хмельницька Людмила Василівна, Шемуда Марина Григорівна.

Перехід до наступного блоку привітань прикрасив виступ студента факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Іллі Головка, який виконав невмирущу пісню «Два кольори» (муз. О. Білаша, сл. Д. Павличка) у супроводі концертмейстера Світлани Чорнобай.

Церемонію продовжив Віце-президент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, член Наглядової ради Олег Рафальський.

«Надзвичайно приємно бути сьогодні в цьому залі, адже свята у нас зараз бувають не так часто, і тому радість від цього, мабуть, іще більша. Якщо ж говорити серйозно, то маю доручення від Президії Національної академії наук України привітати вас із 40-річним ювілеєм!

Коли ми думали, як вас привітати, то спробували проаналізувати: а якою ж є співпраця між Національною академією наук України та Переяславським університетом? Хотілося, щоб вона була такою ж системною, ґрунтовною та інституційною, як у Василя Григоровича з НАПН України. І виявляється, у нас теж є чим пишатися! Почнемо з основного: інститути Академії наук, зокрема Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, з 2011 року виховали вам діючого ректора. Він і досі працює у нас за сумісництвом та є прикладом для багатьох, як потрібно працювати в сучасному науковому світі – світі, де науковець має бути в рейтингах, відповідати найвищим стандартам та невпинно розвиватися.

По-друге, виявляється, частина наших інститутів уже давно системно співпрацює з університетом. Це Інститут історії України, Інститут філософії, Інститут джерелознавства. Як ви помітили, більшість із них суспільно-гуманітарного профілю, адже і сам заклад займається саме такими напрямами. Але є інститути й абсолютно іншого характеру, проте дуже важливі – це Інститут гідробіології, Інститут географії. Тобто ми маємо справжню інституційну співпрацю, яка в нинішніх умовах повинна тільки ширитися й розвиватися.

Наука і освіта нероздільні. Це можна зробити тільки штучно, адже ми всі знаємо: науковець, який не вчиться, перестає бути науковцем, а освітянин, який не займається наукою і не підтримує свій рівень, перестає бути освітянином. Ми – як сполучені посудини, настільки близькі, що розділити нас неможливо. Тому нині у світі, зокрема за океаном, популярний новий термін – «наукова освіта». За цим велика перспектива, і ми, чесно кажучи, з цим сперечатися не будемо, бо впевнені, що так воно і має бути.

Національна академія наук теж готувалася до свята. На минулому тижні ми провели спеціальне засідання Президії, де одностайно висловилися за те, щоб привітати і відзначити найкращих працівників вашого університету нашими академічними нагородами. Тому я прошу мені допомогти. З величезним задоволенням маю честь оголосити…», – зазначив Олег Олексійович, перейшовши до приємної місії відзначення сковородинівців.

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок працівників Університету Григорія Сковороди в Переяславі у розвиток освіти, науки, підготовку педагогічних і науково-педагогічних кадрів та утвердження авторитету вітчизняної науки Національна академія наук України нагородила: Коцура Віталія Вікторовича (відзнакою «За професійні здобутки»), Шапрана Юрія Петровича (відзнакою «За підготовку наукової зміни»), Брехунця Анатолія Івановича (Почесною грамотою Президії НАН України і ЦК профспілки), Гончаренка Олексія Миколайовича, Дем’яненка Бориса Леонідовича, Рика Сергія Миколайовича (Подякою НАН України).

За тим естафету привітань перейняв Голова Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт:

«Шановні друзі, шановні колеги, дорогий Віталію Вікторовичу, дорогий Вікторе Петровичу! У мене сьогодні також свято, і я поясню чому. Щиро вітаю вас, адже кожне таке святкування нині – це певне психологічне розвантаження і відпочинок від того надскладного світу, у якому ми живемо.

Травневими весняними днями 1986-го року – професор Потапенко і Віктор Петрович не дадуть збрехати – ми разом із Сергієм Миколайовичем вперше з’явилися на цій землі, у Переяславському університеті. Відтоді, як влучно зазначив Віталій Вікторович, цей заклад став для мене справжнім затишком, став рідним і надзвичайно важливим у моєму житті – багато в чому завдяки нашій багаторічній дружбі з Віктором Петровичем та університетською родиною.

Майже щорічно я маю честь вручати відзнаки на ваших конференціях. Лише тиждень тому ми передали сюди 17 чи 18 нагород! Думаю, якщо порахувати всі відзнаки, які за ці роки вручила вам Національна спілка краєзнавців України, їх кількість буде не меншою, ніж в Академії наук. І це абсолютно заслужено! Адже та робота, яку проводить переяславська краєзнавча спільнота – вкрай важлива, часто волонтерська, спрямована на підтримку всіх нас. Проведення щорічних конференцій, круглих столів, наших краєзнавчих та історичних експедицій, підготовка видань – усе це було б просто неможливим без Переяслава і без вашої колосальної підтримки. Дякую вам за це! А зараз я з великою радістю перейду до вручення сьогоднішніх нагород», – вітально анонсував Олександр Петрович.

За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий внесок у підготовку педагогів, розвиток вітчизняної науки й техніки та з нагоди 40-річчя Університету Григорія Сковороди в Переяславі Національна спілка краєзнавців України нагородила: Березанську Ірину Михайлівну, Ващенка Сергія Володимировича, Водяного Олега Миколайовича, Козубенка Юрія Леонідовича, Коцур Лесю Михайлівну.

Нотку патріотичної енергетики у залі запалив фахівець навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко, виконавши легендарну композицію Володимира Івасюка «Червона рута».

Яскравим візуальним доповненням до урочистих промов та привітань став показ нового промо-відео Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Присутні в залі мали змогу переглянути динамічний ролик, який у ключових датах підсумував величний 300-річний поступ освітньої традиції на Переяславщині. Ця захоплива відеомандрівка крізь століття – від зародження Переяславського колегіуму до потужного сучасного закладу вищої освіти – наочно продемонструвала глибоке історичне коріння, тяглість поколінь та незламний дух сковородинівської родини, яка продовжує творити історію, яка триває.

Безумовно, Університет є серцем Переяславської громади, тому до вітань не міг не долучитися міський голова міста Переяслава Вячеслав Саулко.

«Бути сьогодні на такому святі – це велика честь. Переяслав – це історія, культура і духовність, це місто, де зароджувалася нація. З давніх-давен він був потужним центром розвитку мови, науки та культури. І ми пишаємося, що ця славетна історія продовжується донині, і продовжуєте її саме ви! Щойно ми бачили на екрані віхи нашого поступу, а до цього – вітали на сцені відданих своїй справі людей. Саме ці науковці, професори та викладачі є величчю нашого міста.

У Переяславі діє понад два десятки музеїв, але однією з найяскравіших перлин громади є Університет Григорія Сковороди. Завдяки вам Переяслав знає весь світ – варто лише згадати, скільки ваших вихованців, олімпійських чемпіонів, підіймають прапор України на світових аренах! Окремо хочу звернутися до студентів: саме ви сьогодні творите славу університету і країни, ви – наше майбутнє.

Місто і університет – це неподільне ціле. Ми маємо надзвичайно тісну співпрацю з вашим чудовим, найенергійнішим та найспортивнішим ректором Віталієм Коцуром. Як один із прикладів нашої єдності – спільними зусиллями висаджений дендропарк, що вже став окрасою і закладу, і всієї громади. Слава нашому університету, слава викладачам, слава нашим героям-захисникам і слава Україні! А тепер маю велику честь відзначити подяками від міської ради тих сковородинівців, які примножують славу нашого краю», – ствердив Вячеслав Володимирович.

За особисті наукові здобутки, високу публікаційну активність і науково-пошукову діяльність та з нагоди Дня науки Переяславська міська рада нагороджує: Дзюбенко Олену Володимирівну, Костика Євгенія Петровича, Кравченко Тетяну Петрівну, Хараджи Марину Вікторівну, Шевчук Ларису Дмитрівну, Костінську Ольгу Миколаївну, Красюк Валентину Михайлівну, Лоху Анатолія Анатолійовича, Обертій Ніну Павлівну, Погребну Людмилу Миколаївна, Рубан Інну Володимирівну, Семененко Олену Газисівну, Товкун Лідію Павлівну.

Музичним акордом перед фінальним блоком знову стала пісня «Ми – українці» (муз. І. Корнілевича, сл. А. Матвійчука) у виконанні студента Іллі Головка.

Кульмінацією заходу стало вручення відзнак згідно з наказом ректора Віталія Коцура. З метою відзначення працівників і підбиття підсумків наукової та науково-педагогічної діяльності університету за багаторічну сумлінну працю, вагомі творчі досягнення, професійну майстерність та з нагоди Дня науки наказом університету було затверджено:

• Нагородити відзнакою університету «Орден княгині Ольги»: Онищенко Наталію Петрівну, Базилевич Наталію Олександрівну.
• Нагородити відзнакою університету «Орден Володимира Мономаха»: Кириченко Тараса Григоровича.
• Нагородити грамотою університету: Левченко Інну Миколаївну, Молоткіну Валентину Костянтинівну, Волженцеву Ірину Вікторівну, Доцевич Тамілію Іванівну, Литвина Андрія Федоровича, Мисан Інну Володимирівну, Ніколаєва Леоніда Олеговича, Стеценко Аллу Іванівну, Юзковець Ірину Олександрівну, Крикун Валентину Сергіївну, колектив Центру ветеранського розвитку (керівник – Т.М. Кузьменко).
• Оголосити подяку із занесенням у трудову книжку: Довжуку Ігорю Володимировичу, Калмикову Георгію Валентиновичу, Довгополій Людмилі Іванівні, Летючій Любові Петрівні, Пивовару Андрію Анатолійовичу, Якубі Василю Володимировичу.
• Оголосити подяку університету співробітникам бібліотеки за вагомий внесок в організацію інформаційно-бібліографічної роботи: Забарило Любові Михайлівні, Деркач Тетяні Леонідівні.
• Оголосити подяку співробітникам університету за допомогу в організації та забезпеченні наукової діяльності: Гагаріній Ірині Станіславівні, Йосипенко Олені Вікторівні, Лесик Людмилі Олександрівні, Шкирі Ользі Іванівні, Савенку Ігорю Васильовичу, Паламарчук Оксані Миколаївні, Плужник Оксані Василівні, Юхименко Наталії Федорівні, Герасимчуку Віктору Петровичу, Вовкодаву Андрію Михайловичу, Омельченко Вікторії Олександрівні, Потупі Тетяні Василівні, Бабаку Олександру Анатолійовичу.

За перемоги у престижних всеукраїнських та міжнародних інтелектуальних змаганнях (зокрема форумі «Дотик природи–2025», конкурсі «Освіта для сталого розвитку», мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка та конкурсі з української мови та літератури) грамотами університету нагородили: Острадчука Олександра, Ситник Карину, Сентіщеву Юлію, Пушкар Алевтину та Авраменко Анну. Окрему подяку за підготовку талановитих студентів-переможців висловили Великдан Юлії Віталіївні.

Натомість за плідну науково-дослідну роботу та активну участь у діяльності Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених грамотами нагородили: Березіна Антона, Лилу Діану, Омельяненко Вікторію, Пипко Катерину, Середу Ірину, Спасуна Олександра, Захарченка Дениса, Шепель Анастасію, Герасименка Олексія, Рижука Антона, Євдоченка Владислава, Гречку Назара, Марущака Івана, Меренкова Артема, Мисан Вікторію, Острадчука Олександра, Петренко Юлію, Ющенко Ангеліну, Калюжку Мирославу та Шевчук Ольгу.

На завершення цього величного свята випускниця університету Ганна Мельник виконала зворушливу фінальну пісню Назарія Яремчука «Родина». Ця композиція якнайкраще підкреслила головний лейтмотив заходу: Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це міцна, згуртована і непереможна родина, яка вже 40 років гідно тримає освітній та науковий стрій України. Це історія, що триває.

Усі фото від фотографині університету Ірини Середи з нагородження знайдете за посиланням: https://fex.net/uk/s/b2yfmxa 

12 вересня 2024 року керівниця національного контактного пункту «Нова європейська ініціатива Баугауз», що діє на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Олеся Скляренко взяла участь у другому засіданні Комітету Україна – ЄС / Євроатом з досліджень та інновацій на виконання пункту 4 статті 8 Угоди між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та «Євратом». Робочий захід відбувся в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Про що говорили?

Як розповідає Олеся Богданівна, на засіданні були висвітлені ключові питання, а саме:

• створення та статус національних контактних пунктів;
• імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Програмі «Євратом»;
• підхід «відкрита наука в Україні»;
• прогрес України у Програмі «Горизонт Європа» успішні історії участі в ній.

Головував на засіданні заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатова та заступниця генерального директора з питань інновацій, процвітання та міжнародного співробітництва Генерального директорату з досліджень та інновацій ЄК Сігне Ратсо.

Спікери Європейської комісії, які також були присутніми на засіданні, представили оновлену інформацію про розвиток політики ЄС щодо європейського дослідницького простору, європейських інновацій, глобального підходу до досліджень та інновацій та багатостороннього діалогу. Крім того, були обговорені заходи з підтримки України з боку ЄС, зокрема, ініціативи MSCA4UA, EIC4UA, EIT, місію «Міста» (Cities Mission), гранти на дистанційні дослідження для дослідників з України EURIZON.

На події були присутніми та брали активну участь делегація ЄС до України у складі спеціаліста з питань політики асоціації Програми «Горизонт Європа» «Формування європейського горизонту» Генерального директорату з досліджень та інновацій ЄК Фредеріка Сондегаарда і радника з питань науки місії ЄС в Україні Єгора Пивоварова. Україну представляли Міністерство освіти і науки України, Національний фонд досліджень України, Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національної академії наук України та регіональних академій наук, представники національних контактних пунктів Програми «Горизонт Європа».

У вівторок, 16 квітня 2024 року, ректор Університету Григорій Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур та завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, кандидат філософських наук, доцент Сергій Рик долучилися до засідання етносоціологічної наукової школи доктора історичних наук, члена-кореспондента НАН України, професора Володимира Євтуха з нагоди 50-ліття його наукової діяльності та 190-річчя Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Ректор університету, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко відкрив захід, привітав з 50-річчям наукової діяльності, розповів про становлення та розвиток етносоціологічної наукової школи Володимира Євтуха, поділився спогадами спільної роботи та поїздок за кордон. Також на засіданні було представлено сторінки життя керівника наукової школи, його публікаційну активність, вибрані наукові праці. Зрештою, і сама доповідь «Автономний актор в науці: саморефлексії, закорінені у довголітньому досвідові», яку виголосив Володимир Євтух, була цікавою та актуальною.

Як розповів пресслужбі університету завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія Сергій Рик, наш університет Сковороди має дуже тісну кілька десятилітню співпрацю з ювіляром – мова про спільні наукові конференції, міжнародні (зокрема з науковцями Польщі – прим.авт.) зібрання присвячені історичній, педагогічній та психологічній проблематиці. Євтух керував дисертаційними дослідженнями багатьох сковородинівців, був науковим консультантом докторських робіт, неодноразово виступав опонентом на захистах. У великій кількості наукових збірників, що вийшли з УГСП, можна знайти наукові розвідки видатного науковця. Плідно співпрацював Євтух з переяславським закладом і в якості декана факультету соціології та психології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (2000-2007 рр.) та, з 2007 року, директора Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій НПУ імені М. П. Драгоманова.

У ході свого вітального слова ювіляру ректор Університету Сковороди в Переяславі Віталій Коцур вручив Володимиру Борисовичу відзнаку та диплом Почесного доктора Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Також до привітань приєдналися український соціолог, президент Соціологічної асоціації України, голова Вченої ради Харківського національного університету імені Василя Каразіна Віль Бакіров, який передав Євтуху Почесну грамоту Асоціації за значний внесок у розвиток соціологічної науки й освіти та у зв’язку з 50-річчям наукової діяльності; Doctor Honoris Causa УДУ імені Михайла Драгоманова, професор з Німеччини Морітц Гунцінгер, професор Ягеллонського університету (Краків, Польща) Лєшек Корпоровіч; професор Латвійського університету, Doctor Honoris Causa УДУ імені Михайла Драгоманова Занда Рубене та інші.

Кожен, хто зміг завітати чи приєднатися до заходу у он-лайн форматі, дізнався багато нового і про Володимира Борисовича, і про його активну діяльність в закладах вищої освіти, на дипломатичній та державницькій нивах.

Ще раз вітаємо відомого науковця, наукового побратима по духу та справі, видатного українця. Вдячні вам за багатолітню співпрацю. Многая літа!

Національна академія наук України запрошує узяти участь у конкурсах наукових робіт, розробок і винаходів. Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Учасники можуть долучитись до участі в трьох конкурсах:

– на здобуття премій для молодих учених і студентів закладів вищої освіти за найкращі наукові роботи в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук;

– на здобуття премій імені видатних учених України;

– на здобуття Золотої медалі імені В. І. Вернадського Національної академії наук України.

За роботи в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук Президія НАН України щороку присуджує чотирнадцять премій для молодих учених і чотирнадцять премій для студентів закладів вищої освіти. Премії присуджують окремим авторам або колективу авторів за найкращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи.

У конкурсі можуть брати участь наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники, аспіранти науково-дослідних установ, закладів вищої освіти віком до 35 років включно, студенти, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються в наукових установах та закладах вищої освіти України.

Граничний термін подання роботи на конкурс – 15 грудня 2022 року.

Задля відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України, Національна академія наук України присуджує премії імені видатних учених України.

Граничний термін подання роботи на конкурс – 1 листопада 2022 року.

У конкурсі на здобуття премій імені видатних учених можуть брати участь:

– дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їхньої постійної роботи;

– окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України;

– колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу, якщо більшість авторів працює в наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України.

У свою чергу для відзначення вчених за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та соціогуманітарних наук, на честь першого президента Української академії наук – видатного вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, а також з нагоди 85-річчя створення Академії Національною академією наук України було засновано Золоту медаль імені В. І. Вернадського.

Щорічно до дня народження академіка В. І. Вернадського присуджують дві золоті медалі – одна українському і одна зарубіжному вченому.

Граничний термін подання документів на конкурс – 12 листопада 2022 року. У конкурсі на здобуття Золотої медалі імені В. І. Вернадського можуть брати участь:

– дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їхньої постійної роботи;

– зарубіжні вчені;

– окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України.

Усі матеріали подаються на адресу: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, Президія Національної академії наук України.

Телефони для довідок: (044) 239-64-24; (044) 239-64-63.

 

За матеріалами МОН