12 лютого 2026 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулося засідання спеціалізованої вченої ради ДФ 27.053.013 зі спеціальності 053 «Психологія», на якому було ухвалено рішення про прийняття до захисту дисертації Мелані Вайсберг на здобуття ступеня доктора філософії. Сьогодні, 2 березня 2026 року, ректор Віталій Коцур урочисто вручив здобувачці диплом доктора філософії (PhD) в стінах університету.

Нагадаємо, що у межах дисертаційного дослідження пані Мелані було проаналізовано теоретичні та прикладні засади формування соціально-психологічної компетентності фахівців військово-медичних закладів в умовах надзвичайних ситуацій та бойових дій. У центрі уваги дослідниці – специфіка професійного функціонування військових лікарів і медичних сестер у ситуаціях підвищеного емоційного навантаження, моральних дилем, дефіциту ресурсів і постійної загрози життю, що зумовлює необхідність розвитку інтегративних психологічних ресурсів адаптації та стійкості.

У анотації до дисертації наголошується, що соціально-психологічну компетентність у роботі представлено як багаторівневу метаздатність, яка поєднує емоційно-регулятивний, мотиваційний, етико-ціннісний і комунікативний компоненти. Вона виконує функцію структурно-функціонального посередника між екстремальними організаційно-контекстуальними вимогами та результативністю професійної діяльності військово-медичного персоналу.

Емпіричні результати засвідчили, що впровадження спеціально розроблених тренінгових програм сприяє підвищенню рівня емоційної саморегуляції, професійної мотивації, розвитку етичної орієнтації та комунікативної компетентності, а також зменшенню проявів емоційного вигорання й зміцненню психологічної стійкості.

Прийміть щирі вітання від усіх сковородинівців, адміністрації університету, відділу аспірантури та докторантури, з нагоди успішного здобуття ступеня доктора філософії (PhD). Нинішня подія є переконливим свідченням Вашої наполегливості, високого професіоналізму та відданості науковій справі. Обрана тема дослідження має особливу суспільну вагу та відповідає актуальним викликам сьогодення.

Бажаємо Вам подальших наукових здобутків, реалізації інноваційних ідей, професійного зростання та нових вагомих досягнень на благо української освіти й науки.

З 24 лютого 2022 року підрозділами ДСНС України знешкоджено понад 68 тисяч вибухонебезпечних предметів, у тому числі, близько 2 тисяч авіаційних бомб. Загалом обстежено і очищено близько 11,6 тисяч гектарів території нашої держави.

Сьогодні, 4 травня, Університет Григорія Сковороди в Переяславі спільно з представниками ДСНС України в Київській області   запросив здобувачів вищої освіти, академічну спільноту  та усіх охочих долучитися до зустрічі-бесіди з начальником відділу організації профілактичної роботи Бориспільського районного управління ГУ ДСНС України в Київській області Сергієм Лисенком щодо питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації. Зустріч відбувалася у онлайн режимі на платформі  Microsoft Teams.

Попередньо академічну спільноту закликали ознайомитися з пам’яткою щодо поводження з невідомими предметами і пристроями та правила поведінки, у разі їх виявлення». Нагадаємо вам її зміст:

Пам’ятка щодо поводження з невідомими предметами і пристроями та правила поведінки, у разі їх виявлення

Актуальність зустрічі, насамперед, була викликана тим, що після повномасштабного вторгнення росії в Україну з 24 лютого 2022 року проблема мін і вибухонебезпечних залишків війни набула особливої гостроти. За попередніми даними, очищення від вибухонебезпечних залишків потребують ще близько 80 тисяч квадратних кілометрів території України.

На початку зібрання ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук Віталій Коцур акцентував увагу безпосереньо присутніх та віртуально долучених учасників зустрічі на тому, що попри те, що наш заклад й перебуває у більш-менш безпечному місці, його здобувачі, викладачі та співробітники і їх рідні є мешканцями чи не всіх регіонів України. Зокрема там, де відбувалися і тривають активні бойові дії. Приїзджаючи туди вони перебувають у зоні підвищеного ризику Відтак, не слід нехтувати власною безпекою та зважати на, більш ніж імовірно, чималу кількість мін та вибухонебезпечних предметів, які залишили після себе окупанти. Незрідка під підозру може потрапляти навіть звичайна дитяча іграшка.

Натомість Сергій Лисенко одразу ж зосередив увагу присутніх на тому, що подібним предметам притаманна велика руйнівна сила. Якщо кожен з нас побачить щось подібне, то до нього категорично не можна торкатися і, поготів, переміщати такі предмети – зважайте на те, що шанси на виживання при спрацюванні вибухівки у цих предметах знижуються до нуля, а каліцтво – зростає чи не до 100%.

Насамперед мова про протипіхотні міни, які є найпоширенішими і малопомітними через вдале маскування. Не пооодиночно вони можуть трапитися вам у вигляді наживної чи розтяжної системи. Відтак наразі не слід наближатися до територій попереднього розміщення ворожих сил окупанта. Коли у ваше поле зору потрапить підозрілий предмет (переважно круглої чи продовгувастої форми – прим.авт.), ви повинні, по змозі, відмітити його якимось орієнтиром та, в жодному разі не гаючи часу, зателефонувати в 101 чи 102. Якщо служби підтвердять небезпечність предмету для його знешкодження невідкладно вирушить піротехнічна група.

За кілька днів ми перетнемо рубіж 77-ї річниці Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Не слід забувати, що ця боротьба й донині залишила по собі чималу кількість вибухонебезпечних предметів. Вони і досі, з певною періодичністю, більш ніж не поодиноко трапляються у полях, лісах чи поблизу власної оселі на присадибній ділянці. З роками вони не втратили своєї вибухонебезпечності, навіть якщо перебували у воді.

Комусь із вас теоретично точно відомо про те, який вигляд має граната – кулеподібна з запалом у вигляді кільця, в чомусь схожа на лимон. Без кільця і з відсунутою чекою вона є предметом підвищеної небезпеки. Спікери зазначили, що переважно окупанти можуть лишати її у побутовій техніці, скажімо у відсіку для порошку у пральній машині або ж з іншого боку вхідних дверей. Вибух може трапитися у момент взаємодії – втекти, скоріше за все, не вдасться, позаяк «вибухне» десь за 2-3 секунди.

Врешті, існує багато видів снарядів – на їх носочку розміщується підривач що спрацьовує при ударах. На кожному з них є алюмінієві кілечка що застосовують для ущільнення ствола. У разі якщо на снаряді є косі насічки під 45 градусів отже цей снаряд зі ствола вийшов. Себто підривач автоматично зійшов на бойовий взвод, навіть якщо лишився нерозірваним. Категорично забороняється підходити до нього.

Користуючись нагодою, Університет Григорія Сковороди в Переяславі висловлює вдячність підрозділам Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур, які щоденно ризикуючи життям, здійснюють операції з розмінування звільнених територій. Удвічі приємніше, що в час великої кількості клопотів у служб залишається час для таких зустрічей і роботи з цивільним населенням. Навіть не сумніваємось, що у цей напружений час нам неабияк знадобляться ваші поради та знання. Віримо, що разом, шляхом проведення такої зустрічі, нам таки вдалося закласти передумови які убезпечать життя та здоров’я сковородинівців.

Нагадаємо, що в той час, коли весь цивілізований світ відмовляється від протипіхотних мін та забороняє їх використання, російська федерація збільшує масштаби їхнього застосування в Україні та випробує нові зразки такої зброї.