Як стало відомо сковородинівцям, поза всім іншим, Степаненко є публіцистом і професором кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування. Він є членом Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України та Наукового товариства імені Т. Шевченка. У 2014 році науковець отримав орден «За заслуги» 3-го ступеня та є лауреатом багатьох премій.

«Найбільша заслуга Тараса Шевченка в тому, що він вивів українців на широку національну дорогу та вказує шлях, яким українці мають йти. А мова, як запевняв поет, – найприкметніша ознака будь-якої нації», – поділився думкою Микола Степаненко. Для нього слово – не просто засіб спілкування, воно – серцевина, двигун, об’єднавчий чинник народу. За його словами, Великого Кобзаря вважають творцем нової української літературної мови, тому що він гідно завершив складний і тривалий процес становлення української мови на живій народній основі, яку розпочали Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Григорій Квітка-Основ’яненко, і відкрив нові невичерпні можливості для її розвитку та вдосконалення.

Мовознавець також провів лекцію для присутніх, серед яких були його студенти, на тему «Феномен мови Тараса Шевченка, позапростір і позачас». Він поділився своїми думками про мову Кобзаря, зазначивши, що вона охоплює широкий україномовний і історичний простір, а не обмежується лише регіональними говірками. При цьому, попри домінування народнорозмовного джерела, в мові Шевченка знайшли місце й елементи давніх слов’янських літературних мов. Степаненко підкреслив, що для Шевченка важливою була не лише сама мова, а й зміст, який вона несла в устах народу, а також народні почуття, які вона відображала.

«Шевченко був би неодмінно розгніваний через теперішній приплив запозичень в українську мову. Тут потрібен певний фільтр, аби припинити цей колообіг, який мав місце у 20-х роках. Запозичення є, вони інтелектуальні, також із грецької, латини та інших слов’янських мов. Мова для Тараса Шевченка – це атрибут нації, якщо говорити про спільність території, економіки та культури, то мова стоїть над цим всім. У Шевченковій візії українська мова повинна посісти гідне місце з-поміж слов’янських мов, адже вона така ж велична як сербська, хорватська та чеська. Тарас Шевченко поставив на сторожі слово, бо у нього був мотив – Україна», – зазначив Степаненко.

Нагадаємо, що учора новий сезон «Відкритого університету» в УГСП стартував із зустрічі з режисером та актором Ахтемом Сеітаблаєвим. Багато говорили про Крим та український кінематограф.

Запис Сковородинівці відвідали зустріч із мовознавцем Миколою Степаненком в переяславському Музеї «Заповіту» Тараса Шевченка спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.