3 грудня 2025 року о 10:00 у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС за участі співорганізаторів Університету Григорія Сковороди в Переяславі – ректора Віталія Коцура, проректора Василя Дудара та керівниці Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталії Юхименко відбулася презентація колективної монографії «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди», присвяченої життю, ідеям та творчій спадщині видатного українського філософа, поета й педагога. Подію приурочили 303-й річниці від дня народження любомудра.

Як вже неодноразово розповідав наш сайт, ця колективна монографія пропонує сучасний погляд на філософський, літературний та педагогічний доробок мислителя. Автори монографії підкреслюють не лише історичну цінність спадщини Сковороди, а й її виняткову актуальність у сучасних умовах, зокрема вплив на розвиток української гуманітаристики та суспільної думки. Влітку цього року видання вперше презентували в Софії Київській де відбувся, організований УГСП та Благодійним фондом «МХП-Громаді», гуманітарний форум «Сковорода і свобода: внутрішня незалежність як основа державності», в рамках якого відбулася презентація цієї багаторічної праці науковців центру Сковородинознавства, що згуртувала дослідників спадщини великого любомудра з усіх куточків нашої Батьківщини.

Зібрання відкрив директор Дипломатичної академії України, видатний сковородинознавець і колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані (2016-2022) Ігор Осташ. У своєму виступі він тепло згадав про Університет Григорія Сковороди в Переяславі та наголосив на важливості просування Григорія Сковороди в культурній дипломатії. Співпраця УГСП з Ігорем Івановичем набрала обертів під час відзначення 300-річчя філософа. Осташ, чия діяльність у культурній дипломатії гармонійно поєднує наукові дослідження з практичними проєктами, зробив значний внесок у сковородинознавство. Зокрема, він ініціював арабськомовне видання творів мислителя та створення документального фільму про нього. Ці ініціативи не лише популяризували спадщину Сковороди на Близькому Сході, а й підкреслили паралелі між українським любомудром і східною філософією, як-от суфізмом, відкриваючи нові горизонти для глобального діалогу.

Надалі до слова було запрошено заступника голови місії Італії в Україні Франческо Пеше. У своєму виступі він пригадав візит до Переяслава та його університету в травні 2023 року з метою участі в круглому столі «Боротьба з ворожими проявами пропаганди в умовах війни», приуроченому до Всесвітнього дня свободи преси. Тоді, два роки тому він ще не знав української мови, але пообіцяв її опанувати. Під час візиту Пеше придбав книжку «Афоризми Григорія Сковороди» й захотів осягнути її глибини. Знайшовши переклад, який дещо не відповідав оригіналу, він усвідомив: доторкнутися до глибин української філософії та культури – ще одна з ключових причин, яка, врешті, спонукала його вивчити українську мову.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, надалі запрошений до виступу, розповідав про те, що у Переяславі вже понад сорок років відбувається подія, що збирає науковців, митців, викладачів і всіх, хто захоплений спадщиною Григорія Сковороди. Це – Міжнародна конференція «Сковородинівські читання». Вперше вони відбулися 1984 року й відтоді проходять кожні два роки. У ці дні місто перетворюється на осередок зустрічей, дискусій, презентацій і творчих проєктів. Тут лунають наукові доповіді, відкриваються виставки, звучать концерти, а люди, для яких ім’я Сковороди – джерело натхнення, а не лише сторінка підручника, знаходять однодумців. Мова не лише про вшанування минулого, а творення сучасної української культури, зміцнення ідентичності та єднання в непрості часи. Тут, серед живих розмов і зустрічей, постать Григорія Сковороди продовжує надихати шукати власний шлях… і залишатися вільними.

За словами Віталія Вікторовича, велику роль у розвитку цих заходів відіграє єдиний в Україні Центр Сковородинознавства УГСП. Він організував десятки конференцій, круглих столів, конкурсів і став майданчиком, де об’єднуються науковці з України та світу. Саме в цій натхненній атмосфері народилася ідея масштабної колективної монографії «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди». Започаткована ще 2011 року, вона пройшла довгий шлях і нині, влітку 2025 року, була презентована. Над книгою працювали 52 дослідники; вона стала підсумком багаторічних зусиль і спільної праці.

«Надзвичайно важливими є не лише сторінки цієї книги, а й події, що стоять за цими вищезгаданими зусиллями: роки зустрічей, обговорень, відкриттів, культурних і наукових ініціатив. Я з теплом пригадую участь сковородинівців у вересні 2024 року у Всеукраїнському форумі «Українська ідентичність» в Дніпрі, де познайомився з керівником відділу впровадження національних проєктів БФ «МХП-Громаді» Володимиром Панченком. Саме там зародилася ідея колективної монографії як проєкту національного значення, що нині активно пропагується. Не втомлююсь підкреслювати те, скільки ресурсів і цінностей Благодійний фонд «МХП-Громаді» вкладає в національні проєкти, відродження ідентичності та інформаційну війну проти ворога», – додав ректор УГСП.

Керівниця Центру Сковородинознавства УГСП, кандидат філософських наук Наталія Юхименко, продемонструвала присутнім презентацію «Філософський доробок Г. С. Сковороди в європейському контексті». Вона наголосила на давніх культурних зв’язках України з Європою, що активізувалися з появою університетів, та на традиційному потязі українців до освіти. Моральна відкритість до «чужого» формувала особливу історичну ситуацію українців, які в умовах бездержавності зосереджувалися на «внутрішній людині» – це визначило напрям філософських пошуків.

Як розповіла Наталія Федорівна, філософія Сковороди, заснована на його вченні про дві натури й три світи, поєднує українську культурну традицію з діалогічною формою Платона. На відміну від Аристотеля, його вчення про щастя є загальнодоступним і спорідненим з ідеями Епікура. Сковорода завершує докласичну й відкриває класичну українську філософію доби Просвітництва, залишаючись критиком забобонів, церковних обрядів і прихильником свободи особистості. Його філософія, співзвучна «філософії серця» та окремим європейським мислителям, поєднує античний, середньовічний і просвітницький досвід, зберігаючи оригінальність і українську самобутність.

«Філософська творчість Сковороди складна, сформована під впливом античності, середньовіччя, Реформації та Просвітництва. Але вона оригінальна, виразна, українська – і покликана формувати нові світоглядні орієнтири європейського суспільства», – завершила свою промову Наталія Юхименко.

Після цього Ігор Осташ передав слово художнику, куратору мистецької виставки «Григорій Сковорода у творах українських митців», яка відкрилася в закладі у цей день, Олександру Мельнику. Він розповів про організацію експозиції, представив художників і скульпторів, які згодом презентували свої роботи. Від імені УГСП та БФ «МХП-Громаді» усім їм подарували презентовану монографію. Дипломатичній академії від УГСП вручили портрет Сковороди для постійного експонування в закладі. А також Віталій Вікторович подарував чотири томи «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» в бібліотеку Дипломатичної академії України.

Учасники зібрання не лише ознайомилися зі змістом нової монографії, а й відкрили для себе найсучасніші дослідницькі підходи, що формують нинішній дискурс навколо творчості філософа-мандрівника. Гості переглянули фрагмент документального фільму «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе!» (автор ідеї – Ігор Осташ) – візуальне доповнення до арабськомовного видання творів Сковороди з повним перекладом «Байок харківських» і «Саду божественних пісень». Стрічка, субтитрована арабською мовою для 400-мільйонної аудиторії, поєднує твори українських художників (Микола Білик, Ігор Романко, Анатолій Фурлета та ін.), виконання пісень Сковороди Ансамблем «Благовість» у Софії Київській, сучасні реалії (понівечений пам’ятник у Сковородинівці) та паралелі з суфізмом. Твори Сковороди та субтитри переклав ліванський фахівець Імадеддін Раеф. Режисером фільму став Станіслав Литвинов, оператором – Михайло Шелест.

Слід зауважити, що захід був сповнений чарівними музичними ремінісценціями на теми творчості Григорія Сковороди у виконанні Ярослава Джуся та Тимофія Ілюхіна. Ще на початку зібрання пролунала пісня «Ой, ти пташко жовтобока», а наприкінці – «Всякому місту нрав і права», наповнюючи простір теплом філософської поезії іменника.

Сковородинівці вдячні Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС, яка у найголовніший для сковородинівців день року стала майданчиком для широкого діалогу між науковцями, дипломатами, освітянами та культурними діячами щодо значення спадщини Григорія Сковороди в сучасному суспільно-гуманітарному вимірі України.

У ці дні команда Університету Григорія Сковороди в Переяславі завітає до кількох міст і закладів-партнерів яким близькі ідеї «українського Сократа» та хто бажає долучитися до осмислення його внеску в національну й світову культуру. Слідкуйте за оновленнями нашого сайту та сповіщеннями у соціальних мережах.