Випускникам, які уклали договір про роботу на посадах педагогічних працівників, незмінно передбачена одноразова адресна грошова допомога. Університет Григорія Сковороди в Переяславі теж надає можливість отримати таку виплату. Вкотре розповідаємо як це можна зробити.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2006 № 1361 «Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти», Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19.12.2019 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 25.02.2020 за № 206/34489, інформуємо, що допомогу можуть отримати випускники закладів фахової передвищої, вищої освіти, денної форми здобуття освіти, які навчались за державним замовленням, здобули ступінь фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра або магістра за спеціальностями галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, або ступінь бакалавра, магістра за іншими спеціальностями і галузями знань та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу на посадах педагогічних працівників у закладах загальної середньої або професійної освіти.

Випускники, які завершили навчання у закладах освіти у листопаді-грудні 2025 року та у 2026 році, отримують адресну допомогу за умови, що вони:

• навчались за державним замовленням у державних та комунальних закладах вищої освіти незалежно від підпорядкування;
• здобули освіту за спеціальностями галузі знань «01 Освіта/Педагогіка» або за іншою спеціальністю і галуззю знань;
• уклали на строк не менш як три роки договір про роботу на посадах педагогічних працівників у закладах загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти, визначених органами управління освітою.

При дотриманні вищенаведених умов та подання випускником ЗВО, усіх необхідних документів, він має право на отримання одноразової адресної грошової допомоги у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Зокрема, для отримання одноразової адресної грошової допомоги потрібно у термін до 10 жовтня поточного року подати такі документи:

• копії договору про роботу на посаді педагогічного працівника у закладі загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти);
• копію трудової книжки, завірену директором навчального закладу, в який працевлаштувався випускник;
• довідку про працевлаштування з навчального закладу, яка підтверджує інформацію про роботу у закладах загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти, визначених органами управління освітою;
• копію паспорта та ідентифікаційного номера;
• заяву про надання допомоги написану власноруч;
• довідка з реквізитами банківської карти;
• копію диплому про освіту.

Важливо! Зверніть увагу, у разі відмови випускника приступити до роботи відповідно до укладеного договору про роботу на посаді педагогічного працівника у закладі загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за угодою сторін або з ініціативи працівника протягом трьох років від початку роботи в закладі загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти одержувач допомоги повертає суму фактично одержаної допомоги до закладу вищої освіти (або його правонаступнику), який здійснював її виплату.

У разі зміни місця роботи випускника, але продовження перебування його на посаді педагогічного працівника у закладі загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти одержувач допомоги протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких змін укладає договір за новим місцем роботи відповідно до вимог, визначених у п.1 Порядку.

Усіх охочих чекають фахівці відділу профорієнтації та працевлаштування: 08401, м. Переяслав, вул. Сухомлинського, 30, корпус № 1, поверх № 1, каб. 121. +38 (066) 242 52 77 (керівник відділу, Ольга Миколаївна), joinupuniversity86@gmail.com (з приміткою «отримання одноразової грошової допомоги»).

Продовжується робота Національного контактного пункту Програми «Горизонт Європа» за напрямом New European Bauhaus на чолі контактною особою – доценткою кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології Університету Григорія Сковороди в Переяслав, кандидатом філологічних наук Олеся Скляренко.

У серпні 2026 року в Києві відбулися два всеукраїнські заходи, присвячені участі України у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Події об’єднали представників Міністерства освіти і науки України, Європейської комісії, Національного фонду досліджень України, закладів вищої освіти, наукових установ, бізнесу та громадського сектору. Переповідаємо усі деталі.

 

19 серпня 2026 року відбувся інформаційний семінар, присвячений окремим аспектам участі у Програмі «Горизонт Європа». Його головною метою було надати українським дослідникам і потенційним заявникам практичні інструменти для підготовки успішних грантових заявок та реалізації міжнародних проєктів.

Під час заходу учасники ознайомилися з можливостями Funding & Tenders Portal – офіційної платформи Європейської комісії для пошуку конкурсів, партнерів і реєстрації організацій. Також були представлені особливості фінансування проєктів «Горизонт Європа», грантові можливості для бізнесу, інструменти підтримки молодих дослідників у межах програми Marie Skłodowska-Curie Actions, а також нові можливості співпраці з Об’єднаним дослідницьким центром Європейської комісії (JRC) та Європейським оборонним фондом.

Для Національних контактних пунктів такі навчальні заходи є важливою частиною професійної діяльності, адже дозволяють отримувати актуальні роз’яснення щодо конкурсних процедур і передавати їх українським заявникам під час консультацій та інформаційних заходів.

25 серпня 2026 року відбулася підсумкова конференція «Україна в Рамковій програмі «Горизонт Європа»: досягнуті результати, системні виклики та шляхи їх подолання», яка стала завершальним заходом трирічного етапу роботи «Офісу Горизонт Європа в Україні» як проєкту Європейської комісії.

Учасники обговорили результати інтеграції України до Європейського дослідницького простору, розвиток міжнародного наукового партнерства та перспективи подальшої участі українських організацій у конкурсах Програми.

Під час відкриття заходу заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов представив результати участі України у «Горизонті Європа» за останні три роки. За цей період суттєво зросли кількість українських заявок, підтриманих проєктів, обсяг залученого фінансування та число українських організацій, які беруть участь у Програмі.

Важливою новиною стало підтвердження від Європейської комісії про продовження фінансування діяльності «Офісу Горизонт Європа в Україні» ще на три роки. Це рішення засвідчує ефективність роботи української команди та її внесок у розширення участі України в європейських дослідницьких і інноваційних програмах.

Особливе місце в програмі конференції посіла панельна дискусія «Україна в Європейському дослідницькому просторі та представництво інтересів на міжнародному рівні», до участі в якій була запрошена Олеся Скляренко як Національна контактна особа напряму New European Bauhaus.

Під час дискусії представники Міністерства освіти і науки України, Делегації Європейського Союзу в Україні, наукової діаспори, програмних комітетів та мережі Національних контактних пунктів обговорили механізми посилення присутності України у Європейському дослідницькому просторі, розвиток міжнародних партнерств, участь українських установ у європейських інноваційних екосистемах та представлення українських інтересів на рівні Європейської комісії.

У своєму виступі Олеся Скляренко акцентувала увагу на ролі ініціативи New European Bauhaus у процесах відновлення України, розвитку міжсекторальної співпраці між освітою, наукою, громадами та креативними індустріями, а також на важливості залучення українських організацій до міжнародних консорціумів у межах цього напряму.

Участь представників Університету Григорія Сковороди в Переяславі у заходах «Офісу Горизонт Європа в Україні» підтверджує активну роль університету у розвитку міжнародної наукової співпраці та діяльності мережі Національних контактних пунктів України.

Отримані під час серпневих заходів напрацювання та актуальна інформація будуть використані для подальшого консультування українських дослідників, підготовки грантових заявок і розвитку партнерств у межах Програми «Горизонт Європа», зокрема за напрямом New European Bauhaus.

Новий європейський Баугауз стає дедалі важливішим елементом не лише європейської, а й української стратегії відновлення. Від наукових дискусій до практичних міських сесій і міжнародної координації – NEB об’єднує різні спільноти навколо спільної мети: створення більш сталого, красивого та інклюзивного майбутнього для України.

У 2026 році держава розширила програму академічних грантів на навчання. Відтепер фінансову підтримку можуть отримати не лише вступники на бакалаврат, а й ті, хто вступає до магістратури на основі ступеня бакалавра. Розміри грантів також збільшили.

Які гранти передбачені, як їх отримати та кому їх не дають, та що буде у разі, якщо студент перервав навчання розповідає пресслужба університету з посиланням на МОН.

Академічний грант – це безповоротна державна допомога для студентів, які навчаються за контрактом. Кошти спрямовують безпосередньо закладу вищої освіти, а студент не отримує їх на власний рахунок. Грант може повністю або частково покрити вартість навчання.

Право на грант визначають автоматично за результатами вступних випробувань. Для вступників на перший курс бакалаврату, а також на медичну, фармацевтичну та ветеринарну магістратуру враховують результати НМТ. Для вступників до магістратури на основі бакалаврату – результати ЄВІ, ЄФВВ та/або ЄДКІ. Оцінки, отримані безпосередньо у закладі вищої освіти, для призначення гранту не враховуються.

Для вступників на бакалаврат та медичну, фармацевтичну й ветеринарну магістратуру передбачено два рівні підтримки:

• грант першого рівня – від 18 500 грн, якщо з кожного з двох предметів НМТ вступник набрав щонайменше 150 балів. Для спеціальностей з особливою державною підтримкою поріг становить 140 балів;
• грант другого рівня – від 27 000 грн, якщо з кожного з двох предметів НМТ отримано щонайменше 170 балів.

Для вступників до магістратури на основі бакалаврату:

• грант першого рівня – від 27 000 грн, якщо з відповідних вступних випробувань отримано щонайменше 140 балів, а для спеціальностей з особливою підтримкою – 130 балів;
• грант другого рівня – від 40 000 грн, якщо з двох відповідних випробувань отримано щонайменше 160 балів.

Фактична сума може бути більшою за базову. Для окремих спеціальностей застосовують коефіцієнти 1,3 або 1,5.

Коефіцієнт 1,5 передбачений, зокрема, для галузей освіти, природничих наук, математики та статистики, інженерії, виробництва та будівництва, сільського, лісового, рибного господарства і ветеринарної медицини, а також для спеціальності “Терапія та реабілітація”.

Коефіцієнт 1,3 застосовують, зокрема, до мистецьких спеціальностей, інформаційних технологій, низки медичних спеціальностей та окремих спеціалізацій з філології.

Окремо передбачено коефіцієнт 1,5 для вступників, які у 2026 році здобули повну загальну середню освіту в Запорізькій, Миколаївській, Сумській або Харківській області та вступають до закладу вищої освіти в одній із цих областей. Такий коефіцієнт не застосовують, якщо вступник із цих регіонів навчатиметься в іншій області, або якщо вступник з іншого регіону обирає прифронтовий ЗВО.

Окрему заяву на академічний грант подавати не потрібно. Для вступників, які відповідають вимогам програми, сертифікат формується автоматично на підставі інформації в ЄДЕБО.

Сертифікати для вступників 2026 року почнуть формувати з 15 вересня. Документ надійде до застосунку «Дія». У ньому зазначатимуть рівень гранту, суму підтримки на навчальний рік, заклад освіти та освітню програму.

Після отримання сертифіката вступник має перевірити дані та підтвердити згоду через Дія.Підпис у встановлений строк. Після цього Міністерство освіти і науки затверджує надання гранту, а кошти перераховують безпосередньо закладу освіти.

Якщо сума гранту не покриває повну вартість контракту, різницю має сплатити студент або інша фізична особа.

Академічний грант не можна одночасно отримувати з іншим державним фінансуванням навчання. Зокрема, його не призначають тим, хто паралельно навчається за кошти державного чи місцевого бюджету або коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Також право на грант втрачається, якщо вступник відмовився від бюджетного місця, на яке його було рекомендовано.

Грант першого рівня не надається за низкою спеціальностей, зокрема за напрямами бізнесу, адміністрування та права, економіки та міжнародних економічних відносин, міжнародних відносин, журналістики, готельно-ресторанної справи та кейтерингу, туризму та рекреації, стоматології, а також більшістю спеціалізацій філології. Виняток становлять окремі спеціалізації з української мови та літератури, кримськотатарської мови та літератури та фольклористики.

У 2026 році передбачили можливість поновити грант після відрахування. Якщо підтримку було припинено через відрахування, студент може повернутися до навчання з нового навчального року протягом двох років із дати відрахування. Поновитися можна як у попередньому, так і в іншому ЗВО, якщо виконуються умови програми.

Також передбачено повторне формування сертифіката, якщо студент не зміг підтвердити його вчасно через технічні проблеми.

Програма академічних грантів діє з 2024 року. За перші дві вступні кампанії державну підтримку отримали понад 28 тисяч здобувачів. У 2026 році її поширили на магістратуру та збільшили базові суми грантів.

24 жовтня 2025 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулося урочисте відкриття Навчально-наукового центру вивчення європейської історії, створеного на базі університету відповідно до Меморандуму про співробітництво з Обсерваторією з викладання історії в Європі Ради Європи. Пресслужба університету підготувала для вас хронологію подій цього насиченого дня, який передбачав багато подій і активностей.

За традицією закладу, зранку учасники відвідали капличку святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, де вшанували пам’ять здобувачів і випускників університету, які віддали життя за Україну від початку російсько-української війни з 2014 року, зокрема під час повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року. Вони поклали квіти до стели пам’яті та запалили свічки. Ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур ознайомив присутніх з історією появи каплички – з 2021 року вона є місцем пам’яті та духовності. На великі релігійні свята тут проходять літургії, а без її відвідин складно уявити початок кожного з важливих сковородинівських починань.

Надалі в дендропарку університету за сприяння та участі міського голови Вячеслава Саулка гості долучилися до висадки близько десятка кленів, присвячених пам’яті героїв, що полягли в горнилі війни. Кожен з учасників пов’язав на дерева жовто-блакитні стрічки, символізуючи єдність і вшанування захисників України. Більше деталей про цю подію читайте у окремій публікації нашого сайту.

Надалі присутні мали змогу поглянути на факсимільну копію «Пересопницького Євангелія», яке 5 лютого 2021 року отримав університет за підтримки меценатів. Як розповів ректор, його поява стала знаковою подією приуроченою 460-ї річниці створення цієї пам’ятки староукраїнської мови та мистецтва, яка повернулася до Переяслава вперше з 1701 року. Віталій Вікторович підкреслив значення цієї книги як духовної святині та політичного символу України, на якій присягають президенти, наголосивши на її ролі в утвердженні національної ідентичності та історичної спадщини.

Також гості відвідали мистецькі аудиторії кафедри мистецької освіти і візуально-музичних практик факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології, екскурсію якою провела мисткиня, кандидат педагогічних наук, доцент Ольга Стрілець. Тут, серед іншого, гості закладу довідалися про мистецтво писанкарства, українську традиційну ляльку-мотанку, мистецтво витинанки та малярства на склі, традиційне ручне ткацтво: гобеленні та килимові техніки чи дизайн у текстилі (аплікація, стрічкова вишивка) та багато іншого.

Офіційна церемонія відкриття Навчально-наукового центру вивчення європейської історії відбулася в лабораторії археологічних досліджень імені М.І. Сікорського на третьому поверсі головного корпусу університету. Поважні гості належно оцінили приміщення оздоблене сучасною технікою, зокрема 3D-принтером, відеопрезентером, візуалізатором, смарт-дошкою, фаховою літературою та усім необхідним для успішної роботи. Під оплески присутніх ректор УГСП Віталій Коцур і національний координатор України в Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи Сергій Шкабко перерізали стрічку – це офіційно ознаменувало початок роботи Центру.

Надалі відкриття продовжилося у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. Зібрання модерував провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, зазначивши, що у цей день усі присутні стануть учасниками та свідками направду визначної історичної події. Присутні виконали Державний Гімн України та вшанували пам’ять про полеглих героїв,  які віддали найдорожче, аби ми мали нагоду продовжувати освітній і науковий поступ, хвилиною мовчання.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур:

«Ми маємо чітко усвідомлювати своє місце в Європі, а Європа – значення України для неї. Саме тому мета цього Центру полягає не лише у відкритті осередку для спільних історичних досліджень, а й у обговоренні з провідними істориками країни можливих коректив та бачень у історичних дослідженнях і науці. Щиро вітаю всіх гостей, представників партнерських закладів вищої освіти, які долучилися до підписання Меморандуму з Обсерваторією з викладання історії в Раді Європи ще в травні. Я впевнений, що спільними зусиллями ми випрацюємо майбутню дорожню карту, аби мати спільне бачення для презентації на рівні держави та в Раді Європи. Тож щиро всіх вітаю, бажаю успіху та плідної співпраці на нашому заході», – серед іншого зазначив Віталій Вікторович.

У онлайн-форматі до учасників зібрання звернувся заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко:

«Я переконаний, що ця подія має глибоке значення не лише для університету, а й для всієї системи гуманітарної освіти в Україні. Адже історія сьогодні – це не просто суспільна наука, що вивчає минуле, а потужний інструмент формування національної свідомості та захисту національної ідентичності. Створення такого сучасного Центру є своєчасною та надзвичайно важливою ініціативою. Завдяки потужному професорсько-викладацькому складу УГСП, цей Центр стане платформою, яка об’єднає дослідників з усієї України, викладачів, вчителів, студентів, активну громадськість і перетвориться на осередок захисту історичної правди та справедливості. Він дозволить вчити наших дітей у підручниках історії не імперські наративи, а справжнє місце України в родині європейських народів. Особливо символічно, що Центр відкривається саме в Переяславі – одному з центрів української історії та народження державної традиції, де перетинаються культурні, духовні та історичні шляхи України та Європи. Дорогі колеги, бажаю вам успіхів у повсякденній діяльності, плідної роботи та співпраці, аби сформувати осередки, які стануть центрами інтелектуальних і моральних авторитетів України та опору нашої незалежної держави, що прагне стати повноцінним членом Європейського Союзу. Бажаю всім плідної роботи сьогодні!», – підкреслив Андрій Олександрович.

Вітальне слово мав й директор проєкту «Україна Twinning» Олександр Смирнов:

«Це надзвичайно важливий захід у наших умовах, коли ми ведемо боротьбу з нашим сусідом. Спільне розуміння історії в майбутньому – ключ до порозуміння з усіма країнами та народами, аби уникнути вільних інтерпретацій. Зі своєї сторони хочу сказати, що проєкт Twinning, заснований компанією Cormo Consulting Group у 2022 році з початком повномасштабного вторгнення в Україну, спрямований на підтримку українських університетів. На сьогодні ми маємо понад 109 партнерств і продовжуємо розбудовувати нові з британськими університетами та закладами з усього світу. Підтримка, надана за три роки спільно з британськими та світовими університетами, сягнула понад 80 мільйонів фунтів, і ми активно продовжуємо цю роботу. Найближчим часом запустимо програму підтримки наукового співробітництва в сфері освіти – Seed Funding for Research, невеликі проєкти до 30 000 фунтів, які охоплюватимуть різні сфери наукової співпраці. Закликаємо присвятити частину цих ініціатив зміцненню таких центрів в університетах, що підписали Меморандум, і сподіваємося, що ще більше закладів долучаться. Чарльз Кормак координує долучення британських університетів до Обсерваторії та започаткування проєкту, який об’єднає українські та британські університети, надаючи фінансову, адміністративну підтримку та знання для системної, національної ініціативи», – сказав директор проєкту «Україна Twinning» та висловив сподівання, що ініціатива й надалі допоможе українським університетам розвиватися та шукатиме ресурси для їх розвитку.

Надалі відбулася презентація Дорожньої карти діяльності Центру, яку представив ректор Віталій Коцур. У ній окреслено три етапи розвитку: «Старт», «Консолідація» та «Лідерство».

• На першому етапі (2025–2026) заплановано офіційне відкриття Центру, створення цифрової платформи, формування Української мережі центрів європейської історії з 6+ університетами та підписання міжнародних меморандумів. Ключові заходи включають семінари, літні та осінні школи, публічні лекції, розробку навчальних модулів і подання грантових заявок, що забезпечить інституційний запуск, цифрову присутність і партнерства.
• На етапі «Консолідація» (2026–2027) Центр стане координатором національної мережі, розширивши її до 10 університетів та активізує міжнародну співпрацю через Асоціацію з університетами ЄС, щорічну конференцію та спільні дослідження в межах OHTE, Jean Monnet і Horizon Europe.
• На етапі «Лідерство» (2027–2028) Центр трансформує Асоціацію у Всеукраїнську мережу, запустить цифрову бібліотеку, магістерську програму та щорічний форум, утвердившись як міжнародний експертний хаб з історичної та громадянської освіти зі сталою грантовою підтримкою.

«Історія створення Центру сягає подій майже дворічної давнини, коли ми увійшли до складу делегації Міністерства освіти і науки України на форумі з історії «Зміцнення історичної обізнаності і культури за допомогою вищої освіти» в італійському місті Болонья. Тоді спільно з Сергієм Шкабком, ми брали участь у дискусіях і усвідомили необхідність присутності України там, аби правдива історія нашої країни відображалася в європейських підручниках без викривлень. Надалі було підписано договори про співпрацю з Observatory on History Teaching in Europe (ОНТЕ) з чотирма закладами – УГСП, КНУ імені Тараса Шевченка, Маріупольським державним університетом та НУ «Києво-Могилянська академія». Сьогодні нас більше, тож є можливість розширити мережу. Україна – джерело артефактів європейської історії, особливо Переяславщина. Ми вже співпрацюємо з Інститутом історії Литви та Вільнюським університетом, виграли грантовий проєкт, плануємо літні школи та спецкурс «Україна в європейській історії: литовсько-руська доба» з листопада. Колеги з інших університетів планують відкривати подібні центри», – сказав Віталій Вікторович у коментарі до презентації дорожньої карти, яку як і було обіцяно, публікуємо у вільному доступі до уваги колег і партнерів:

10 липня 2025 року до Університету Григорія Сковороди в Переяславі з робочим візитом у межах поїздки Київською областю завітав Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. На території університету високого гостя зустрічала команда закладу на чолі з ректором, доктором історичних наук, професором Віталієм Коцуром.

Візит набув символічного та змістовного значення, окресливши коло ключових тем, що нині хвилюють академічну спільноту, та підкресливши вагоме місце університету в освітньому, культурному й соціальному ландшафті регіону.

Початком зустрічі стала спільна участь у вшануванні памʼяті полеглих Героїв – здобувачів і випускників університету, які віддали життя за Україну внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року. На території закладу міністр відвідав капличку святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, поклав квіти до стели пам’яті, поставив свічку. Ректор ознайомив пана міністра з проєктом «Книга пам’яті», який увічнює подвиг полеглих студентів і працівників.

Під час візиту ректор університету Віталій Коцур провів міністра територією та інфраструктурою закладу, розповідаючи про сучасні виклики, зокрема безпекові, які долає наш заклад від початку повномасштабної фази російсько-української війни. Оксену Васильовичу продемонстрували оновлену мережу укриттів під головним корпусом альма-матер (Пункт незламності), яка має переваги як для здобувачів які проводять тут заняття й творчі зустрічі, так і для ветеранів які займаються тут глинотерапією, відточуюють спортивну майстерність на тренажерах тощо.

Серед тем розмови – роль університетів як містоутворюючих центрів, які нині не тільки навчають, а й забезпечують соціальну згуртованість, підтримку громадам, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам. Міністр Лісовий високо оцінив значущість такої місії.

Також Оксен Лісовий оглянув нові сковородинівські локації, зокрема фонтан й спортивний майданчик. Надалі міністр відвідав «Екопростір збереження та відновлення фізичного і ментального здоров’я», зокрема Центр опіки і піклування про дітей дошкільного віку, Центр психосоціальної підтримки та реабілітації «Резильєнс», Центру ветеранського розвитку. Спілкуючись із командою психологів, фахівців з відновлення та молодих волонтерів, міністр детально цікавився механікою взаємодії з ветеранами, шляхами їхнього залучення до університетських програм і ініціатив. Наразі Центр активно займається соціальною адаптацією, перепідготовкою та працевлаштуванням військовослужбовців, ветеранів і їхніх родин, організовує навчання, надає психологічну підтримку, проводить профорієнтаційні заходи та співпрацює з державними, громадськими й міжнародними організаціями.

Особливу увагу міністр приділив міжнародному напрямку співпраці. Разом із керівницею Національного контактного пункту з напряму «Новий європейський Баугауз» Олесею Скляренко та проректором з міжнародних зв’язків і проєктної діяльності Оксаною Ковтун було обговорено можливості, які відкриває програма «Горизонт Європа» для українських закладів вищої освіти. Оксен Лісовий цікавився тим, які проблеми нині реально постають перед Національними контактними пунктами та чим у цьому напрямі може посприяти очолюване ним міністерство.

Надалі міністр відвідав факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології. Тут йому провели екскурсію мистецькими аудиторіями та майстернями, що вражають різноманіттям форм та жанрів автентичного українського мистецтва. Оксен Васильович поспілкувався з деканом, кандидатом педагогічних наук, професором Наталею Ігнатенко й викладачами Ольгою Стрілець і Романом Мотузком. У центрі уваги – значення мистецької освіти та роль культури у збереженні національної ідентичності. Як зазначалося під час зустрічі, мистецтво й освіта є ключем до внутрішнього відновлення нації та передавання духовної спадщини прийдешнім поколінням.

У залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях» міністр залишив памʼятний автограф, поспілкувався з директоркою бібліотеки Ольгою Шкирою та керівницею єдиного в Україні Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталею Юхименко. Наталія Федорівна презентувала Оксену Васильовичу сигнальний примірник наукового видання «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди», що видано за сприяння фонду МХП-Громаді і УКФ. Книга охоплює всі сфери наукового, культурного, філософського, літературного, історичного, політичного, буденного життя Європи і України ХVІІІ ст., на тлі якого виникає, розвивається і утверджується творчий геній українського любомудра Г. Сковороди. Незабаром видання презентують офіційно.

Фінальним акордом візиту стало ознайомлення міністра з історією проєктів «Відкритий університет» і «Платформа можливостей», які реалізуються Науковим товариством університету та відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю. Їхня мета – залучення до лекційної та просвітницької діяльності відомих науковців, митців, громадських діячів. Під час обговорення міністр (який є сином дисидента Василя Лісового, який перебував на засланні – прим.авт.) не виключив можливості згодом самому прочитати лекцію для сковородинівців на тему шістдесятництва.

Зустріч залишила тепле й натхненне враження як у міністра, так і в команди альма-матер. Університет Григорія Сковороди в Переяславі висловлює щиру вдячність міністру за візит, підтримку та конструктивний діалог. Такі зустрічі не лише поглиблюють взаєморозуміння між владою й академічною спільнотою, а й окреслюють стратегічні орієнтири розвитку освіти в умовах війни й післявоєнної відбудови.

Сьогодні, 30 січня 2025 року на спільному засіданні ректорату та Вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулось нагородження низки сковородинівців заохочувальними відзнаками від Міністерства освіти і науки. Нагороди вручав голова Вченої ради університету, доктор історичних наук, академік Віктор Коцур.

Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти» нагородили доктора педагогічних наук, доцента, проректора з навчально-методичної роботи Вячеслава Різника.

Почесні грамоти Міністерства освіти і науки України отримали проректор з міжнародних зв’язків і проєктної діяльності Оксана Ковтун й завідувач кафедри публічного управління та адміністрування факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, професор Оксана Пархоменко-Куцевіл. Нагороди їм буде передано окремо.

Грамоту Міністерства освіти і науки України вручили доценту кафедри філософії і соціальної антропології імені І. П. Стогнія соціально-психологічного факультету Ларисі Харченко.

12 вересня 2024 року керівниця національного контактного пункту «Нова європейська ініціатива Баугауз», що діє на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Олеся Скляренко взяла участь у другому засіданні Комітету Україна – ЄС / Євроатом з досліджень та інновацій на виконання пункту 4 статті 8 Угоди між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та «Євратом». Робочий захід відбувся в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Про що говорили?

Як розповідає Олеся Богданівна, на засіданні були висвітлені ключові питання, а саме:

• створення та статус національних контактних пунктів;
• імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Програмі «Євратом»;
• підхід «відкрита наука в Україні»;
• прогрес України у Програмі «Горизонт Європа» успішні історії участі в ній.

Головував на засіданні заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатова та заступниця генерального директора з питань інновацій, процвітання та міжнародного співробітництва Генерального директорату з досліджень та інновацій ЄК Сігне Ратсо.

Спікери Європейської комісії, які також були присутніми на засіданні, представили оновлену інформацію про розвиток політики ЄС щодо європейського дослідницького простору, європейських інновацій, глобального підходу до досліджень та інновацій та багатостороннього діалогу. Крім того, були обговорені заходи з підтримки України з боку ЄС, зокрема, ініціативи MSCA4UA, EIC4UA, EIT, місію «Міста» (Cities Mission), гранти на дистанційні дослідження для дослідників з України EURIZON.

На події були присутніми та брали активну участь делегація ЄС до України у складі спеціаліста з питань політики асоціації Програми «Горизонт Європа» «Формування європейського горизонту» Генерального директорату з досліджень та інновацій ЄК Фредеріка Сондегаарда і радника з питань науки місії ЄС в Україні Єгора Пивоварова. Україну представляли Міністерство освіти і науки України, Національний фонд досліджень України, Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національної академії наук України та регіональних академій наук, представники національних контактних пунктів Програми «Горизонт Європа».

Міністерство освіти і науки України ініціює впровадження державної підтримки для наукових фахових видань України, які індексуються в міжнародних наукометричних базах даних. Про це йдеться на сайті МОН.

Проєкт постанови розроблений у співпраці з провідними фахівцями науково-видавничої галузі з метою:

• підвищення якості українських наукових видань, які індексуються в міжнародних наукометричних базах даних;
• підтримки і розвитку спроможностей редакційних колегій;
• підтримки публікаційної активності українських учених у провідних українських журналах;
• збільшення кількості видань з відкритим доступом (Open Access), що сприятиме кращому представленню України у світовому науковому просторі.

Індексація українських наукових видань у міжнародних базах даних, таких як Scopus та Web of Science, є важливим кроком до інтеграції української науки в європейський дослідницький простір, впровадження принципів відкритої науки та підвищення іміджу української науки у світі.

Проєкт постанови передбачає затвердження чіткої та прозорої процедури відбору українських наукових видань, які претендуватимуть на отримання фінансової підтримки для подальшого розвитку.

МОН запрошує взяти участь у громадському обговоренні проєкту постанови «Про затвердження Порядку надання державної підтримки науковим фаховим виданням України, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних», який розміщено на офіційному вебсайті МОН. Зауваження та пропозиції приймаються до 16 серпня 2024 року на електронну пошту oksana.dvyhun@mon.gov.ua.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі підтримує ініціативу МОН щодо підтримки наукових журналів. Це важливий крок для розвитку української науки та підвищення престижу наших науковців.

З 2024 року в Україні впроваджується програма державних грантів, яка допоможе вступникам, які вступають на контракт частково покрити вартість навчання на будь-якій бакалаврській програмі. Таке рішення ухвалено урядом України та розроблялося Міністерством освіти і науки України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством економіки. Про це йдеться на сайті МОН, переповідає пресслужба університету.

Державний грант – це можливість для вступників, які здобуватимуть першу вищу освіту за контрактом отримати від 15 тисяч грн і більше на рік для покриття частини вартості навчання.

 «Нова система фінансування – це про принцип «гроші ходять за студентом». Так абітурієнти отримають більше свободи у виборі майбутньої професії, адже орієнтуватимуться на власні бажання, а не наявність бюджетних місць в університеті. З іншого боку, такий підхід стимулюватиме конкуренцію за вступників між ЗВО. У довгостроковій перспективі це сприятиме покращенню якості освіти, професійному розвитку викладачів, розвитку науки та інновацій. Це революційний крок для української системи вищої освіти», – зазначив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Зверніть увагу, що вступ на бюджетну форму залишається без змін: якщо студент вступає на бюджетне місце, держава оплачує всю вартість навчання!

«За рішенням про запровадження державних грантів стоїть не тільки допомога майбутнім вступникам. За цим рішенням також – заохочення для нашої молоді залишатися в Україні та вступати в заклади вищої освіти тут. І ми, як представники держави, активно працюємо над тим, щоб кожен і кожна змогли реалізувати свій потенціал в Україні, щоб держава стала інструментом для досягнення успіху громадян. Тому активно трансформуємо систему освіти та створюємо нові механізми для підтримки молоді. Важливо, що така ініціатива стане доступною для вступників уже в цьому навчальному році», – зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти та науки України.

Хто може отримати грант:

• вступник на бакалаврат (або магістра медичного, ветеринарного, фармацевтичного спрямування) після школи або коледжу;
• вступник на денну або дуальну форму навчання на контракт;
• ті, хто має результати НМТ (ЗНО) з будь-яких двох предметів з оцінками не менше ніж 150 балів (грант першого рівня) або не менше ніж 170 балів (грант другого рівня).

Розмір гранту:

• 15 000 грн на рік для вступників з результатом НМТ від 150 балів з двох предметів.
• 25 000 грн на рік для вступників з результатом НМТ від 170 балів з двох предметів.

Важливо! Розмір гранту може бути збільшений (помножений на коефіцієнт) залежно від обраної спеціальності. Зазначимо, що для деяких спеціальностей не передбачено гранту першого рівня, лише другого (отже, для вступників, у яких не менше ніж 170 балів із мінімум двох предметів).

«Розвиток людського капіталу – це один із пріоритетів держави. Саме на це ми опиралися у підборі спеціальностей, для яких додається коефіцієнт. Безумовно, все, що повʼязане з медициною, реабілітацією, освітою матиме найбільшу підтримку. А також стратегічно важливі – наукові галузі, інженерія та професії для відбудови. Загалом для нас реалізація кожного студента і студентки в Україні – надзвичайно цінна, оскільки від цього залежить наше майбутнє», – коментує заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Як отримати грант:

• Визначтеся з пріоритетним закладом освіти та оберіть програму через електронний кабінет вступника, якщо вступник/-ця відповідає умовам для отримання гранту, тоді отримає відповідне повідомлення у своєму електронному кабінеті;
• після зарахування на бажану програму, подайте заяву на грант через ЄДЕБО в період з 5 вересня до 31 жовтня 2024 року, після обробки заяви, студента/-ку буде поінформовано про призначення гранту на перший рік навчання із зазначенням відповідної суми. Зазначимо, що грант надається на весь термін навчання, проте виплати проводитимуть двічі на рік;
• після схвалення вашої заявки, вам потрібно буде пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію через «Дію», обрати послугу з отримання гранту, далі необхідно відкрити в одному з банків України рахунок зі спеціальним режимом використання для зарахування гранту

Якщо вступник/-ця є неповнолітнім/-ньою, то запит на отримання державного гранту подає один із батьків або законних представників. Кошти, отримані у формі гранту, можуть бути використані лише для оплати навчання в закладах вищої освіти, з яким підписано відповідний контракт.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі вітає появу такої можливості в Україні. Переконані, що цей пілотний проєкт надання державних грантів на здобуття вищої освіти дасть змогу напрацювати підходи для подальшого запровадження державних грантів на законодавчому рівні.

 

Університет Григорія Сковороди в Переяславі увійшов до переліку національних контактних пунктів програми ЄС «Горизонт Європа» за напрямом діяльності «Нова європейська ініціатива Баугауз». Її координуватиме кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології Олеся Скляренко. Розповідаємо про те, що це означає для нашого закладу та громади в цілому.

Новий європейський Баугауз (НЄБ) – це екологічна, економічна і культурна ініціатива, започаткована президентом Єврокомісії у 2020 році. Ця ініціатива відображає прагнення ЄС сформувати красиві, сталі та інклюзивні місця, продукти й способи життя. Це творча та міждисциплінарна ініціатива, яка пов’язує Європейський зелений курс з нашим життєвим простором і досвідом. Вона фокусує увагу на розвитку місцевих громад і практичній реалізації цілей ЄЗК.

Створюючи мости між різними середовищами, охоплюючи різні дисципліни та спираючись на участь на всіх рівнях, «Новий європейський Баухауз» надихає рух, спрямований на сприяння та управління трансформацією наших суспільств відповідно до трьох невід’ємних цінностей:

• сталий розвиток, від кліматичних цілей до циркулярності, нульового забруднення та біорізноманіття;
• інклюзивність, від цінування розмаїття до забезпечення доступності та цінової прийнятності;
• естетика та якість досвіду для людей через дизайн і культурні переваги.

Повідомляється, що основна місія мережі НКП – активізація участі українських установ, організацій у програмах «Горизонт Європа та «Євратом», забезпечення підвищення кількісних та якісних показників участі в них і залучення європейських грантів для посилення українського дослідницького та інноваційного потенціалу. Розбудова мережі НКП є важливим етапом створення інфраструктури підтримки українських установ та організацій у програмі «Горизонт Європа».

За повідомленням МОН, такий крок здійснено у межах заходів, спрямованих на посилення участі українських учасників у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» за підсумками конкурсного відбору, який оголошувався з 8 квітня з продовженням за деякими напрямами до 16 травня 2024 року. У конкурсі взяли участь представники 39 установ та організацій, загалом було отримано 46 заявок.

Відбір НКП відбувався на основі:

• пропозицій кандидатів щодо бачення напрямів їхньої майбутньої діяльності як національного контактного пункту;
• досвіду підготовки та участі у міжнародних і європейських проєктах;
• виконання функцій НКП попередньої рамкової програми «Горизонт 2020».

Відомо, що мережа національних контактних пунктів буде охоплювати 22 НКП у 14 закладах вищої освіти, 4 наукових установах Національної академії наук та 2 державних установах, підпорядкованих МОЗ та Міндовкіллю. Водночас НКП програми «Горизонт Європа» працюватимуть у 12 населених пунктах у межах 10 областей України. З 22-х НКП 6 мали досвід виконання таких функцій за програмою «Горизонт 2020». На теренах Київської області єдиним закладом вищої освіти стане Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Серед інших закладів вищої освіти, які стали контактними пунктами є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Національний університет «Запорізька політехніка», Сумський державний університет, Харківський національний університет внутрішніх справ, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та інші.

«Ми надзвичайно раді мати можливість представляти серед таких сильних закладів вищої освіти наш Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Це для нас дуже почесна місія, і ми намагатимемося відповідати не тільки європейським нормам а й нести у цю європейську місію наш місцевий колорит. На практиці цей крок дуже багато означає для нашої Переяславської громади, бо мова про додаткові кошти і проєкти покликані розбудовувати її відповідно до європейських принципів. Зважаючи на це, наша громада точно буде зростати, зокрема й фінансово. Також разом будемо вчитися, бо для нас це досить новий проєкт. Так, ми мали попередній успішний проєктний досвід, але нам не доводилося працювати до того з чимось схожим. З нетерпінням чекаємо зустрічі із єврокомісією аби дізнатися якою вона вбачає розбудову і десемінацію цього проєкту на нашому місцевому рівні. Попереду й предметне ознайомлення викладачів та працівників університету з цією місією», – розповідає пресслужбі університету Олеся Скляренко.

Нині МОН працює над розробленням і укладанням відповідних договорів про організацію роботи й фінансування НКП, які будуть укладені з установами-переможцями, ознайомленням координаторів з основами та особливостями подальшої роботи. Про всі новини з цього приводу вже незабаром можна буде прочитати на нашому сайті. Також основна інформація про НКП буде відображатися на Національному порталі міжнародного науково-технічного співробітництва: https://ms.nauka.gov.ua/pro-portal/gorizont-yevropa/.

У період з 15 по 17 травня 2024 року, в італійському місті Болонья відбувся форум з історії «Зміцнення історичної обізнаності і культури за допомогою вищої освіти», організований Генеральним директоратом з питань демократії та людської гідності Ради Європи. До складу делегації Міністерства освіти і науки України увійшов ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур та керівник експертної групи європейської інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції, національний координатор від України щодо співробітництва в межах Обсерваторії з вивчення історії в Європі Сергій Шкабко.

Як повідомляє сайт Міністерства освіти і науки України, цьогорічний форум був присвячений викладанню історії в закладах вищої освіти, зокрема ролі історичної освіти та досліджень у демократичних суспільствах і для демократичних суспільств; ідентичності та обов’язків істориків у вищій освіті, а також загрозам та викликам, з якими стикаються історики у вищій освіті сьогодні та значенню історичної культури для суспільства.

У ході свого виступу ректор УГСП Віталій Коцур зупинився на викликах, які стоять перед викладанням сучасної історії в закладах вищої освіти, зокрема українських, а також перед педагогами-істориками, яким потрібно донести до здобувачів освіти правильне трактування історичних подій.

Також він озвучив можливе вирішення перелічених викликів, серед яких збільшення фінансування історичних факультетів та кафедр, забезпечення державної підтримки студентів, які навчаються на історичних спеціальностях, упровадження сучасних методик викладання, підвищення кваліфікації викладачів, міжнародна співпраця, що полягає в участі викладачів у міжнародних програмах обміну досвідом, популяризація історичної науки тощо.

Своєю чергою Сергій Шкабко зосередив увагу на викладанні історії в умовах війни, а також російській пропаганді, яка намагається викривити історичні факти про Україну.

Підсумовуючи, у ході зустрічей з європейськими партнерами, а саме виконавчою директоркою Обсерваторії з вивчення історії в Європі Авророю Аілінкай, директором Генерального директорату з питань демократії Ради Європи Матяшем Груденом, ректором Університету Болоньї Джованні Моларі було обговорено актуальні питання вивчення історії в умовах мінливого світу, епохи воєн та криз.  Зокрема, обговорено питання  необхідності розвивати та поглиблювати міжкультурні зв’язки з метою формування цілісного сприйняття європейської історії, включно з невідʼємною українською складовою.