Ювілейний захід об’єднав амбітну молодь, досвідчених наставників та іноземних партнерів, ставши потужним майданчиком для обміну ідеями. У межах роботи конференції було представлено близько сотні змістовних доповідей, які продемонстрували, що попри всі виклики воєнного часу, українська наука продовжує впевнено крокувати вперед.

Прикметно, що географія учасників конференції у 2026 році значно розширилася та вийшла далеко за межі нашої Батьківщини. До наукового діалогу активно долучилися представники Бельгії, зокрема з Брюсселя, а також провідних українських освітніх інституцій із Києва, Вінниці, Харкова, Запоріжжя, Дніпра, Дрогобича та Хмельницького. Серед них – Український державний університет імені М.П. Драгоманова, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», ПВНЗ «Київський медичний університет», Київський інститут Національної гвардії України, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Харківський національний медичний університет, Запорізький національний університет та багато інших поважних закладів.

Захід щирими вітальними словами відкрили кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології, географії і методики навчання, проректор з навчально-методичної роботи Володимир Носаченко; кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри екології, географії і методики навчання Людмила Воловик та доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри політології та журналістики Леся Коцур. Вони наголосили на важливості продовження дослідницької діяльності молоді, адже саме нинішнім студентам та аспірантам належить розбудовувати повоєнну Україну.

Особливо щемким і мотиваційним став виступ іноземного гостя – доктора філософії Матеуша Каміонки, польського політолога, який спеціалізується на польсько-українських відносинах, питаннях безпеки в Центральній та Східній Європі, а також порівняльному аналізі політичної свідомості молоді. Як ад’юнкт кафедри польсько-українських студій Ягеллонського університету в Кракові, він зазначив, що такі конференції є чудовим стартом для подальшої наукової кар’єри, та висловив щире сподівання відвідати українських колег наживо одразу після завершення війни.

Також до привітань долучилися присутні члени оргкомітету: кандидат біологічних наук, доцент кафедри природничих дисциплін і методики навчання Олена Дзюбенко; кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Світлана Герасіна; викладач кафедри професійної освіти Марина Калашник та кандидат історичних наук, доцент кафедри екології, географії та методики навчання Катерина Ковальська.

Подальша робота конференції охопила відразу кілька ключових напрямів, кожен з яких відзначився гострими темами та жвавими дискусіями. У межах секції інформаційно-комунікаційних технологій розгорнулася справжня аналітика щодо трансформації сучасного медіапростору.

Здобувач 2 року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 061 Журналістика Університету Григорія Сковороди в Переяславі Єгор Данильчев зосередив увагу присутніх на українській тележурналістиці в умовах глобалізації.

Своєю чергою студент 3 курсу спеціальності 015 «Професійна освіта (Цифрові технології)» факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Вадим Юрченко підняв надзвичайно практичну тему впливу UI/UX дизайну освітніх платформ на успішність студентів.

Здобувачка 2 року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 061 Журналістика Вікторія Ляшенко поділилася роздумами про роль подкастів як новітньої форми радіожурналістики, відзначивши їхній асинхронний формат та здатність вибудовувати глибокий емоційний зв’язок з аудиторією.

Не менш інтригуючою стала доповідь здобувачки 3 року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 061 Журналістика Дар’ї Рудь, яка розкрила механізми сенсаційності та хайпу як інструментів маніпуляції у цифрову епоху.

Міждисциплінарний підхід яскраво продемонструвала студентка 2 курсу спеціальності 222 «Медицина» 1 медичного факультету Харківського національного медичного університету Аліса Санькова. У своїй доповіді вона філігранно поєднала філологію, психологію та медицину, дослідивши міфологічні образи в сучасній науковій термінології.

Переходячи до секції природничо-економічних наук, варто відзначити ґрунтовний виступ здобувача освіти спеціальності 015 «Професійна освіта (Товарознавство)» факультету фінансово-економічної і професійної освіти Євгена Сиверина. Доповідач закцентував увагу на цифровій компетентності викладачів закладів вищої освіти, наголосивши, що в епоху воєнних викликів володіння освітніми технологіями є категоричною необхідністю.

Органічним доповненням цього блоку стало дослідження студентки 1 курсу магістратури спеціальності «Середня освіта (Географія)» факультету природничої освіти Валерії Мирончук, яка детально проаналізувала суспільно-географічні особливості функціонування аграрного виробництва в Україні, закликавши до переходу на більш сталі моделі господарювання.

Психолого-педагогічний напрям також відзначився глибокими дослідженнями. Магістрантка кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Світлана Воскобоєва презентувала результати власного емпіричного вивчення емоційного вигорання серед майбутніх психологів, запропонувавши дієві інструменти саморегуляції та тайм-менеджменту.

Водночас здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, групи ОПН-41 кафедри освітології та педагогічної інноватики Анастасія Палатна комплексно охарактеризувала стан освіти України в умовах воєнного стану, відзначивши безпрецедентну стійкість та тотальну цифровізацію навчального процесу.

Завершальним, але не менш потужним акордом стала доповідь аспіранта ІІІ року навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Максима Левченка в межах історико-філософської секції. Він занурив слухачів у захопливу ретроспективу еволюції партійної друкованої преси в Україні у період з 1991 по 2014 роки. Дослідник простежив шлях від ідейних вісників початку дев’яностих до утворення гігантських олігархічних медіахолдингів.

Підсумовуючи результати насиченого дня, організатори та члени комітету висловили щире захоплення рівнем підготовки всіх доповідачів. Ця ювілейна конференція вкотре довела, що незважаючи на надскладні обставини, молоді науковці генерують інноваційні ідеї, демонструють критичне мислення та готовність розбудовувати майбутнє нашої держави. Усі матеріали представлених досліджень незабаром будуть опубліковані в офіційному збірнику наукових праць конференції. Наразі пропонуємо вашій увазі фотозвіт наукового зібрання від майстрині сковородинівських світлин Ірини Середи за посиланням: https://fex.net/uk/s/xpcs2vy

Запис В УГСП відбулася XX ювілейна Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених»: синергія знань, інновацій та незламність освіти спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.