Напрацьовані результати та спільні рекомендації на міжнародній арені презентувала офіційна делегація МОН України. До її складу увійшли керівник експертної групи з європейської інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН і національний координатор від України в Обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи Сергій Шкабко, доктор історичних наук, професор і ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України, керівник Навчально-наукового центру вивчення європейської історії КНУ імені Тараса Шевченка Олена Чернишевич, а також доцент кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольського державного університету Сергій Пахоменко.

У своєму виступі Сергій Шкабко окреслив вектори взаємодії з європейськими інституціями та наголосив на необхідності посилення міжнародної видимості українських історичних досліджень. Серед стратегічних пріоритетів координатор відзначив систематичний моніторинг того, як Україна представлена у світових навчальних матеріалах, а також формування чіткої державної політики щодо використання штучного інтелекту в освіті та науці.

Презентуючи стратегічне бачення України, Сергій Іванович підкреслив:

«Для України участь у національних консультаціях Обсерваторії – це можливість не лише представити власний досвід, а й долучитися до формування спільного європейського бачення історичної освіти. В умовах війни особливо важливо будувати навчання історії на принципах демократії, критичного мислення та взаєморозуміння, і саме такі підходи об’єднують європейську освітню спільноту».

Підґрунтям для фінальних рекомендацій стала серія всеукраїнських консультаційних заходів, проведених у першій половині 2026 року. Вагомий старт цьому процесу дав Університет Григорія Сковороди в Переяславі під керівництвом ректора Віталія Коцура.

Саме в УГСП 18 лютого 2026 року відбувся I Всеукраїнський науково-методичний семінар «Європейський вимір в українській історії». Захід об’єднав істориків, вчителів, міжнародних партнерів та урядовців. Дискусії на базі закладу, очолюваного Віталієм Коцуром, були сфокусовані на трансформації навчальних планів загальної середньої освіти та дослідженні транснаціональних історичних зв’язків.

Коментуючи глобальне значення цієї ініціативи та вихід української історичної науки на міжнародну арену, Віталій Вікторович зазначив:

«Сьогодні надзвичайно важливо доносити до європейської академічної спільноти український погляд на історичні процеси та протидіяти нав’язаним імперським і російським наративам, які десятиліттями спотворювали історію України. Саме тому участь українських науковців у таких міжнародних дискусіях є не лише академічною місією, а й важливим внеском у формування об’єктивного та справедливого бачення історії Європи».

Паралельно обговорення тривали й на інших авторитетних майданчиках:

• Маріупольський державний університет (31 березня) провів круглий стіл щодо балансу національного та європейського контекстів і протидії пропаганді в умовах війни.
• КНУ імені Тараса Шевченка (16 квітня) зосередився на практиках упровадження компетентнісного підходу та демократичних цінностей у школах.
• НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» (28 квітня) присвятив круглий стіл деколонізації освітнього простору та висвітленню травматичних тем (Голодомор, Бабин Яр, Чорнобиль).

Сформований за участю Сергія Шкабка та академічної спільноти підсумковий документ містить чіткі завдання для реформування галузі. Йдеться про перехід на порівняльні європейські методики, оновлення підручників та програм; методологічних змінах і акценті на деколонізаційному підході та вивченні історії національних меншин; модернізації системи підготовки вчителів, глибшій інтеграції історії з громадянською освітою, а також масштабній цифровізації навчання та регулювання використання ШІ.

До міжнародного симпозіуму в онлайн-форматі також підключилися викладачі історії університету та координатори від закладу: кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур та доктор філософії (PhD), викладач кафедри публічного управління та адміністрування, керівник Навчальної лабораторії «Навчально-наукового центру вивчення європейської історії» Андрій Панасюк, які мали можливість дистанційно прослухати виступи колег та безпосередньо ознайомитися з фінальними результатами масштабних європейських консультацій.

Спільна робота Міністерства освіти і науки України, Обсерваторії з вивчення історії в Європі та українських університетів закладає надійний фундамент для виховання громадянського суспільства на принципах демократії, європейських цінностей та історичної правди. Реалізація цих кроків дозволить побудувати сучасну систему історичної освіти, яка відповідає європейським стандартам і захищає національну пам’ять України.

Запис Нові стандарти історичної освіти: Україна презентувала результати Національних консультацій в межах Обсерваторії з вивчення історії в Європі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Під час зустрічі працівники навчально-наукового центру забезпечення якості освіти надавали роз’яснення щодо актуальних вимог законодавства у сфері вищої освіти та внутрішніх нормативних документів університету. Особливу увагу було приділено практичним аспектам застосування положень, що регулюють процес розроблення та оформлення освітніх програм.

У межах заходу детально розглянуто ключові підходи до коректного заповнення форм, проаналізовано найпоширеніші помилки, які виникають під час підготовки пакета документів, а також окреслено шляхи їх уникнення. Окремий акцент зроблено на необхідності узгодженості всіх складових освітніх програм із сучасними вимогами ринку праці та стандартами вищої освіти. Також обговорено питання побудови структурно-логічної схеми освітніх компонентів, формулювання результатів навчання та їх відповідності визначеним компетентностям.

Зустріч відбулася в робочій, відкритій атмосфері та передбачала активний діалог. Учасники мали змогу поставити запитання й отримати вичерпні фахові роз’яснення, що сприяло кращому розумінню як нормативних вимог, так і практичних аспектів підготовки освітніх програм.

За підсумками заходу учасники відзначили його практичну цінність, зокрема чіткість наданих рекомендацій і можливість їх оперативного застосування у професійній діяльності. Такий формат взаємодії сприяв не лише поглибленню знань, а й обміну досвідом між гарантами освітніх програм.

Учасники висловили зацікавленість у подальшому проведенні подібних зустрічей, адже вони є важливою складовою розвитку внутрішньої системи забезпечення якості освіти та сприяють формуванню єдиного підходу до організації освітнього процесу.

Запис В УГСП відбулася робоча зустріч гарантів освітніх програм усіх рівнів вищої освіти спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід, проведений у змішаному форматі, об’єднав провідних науковців, управлінців та представників влади для пошуку відповідей на ключові питання: як вищій освіті не лише вистояти в умовах війни, а й стати фундаментом для майбутньої відбудови України.

У межах панельної дискусії Віталій Вікторович поділився унікальним досвідом нашого університету, акцентувавши увагу на ролі містоутворюючих закладів вищої освіти.

«Університет – це не лише підготовка фахівців чи генерація знань. Сьогодні ми виступаємо як осередок розвитку громади, що формує соціальний капітал та забезпечує стійкість регіону. Це платформа, де ефективно взаємодіють влада, бізнес і громадянське суспільство», – зазначив ректор.

Особливу увагу було приділено «третій місії» закладу вищої освіти, яку УГСП реалізує через конкретні інструменти:

• Інноваційні центри та трансфер знань у реальний сектор економіки.
• Неперервна освіта: програми підвищення кваліфікації та навчання впродовж життя.
• Соціальна відповідальність: потужний волонтерський рух та підтримка громади в умовах воєнного стану.
• Євроінтеграція: розвиток міжнародних партнерств для виходу української освіти на глобальний рівень.

Захід відкрив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко, який наголосив на тенденціях розвитку вищої освіти в Україні. Слово до учасників мав і доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) та віцепрезидент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту педагогіки НАПН України Олег Топузов.

Надалі важливою складовою дискусії стали виступи представників Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти – голови Агентства Андрія Бутенка та керівника Секретаріату Олександра Хименка. Їхні поради щодо стратегічного розвитку та забезпечення якості освіти стали цінним орієнтиром для модернізації університетського управління.

Учасники форуму одностайно погодилися з тезою першого заступника міського голови Ніжина Федора Вовченка щодо того, що для  міст на кшталт Ніжина чи Переяслава заклади вищої освіти є головними генераторами інтелектуального потенціалу.

За підсумками конференції ректор Віталій Коцур подякував організаторам за змістовний майданчик для обміну досвідом. На його думку, такі зустрічі дозволяють випрацювати спільну стратегію, де університети стають не просто освітніми центрами, а справжніми драйверами розвитку держави.

Дякуємо колегам з Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя за гостинність та високий рівень організації заходу! Разом ми сильніші!

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур представив досвід університету як драйверу громади у Ніжині спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.