З боку сковородинівської спільноти гостей зустрічали та брали участь у спільному обговоренні ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, проректор з навчально-методичної роботи, кандидат педагогічних наук, доцент Володимир Носаченко, декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, кандидат історичних наук, доцент Вячеслав Редзюк, заступник декана факультету фізичної культури, спорту і здоров’я з навчальної роботи (заочна форма), заступник завідувача кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту з наукової роботи, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Андрій Пивовар, кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур, доцент кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Руслана Потапенко, а також заступник завідувача кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання з навчально-методичної роботи, кандидат історичних наук, доцент Володимир Сіропол.

Візит розпочався з ознайомчої екскурсії університетом, під час якої гості змогли оцінити сучасну інфраструктуру та матеріально-технічну базу. Головна ж подія дня відбулася у стінах конференц-залу імені Василя Сухомлинського, де пройшло урочисте засідання та безпосереднє підписання документу.

Меморандум офіційно скріпили підписами директор ДНУ «Інститут освітньої аналітики» Андрій Литвинчук та ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур. Метою документу є розвиток довгострокового та взаємовигідного партнерства у сферах освіти, науки, освітньої аналітики та цифрової трансформації освіти.

Під час зустрічі очільник ДНУ «Інститут освітньої аналітики» виступив із презентацією «Цифрова архітектура української освіти». Він розповів про роботу з великими масивами даних (Big Data), розбудову національних освітніх систем та забезпечення управлінців реальними цифрами для прийняття адекватних державних рішень. Інститут фактично є ключовим оператором національної цифрової інфраструктури, що перетворює терабайти сирих освітніх даних на доказову базу (Policy Papers) для Міністерства освіти і науки.

«Цей документ –  це рамка для майбутньої взаємодії, яка дасть користь обом установам. Наш інститут досить демократичний і не закритий, ми легко йдемо на контакт і готові до швидких обговорень. Нам справді є чим поділитися у сфері аналітики даних, тому ми з радістю чекаємо студентів на практику та стажування, а також готові до спільних проєктів із викладацьким складом», – наголосив Андрій Олександрович.

Однією з ключових пропозицій, озвучених гостями, стала ініціатива створення спільного центру – Education Analytics & Digital Policy Lab. Ця ідея базується на потужній синергії: поєднанні унікальної компетенції Інституту в роботі з масивами даних та сильної академічної й кадрової бази Університету.

Запропонована дорожня карта перших проєктів на 2026–2027 роки передбачає дуже амбітні кроки, серед яких: запуск Літньої школи з Data Analytics, проведення освітнього датахакатону, старт спільних моніторингових досліджень соціологами університету та підготовка грантових заявок (зокрема в програмах Horizon Europe та Erasmus+).

У свою чергу, ректор УГСП Віталій Коцур подякував гостям за візит і зазначив, що модель співпраці з Інститутом уже давно визрівала у спільних прагненнях:

«Наш університет демонструє високі темпи цифровізації, інформатизації та впровадження технологій штучного інтелекту. Ми маємо потужне покоління молодих докторів наук та професорів, активно нарощуємо грантовий потенціал. Окрім суто освітньої діяльності, університет сьогодні є мікровідображенням процесів у державі: у нас успішно функціонує ветеранський хаб, ведеться комплексна робота з внутрішньо переміщеними особами, впроваджуються програми безбар’єрності. Спільна робота над аналізом даних та розробкою рекомендацій для публічного управління – це те, що дасть колосальну практичну користь як для наших науковців, так і для майбутніх управлінців, яких ми готуємо».

Для здобувачів освіти таке партнерство відкриває двері для проходження практики, а також написання курсових і дипломних робіт на основі реальних державних даних. А для викладачів – це можливість безпосереднього долучення до міжнародної експертизи та співавторства у наукових статтях державного рівня.

Укладений терміном на п’ять років меморандум є лише першим кроком у розбудові довгострокового партнерства. Університет Григорія Сковороди в Переяславі та Інститут освітньої аналітики мають спільне бачення: майбутнє української освіти неможливе без цифровізації та рішень, заснованих на реальних даних. Об’єднавши зусилля науковців та аналітиків-практиків, обидві інституції планують не лише реалізувати амбітні національні проєкти, а й впевнено інтегрувати вітчизняний освітній досвід у європейський дослідницький простір.

Запис УГСП підписав меморандум про співробітництво з Державною науковою установою «Інститут освітньої аналітики»: деталі майбутньої співпраці спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Офіційне укладання угоди відбулося у двосторонньому міжнародному форматі. Зі сторони Литовської Республіки у Вільнюсі документ підписали генеральний директор Міжнародної української школи (головний офіс у м. Вільнюс) Олена Внуковська та президент Європейської академії освіти Петро Пирогов. В Україні свій підпис поставив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур.

Підписанню офіційного Договору передувала нещодавня знакова робоча зустріч у Вільнюсі, під час якої ректор університету Віталій Коцур та проректорка з міжнародних зв’язків та проєктної діяльності Оксана Ковтун провели успішні перемовини з керівництвом литовських партнерів – президентом Європейської освітньої академії Петром Пироговим та заступницею генерального директора з міжнародних питань МУШ Оленою Кузьменчук. Головними темами обговорення, окрім укладання угоди, стали практичні механізми вступу випускників Міжнародної української школи Литви до УГСП, програми підвищення кваліфікації для педагогічних працівників, а також деталі спільних міжнародних проєктів у межах Erasmus+. Тоді литовська сторона висловила вдячність керівництву переяславського університету за відкритість до діалогу та спільне стратегічне бачення майбутнього українських учнів та закладів вищої освіти.

Ключовим пріоритетом партнерства визначено освітню та наукову інтеграцію. Заклади домовилися про впровадження програм подвійного диплому для бакалаврів, магістрів і докторів, а також запуск програм фізичної та віртуальної академічної мобільності для студентів і викладачів. Окрім цього, сторони спільно подаватимуть заявки на участь у європейських грантових програмах, зокрема Erasmus+, Horizon Europe та Creative Europe.

У науковій площині договір передбачає обмін дослідницькою інфраструктурою, спільне керівництво дисертаціями та проведення досліджень. Окремий акцент зроблено на актуальних напрямах: цифровій трансформації, штучному інтелекті, кібербезпеці та інформаційній стійкості суспільства. Також планується регулярна організація міжнародних наукових і культурних заходів, тренінгів та круглих столів.

Додатково угода охоплює розвиток культурної дипломатії та волонтерства. Установи зобов’язалися підтримувати студентські волонтерські рухи та реалізовувати соціальні проєкти, спрямовані на посилення міжкультурного взаєморозуміння.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі щиро вітає нових литовських партнерів та висловлює глибоку вдячність за довіру й готовність до спільної роботи. Маємо за честь об’єднати зусилля з Міжнародною українською школою та Європейською академією освіти. Цей договір – не просто документ, а міцний фундамент та стратегічний крок, який відкриває ще більше можливостей для українського студентства та викладацької спільноти на європейському просторі. Разом ми дійсно сильніші, і ми готові до плідної інноваційної роботи задля майбутнього нашої освіти.

Запис УГСП уклав тристоронню Угоду про співпрацю з Міжнародною українською школою у Вільнюсі та Європейською академією освіти у Литва спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Замір відображає результативність діяльності університетів у сфері залучення грантового фінансування, розвитку міжнародного наукового співробітництва та реалізації дослідницьких ініціатив.

Повідомляється, що рейтинг сформовано на основі результативності участі університетів у 6 ключових напрямах проєктної діяльності: програмі «Horizon Europe», проєктах «Erasmus+ KA2», конкурсах Національного фонду досліджень України, проєктах, що виконуються за державним замовленням, конкурсах для молодих учених та міжнародних двосторонніх (білатеральних) проєктах. Особлива увага приділяється участі у програмі «Horizon Europe», яка є основним інструментом фінансування досліджень та інновацій Європейського Союзу.

Упродовж 2025 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі досяг вагомих результатів, здобувши перемоги у проєктах програм Horizon Europe та Erasmus+ KA2. Це є свідченням активної інтеграції університету до європейського освітнього та наукового простору, розвитку міжнародних партнерств і системної роботи університетської спільноти над підвищенням якості наукової діяльності.

Участь у міжнародних і національних конкурсах є важливим показником конкурентоспроможності закладу вищої освіти, його дослідницького потенціалу та спроможності залучати додаткові ресурси для розвитку науки й інновацій.

Досягнуті результати підтверджують послідовне зміцнення позицій Університету Григорія Сковороди в Переяславі у науковому просторі України та ефективність реалізації стратегії інтернаціоналізації.

«Це досягнення стало можливим завдяки злагодженій роботі науковців, науково-педагогічних працівників, співробітників і здобувачів освіти університету, які активно долучаються до розроблення та реалізації наукових і міжнародних проєктів», – зазначають у навчально-науковому відділі університету.

Щиро вітаємо університетську спільноту з вагомим здобутком та бажаємо нових перемог, успішної реалізації перспективних наукових і міжнародних ініціатив, розширення співпраці з провідними європейськими партнерами та подальшого зміцнення авторитету Університету Григорія Сковороди в Переяславі на національному й міжнародному рівнях!

Запис УГСП серед провідних закладів вищої освіти України за ефективністю участі у наукових конкурсах спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Напрацьовані результати та спільні рекомендації на міжнародній арені презентувала офіційна делегація МОН України. До її складу увійшли керівник експертної групи з європейської інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН і національний координатор від України в Обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи Сергій Шкабко, доктор історичних наук, професор і ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України, керівник Навчально-наукового центру вивчення європейської історії КНУ імені Тараса Шевченка Олена Чернишевич, а також доцент кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольського державного університету Сергій Пахоменко.

У своєму виступі Сергій Шкабко окреслив вектори взаємодії з європейськими інституціями та наголосив на необхідності посилення міжнародної видимості українських історичних досліджень. Серед стратегічних пріоритетів координатор відзначив систематичний моніторинг того, як Україна представлена у світових навчальних матеріалах, а також формування чіткої державної політики щодо використання штучного інтелекту в освіті та науці.

Презентуючи стратегічне бачення України, Сергій Іванович підкреслив:

«Для України участь у національних консультаціях Обсерваторії – це можливість не лише представити власний досвід, а й долучитися до формування спільного європейського бачення історичної освіти. В умовах війни особливо важливо будувати навчання історії на принципах демократії, критичного мислення та взаєморозуміння, і саме такі підходи об’єднують європейську освітню спільноту».

Підґрунтям для фінальних рекомендацій стала серія всеукраїнських консультаційних заходів, проведених у першій половині 2026 року. Вагомий старт цьому процесу дав Університет Григорія Сковороди в Переяславі під керівництвом ректора Віталія Коцура.

Саме в УГСП 18 лютого 2026 року відбувся I Всеукраїнський науково-методичний семінар «Європейський вимір в українській історії». Захід об’єднав істориків, вчителів, міжнародних партнерів та урядовців. Дискусії на базі закладу, очолюваного Віталієм Коцуром, були сфокусовані на трансформації навчальних планів загальної середньої освіти та дослідженні транснаціональних історичних зв’язків.

Коментуючи глобальне значення цієї ініціативи та вихід української історичної науки на міжнародну арену, Віталій Вікторович зазначив:

«Сьогодні надзвичайно важливо доносити до європейської академічної спільноти український погляд на історичні процеси та протидіяти нав’язаним імперським і російським наративам, які десятиліттями спотворювали історію України. Саме тому участь українських науковців у таких міжнародних дискусіях є не лише академічною місією, а й важливим внеском у формування об’єктивного та справедливого бачення історії Європи».

Паралельно обговорення тривали й на інших авторитетних майданчиках:

• Маріупольський державний університет (31 березня) провів круглий стіл щодо балансу національного та європейського контекстів і протидії пропаганді в умовах війни.
• КНУ імені Тараса Шевченка (16 квітня) зосередився на практиках упровадження компетентнісного підходу та демократичних цінностей у школах.
• НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» (28 квітня) присвятив круглий стіл деколонізації освітнього простору та висвітленню травматичних тем (Голодомор, Бабин Яр, Чорнобиль).

Сформований за участю Сергія Шкабка та академічної спільноти підсумковий документ містить чіткі завдання для реформування галузі. Йдеться про перехід на порівняльні європейські методики, оновлення підручників та програм; методологічних змінах і акценті на деколонізаційному підході та вивченні історії національних меншин; модернізації системи підготовки вчителів, глибшій інтеграції історії з громадянською освітою, а також масштабній цифровізації навчання та регулювання використання ШІ.

До міжнародного симпозіуму в онлайн-форматі також підключилися викладачі історії університету та координатори від закладу: кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур та доктор філософії (PhD), викладач кафедри публічного управління та адміністрування, керівник Навчальної лабораторії «Навчально-наукового центру вивчення європейської історії» Андрій Панасюк, які мали можливість дистанційно прослухати виступи колег та безпосередньо ознайомитися з фінальними результатами масштабних європейських консультацій.

Спільна робота Міністерства освіти і науки України, Обсерваторії з вивчення історії в Європі та українських університетів закладає надійний фундамент для виховання громадянського суспільства на принципах демократії, європейських цінностей та історичної правди. Реалізація цих кроків дозволить побудувати сучасну систему історичної освіти, яка відповідає європейським стандартам і захищає національну пам’ять України.

Запис Нові стандарти історичної освіти: Україна презентувала результати Національних консультацій в межах Обсерваторії з вивчення історії в Європі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та проректорка Оксана Ковтун у Литві: на старті розширення Літньої школи історії та нові освітні проєкти для українців за кордоном спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Згідно з останніми даними, журнал офіційно проіндексовано у міжнародній базі даних Scopus за першим квартилем (Q1). Водночас у рейтингу SCimago Journal Rank (SJR) видання впевнено увійшло до другого квартиля (Q2).

Повідомляється, що цей колосальний стрибок та визнання світового рівня стали можливими завдяки чіткій стратегії, дисципліні та авторитету керівництва журналу. Редакційна колегія висловлює найтепліші слова вдячності лідерам, які ведуть видання вперед:

• Ларисі Калмиковій – головному редактору журналу, доктору психологічних наук, професору, чиє бачення та науковий лідерський хист об’єднали довкола журналу кращих фахівців планети;
• Марині Навальній – заступниці головної редакторки, доктору філологічних наук, професору, за координацію мовознавчого крила досліджень та вивірену наукову політику;
• Наталії Харченко – відповідальному секретарю, доктору психологічних наук, професору, за титанічну щоденну працю з комунікації, менеджменту та технічної досконалості кожного випуску;
• Інні Мисан – кандидату психологічних наук, доценту, за технічне редагування, вагомий внесок у підготовку матеріалів та бездоганний супровід випусків журналу.

Нові квартилі – це спільне свято великої міжнародної команди науковців. УГСП щиро дякує авторам за глибокі, актуальні та новаторські дослідження, які викликають інтерес у вчених з усього світу. Слова вдячності линуть рецензентам – за прискіпливу, об’єктивну та якісну експертизу матеріалів, що забезпечує високі стандарти наукової доброчесності. Міжнародній редакційній колегії та відповідальним редакторам – за утримання високої планки контенту та невпинну промоцію видання у світовому просторі.

Визнання журналу на рівні Q1 Scopus та Q2 SCimago зміцнює позиції нашого університету як провідного науково-дослідного центру. Це відкриває нові можливості для інтеграції української психолінгвістичної школи у глобальний академічний дискурс.

Бажаємо редакційній колегії та авторам журналу невичерпного натхнення, нових відкриттів та утримання завойованих наукових вершин. Разом до нових перемог!

Запис УГСП святкує міжнародний тріумф – наукове видання «Psycholinguistics» здобуло статус Q1 у Scopus спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Під час зустрічі учасники обговорили актуальні питання, пов’язані з визнанням українських документів про освіту та академічних кваліфікацій Азербайджанською Республікою та Китайською Народною Республікою, а також особливості організації освітнього процесу для іноземних здобувачів освіти.

У межах обговорення ректор університету поділився досвідом роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі у сфері міжнародної освіти, підтримки іноземних студентів та розвитку міжнародного співробітництва, зокрема досвідом навчання студентів з Азербайджанської Республіки та Китайської Народної Республіки.

«Для нашого університету міжнародне співробітництво – це не лише підписані меморандуми, а реальна щоденна робота. Ми маємо ґрунтовний досвід навчання студентів з закордону, тому розуміємо специфіку їхньої адаптації та вимоги до документального супроводу. Розвиток міжнародного діалогу сьогодні є критично важливим для зміцнення репутації української вищої освіти на глобальному ринку», – зазначив Віталій Вікторович.

Учасники заходу наголосили на важливості посилення міжнародного діалогу, удосконалення процедур визнання документів про освіту та розвитку співпраці між українськими закладами вищої освіти й міжнародними партнерами.

Онлайн-зустріч стала важливою платформою для обміну досвідом, обговорення проблемних питань та напрацювання спільних підходів до підтримки інтернаціоналізації української вищої освіти. Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує активно розширювати межі співпраці, забезпечуючи високу якість освітніх послуг для студентів з усього світу.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та керівниця міжнародного відділу міжнародних зв’язків Валентина Крикун взяли участь у стратегічній нараді МОН України: говорили про інтернаціоналізацію та визнання дипломів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.