Одразу ж слід зауважити, що ранок першого робочого дня після ювілею розпочався для Віталія Коцура з неймовірно теплого сюрпризу. Просто біля головного корпусу його зустріла велика сковородинівська родина: під проникливий вокальний виступ студентки Анастасії Чуприни колектив щиро привітав свого ректора, побажав нових звершень, а представники студентського самоврядування вручили йому святковий торт. Утім, не обійшлося і без креативу та фірмового гумору – відтепер в університеті з’явився офіційний «паперовий замінник» очільника. Ростова фігура Віталія Вікторовича сумлінно «підмінятиме» його під час частих відряджень, зустрічатиме делегації та буде завжди доступною для селфі у фойє закладу. А на добру згадку про цей особливий день ректор отримав ще й власну мініатюрну 3D-фігурку, яка стала чудовим символом того, що університетська спільнота цінує свого лідера в будь-яких вимірах, форматах та масштабах. Більше світлин з місця подій знайдете за посиланням: https://90625-kostivna.gallera.io/iuvilei-vitaliia-kocura

Засідання розпочалося з презентації унікального двомовного видання, присвяченого 40-річному шляху нашої альма-матер. Ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур представив книгу, що простежує еволюцію закладу: від витоків освітніх традицій Переяславського колегіуму до сучасного університету.

Видання детально розкриває розвиток факультетів, наукових шкіл, міжнародну співпрацю та волонтерство. Окремий акцент зроблено на сучасному етапі в умовах великої війни, а саме стійкість спільноти та вміння розбудовувати екосистему підтримки для студентів і ветеранів. Наразі світ побачив сигнальний примірник майбутнього багатодруку, тож згодом ми ще неодноразово і ретельно розповідатимемо про нього.

«Ми вирішили зробити цю працю двомовною, адже зараз, представляючи Україну за кордоном, вкрай важливо, щоб світ розумів наше історичне коріння і бачив наш сучасний потенціал», – наголосив Віталій Вікторович.

Почесний президент Національної академії педагогічних наук України, голова Наглядової ради УГСП Василь Кремень високо оцінив фундаментальну роботу колективу. Він підкреслив, що такі заклади, як Переяславський, є справжніми форпостами нації, які забезпечують історичну тяглість української освіти.

«На мій погляд, це надзвичайно яскраве та ґрунтовне видання, яке не просто характеризує здобутки університету за останні 40 років, а й розкриває їх на основі глибокої освітньої спадщини Переяславщини впродовж багатьох століть. Я переконаний, що університет повинен і надалі впевнено заявляти про цю лінію спадкоємності – від славетного Переяславського колегіуму до сучасного потужного закладу вищої освіти. Дуже важливо і те, що книга має англомовний варіант. Сьогодні світ має знати не лише про те, як Україна бореться, а й про наші сильні, незламні університети.

Попри всі безпрецедентні виклики нашого часу, Університет Григорія Сковороди в Переяславі потужно розвивається, покращуючи свою роботу в багатьох напрямах. Ви успішно формуєте контингент студентів, а ввести в оману громадську думку, вступників та їхніх батьків практично неможливо – вони завжди відчувають, де дають справжню якість, і де є перспектива.

За ці чотири десятиліття в університеті сформувався потужний колектив із прекрасною морально-психологічною атмосферою, яка дозволяє гідно долати будь-які випробування. У цьому є велика заслуга Віктора Петровича Коцура, а протягом останніх п’яти років цю естафету впевнено перехопив Віталій Вікторович. Він примножив найкращі надбання в умовах надзвичайно складних викликів, перетворивши університет на справжній форпост освіти, національної свідомості та надійної підтримки Збройних Сил України. Ваш заклад доводить: ви є не лише освітнім центром, а й духовним стержнем громади та регіону», – розлого зазначив Василь Григорович та зачитав ювіляру офіційну вітальну адресу від Наглядової ради.

Надалі привітальну естафету перехопив голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт, який пригадав окремі віхи становлення Віталія Коцура як науковця:

«Я багато років знаю Віталія Вікторовича і найбільше мене свого часу вразив його захист докторської дисертації в нашому інституті. Він показав дуже глибокі знання, розуміння предмету і глибину розкриття! Він не читав з папірця, а говорив і переконав всіх членів ради… Я повністю підтримую ситуацію, яка на сьогоднішній день є в університеті. Її треба розвивати й удосконалювати і на це є всі сили. Тому як член Наглядової ради я підтримую рекомендацію Віталія Вікторовича на наступний термін», – щиро ствердив Олександр Петрович та, згодом, виконав ще одну приємну місію – вручив ректору медаль «За сумлінну працю» від громадських об’єднань, з якими співпрацює Національна спілка краєзнавців.

Громадський і політичний діяч Микола Томенко запропонував мислити ще масштабніше: розробити стратегічний план розвитку закладу одразу на 12 років та юридично закріпити історичний зв’язок із Переяславським колегіумом, аби невдовзі святкувати 300-річчя освітньої традиції в місті.

«Фонд «Рідна країна» нещодавно відзначив своє 20-річчя, і аналіз показує, що всі ці роки ми активно співпрацюємо з вашим університетом – спочатку з Віктором Петровичем, а тепер із Віталієм Вікторовичем. Сьогодні я хочу ще більш категорично наголосити: історичний освітній зв’язок між традицією Переяславського колегіуму та сучасним університетом не просто дуже важливий, він потребує принципового закріплення. Треба, щоб наші історики та археографи активно попрацювали над документальною, джерелознавчою базою для майбутніх державних рішень.

Думаю, настав час відійти від старої системи планування і підготувати стратегію розвитку університету відразу на 12 років вперед. Це вже масштаб для системної та фундаментальної роботи. До того ж, у багатьох ідеологіях число 12 є символічним і щасливим. Тому ми робимо план на 12 років і беззаперечно підтримуємо в цьому ректора та колектив.

Сьогодні Віталій Коцур і вся ваша команда показують унікальний приклад того, як заклад у невеликому історичному місті може не просто виживати, а демонструвати потужну, правильну, патріотичну освітню ініціативу. Свого часу були розмови, мовляв, хай університети залишаються лише в обласних центрах. Але подивіться, до чого призводить ліквідація інфраструктури в колишніх гетьманських містах – без таких закладів вони просто занепадають. Ми не маємо права допустити цього! Такі університетські форпости в історичних містах, як Переяслав чи Ніжин, мусять жити і розвиватися. Тому від нашої команди вам щире вітання та підтримка!», – ствердив Микола Володимирович.

В.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна передала ректору спеціальну вітальну адресу від колективу Заповідника та наголосила на винятковій ролі університету у збереженні національної пам’яті:

«Про діяльність НІЕЗ «Переяслав» без співпраці з УГСП не може йти й мови. Віталій Вікторович має величезне власне господарство, але завжди відгукується на наші проблеми. Коли було звільнено комплекс Михайлівської церкви, і ми на добу залишилися без охорони, Віталій Вікторович не тільки сприяв нам у залученні військової охорони, але й особисто захищав те, що ми звільняли. Вклад ректора і університету у збереження культурної національної спадщини – неоціненний. Для мене університет – це теж моя школа, це майже 25 років життя. А 40 років – це прекрасний вік, щоб стартувати вже не просто з бажанням молодості, а з досвідом і мудрістю за плечима!», – зазначила Марина Іванівна.

Ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Самойленко закріпив ідею тісної співпраці та обговорив перспективу створення Асоціації містоутворюючих університетів. На знак духовного та наукового єднання він передав до фондів бібліотеки УГСП нові видання про ніжинських шістдесятників, а ректору вручив особливий подарунок:

«Справді, величезна робота проведена науковцями, щоб підкреслити важливість і тяглість української освіти впродовж століть. У нас давні партнерські й дружні стосунки з Переяславським університетом, які ми обов’язково будемо поглиблювати. Оскільки нам усім завжди потрібні сили і Божий захист, від нашого колективу дарую цю ікону ручної роботи – щоб Божа Матір-захисниця та Святий Миколай оберігали ваш університет, колектив і вашу родину!», – зазначив Олександр Григорович.

Після гостей слово взяли представники команди університету. Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар тепло звернувся до ректора:

«Ми є сильні тим, що ми – єдиний колектив. Ви відкриваєте нову сторінку свого життя. У ній будуть нові виклики і перемоги, але знайте, що ми завжди Вас підтримуємо, і колектив завжди поруч. Многая Вам літа!»

Естафету перейняв керівник навчального відділу університету, член Вченої ради закладу Анатолій Брехунець, який перевів емоційні привітання у площину стратегічних рішень:

«Останні п’ять років були найважчими, але вони показали, хто є хто, де ми є, і підтвердили, що ми рухаємося вперед як єдина команда. Віссю, навколо якої все це успішно крутиться, є Віталій Вікторович. Оскільки Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на посаду ректора, я виношу пропозицію підтримати кандидатуру Віталія Коцура на балотування на другий термін».

Вчена рада одноголосно проголосувала за те, щоб рекомендувати та підтримати Віталія Коцура, як кандидата на посаду ректора на прийдешніх виборах.

Засідання продовжилося низкою приємних нагороджень. Заслужений тренер України, доцент Тарас Кириченко від імені Союзу гирьового спорту України виконав почесну місію – вручив ректору відзнаку Союзу, подякувавши за всебічну підтримку спорту та спортсменів в УГСП.

Ще одна потужна нагорода знайшла свого власника через роки: ветеран, доктор філософії PhD Владислав Горанін вручив Віталію Коцуру номерну медаль «Учасник Євромайдану» від керівництва добровольчих тактичних груп «Білий молот» – за організацію самооборони Переяславщини та значний внесок у боротьбу під час Революції Гідності.

Поза тим, цього дня дипломи отримала велика когорта новоприсуджених докторів філософії (PhD), а низка працівників університету була відзначена відомчими нагородами до Дня працівників освіти (детально про це – в нашій окремому матеріалі нашого сайту – прим.ред.). Також Вчена рада підтримала висунення академіка АІН України, доктора педагогічних наук, професора кафедри теорії та методики професійної підготовки Марка Вайнтрауба на здобуття довічної державної стипендії видатних діячів науки.

Кульмінацією заходу став показ динамічного відеоролика «40/40. Час змін». На екрані промайнули кадри з 1986 до 2026 року: від старих аудиторій до сучасних міжнародних форумів, від офіційних засідань до живих, неформальних зустрічей ректора зі студентами, волонтерських акцій та занять спортом. Відео резюмувало головну філософію цього дня: результат створює не одна людина, а команда. Але завдання керівника – об’єднати її і не зупиняти рух.

Символічно, що 40 років університету і 40 років ректору зійшлися в одній точці. Для одного – це вже велика історія, для іншого – час, коли попереду ще дуже багато. Але як промовисто стверджували фінальні титри на екрані: «40 років – це тільки початок. Для університету. І для його ректора».

Запис В УГСП презентували видання до 40-річчя поступу УГСП та привітали ректора-ровесника Віталія Коцура спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.