30 квітня 2025 року у читальній залі імені Сигізмунда III Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася зустріч, що об’єднала дослідників, краєзнавців і поціновувачів творчості Тараса Шевченка. Гостями Університету Григорія Сковороди в Переяславі стали видавець Марко Мельник, автор презентованої книги «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки» Євген Букет й дослідники шевченкового роду Євген Матвієнко й Олексій Дєдуш.

Презентацію відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Такі книги, як у Євгена, формують нашу українську ідентичність – ту, за яку нині бореться весь народ. Чим більше буде таких авторських колективів, тим міцнішим стане фундамент української мови й культури. Це саме ті видання, які надихають на нові ідеї, проєкти, дослідження. Євген уже двічі надихнув мене на власні ініціативи. Тому щиро рекомендую всім ознайомитися з цим виданням і співпрацювати з його авторами. Бажаю всім гарної презентації та плідної роботи».

Подальший хід зустрічі знайомив сковородинівців та гостей альма-матер із масштабним науково-дослідницьким проєктом – книгою «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», яка є результатом глибокого архівного вивчення родоводу Тараса Шевченка. Це унікальне видання охоплює понад 2000 персоналій, пов’язаних з родинами Шевченка, Бойків, Швеців, Кошиців та інших жителів Моринців і Кирилівки – сіл, тісно пов’язаних з біографією Кобзаря.

У книзі систематизовано дані з понад 500 архівних документів з Києва, Черкас і Чернігова. Окрім того, вперше представлені джерела, які раніше не були доступні широкому загалу. У публікації вміщено понад 450 QR-кодів з прямими посиланнями на цифрові копії першоджерел, що дозволяє читачу самостійно перевірити та дослідити факти.

«Ця книга – про найцінніше, що є для кожного українця: про Тараса Шевченка, його родину, його коріння. Вона допомагає побачити не лише поета, а й людину, яку формувало середовище, родина, вчителі, кохані. Це історія, яка оживає через тисячі імен і сотні документів. Це справжній «сад», у якому проросло Шевченкове слово», – зазначає автор книги Євген Букет.

Своєю чергою дослідник Євген Матвієнко розповів про спростування міфів, зокрема щодо козацького походження, участі діда в Коліївщині чи «поховання в саду» матері Тараса; визначення точних дат народження і смерті рідних, нащадків та предків поета; вивчення походження подвійного прізвища Шевченко-Грушівський, його вживання у метричних записах; розгляд біографій найближчих родичів Тараса – батьків, сестер, братів, дядьків, прабабусі, мачухи та ін.; встановлення споріднення із відомими постатями XX століття, зокрема диригентом Олександром Кошицем.

У книзі йдеться про цікаві знахідки, які стосуються не лише кровних родичів, а й духовного та соціального оточення Шевченка:

• Перші вчителі Кобзаря, зокрема дяк Петро Богорський і священник Василь Губський;
• Найближчі друзі та куми, як-от Варфоломій Шевченко і Григорій Кошиць;
• Біографії осіб, яких Шевченко згадував або до яких мав особисті почуття – Феодосії Кошиць, Ликерії Полосмак, Харитини Довгополої.

Окремо подано дослідження про викуп Шевченка з кріпацтва – із розрахунками у сріблі та перерахунком вартості в сучасні гроші.

У завершальній частині подано інформацію про нащадків роду Шевченків у XX столітті – отаманів вільного козацтва, фотохудожників, митців, а також зв’язок родини з подіями Визвольних змагань і Української Народної Республіки.

Також Олексій Дєдуш поділився історією власного родоводу та тим, як виявив свою пряму спорідненість із Тарасом Шевченком:

«Моє відкриття родинного зв’язку з Тарасом Шевченком стало не просто несподіванкою – воно змінило моє ставлення до історії власної родини. Поступово, через архіви й метричні книги, я з’ясував, що походжу з роду доньки діда Кобзаря, Івана Андрійовича. Це дало мені мотивацію долучитися до книги «Шевченків сад» і внести свою частку в те, щоб ім’я Шевченка оживало не лише в підручниках, а й у живій пам’яті нащадків».

Видавець Марко Мельник зазначив, що ця книга є масштабною та унікальною працею:

«Її головна цінність у тому, що вона повертає Тараса Шевченка з площинної іконографії в реальне життя. Вона показує Шевченка не як закам’янілого символа, а як живу людину з оточенням, впливом, корінням. І найголовніше – як ідеолога українського націоналізму, який першим проголосив боротьбу за свою державу і націю. Його творчість, зокрема образ Гайдамаків, це не просто література, це заклик до дії, що залишається актуальним і сьогодні. У час, коли українці знову виборюють незалежність, саме державницька ідея – та, що заклав Шевченко – тримає нас. Ця книга олюднює його, вписує у живе середовище та показує, як сильно він впливав і продовжує впливати. Вона – справжній артефакт епохи. Кожен українець повинен її мати».

Презентація книги «Шевченків сад» стала не лише культурною подією, а й глибоким зануренням у витоки української ідентичності. Видання поєднує історію, генеалогію, архівні джерела й живі людські історії, відкриваючи Шевченка – якого ми ще досі не знали. На згадку про зустріч спікери лишили автограф на стіні зали інформаційних технологій «Чумацький шлях».