Останній місяць цієї осені в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі був надзвичайно насиченим і різноплановим: спортивні перемоги, наукові здобутки, творчі зустрічі та волонтерські ініціативи наповнили листопад згадками,  які надихатимуть навіть через багато років. Кожна з них додала альма-матер нових традицій, зміцнила командний дух і відкрила горизонти для майбутніх досягнень.

Підсумовуючи листопад, пресслужба УГСП традиційно пропонує єдиний дайджест, який допоможе озирнутися назад і пригадати найважливіші події місяця у вирі інформаційних потоків.

Здобувачі факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Університету Григорія Сковороди, ветерани російсько-української війни Богдан Бутович та Артем Лук’яненко разом із 50 ветеранами Київщини та Закарпаття, зокрема на протезах, піднялися на Говерлу – найвищу точку України, 2061 метр над рівнем моря. Активну участь у підготовці до сходження відіграли викладачі кафедри спортивних дисциплін і туризму Ігор Юрченко та Віталій Поліщук. Уся інформація.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі став центральною ареною першого відкритого Чемпіонату Переяславщини з волейболу серед чоловічих команд сезону 2025-2026, який офіційно стартував 1 листопада 2025 року у великому спортивному залі.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром підтвердив свої лідерські позиції серед закладів вищої освіти України у 2025/2026 навчальному році. Відповідна інформація оприлюднена Державною службою якості освіти України, яка здійснила оцінювання ступенів ризику суб’єктів господарювання у сфері вищої освіти.

6 листопада 2025 року, вдруге від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, за ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю університету на чолі з Оксаною Луцик, у розважальному закладі «City Smoke» усіх згуртувала головна молодіжна інтелектуальна традиція університету – Кубок університету з «Брейн-Ринг» зразка осені 2025/2026 навчального року. Як це було.

6 листопада 2025 року делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором, доктор історичних наук, професор Віталієм Коцуром відвідала регіональний семінар «Сучасний стан системи забезпечення якості вищої освіти в Україні: виклики та перспективи» організований Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

З 3 по 7  листопада 2025 року у місті Варшава відбувся навчальний візит в рамках міжнародного проєкту «Програма підготовки вчителів», що реалізується за підтримки Програми Study Tours to Poland та фінансується Польсько-Американським Фондом Свободи. Уже вдруге учасницями заходу стали представниці Університету Григорія Сковороди в Переяславі – доктор філософії, доцент кафедри освітології та педагогічної інноватики Ольга Костюкевич та кандидат біологічних наук, доцент кафедри природничих дисциплін і методики навчання Олена Дзюбенко.

З 3 по 7  листопада 2025 року у місті Варшава відбувся навчальний візит в рамках міжнародного проєкту «Програма підготовки вчителів», що реалізується за підтримки Програми Study Tours to Poland та фінансується Польсько-Американським Фондом Свободи. Уже вдруге учасницями заходу стали представниці Університету Григорія Сковороди в Переяславі – доктор філософії, доцент кафедри освітології та педагогічної інноватики Ольга Костюкевич та кандидат біологічних наук, доцент кафедри природничих дисциплін і методики навчання Олена Дзюбенко.

8 листопада 2025 року на спортивній базі «Переяславль» відбувся турнір «Осінній марафон», який став фінальним етапом Всеукраїнських змагань із веслування на човнах «Дракон». Подія об’єднала професійних спортсменів, місцевих волонтерів, представників ДФТГ та ДСНС, а також активних студентів та випускників Університету Григорія Сковороди в Переяславі, котрі виступили у складі команди «Драгонбот». Усі деталі.

10 листопада 2025 року, коли видатному фотолітописцю Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віктору Григоровичу Соколу мало б виповнитися 60 років, заклад ожив спогадами про нього. Без офіційних протоколів і сценаріїв тут зустрілися друзі, колеги і близькі люди – відкрили виставку його світлин, обмінялися спогадами. Розповідаємо про те, як це було.

10 листопада 2025 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, в межах проєкту бібліотеки закладу під назвою «Університетські зустрічі», відбулася довгоочікувана творча зустріч із народним артистом України, культовим актором, режисером і справжньою легендою українського мистецтва Богданом Бенюком. Якою видалася зустріч.

10 листопада 2025 року представники Асоціації містоутворюючих закладів вищої освіти в особі ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура та ректора Ізмаїлівського гуманітарного університету, доктора педагогічних наук, професора Ярослава Кічука взяли участь у презентації книги «Візія України 2035» – спільного проєкту Українського інституту майбутнього (UIF) та CEO Club Ukraine.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром успішно пройшов державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження наукової та науково-технічної діяльності.

Державна атестація проводилася відповідно до Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності, затвердженої відповідними наказами Міністерства освіти і науки України. Детальніше.

16 листопада 2025 року на стадіоні Переяславської гімназії №4 відбувся футбольний Кубок пам’яті Мехмана Доли серед ветеранів 35+. Турнір, організований за сприяння ФК «Матадор», Університету Григорія Сковороди в Переяславі та відділу з питань фізичної культури, молоді, спорту та охорони здоров’я виконавчого комітету Переяславської міської ради, став щирою даниною поваги видатному спортсмену, тренеру та арбітру.

17 листопада 2025 року, у Міжнародний день студента, в актовій залі Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася «Битва факультетів – 2025». Захід об’єднав студентів і став яскравим святом молодіжної енергії, творчості та університетського духу. Хто переміг?

Випускники факультету фізичної культури, спорту і здоров’я Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ельвін Алієв та Марія Ловчинська здобули бронзові медалі на Кубку світу з боксу, що проходить з 16 по 20 листопада в індійському місті Ґрейтер Нойда під егідою World Boxing.

20 листопада 2025 року в Запоріжжі відбулися офіційні урочисті заходи з нагоди 125-річчя Національного університету «Запорізька політехніка». На святкування завітали почесні гості, серед яких ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур та проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар. Як це було?

Університет Григорія Сковороди в Переяславі як партнер міжнародного проєкту Erasmus+ CBHE «Empowering Educators for Sustainable Future: Enhancing Teacher Training Capacity for Ukraine’s Recovery» долучився до стартової зустрічі консорціуму, що відбулася 20–21 листопада 2025 року у змішаному форматі. Більше інформації.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі із щирою гордістю вітає свою талановиту випускницю, спортсменку високого міжнародного класу Римму Філімошкіну, яка здобула золоту медаль у метанні молоту на XXV Літніх Дефлімпійських іграх 2025 року в Токіо.

21 листопада, Університет Григорія Сковороди в Переяславі відзначає День Гідності та Свободи – нагадування про мужність і відданість тих, хто відстоював права і свободи українців. Цей день назавжди увійшов у новітню історію України як символ нашої незламності, єдності та національної гідності. Як цей день пройшов в УГСП?

21 листопада 2025 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі прийняв на гостину регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи Боба Сома. Більше про зустріч.

21 листопада 2025 року в читальній залі Сигізмунда ІІІ Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася творча зустріч з авторами самвидав-збірки «За лаштунками дива» письменницями Ольгою Свєтловою, Ольгою Сулемою та ілюстраторкою Юлією Веремієнко. Разом з ними до бібліотеки альма-матер завітала директорка Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інcтитут імені Ігоря Сікорського» Євгенія Кулик.

25 листопада 2025 року в молодіжному просторі «ТВіСТ» Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбувся динамічний, емоційний та довгоочікуваний загальноуніверситетський інтелектуально-розважальний захід «Еліас». Це змагання вже традиційно збирає найкмітливіших та найактивніших студентів  своїх факультетів, випробовуючи їх на швидкість мислення, ерудицію, артистизм та вміння працювати у команді. Хто переміг?

Проректорка з міжнародних зв’язків і проєктної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Оксана Ковтун взяла участь у тренінгу «Співпраця університетів і шкіл у міжнародних проєктах Програми ЄС Erasmus+ задля вдосконалення підготовки вчителів: eTwinning та CBHE», що відбувся 21–22 листопада 2025 року на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Здобувачки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юлія Сентіщева та Карина Ситник вибороли ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт «Освіта для сталого розвитку», фінальний етап якого відбувся 27 листопада 2025 року в дистанційному форматі. Їхня робота, присвячена дослідженню швидкості та механізмів розкладу біополімерних пакувальних матеріалів у ґрунті, увійшла до числа переможних серед найсильніших наукових проєктів здобувачів вищої освіти з усієї України.

26 листопада 2025 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася значуща наукова подія. Тут презентували другий-четвертий томи «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», яку підготував творчий авторський колектив на чолі з доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України Василем Балухом та його заступником – ректором УГСП, доктором історичних наук, професором Віталієм Коцуром. Незмінно до авторського колективу увійшов і голова Вченої ради університету, доктор історичних наук, академік Віктор Коцур. Як пройшла презентація?

Приєднуйтесь до офіційних сторінок Університету Григорія Сковороди в Переяславі у всіх соцмережах аби не пропустити всього того, що готує нам літо– побачимось у онлайні та стінах альма-матер.

У жовтні 2025 року кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання факультету української та іноземної філології, керівниця Національного контактного пункту (НКП) ініціативи «Новий європейський Баугауз» Олеся Скляренко активно долучилася до трьох ключових заходів, спрямованих на огляд можливостей NEB Facility для України, формуванню стратегічного бачення подальшого розвитку New European Bauhaus (NEB), обміні досвідом між Україною і Грузією у впровадженні принципів New European Bauhaus.

17 жовтня 2025 року керівниця національного контактного пункту «Нова європейська ініціатива Баугауз», що функціонує на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі Олеся Скляренко мала честь долучитися до важливої інфоподії – онлайн-презентації ініціативи New European Bauhaus (NEB) Facility, організованої Європейською комісією спільно з представниками JRC, Національним контактним пунктом за активної взаємодії з Ініціативою Cities4Cities | United4Ukraine. У рамках заходу представлено огляд можливостей NEB Facility для України, приклади вже реалізованих проєктів та нові шляхи співпраці.

Як керівниця Національного контактного пункту «Нова європейська ініціатива Баугауз», Олеся Скляренко мала нагоду виступити з презентацією про функції та завдання НКП в Україні, зокрема щодо підтримки учасників у доступі до фінансування, партнерства та консультаційної підтримки.

У програмі заходу:

• огляд NEB та вже підтриманих проєктів в Україні;
• презентація нових можливостей у межах NEB Facility;
• представлення роботи українського Національного контактного пункту;
• інтерактивна сесія запитань і відповідей.

«Цей захід вкотре доводить, що Україна впевнено інтегрується у сучасні європейські ініціативи, і ми готові ділитися своїм досвідом, шукати нові партнерства та розвивати інноваційні ідеї в дусі сталої, інклюзивної та естетично привабливої трансформації середовища. Дякую організаторам за запрошення, а всім учасникам – за активний діалог і цінні думки!», – говорить Олеся Богданівна.

24 жовтня 2025 у межах активної співпраці в рамках New European Bauhaus (NEB), Олеся Скляренко мала можливість приєднатися до онлайн-консультації, присвяченої формуванню стратегічного бачення подальшого розвитку цієї європейської ініціативи. Зустріч об’єднала представників Європейської комісії, громадянського суспільства, експертів у сфері архітектури, урбаністики, культури, а також Національні контактні пункти з різних країн.

Програма зустрічі включала:

• Вступне слово та політичний контекст NEB (кабінет комісара Росвалл);
• Огляд NEB, Комунікації та Рекомендацій;
• Два дискусійні раунди:
• Циркулярність і сталість на рівні районів;
• Роль громадян та культури як рушіїв змін;
• Пленарне обговорення та наступні кроки.

Усі учасники були запрошені попередньо ознайомитися з Call for Evidence on the future of the NEB – документом, що окреслює ключові досягнення та майбутні напрями розвитку ініціативи. Такі консультації відкривають двері до ширшого включення українських стейкхолдерів у процес прийняття рішень на рівні ЄС, а також створюють платформу для спільного формування бачення міського простору завтрашнього дня.

На запрошення Horizon Europe National Office of Georgia та в рамках проєкту NEB4All, Олеся Богданівна мала честь представляти Україну на двосторонньому заході в Тбілісі, присвяченому обміну досвідом між країнами-партнерами у впровадженні принципів New European Bauhaus. Програма заходу була насиченою та фокусувалася на естетичних трансформаціях міського середовища, ролі архітектури, дизайну, а також міжсекторальній співпраці в рамках NEB.

Основні моменти події:

• Урбаністична прогулянка історичним Тбілісі;
• Візит на фабрику MEAMA — приклад архітектури, що втілює принципи NEB;
• Панельна дискусія про трансформацію міст через архітектуру та дизайн;
• Презентація архітектурних проєктів молодих та визнаних фахівців;
• Twinning World Café – обмін ідеями та форматами взаємодії;
• Менторська сесія та гала-вечеря для учасників.

У заході взяли участь: представники Європейської комісії, Міністерство освіти, науки та молоді Грузії, координатори проєкту NEB4All, архітектори, урбаністи, політики та освітяни з різних країн Європи.

«Для мене як керівниці НКП NEB в Україні це була чудова нагода поділитися національним досвідом, налагодити партнерства та перейняти кращі практики з трансформації міського середовища в європейському контексті», – говорить Олеся Скляренко.

Про усі найактуальніші новини та активності єдиного національного контактного пункту в Україні рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програми з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарної до програми «Горизонт Європа» напрямку «Нова європейська ініціатива Баугауз» та його координаторки в режимі реального часу можна дізнаватися на сторінці Facebook: http://surl.li/btuojf.

14 й 15 травня 2025 року центральна алея Університету Григорія Сковороди в Переяславі та середмістя скверик біля Вознесенського собору й фонтану «Серце Переяслава» почергово перетворилися на місце сили, пам’яті та єдності. Принагідно до Всесвітнього дня вишиванки тут знову відбулася благодійна акція «Одягни вишиванку – підтримай захисника».

Благодійна акція вчетверте стала можливою за ініціативи кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності та підтримки міського голови Переяславської ОТГ Вячеслава Саулка й активної участі фракції політичної партії «Слуга народу» у Переяславській міській раді, Відділу культури і туризму Переяславської міської ради й КЗ «Переяславський ЦКМ».

З самого ранку алея університету замайоріла барвами української вишивки, що незмінно стала головним символом заходу – символом нескореності, національної пам’яті та духовного спротиву. Розповідаємо вам про те, як це було.

По 11:00 на центральній альма-матер вирувало життя – кілька десятків гостей, викладачів, студентів та всіх небайдужих зголосилося долучитися до спільної мети: частувалися на благодійному ярмарку зі смачними стравами, купували вироби ручної роботи, робили пам’ятні знімки біля фотозон що приваблювали яскравими етно-декораціями.

У своїх промовах ведучі заходу, здобувачі Вадим Юрченко та Дар’я Рудь підкреслили важливість єдності в тилу та значення кожної гривні, усмішки, страви чи пісні, подарованої для допомоги тим, хто тримає оборону країни.

Після виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання за загиблими Героями, серед них й випускники університету, до слова запросили почесних гостей.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур у своїй вітальній промові зауважив, що це не просто благодійний ярмарок, а ще й хороший привід для популяризації української вишиванки серед молоді, наших традицій загалом. Віталій Вікторович висловив переконання, що вишиванка не повинна бути одягом тільки на свято, адже ми повинні з гордістю носити на собі український орнамент чи не щодня. Наостанок закликав не зупинятися у спільних ініціативах і підтримувати армію всіма доступними засобами.

Секретар Переяславської міської ради Лідія Оверчук подякувала молоді за патріотизм і активну громадянську позицію, а декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, доцент Вячеслав Редзюк підкреслив силу національної спадщини, яка сьогодні – не лише про минуле, а про майбутнє.

Значну увагу привернула святкова концертна програма, підготовлена кафедрою музичного мистецтва і методики навчання факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології університету. Вишукане виконання класичного твору Фрідеріка Шопена та власну композицію «Незламна» на фортепіано подарувала слухачам Анна Ніяка (керівник – Ірина Малашевська). Її виступ став проникливим вступом до музичного блоку і налаштував аудиторію на емоційне сприйняття подальшого концерту.

Надалі слухачі тепло зустрічали кожен виступ – дуети, сольні номери, народні мелодії у сучасному звучанні. Свої вокальні твори представив Ілля Головко, який виконав зворушливі пісні «Сину, качки летять» і «На долині туман» у супроводі концертмейстера Валентина Паламарчука (керівник – Олена Ткаченко). Разом із В’ячеславом Кривошеєю він також заспівав пісню «Браття українці», що зібрала шквал оплесків.

Сцену також прикрасили виступи сестер Нелі та Тетяни Кирдод, які виконали душевні композиції «Чуєш, мамо», «Отча сторона», «Виспівує соловейко» та спільну пісню «Дні летять і ночі».

Про силу духу українських жінок нагадала Анастасія Чуприна, виконавши пісню «Незламна» з репертуару Вікторії Вусик (керівник – Алла Захарченко). Її щирий спів торкнувся сердець присутніх.

Пісня «Україна» у виконанні Анни Петрик (з репертуару рок-гурту INTUI) прозвучала енергійно та символічно, а фінальний акорд заходу – композиція «Україна – це ти» у виконанні Софії Трикоз (керівник – Алла Захарченко) – стала емоційною кульмінацією події.

Слід зауважити, що викладачі Університет Григорія Сковороди в Переяславі незмінно взяли активну участь у ярмарку – власні в’язані вироби представили керівниця відділу документообігу та діловодства Ірина Гагаріна, завідувача з міжнародної роботи кафедри образотворчого мистецтва і методики навчання Інна Рубан та старший викладач кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму Анна Самолюк. Підтримала акцію й кав’ярня «Craft Cake» та старший викладач кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності  Надія Різник.

Паралельно проходили освітні заходи, зокрема гра «Культурний код: медіаграмотність в дії» від студентського бюро соціально-гуманітарного відділу університету, де студентська молодь випробовувала свої знання про сучасний інформаційний простір, а також бесіда з майстринею-лялькаркою, волонтеркою, кандидаткою філософських наук, переяславкою Тетяною Мартиновою, яка представила свої роздуми в ході лекції «Вишита сорочка ‒ український бронежилет». Її розповідь про творчість як форму спротиву та допомоги захисникам зібрала вдячну аудиторію в університетській бібліотеці. Більше деталей про ці заходи читайте найближчим часом у окремих публікаціях мережі сайтів університету.

Перший день проведення завершився сумою у 23 587 зібраних гривень: благодійна ярмарка страв від факультетів виручила  19 745 гривень; майстрині-сковородинівки Анна Самлюк, Інна Рубан та Ірина Гагаріна виручили 1720 гривень; кав’ярня «Craft Cake» та Надія Різник – 2 122 гривні.

Із самого ранку центр Переяслава наповнився барвами вишитих сорочок. Діти, молодь, дорослі та люди поважного віку одягнули вишиванки, демонструючи багатство українських орнаментів та гордість за свою ідентичність.

Об 11:00 біля символічного місця – «Серця Переяслава» – розпочалася концертна програма. Ведучий, провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін підкреслив сакральний зміст вишитого одягу:

«Вишиванка – це наш код нації. Його намагаються розшифрувати, але найголовніше для кожного з нас – знати, що століттями це символ України. Загарбники намагалися знищити нашу самоідентичність і продовжують це робити. Але в усьому світі людина, яка одягає вишиванку, каже: я – українець, і я цим пишаюся», – підкреслив Олександр Юрійович.

Захід відкрили очільник Переяславської громади Вячеслав Саулко та ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур.

«День вишиванки це особлива для нашого Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Це свято стало символом нашої незламності та національної ідентичності. Пригадую, коли 10 років тому працював на державній службі, приходити у вишиванці було помітним жестом, я був одним із небагатьох. Сьогодні це вже звична справа, і це надихає. Ми не лише підтримуємо цю традицію, але й повертаємо її в повсякденне життя. Вишиванка стала не лише святковим, а й буденним одягом для українців. Попри спроби її викорінити чи замінити, наша нація залишається сильною і пам’ятає своє коріння. Це свідчення нашої міцності та духовної єдності», – сказав Віталій Вікторович.

Першими на сцену вийшли найменші артисти – щирі усмішки публіки викликали вихованці дитячого садка «Любавонька». Після їхнього зворушливого танцю голова громади Вячеслав Саулко вручив дітям солодощі.

На сцену запросили батьків воїна 67-ї механізованої бригади, переяславця Юрія Білецького – Юрія Петровича та Антоніну Володимирівну. За клопотанням командира бригади міський голова вручив їм подяку за виховання справжнього патріота.

Надалі у програмі виступали вихованці Будинку художньої творчості дітей, юнацтва та молоді: вокальні студії «Гармонія» (керівниця Алла Захарченко) та «Акорд» (керівниця Наталія Данчук). Також вразили глядачів хореографічні номери від студій «Фантазія» (керівник Тетяна Ковшун) та «Шоколад» (керівниця Анна Мукоїда). Надалі на сцену вийшли юні таланти Переяславської музичної школи імені Павла Сениці: дует бандуристів Єлизавета і Антоній Лазоренки, дует баяністів Микола Кіскін і Назар Бомко.

Свято продовжилося «вільним мікрофоном»: лунали вірші, авторські пісні, імпровізована вулична музика. Вже втретє ведучим цієї частини був автор цих рядків, провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю  Максим Левченко. Усі охочі могли висловитися, заспівати, прочитати поезію, поділитися думками – пролунали чарівні пісні від юних і талановитих Марії Бутенко, Лізи Бублик, Валерії Кордун, поезія від маленької Софії Синенко. Проявили себе і сковородинівці – співом під гітару зачарував здобувач В’ячеслав Кривошея, авторською поезією – здобувачка Ірина Романенко, поезіями та піснями – здобувачки Сабріна Ревега й Вікторія Ляшенко.

Також у цьому блоці присутні мали змогу побачити дефіле «Я україночка». Це була демонстрація українських народних віночків, виготовлених вихованцями Переяславської художньої школи ім. Петра Холодного на заняттях «Дизайн» (викладач Євгенія Демченко). Роботи  демонстрували: Кордун Валерія, Сонько Софія, Грінченко Анастасія, Губа Євгенія.

Надалі прозвучали пісні у виконанні артистів Переяславського Центру культури і мистецтв: тріо «Дівчата», Ганни Ляч, Юлії Шинкар, Софії Леонової, Олени Малишко.

А тим часом діяли різноманітні майстер-класи: виготовлення браслетів, патріотичних листівок, соломкоплетіння, лозоплетіння від Переяславської художньої школи імені Петра Холодного. Керівниця гуртка «Дизайн композиції» БХТДЮМ Тетяна Буторіна представила віночки та вироби з природних матеріалів.

Разом з тим ГО «Команда Нескорені» облаштувала благодійний фудкорт. Презентували «Отаманську кашу» – страву, яку волонтери готують і передають на фронт, а також чебуреки, пиріжки, компот, домашній квас, пастилу, солодощі й десерти. Як зазначила очільниця організації Ольга Дрига, всі донати спрямують на закупівлю антидронових плащів для 77-ї бригади.

Серед тих, кого можна було зустріти на ярмарку: Творча спілка майстрів Переяславщини «Мистецтво життя», Переяславська художня школа ім. Петра Холодного, Центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції; ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж»; майстрині Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Інна Рубан, Ірина Гагаріна, Анна Самолюк, Тетяна Носаченко); майстрині з Переяславського БХТДЮ; заклад дошкільної освіти № 10 «Любавонька»; Ірина Прісич (смачні біляші, капусняк і солодощі); Надія Різник та «Kraft Cake»; Тетяна Буторіна, майстриня соломкарка; Ольга Дрига й Яна Найденко.

Загалом цього дня зібрали 72 тисячі 183 грн. Ірина Присіч – 18000 грн.; ГО «Команда Нескорених» зібрала 13 тисяч 924 грн. Заклад дошкільної освіти «Любавонька» – 12500 грн; ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» – 6200 грн; Центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції – 5500 грн; ФГОСТ і ФПО – факультети університету – 4754 грн; майстрині Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Інна Рубан, Ірина Гагаріна, Анна Самолюк, Тетяна Носаченко) – 3115 грн; Переяславська художня школа імені Петра Холодного – 2150 грн;  Надія Різник та «Kraft Cake» – 1960 грн; Яна Найденко і Anna Koshel – 620 грн; гуртківці Переяславського БХТДЮМ – 275 грн; на Монобанку надійшло 3185 грн;

Під час благодійної акції «Одягни вишиванку – підтримай захисника» загалом вдалося зібрати за два дні 95 тисяч 770 гривень. За перший день акції 23 тисячі 587 гривень, а другий – 72 тисячі 183 гривні.

Алла Зленко дякує всім, хто долучився до організації та проведення святкування Дня вишиванки – за щирість сердець, креативність, доброту і небайдужість.  Слова вдячності лунають на адресу тих, хто долучився до організаційної підтримки як в університеті, так і в місті – кафедрам та  факультетам, а також структурним підрозділам університету (зокрема соціально-гуманітарному відділу та відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю), Переяславській міській раді, представникам партії «Слуга народу», Відділу культури і туризму Переяславської міської ради, а також КЗ «Переяславський центр культури і мистецтв».

Також не менш особливі слова вдячності Алла Миколаївна надсилає на адресу колективу Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Любавонька» комбінованого типу Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області та його директорці Любові Томенко – за зворушливі виступи дітей і педагогів, а також за активну участь у благодійній акції, що принесла 12 500 грн на допомогу. Дякує Центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції й директорці Раїсі Головановій за постійну підтримку. Висловлює подяку керівництву, педагогам і вихованцям Переяславської БХТДЮМ, Переяславської художньої школи імені Петра Холодного, Переяславської музичної школи імені Павла Сениці,  які подарували естетичну насолоду й натхнення. Дякують й колективу, здобувачам освіти та особливо – заступниці директора Ірині Слюсар з Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Переяславський професійний коледж» за активну участь і допомогу.

Окрема подяка Ользі Дризі та команді «Нескорені» – за незмінну підтримку, небайдужість і волонтерське служіння. Особливе «дякую» Ірині Прісич, яка ось уже четвертий рік поспіль долучається до благодійної ініціативи, і цьогоріч зібрала найбільшу суму коштів на своїх фірмових біляшах.

Слова вдячності організатори передають й міському голові Вячеславу Саулку та секретарю міської ради Лідії Оверчук – за всебічне сприяння та допомогу в організації заходу.

Разом ми творимо добро і єднаємося у важливих справах для Перемоги та збереження нашої культури. Родина Університету Григорія Сковороди в Переяславі вкотре довела: українська культура – це жива, дієва сила, яка гуртує, надихає та підтримує в найскладніші часи.

P.S: Неодмінно шукайте себе на світлинах Ірини Середи за посиланням: https://gallera.io/g/8623-irina/318565-den-visivanki

30 квітня 2025 року у читальній залі імені Сигізмунда III Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася зустріч, що об’єднала дослідників, краєзнавців і поціновувачів творчості Тараса Шевченка. Гостями Університету Григорія Сковороди в Переяславі стали видавець Марко Мельник, автор презентованої книги «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки» Євген Букет й дослідники шевченкового роду Євген Матвієнко й Олексій Дєдуш.

Презентацію відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Такі книги, як у Євгена, формують нашу українську ідентичність – ту, за яку нині бореться весь народ. Чим більше буде таких авторських колективів, тим міцнішим стане фундамент української мови й культури. Це саме ті видання, які надихають на нові ідеї, проєкти, дослідження. Євген уже двічі надихнув мене на власні ініціативи. Тому щиро рекомендую всім ознайомитися з цим виданням і співпрацювати з його авторами. Бажаю всім гарної презентації та плідної роботи».

Подальший хід зустрічі знайомив сковородинівців та гостей альма-матер із масштабним науково-дослідницьким проєктом – книгою «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», яка є результатом глибокого архівного вивчення родоводу Тараса Шевченка. Це унікальне видання охоплює понад 2000 персоналій, пов’язаних з родинами Шевченка, Бойків, Швеців, Кошиців та інших жителів Моринців і Кирилівки – сіл, тісно пов’язаних з біографією Кобзаря.

У книзі систематизовано дані з понад 500 архівних документів з Києва, Черкас і Чернігова. Окрім того, вперше представлені джерела, які раніше не були доступні широкому загалу. У публікації вміщено понад 450 QR-кодів з прямими посиланнями на цифрові копії першоджерел, що дозволяє читачу самостійно перевірити та дослідити факти.

«Ця книга – про найцінніше, що є для кожного українця: про Тараса Шевченка, його родину, його коріння. Вона допомагає побачити не лише поета, а й людину, яку формувало середовище, родина, вчителі, кохані. Це історія, яка оживає через тисячі імен і сотні документів. Це справжній «сад», у якому проросло Шевченкове слово», – зазначає автор книги Євген Букет.

Своєю чергою дослідник Євген Матвієнко розповів про спростування міфів, зокрема щодо козацького походження, участі діда в Коліївщині чи «поховання в саду» матері Тараса; визначення точних дат народження і смерті рідних, нащадків та предків поета; вивчення походження подвійного прізвища Шевченко-Грушівський, його вживання у метричних записах; розгляд біографій найближчих родичів Тараса – батьків, сестер, братів, дядьків, прабабусі, мачухи та ін.; встановлення споріднення із відомими постатями XX століття, зокрема диригентом Олександром Кошицем.

У книзі йдеться про цікаві знахідки, які стосуються не лише кровних родичів, а й духовного та соціального оточення Шевченка:

• Перші вчителі Кобзаря, зокрема дяк Петро Богорський і священник Василь Губський;
• Найближчі друзі та куми, як-от Варфоломій Шевченко і Григорій Кошиць;
• Біографії осіб, яких Шевченко згадував або до яких мав особисті почуття – Феодосії Кошиць, Ликерії Полосмак, Харитини Довгополої.

Окремо подано дослідження про викуп Шевченка з кріпацтва – із розрахунками у сріблі та перерахунком вартості в сучасні гроші.

У завершальній частині подано інформацію про нащадків роду Шевченків у XX столітті – отаманів вільного козацтва, фотохудожників, митців, а також зв’язок родини з подіями Визвольних змагань і Української Народної Республіки.

Також Олексій Дєдуш поділився історією власного родоводу та тим, як виявив свою пряму спорідненість із Тарасом Шевченком:

«Моє відкриття родинного зв’язку з Тарасом Шевченком стало не просто несподіванкою – воно змінило моє ставлення до історії власної родини. Поступово, через архіви й метричні книги, я з’ясував, що походжу з роду доньки діда Кобзаря, Івана Андрійовича. Це дало мені мотивацію долучитися до книги «Шевченків сад» і внести свою частку в те, щоб ім’я Шевченка оживало не лише в підручниках, а й у живій пам’яті нащадків».

Видавець Марко Мельник зазначив, що ця книга є масштабною та унікальною працею:

«Її головна цінність у тому, що вона повертає Тараса Шевченка з площинної іконографії в реальне життя. Вона показує Шевченка не як закам’янілого символа, а як живу людину з оточенням, впливом, корінням. І найголовніше – як ідеолога українського націоналізму, який першим проголосив боротьбу за свою державу і націю. Його творчість, зокрема образ Гайдамаків, це не просто література, це заклик до дії, що залишається актуальним і сьогодні. У час, коли українці знову виборюють незалежність, саме державницька ідея – та, що заклав Шевченко – тримає нас. Ця книга олюднює його, вписує у живе середовище та показує, як сильно він впливав і продовжує впливати. Вона – справжній артефакт епохи. Кожен українець повинен її мати».

Презентація книги «Шевченків сад» стала не лише культурною подією, а й глибоким зануренням у витоки української ідентичності. Видання поєднує історію, генеалогію, архівні джерела й живі людські історії, відкриваючи Шевченка – якого ми ще досі не знали. На згадку про зустріч спікери лишили автограф на стіні зали інформаційних технологій «Чумацький шлях».

З 7 по 10 квітня 2025 року делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі у складі доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, ректора Віталія Коцура; кандидата педагогічних наук, доцента, проректорки з міжнародної та проєктної діяльності Оксани Ковтун; кандидата історичних наук, доцента, заступниці декана факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій з міжнародної та проєктної діяльності, Лесі Коцур та кандидата історичних наук, доцента кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Дениса Мірошниченка здійснила робочий візит до Литви й Естонії.

У перший день перебування в країнах Балтії делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі зустрілася з науковими співробітниками Інституту історії Литви у Вільнюсі – істориком Алвідасом Нікжентайтісом, істориком Олегом Однороженком та мистецтвознавицею, координаторкою культурних проєктів Світланою Ляховець.

Сторони обговорили склад студентських груп та Програму «Українсько-литовської літньої школи», яка буде проходити у Литві з 18 по 22 серпня 2025 року. Українські студенти й аспіранти, які вивчають історичні дисципліни і які відвідають Литву познайомляться з методологією історичних досліджень та особливостями роботи з архівними джерелами періоду Великого князівства Литовського. Також навчання включатиме дослідницький інтерактив – екскурсії й поїздки, пов’язані з історичною тематикою (Вільнюс, Тракай, Кернаве, Медінінкай).

Пізніше відбулась зустріч з директором Інституту історії Литви Аурімасом Шведасом. Ключовими темами для обговорення були організація літніх шкіл на базі університетів-партнерів та Інституту історії Литви. Спільні лекції, семінари й майстер-класи за участі провідних викладачів і дослідників обох країн.

З-поміж планів:

• програми академічної мобільності для студентів, короткострокові стажування для викладачів і науковців, можливість роботи в архівах, бібліотеках та музеях України й Литви;
• створення спільних електронних баз даних і проведення онлайн-лекцій, спільне керівництво науковими роботами;
• двостороннє керівництво магістерськими та докторськими дослідженнями, формування міжнародних дослідницьких груп і публікація результатів у провідних наукових журналах;
• щорічні наукові конференції за участю Інституту історії Литви, форуми для молодих істориків, презентація досліджень і розширення співпраці на міждисциплінарному рівні.

Наступного дня сковородинівці та Інституту історії Литви зустрілася з ректором Вільнюського університету (Vilniaus universitetas / Vilnius University) Рімвідасом Петраускасом та його заступниками. Сторони обговорили спільну стратегію взаємодії між нашими університетами та Інституту історії Литви (Lietuvos istorijos institutas), виклики освітнього процесу в умовах війни та окреслили перспективи майбутніх спільних проєктів. Окремо обговорили попередні організаційні заходи в рамках «Українсько-литовської літньої школи», яка проходитиме на базі Вільнюського університету.

Опісля делегація УГСП та Інституту історії Литви мала зустріч у Міністерстві закордонних справ Литовської Республіки (Lietuvos Respublikos užsienio reikalų ministerija) з експослом Литви в України, а нині директором департаменту стратегічного управління та аналізу в МЗС Литовської республіки Марюсом Януконісом. Основною темою обговорення стали перспективи розвитку освітнього середовища та поглиблення міжнародного співробітництва в академічній сфері.

Також обмінялися баченням щодо розширення можливостей академічної мобільності, реалізації спільних дослідницьких проєктів та впровадження інноваційних підходів до навчання. Особливу увагу було приділено підтримці студентів та викладачів у межах міждержавних програм і розвитку безпечного, інклюзивного та сучасного освітнього простору.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі презентував свої стратегічні плани щодо співпраці з Вільнюським університетом та Інститутом історії Литви.

У цей день представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі відвідала Тартуський університет (University of Tartu) – один із найстаріших наукових центрів Східної та Північної Європи, заснований у 1632 році.

Враховуючи те, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі бере початок від Переяславського колегіуму 1738 року, Віталій Коцур відзначив, що УГСП з великою повагою ставиться до традицій академічної спадщини. Особливо символічною є глибока історична пов’язаність міста з Україною. Тарту, відоме в давнину як Юр’їв, було засноване у XI столітті Київським князем Ярославом Мудрим.

У межах візиту ректор передав до Українського центру Тартуського університету добірку книг, виданих нашими викладачами. Відзначив, що це не лише символ дружби, а й вклад у розвиток української науки, культури та мови за кордоном.

10 квітня відбулися зустрічі з керівництвом освітньої установи PROFF TECH в Таллінні, Посольством України в Естонській Республіці та Центрі української культури в Таллінні.

Зустрічі делегація розпочала з ознайомлення з особливостями освітнього процесу в Талліннській освітній установі PROFF TECH та підписала договір про співпрацю з цією установою. Налагодження співпраці у цій сфері відкриває нові можливості для обміну досвідом, студентських проєктів і розвитку спільних міжнародних освітніх ініціатив.

Надалі завітали до Посольства України в Естонії (Embassy of Ukraine in the Republic of Estonia). Спільно з першим секретарем Максимом Кувикліним говорили про найболючіше: освітні втрати через війну, як повернути молодь в Україну, і як допомогти дітям, які зараз вимушені жити за кордоном. Наразі лише в Естонії проживає понад 70 тисяч українських біженців.

«Освіта є одним із найважливіших механізмів, які єднають українців з Батьківщиною, тому українська освіта повинна бути доступною, навіть коли сім’ї далеко від дому», – зазначає ректор Віталій Коцур наголошуючи, що університет має інструменти для цього: дистанційне навчання, українознавчі курси онлайн курси, а також спеціальні підготовчі програми для школярів з різних напрямків.

Особливо теплою була зустріч із відомою постаттю в Естонії керівником Центру української культури в Таллінні Анатолієм Лютюком. Це людина великої духовної сили й світла. Говорили про культуру, мову, мистецтво і про наш спільний обов’язок зберегти українське навіть за межами країни. Анатолій Лютюк людина, яка творчій формі розповідає світу про війну РФ проти України. Показовим у цьому сенсі є документально-анімаційний фільм «Казка про Коника».

Делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі висловлює особливу подяку литовському народу й нашим партнерам у Литві: історику Алвідасу Нікжентайтісу, дипломату Марюсу Януконісу, меценату Міндаугасу Пальянскасу (Mindaugas Palijanskas) та іншим. Саме завдяки їхнім зусиллям вдалося започаткувати багато нових освітніх ініціатив. Також вдячність Естонії за підтримку України, українській громаді за єдність й громадському діячу Андрію Грицкову за теплий прийом у Таллінні. Цей візит став ще одним важливим кроком у зміцненні міжнародної співпраці в галузі освіти, науки та культури.

У прийдешній четвер, 10 квітня 2025 року, об 10:00 у головному корпусі Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбудеться благодійна ярмарка національних страв, метою якої є збір коштів на підтримку нашого випускника Юрія Богдана – захисника України, який нині виконує бойові завдання у складі 43-ї окремої артилерійської бригади – роти охорони на Курському напрямку.

На вас чекатиме:

• ароматна домашня випічка;
• оригінальні handmade-вироби;
• «Благодійні кульки Єднання» з приємними сюрпризами всередині;
• яскраві локації, створені руками наших студентів і викладачів.

Під час ярмарки будемо акумулювати кошти для потреб бригади, якій університет вже неодноразово допомагав. Нині наші воїни мають нагальну потребу у засобах зв’язку – раціях MOTOROLA DP4400e, MOTOROLA DM4601E, а також у ремонті автомобіля, що вкрай важливо для їхньої безпеки та ефективності на передовій.

Підтримати збір коштів можна онлайн за посиланням:
https://www.privat24.ua/send/27vqv

Номер картки: 5168 7521 3744 0023

Банка: https://send.monobank.ua/jar/AcDcmXiNBf

Номер картки банки: 4441 1111 2152 1045

Долучайся до доброї справи, підтримай наших захисників та надихни інших своїм прикладом. До зустрічі на ярмарці!

У суботу, 18 січня 2025 року, за активної підтримки й організації Університету Григорія Сковороди в Переяславі, в альма-матер вдруге відбувся концерт одного з найпопулярніших та найулюбленіших гуртів українців – Kozak System. Разом з козаками переяславці та сковородинівці акумулювали понад 100 000 гривень на fpv-дрони для підрозділів Збройних Сил України.

Ті, хто слідкує за діяльністю гурту, знають, що від початку повномасштабного вторгнення гурт з благодійними виступами об’їхав більшу частину України, включаючи прифронтові міста та деокуповані території. Нинішній виступ у Переяславі був 326-м за ліком, а до літа гурт планує відіграти виступи у майже півсотні українських міст та сіл. Як інакше, якщо їхня творчість об’єднує в предметній любові до Батьківщини мешканців Півночі та Півдня, Сходу і Заходу.

Слід зауважити, що цього разу «козаки» самі запропонували УГСП прийняти у своїх стінах таку важливу та знакову, для культурного життя нашої громади, подію та допомогти у організації, чим висловили нашому закладу високу честь. Задум предметно втілювався за всебічної підтримки й допомоги ректора університету Віталія Коцура спільною командою Відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю та Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених на чолі з Оксаною Луцик й соціально-гуманітарного відділу на чолі з Вадимом Домарецьким. Над гідним освітленням виступу працював студент університету Олександр Дем’яненко, а над тим аби гурт вийшов на сцену повний сил і снаги до важливого благодійного концерту працювала майстриня кейтерингу пані Катерина Ходаківська.

Протягом понад двох годин зі сцени актового залу університету лунали палкі промови лідера гурту Івана Леньо, історії чергуючись з улюбленими хітами та піснями здебільшого народженими вже у веремії війни. Історії написання пісень змінювали оповіді з життя та гастрольних і волонтерських буднів. Тон заходу задали вже найперші слова фронтмена «козаків»:

«Закінчується третій рік повномасштабної фази війни російської федерації проти українців. Ми сьогодні тут вдруге, і нам є що сказати, тому що є з чим порівняти за ці понад триста концертів для українців. Сьогодні всім нам важко, але між нами не повинно бути бар’єрів – не важливо, якою буде ціна квитка для вас сьогодні. Натомість, якщо ви прийшли на нашу акцію, то ви точно не вийдете з неї байдужими. Нині ще існує категорія людей, яка чекає нашої перемоги. Ця категорія є достатньо небезпечною, адже ці люди погано знають світову історію, коли та чи інша війна закінчувалася перемир’ям. А особливо, коли мова йде про те, що ми маємо справу з російською імперією. Хтось із мудрих сказав, що «жахливіше, ніж війна з росією, може бути лише мир з росією», або «мир – це не відсутність війни, мир – це відсутність москви». Аби ми ніколи більше не переживали і не відчували, що з того боку, де зараз рф, для нас може бути загроза нам треба ще дуже багато всього зробити»

Леньо зауважив, що неправильним є формулювання питання «А коли закінчиться війна?», бо нинішня війна є унікальною тим, що проти нас воює ядерна країна, яка увесь час лякає тим, що може кинути тактично-ядерну зброю проти нас. Боротися з таким ворогом дуже не просто, тому його боїмося не лише ми, а й наші партнери, які матимуть чинити відповідь у разі найгіршого сценарію. Це стане початком ядерної війни. Москаль хоче жити у притаманній собі парадигмі, тому, як і Ізраїль (який є однією з найуспішніших і найрозвинутіших країн, але 70 років живе в оточенні ворогів, які періодично випускають на неї безліч крилатих балістичних ракет, яка та успішно відбиває – прим.авт.), більше за все, надалі ми житимемо в подібній до ізраїльської ситуації.

«Аби бути спокійним назавжди, що більше з території рф до нас не залетить жоден «шахед» і не ступить чобіт російського солдата, ми маємо знищити кремль. Це завдання досить не просте, але, рано чи пізно, це неодмінно станеться – бо росія нині зробила найбільше зло на планеті, почавши війну проти народу який їй не загрожував. Їх пропаганда і імперські амбіції призвели до того, що вони самі собі придумали причину і почали вбивати українців. Якщо є Бог на цьому світу, то справедливість, рано чи пізно буде. росія буде знищена, а ми пам’ятаймо легендарну фразу Сюнь-цзи «Армія здатна виграти битву, війну здатен виграти народ». Саме на кожному з нас сьогодні лежить відповідальність за майбутнє нашої країни. Я бажаю кожному із нас розуміння свого місця в історії. Ми нині у знаковому місті, бо Переяслав відомий Переяславською радою. Хотів би, щоб ми не робили помилок, які ми робили в історії. Завдли пам’ятаймо, що будь який папірець підписаний з росією не вартий навіть туалетного паперу. Маємо бути мудрими, хитрими і розумними. Іти як сумараї, кожен бути зайнятими і пам’ятати, що щоденно на лінії зіткнення ідуть важкі бої – на всіх напрямках», – додав Іван Леньо та поділився, що щоденно гурту телефонують комбриги бригад, з якими за ці роки гурт заключив тристоронні договори. Щомісяця вони мають обов’язково забезпечити тим, про що вони просять, зокрема різними видами дронів. Потрібно бути включеними у допомогу війську, аби за якийсь час не почути дефініції «київський» чи «переяславський» напрямок.

Під бурхливі оплески залу вокаліст та акордеоніст представив ще чотирьох учасників гурту, які вийшли на сцену: Олександра Дем’яненка (Дем) – гітара, Володимира Шерстюка – бас, Сергія Соловія – труба та Сергія Борисенко – ударні. Цього вечора вони зіграли культові композиції зі свого репертуару: «Подай зброю», «Мій друг», «Не покинь», «Як відгримить війна», «Азовсталь», «Не моя», «5 хвилин», «Біля тополі», «Херсон», «Наш Маніфест», «Люди-Титани», а також порівняно нещодавно написані композиції «Прощавай, голубко» та «Вижити до ранку». Поміж тим, стало місця різноманітним атракціям – глядачі ліхтариками телефонів кількаразово утворювали в залі ефект зоряного неба, підспівували улюбленим пісням, а під «Наш маніфест» щиро посилали окупантів вслід за кораблем. Ясна річ, перед однією з найперших пісень вшанували пам’ять воїнів хвилиною мовчання, а згодом кілька разів підіймалися з місць, аби поаплодувати захисникам і захисницям в особі тих «людей-титанів», які у цей вечір сиділи в залі.

Було відчутно, що загальний настрій концерту, порівняно з виступом позаминулорічної давнини, став трішки сумнішим. Музиканти, серед інших тез, теж прокоментували це зі сцени:

«Я розумію, що те що я говорю з присутніх у залі когось «грузить». Хотіли б веселого концерту. Таких концертів не буде. Принаймні, якщо ти дорослий і маєш розуміння того, в який час ти живеш, оцієї розважальної складової більше не буде, поки ми не переможемо. Нема з чого розважатися. Але і сумувати теж не можна», – сказав Іван Леньо.

Показовим та цікавим видався експеримент Івана Леньо коли після питання «хто може напам’ять розповісти вірш якогось українського поета?» у півтисячному залі піднялося лише півдесятка рук, переважно дітей. Вірш Тараса Шевченка, який прочитала юна переяславка, багатьох зворушив до сліз – гурт подарував їй на згадку листівку з автографами усіх учасників гурту.

Музика перепліталася зі словами, і якщо ви не були на виступі, то тезово розповімо вам про те, що говорили «козаки» про поранених воїнів, українців за кордоном та переселенців:

1. Кілька десятків концертів за цей час гурт зіграв у шпиталях для поранених бійців. Психологічно це одні з найважчих концертів для них. Бо ті хлопці й дівчата, які пережили пекло полону, лишилися без рук та ніг, втратили найближчих друзів, мають серйозні психологічні проблеми. За словами гурту, їм просто потрібна увага, повага, любов і емпатія. Особливо тим, кому треба вчитися жити з нуля – приміром, без двох рук, на протези замість яких потрібно зібрати приблизно 100 000 доларів.

«Ти маєш зробити так, аби він повірив у те, що він воював недаремно. Не ховався по підвалах, не бігав від ТЦК, а взяв зброю і пішов захищати свою країну. На жаль, він має інтернет і бачить іншу, достатньо принизливу картину. Чи коли на паркомісцях для інвалідів паркуються зовсім не ті, хто цього заслужив»

2. Сьогодні у світі понад 40 мільйонів українців. Їх більше ніж в Україні, де наразі перебуває 23 мільйони. На думку гурту, сьогодні такий час, коли кожен українець у світі має собі сказати – я роблю вибір, аби бути громадянином чужої країни і розмовляти чужою мовою і допомагати українці лише доларом і бути з нами серцем. На думку Івана Леньо, цей час уже минув.

«Зараз Україні не вистачає рук – замінити тих, хто захищає Україну вже понад три роки. Є безліч робочих місць, які пустують. І я кричу «Вертайтесь! Досить любити Україну на відстані!». Збройні Сили України – не боги, це такі ж люди, які взяли зброю до рук. Не треба на них молитися, а треба бути або поруч з ними, або їм допомагати. Інших формул не існує»

3. Внутрішньо переміщеним особам, особливо жінкам, дуже непросто сьогодні. Цим людям набагато важче, ніж нам. Вони дуже часто виїздили з-під обстрілів, беручи лише дві торбинки з документами й речами на перший час. Коли Іван Леньо займався евакуацією то зауважив випадок, коли жінки переходили річку Десна в брід.

«Маємо робити все можливе, аби ворог не сунув сюди – до нас. Фронт суне і все дуже змінилося. Позавчора я приїздив до військових у штаб вже навіть не в Покровськ, як це було раніше. І навіть, може, й робиш більше, ніж у перші дні вторгнення. І є ця от ілюзія захищеності, особливо на Заході України, де про війну лише зрідка нагадують ракети. Дякую за те, що не виїхали з України й не розчарувалися. Рано чи пізно наші Збройні Сили звільнять усі міста та села країни»

4. За враженням гурту, багато хто уявляє собі, що рано чи пізно Збройні Сили України зроблять свою роботу і люди знову повернуться до звичного життя. Звичного життя більше не буде.

«росія відкрила «скриньку Пандори», і світ має її покарати. Нині він повільно стає «в стрій» разом з нами. Ми постійно чекаємо якогось месію, думаємо, що буде легше. Так не буває, за все в житті треба платити. На жаль, ми вже зрозуміли, якою ціною»

Напередодні виступу пресслужба університету провела інтерв’ю з паном Іваном. Говорили про те, наскільки змінився репертуар та посили за два роки від попереднього виступу; якою є «температура по країні» та які настрої панують серед війська та в різних регіонах; чи, бува, не повторить Україна долю сумнозвісної Переяславської Ради; про те, якою нині є тематика пісень гурту та як, поза долученням до війська та волонтерством, українці можуть допомагати нашому руху опору. Відповіді на ці та інші питання, а також атмосферу концерту, почуєте та відчуєте у нашому відео: