Костянтин Казінський народився 13 січня 1970 року. Багато років він працюєелектриком у стінах нашого університету, де його знають як сумлінного, відповідального та щирого колегу. З початком повномасштабної фази російсько-української війни Костянтин Юрійович став на захист України у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти (в/ч А0216).

У листопаді 2024 року він востаннє виходив на зв’язок із рідними, а вже 10 грудня був визнаний зниклим безвісти під час боїв біля населеного пункту Берестки Донецької області. Згодом стало відомо, що Костянтин перебуває в полоні. Спершу його утримували на окупованій Донеччині, згодом – у слідчому ізоляторі в Тверській області рф. Саме там йому виповнилося 55 років. Більше про це розповідав у липні сковородинівському журналісту під час відвертого інтерв’ю.

19 червня 2025 року в межах чергового обміну тяжкохворих і поранених військовополонених Костянтина вдалося звільнити. Після цього він пройшов лікування в українських медичних закладах і нині продовжує реабілітацію вже за місцем проживання.

Як передає видання Proslav, у Переяславі Казінського зустрічали представники міської влади, соціальних служб, друзі, колеги з університету та небайдужі мешканці. Люди тримали у руках квіти й прапори, вигукували слова подяки. Особливо зворушливими були моменти, коли до нього підходили матері зниклих безвісти воїнів, показували фотографії своїх синів та запитували, чи бачив він їх у полоні.

Дружина воїна Валентина подякувала всім, хто допомагав у боротьбі за звільнення, а фахівчиня з супроводу ветеранів Переяславської громади Юлія Мурзаєва наголосила, що робота над поверненням і підтримкою Костянтина тривала від першого дня його полону. До процесу долучилися й обласні центри допомоги захисникам. Натомість син Богдан підкреслив, що саме наполегливість і щоденний пошук інформації дозволили зрушити процес із місця.

«Витерпіти можна – ми сильніші за росіян. Українці можуть усе витримати, головне – не показувати страху», – сказав Костянтин Казінський у своєму першому коментарі журналісті в перші хвилини довгоочікуваного перебування в рідному місті.

Родина Університету Григорія Сковороди в Переяславі ще раз сердечно вітає Костянтина Юрійовича з довгоочікуваним поверненням та дякує за захист Батьківщини. Він – не лише воїн, а й людина, яка багато років віддавала свої сили нашому закладу, забезпечуючи його безперебійну роботу. Тепер університетська родина пишається тим, що має такого мужнього й незламного колегу. Бажаємо здоров’я, численних гараздів та щедрот долі. Розраховуємо на скору зустріч і в стінах альма-матер.

Запис У Переяславі зустріли звільненого з полону захисника та багаторічного працівника УГСП Костянтина Казінського спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.