Запис «Якісна освітня програма – практичні аспекти роботи гаранта»: в УГСП відбувся навчально-методичний семінар спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Спікери семінару: Олена Бокшиц – завідувач навчально-практичного центру забезпечення якості освіти; Ірина Каменська – керівник навчально-наукового відділу; Сергій Ващенко – провідний фахівець навчально-практичного центру забезпечення якості освіти.

Під час семінару розглядатимуться такі питання: нормативне забезпечення освітніх програм, підготовка до акредитації бакалаврських освітніх програм; Опитування учасників освітнього; Навчально-методичне забезпечення освітніх компонентів – практичні аспекти застосування Положення про навчально-методичне забезпечення, вимоги до оформлення робочих програм навчальних дисциплін (освітніх компонентів) і силабусів; відомості самооцінювання – особливості підготовки та належного документального підтвердження інформації під час акредитації; присвоєння професійних кваліфікацій; кваліфікований електронний підпис (КЕП) на кваліфікаційних роботах.

Підключитися до зібрання дистанційно можна буде тут: https://teams.microsoft.com/meet/3562950621927499?p=fOPtakJ8wLmt6LIE4O

Семінар стане майданчиком для фахового обговорення актуальних викликів у роботі гарантів, обміну досвідом і напрацювання практичних рішень, спрямованих на підвищення якості освітніх програм та ефективну підготовку до акредитації.

Запрошуємо гарантів освітніх програм, і обов’язково тих, акредитація яких запланована на 2027 рік. Для інших учасників передбачено можливість дистанційного долучення до заходу.

Запис «Якісна освітня програма – практичні аспекти роботи гаранта»: в УГСП відбудеться навчально-методичний семінар для гарантів освітніх програм спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Семінар відкрили керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська та керівник навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Олена Бокшиц. Цього разу розмова вийшла далеко за межі формального ознайомлення з вимогами академічної доброчесності. Учасники говорили про те, як нормативні вимоги, цифрові технології та внутрішні університетські процедури взаємодіють у щоденній роботі викладача, науковця, кафедри й факультету.

Перший змістовий блок семінару присвятили видам порушень академічної доброчесності. Про них говорив фахівець навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко, а у центрі уваги були як поширені форми порушень – академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація та фальсифікація, – так і ті випадки, які не завжди одразу асоціюються з академічною недоброчесністю. Зокрема, йшлося про приписування авторства, недоброчесне оцінювання, несамостійне виконання завдань, недозволену допомогу, академічний саботаж та схиляння до порушення академічної доброчесності.

Окремо розглянули питання використання результатів, створених за допомогою штучного інтелекту. Акцент було зроблено на необхідності належного зазначення такого використання та неприпустимості представлення згенерованого результату як власного без відповідного розкриття інформації.

Практичний вимір теми стосувався й відповідальності за порушення академічної доброчесності. Учасникам представили передбачені для працівників санкції – від обмеження окремих академічних і наукових можливостей до дисциплінарних заходів, зокрема догани та звільнення.

Окрему увагу приділили роботі системи StrikePlagiarism та критеріям оцінювання її звітів під час перевірки кваліфікаційних робіт різних рівнів вищої освіти.

Наступний блок семінару стосувався організації роботи з кваліфікаційними роботами. Керівниця навчально-наукового відділу Ірина Каменська представила доповідь на тему «Сучасні інструменти забезпечення академічної доброчесності».

У центрі уваги – зміни, які роблять процедуру підготовки та захисту кваліфікаційної роботи більш прозорою і технологічно впорядкованою. Йшлося, зокрема, про цифрову ідентифікацію авторства за допомогою кваліфікованого електронного підпису, вимоги до цифрового пакета документів, перевірку текстів та їх оприлюднення.

Учасникам нагадали, що відповідно до пункту 6.4 Положення про кваліфікаційні (випускні) роботи (2026) повний цифровий пакет документів подається на кафедру не пізніше ніж за 15 днів до початку роботи екзаменаційної комісії. Він включає кваліфікаційну роботу у форматі PDF із накладеним КЕП, відгук наукового керівника, рецензію з рекомендованою оцінкою за національною шкалою та наукові публікації.

Окремо було акцентовано на оприлюдненні кваліфікаційної роботи до її захисту. Такий підхід посилює відкритість процедури та дає змогу забезпечити доступ до результату роботи ще до моменту її публічного захисту.

Важливою технічною вимогою залишається й машинозчитуваний формат PDF. Він необхідний не лише для коректної роботи програмних засобів перевірки тексту, а й для повнотекстового пошуку та подальшого доступу до наукового результату. Таким чином, цифровий формат кваліфікаційної роботи розглядається не як формальна технічна вимога, а як один із механізмів забезпечення прозорості, перевірюваності та доступності академічного результату.

Ще однією темою семінару стала презентація університетської платформи «EduRank». Вона об’єднує в єдиній системі рейтинг науково-педагогічних працівників, розподіл ставок і планування наукової роботи. Платформа працює на власному сервері університету та замінює попередню систему розрахунків у Google Таблицях. Її можливості представив провідний фахівець навчально-наукового відділу Сергій Вольський.

Під час презентації учасники побачили основні етапи роботи з платформою: авторизацію за допомогою корпоративної електронної пошти, заповнення наукового профілю, внесення інформації про наукові досягнення, автоматизоване формування характеристики відповідно до пункту 38 Ліцензійних умов, а також функціональні можливості системи для завідувачів кафедр і деканів.

Важливим є те, що EduRank має стати єдиним середовищем для відповідних процедур. Водночас на етапі впровадження системи особливого значення набуває зворотний зв’язок від її користувачів. Саме тому учасників семінару запросили повідомляти про виявлені недоліки та пропонувати зміни, які допоможуть удосконалити роботу платформи.

Усі три тематичні блоки семінару фактично об’єднала одна ідея: академічна доброчесність і наукова ефективність потребують не лише чітких правил, а й зрозумілих процедур та сучасних цифрових інструментів їх реалізації.

Перевірка академічних текстів, цифрове підтвердження авторства, своєчасне оприлюднення кваліфікаційних робіт, фіксація наукових досягнень і систематизація інформації про результати діяльності – це взаємопов’язані процеси, які формують сучасне академічне середовище університету.

Відтак, подібні зустрічі мають практичне значення не лише як можливість ознайомитися з новими вимогами чи програмними рішеннями. Вони створюють простір для професійного обговорення, уточнення процедур і безпосереднього діалогу між тими, хто організовує відповідні процеси, та їхніми безпосередніми учасниками. Завершився семінар обговоренням і відповідями на запитання учасників.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує розвивати систему забезпечення академічної доброчесності та впроваджувати цифрові інструменти, спрямовані на підвищення прозорості, якості та ефективності освітньої і наукової діяльності.

Запис Академічна доброчесність, цифрові інструменти та наукова ефективність: в УГСП відбувся тематичний семінар спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід відбудеться в понеділок, 28 вересня, о 13:00. Зустріч пройде у змішаному форматі: очно в залі імені В.О. Сухомлинського та дистанційно на платформі Microsoft Teams. Спікери: керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська та провідний фахівець навчально-наукового відділу Сергій Вольський.

Програма семінару є надзвичайно насиченою та охопить два ключові блоки, які визначають успішність та прозорість наукової діяльності в університеті сьогодні:

• Академічна доброчесність у системі забезпечення якості вищої освіти: відповідальність, санкції та сучасні інструменти контролю.

Під час цієї панелі учасники дізнаються про практичні аспекти використання КЕП (кваліфікованого електронного підпису), тонкощі перевірки академічних текстів у системі StrikePlagiarism та обов’язковість оприлюднення кваліфікаційних робіт в інституційному репозитарії. Окрему увагу буде приділено наслідкам порушень принципів академічної доброчесності як для здобувачів вищої освіти, так і для науково-педагогічних працівників.

Спікери: керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська та фахівець навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко.

• EduRank як інструмент цифрового представлення наукової діяльності університету: особливості роботи НПП в системі.

Друга частина зустрічі буде присвячена цифровізації наукових здобутків. Присутнім розкажуть про особливості формування й регулярної актуалізації профілів викладачів. Доповідачі пояснять, як правильно та коректно презентувати свої наукові публікації, підвищувати публікаційну активність і розбудовувати академічні зв’язки у цифровому просторі, що безпосередньо впливає на рейтинги університету.

Це чудова нагода отримати актуальну інформацію з перших вуст, розібратися в технічних нюансах роботи з антиплагіатними та наукометричними базами, а також поставити запитання фахівцям.

Приєднатися до онлайн-трансляції в Microsoft Teams можна за покликанням: https://teams.microsoft.com/meet/337940563137340?p=A3gOASVlK8KVMzQF1V

Запрошуємо науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти та всіх зацікавлених долучитися до обговорення. Розвиваймо науковий престиж нашої альма-матер разом!

Запис «Сучасні інструменти забезпечення академічної доброчесності та наукової ефективності університету» – анонсовано науково-практичний семінар для здобувачів і НПП із фахівцями навчально-наукового відділу спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід об’єднав представників Міністерства освіти і науки України, керівників закладів вищої освіти, науковців, грантових менеджерів, представників міжнародних програм і наукових фондів задля обговорення сучасних механізмів підтримки науки, розвитку дослідницької інфраструктури та міжнародної співпраці.

Форум відкрився офіційними виступами представників Міністерства освіти і науки України, керівництва Львівської політехніки, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Делегації ЄС в Україні та інших партнерських інституцій. Серед ключових спікерів – Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, який презентував нову програму стимулів для українських науковців у межах Національної системи дослідників (НСД).

Під час виступу міністр детально роз’яснив механізм функціонування Національної системи дослідників, яка покликана забезпечити прозору та результативну підтримку наукової діяльності. Було наголошено, що науковці самостійно подаватимуть інформацію про результати власної наукової діяльності через платформу URIS. Після цього система автоматично здійснюватиме верифікацію даних через наукометричні бази, відкриті ресурси, публікації, патенти та наукові проєкти. На основі підтверджених результатів формуватиметься інтегральний рейтинг за 14 науковими напрямами – окремо для загального рейтингу та рейтингу молодих учених. Дослідники, які матимуть найвищі показники у своїх напрямах, отримуватимуть державні стипендії протягом двох років.

Особливу увагу було акцентовано на категоріях науковців, яких підтримуватиме Національна система дослідників. Серед них – молоді вчені, жінки в науці в межах окремої додаткової програми, дослідники галузі «Національна безпека та оборона», а також учені з числа ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.

Міністр також представив основні етапи запуску Національної системи дослідників. Зокрема, повідомлено, що бюджет програми вже затверджено в державному бюджеті України на 2026 рік, необхідну нормативну базу сформовано та ухвалено урядом, а модуль НСД на платформі URIS перебуває на завершальному етапі технічної інтеграції. Відкриття реєстрації для подання даних дослідниками заплановано на червень 2026 року, а початок нарахування державних стипендій – з серпня 2026 року.

Під час Форуму учасники обговорили широкий спектр питань, пов’язаних із розвитком науки та грантової діяльності в Україні. Значну увагу було приділено інструментам розвитку науки, механізмам фінансування, розвитку дослідницької інфраструктури, системі підготовки й атестації наукових кадрів, а також міжнародним програмам підтримки науки.

У межах блоку, присвяченого міжнародному фінансуванню, розглядалися актуальні конкурси програми «Горизонт Європа» на 2026–2027 роки, можливості програми COST, мережі Eureka, Erasmus+, а також напрями взаємодії з українською науковою діаспорою та міжнародними дослідницькими організаціями.

Другий день Форуму був присвячений питанням менеджменту наукових проєктів. Учасники ознайомилися з практиками використання штучного інтелекту в наукових проєктах, діяльністю проєктних офісів, особливостями бюджетування й адміністрування грантових проєктів, сучасним станом розвитку системи URIS та питаннями дослідницької доброчесності. Окрему увагу було приділено імпакту як новому виду оцінювання наукового результату та розвитку дослідницької інфраструктури.

Також у межах Форуму обговорювалися питання взаємодії науки, бізнесу та влади, розвитку наукових парків, інтелектуальної власності, стартап-екосистем та інноваційної діяльності університетів.

Особливо приємною подією стало відзначення нашої колеги, Олесі Скляренко, Подякою Міністерства освіти і науки України за сумлінне виконання завдань і функцій Національного контактного пункту, високий рівень виконання ключових показників ефективності та вагомий внесок у посилення позицій України в рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Це стало підтвердженням високого професіоналізму, активної міжнародної діяльності та вагомого внеску у розвиток науково-грантової співпраці.

Участь представників Університету Григорія Сковороди в Переяславі у Національному форумі «Research project manager: від гранту до впливу» стала важливою платформою для професійного обміну досвідом, налагодження нових партнерств, ознайомлення із сучасними інструментами підтримки науки та інтеграції української наукової спільноти до Європейського дослідницького простору.

Колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі висловлює щиру вдячність Міністерству освіти і науки України та адміністрації Національний університет «Львівська політехніка» за високий рівень організації Національного форуму, створення професійного простору для комунікації, обміну досвідом і розвитку науково-грантової діяльності. Проведення заходу стало важливою платформою для обговорення актуальних викликів та перспектив розвитку науки, міжнародного партнерства, інтеграції українських дослідників до Європейського дослідницького простору й формування сучасної культури управління науковими проєктами. Особливу цінність для учасників мали змістовні доповіді провідних експертів, практичні кейси, відкритий діалог між представниками держави, науки, бізнесу та міжнародних організацій, а також можливість налагодження нових професійних контактів і партнерств.

Запис Представниці УГСП долучилися до роботи Національного форуму «Research project manager: від гранту до впливу» у Львові спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Спікером зустрічі виступила керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська. У своєму виступі вона окреслила стратегічне значення процедури включення та підтвердження статусу наукових видань у Переліку, наголосивши, що відповідність оновленим вимогам є не лише формальною процедурою, а й інструментом забезпечення якості наукової діяльності університету.

Під час зустрічі було детально проаналізовано ключові зміни до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України. Особливу увагу учасники приділили оновленим вимогам до складу редакційних колегій, прозорості процедур рецензування, забезпеченню академічної доброчесності, наявності чітко визначеної редакційної політики, вимогам до оприлюднення інформації на вебсайтах видань, дотриманню періодичності виходу номерів.

Під час зустрічі обговорили подальші етапи реалізації нових вимог до наукових фахових видань, практичні аспекти підготовки документів, типові помилки при поданні заявок та ризики, які можуть призвести до відмови або втрати статусу фахового видання.

Окремий змістовний блок дискусії був присвячений пункту 7 Порядку, який визначає вимоги до редакційної політики, організації рецензування та забезпечення якості наукових публікацій. Було підкреслено, що ключовим маркером реальної відповідності видання академічним стандартам передбачено:

• наявність чітко прописаної та оприлюдненої редакційної політики;
• регламентовану процедуру незалежного рецензування;
• дотримання принципу анонімності (double blind review);
• визначення порядку розгляду конфліктів інтересів;
• механізми запобігання академічному плагіату;
• прозорість критеріїв прийняття або відхилення статей;
• наявність процедури відкликання публікацій у разі виявлення порушень.

У ході обговорення наголошувалося, що формальне декларування процедур без їх фактичного виконання може становити ризик для видання. Тому особливу увагу було приділено необхідності документального підтвердження дотримання вимог Порядку, а саме: протоколів рецензування, архівування рецензій, ведення реєстру рецензентів, фіксації перевірки на плагіат та належного оформлення редакційних рішень.

Ірина Степанівна акцентувала, що вимоги до редакційної політики фактично є індикатором інституційної зрілості видання та відображає реальний рівень внутрішньої організації редакційного процесу.

«За результатами зустрічі було узгоджено алгоритм підготовки документів для подання заявки, визначено відповідальних осіб за оновлення редакційних політик, окреслено необхідність проведення внутрішнього аудиту сайтів видань, рекомендовано уніфікувати підходи до оформлення процедур рецензування, домовлено про розроблення шаблонів документів для редакцій», – розповіли пресслужбі університету в навчально-науковому відділі.

Учасники заходу відзначили, що системна координація між навчально-науковим відділом та редакційними колегіями є важливою умовою збереження та підвищення позицій університетських видань у національному науковому просторі.

Підтвердження та розширення присутності університетських видань у Переліку наукових фахових видань України є складовою розвитку наукової інфраструктури університету, підвищення його академічної репутації та конкурентоспроможності.

Навчально-науковий відділ і надалі здійснюватиме методичний супровід редакцій, забезпечуючи відповідність діяльності видань вимогам нормативних документів та сучасним стандартам наукової комунікації. Робота у цьому напрямі триває.

Запис «Актуальні вимоги до формування Переліку наукових фахових видань: підготовка документації для подання до МОН України через систему URIS»: деталі робочої зустрічі навчально-наукового відділу з членами редколегій спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Анонсується, що у межах семінару буде розглянуто нормативні та процедурні аспекти подання матеріалів, алгоритм роботи в системі URIS, перелік обов’язкових документів і технічні вимоги до їх оформлення. Особливу увагу планується приділити типовим помилкам під час формування пакета документів, критеріям відповідності видання чинним вимогам та узгодженню відповідальності між членами редакційної колегії.

«Зустріч має на меті забезпечити системну та своєчасну підготовку документації, підвищити якість організаційного супроводу процесу подання та мінімізувати ризики повернення матеріалів на доопрацювання», – зазначає кандидат сільськогосподарських наук, доцент, керівниця навчально-наукового відділу Ірина Каменська.

Запрошуємо до участі членів редакційної колегії та відповідальних осіб, залучених до підготовки документації.

Запис В УГСП відбудеться розмова про актуальні вимоги до формування Переліку наукових фахових видань і підготовку документації для подання до МОН України через систему URIS спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Семінар відкрив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, який підкреслив ключову роль принципів відкритої науки у розвитку сучасного університету, зростанні видимості наукових результатів, підвищенні якості досліджень та інтеграції в міжнародний науковий простір.

З доповіддю «Політика відкритої науки в університеті: мета, принципи, ролі, відповідальність та механізми моніторингу» виступила керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська. У виступу було акцентовано, що відкрита наука забезпечує вільний доступ до результатів досліджень і наукових даних, сприяє ефективному обміну інформацією, повторному використанню даних, підвищує прозорість наукової діяльності та посилює видимість наукових напрацювань університету на національному й міжнародному рівнях.

Політика відкритої науки університету ґрунтується на принципах відкритості, прозорості, відповідальності, академічної доброчесності та дотримання авторського права. Вона передбачає розвиток інституційного репозитарію, забезпечення довготривалого зберігання та доступності наукових матеріалів, підтримку міждисциплінарної та міжнародної співпраці, орієнтацію науки на суспільну користь, інноваційність, інклюзивність та підвищення якості наукових досліджень.

Другу доповідь «Екосистема відкритої науки університету: цифрові інструменти та наукометричні сервіси для дослідника» представила провідна фахівчиня навчально-наукового відділу Анна Христюк. У її виступі було окреслено роль комплексної екосистеми відкритої науки, яка об’єднує цифрові рішення та організаційні механізми для збереження, поширення й презентації наукових результатів. Особливу увагу приділено розвиткові інституційного репозитарію, його інтеграції з міжнародними базами даних, застосуванню наукових ідентифікаторів (ORCID, Google Scholar, Scopus, Web of Science), підтримці відкритого доступу та прозорої наукової експертизи, а також моніторингу результативності наукової діяльності. Підкреслено, що використання цих інструментів сприяє зростанню наукової видимості, дотриманню доброчесності та інтеграції університету в глобальний науковий простір.

Проведений семінар став важливим етапом у формуванні системного підходу до впровадження Політики відкритої науки в університеті. Отримані рекомендації та напрацювання підсилять якість наукової діяльності, сприятимуть поширенню результатів досліджень і забезпечуватимуть гармонійне включення університету в національні та міжнародні наукові мережі.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі послідовно розбудовує інституційну екосистему відкритої науки та створює умови для підвищення ефективності наукової роботи. Навчально-науковий відділ забезпечує постійну консультативну підтримку науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти щодо використання міжнародних наукових ідентифікаторів (ORCID, Scopus, Web of Science, Google Scholar), розміщення матеріалів в інституційному репозитарії, дотримання академічної доброчесності, авторського права та реалізації практик відкритого публікування.

Запис В УГСП відбувся навчально-методичний семінар з політики, стратегії та інструментів реалізації відкритої науки в університеті спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП відбудеться навчально-методичний семінар «Відкрита наука в університеті: стратегія, політика та інструменти реалізації» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід мав на меті надати здобувачам системне уявлення про наукове письмо, вимоги до оформлення досліджень, можливості участі у науковій діяльності університету та базові принципи академічної доброчесності.

Зустріч відкрила голова Наукового товариства університету, PhD у галузі історії Оксана Луцик, яка ґрунтовно представила етапи створення наукового дослідження – від формулювання ідеї до підготовки кінцевого тексту. Вона зосередила увагу на ключових складниках: визначенні теми, обґрунтуванні актуальності, формулюванні мети та завдань, структуруванні матеріалу, підборі джерел та підготовці висновків. Спікерка зауважила, що правильний початок дослідження значною мірою визначає його якість:

«Науковий текст починається не з написання першого абзацу. Він починається з чіткої думки – що ви хочете дослідити, для чого і яким шляхом. Якщо ці кроки продумані, писати значно легше», – наголосила Оксана Олександрівна.

У своїй доповіді вона детально пояснила відмінності між науковою статтею, тезами, курсовою, бакалаврською й магістерською роботою. Окрема увага була приділена формулюванням, які часто викликають труднощі у студентів: вибір методів, обґрунтування теоретичної бази, побудова аргументації, узгодженість між метою й завданнями.

Крім того, учасникам надали практичні рекомендації щодо роботи з літературою: де шукати якісні джерела, як оцінювати їхню надійність, як уникати перенасичення тексту другорядною інформацією. Студенти змогли побачити фрагменти реальних студентських робіт, що дозволило краще уявити, як виглядає коректна структура наукового тексту.

Керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська розповіла про систему підтримки молодих дослідників, яка діє в університеті. Вона підкреслила, що наукова діяльність здобувачів є важливою складовою освітнього процесу, адже дозволяє формувати вміння критично мислити, працювати з інформацією та презентувати результати власних ідей.

Ірина Степанівна окреслила основні напрями, у яких студенти можуть проявити себе: участь у міжуніверситетських та міжнародних конференціях, подання робіт до фахових збірників, участь у конкурсах наукових робіт, діяльність у студентських наукових гуртках. Принагідно промовиця повідомила про графік найближчих подій, до участі в яких здобувачі можуть долучитися вже цього навчального року, приміром XIX Міжнародної  науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», яка відбудеться 27 листопада 2025 року.

Особливо важливим аспектом виступу стало пояснення того, як будувати власну наукову траєкторію – від перших спроб у підготовці тез до створення розгорнутих досліджень і публікацій у виданнях університету та партнерських інституцій.

Питанням академічної доброчесності був присвячений виступ фахівця першої категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Бориса Любченка. Він докладно пояснив принципи, яких повинен дотримуватися кожен автор наукової роботи: чесність, самостійність, повага до інтелектуальної власності, коректність цитування, достовірність поданої інформації.

Спікер навів найпоширеніші приклади порушень, з якими стикаються під час перевірки студентських робіт, і пояснив, як їх уникати. Особливу увагу приділено використанню сучасних цифрових інструментів і штучного інтелекту.

«Чужий текст, навіть якщо він створений програмою, не стає вашим. Академічна доброчесність – це не обмеження, а показник професійної відповідальності. Ваш текст має містити вашу думку, вашу логіку й ваш внесок», – акцентував Борис Анатолійович

Учасники отримали алгоритм самоперевірки, який допоможе уникнути неточностей при оформленні роботи та дотримати вимог академічної культури.

Завершальна частина зустрічі була присвячена роботі з навчальними матеріалами. Здобувачам продемонстрували приклади структурованих наукових текстів і фрагменти з помилками, характерними для початківців. Такий формат допоміг краще зрозуміти, як виглядає узгоджена структура, чому важливо витримувати логічну послідовність і яким чином формулювати висновки.

Курс «Основи написання наукових досліджень» стала важливим елементом у розвитку академічної культури альма-матер. Вона надала здобувачам чіткі рекомендації, практичні інструменти й бачення того, як вибудовувати власну наукову діяльність. Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує створювати умови для формування свідомих, відповідальних і методологічно підготовлених молодих дослідників.

Захід організовано Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених у співпраці з навчально-науковим відділом та навчально-науковим центром забезпечення якості освіти.

Запис В УГСП відбулася освітня зустріч «Основи написання наукових досліджень»: чому навчились здобувачі та молоді вчені спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Семінар відкрив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, який наголосив на важливості системного розвитку наукової культури, дотримання принципів академічної доброчесності та ефективного представлення результатів досліджень у глобальному науковому просторі.

У межах заходу були представлені три змістовні доповіді фахівців навчально-наукового відділу. Про «Порядок реєстрації авторського права на твір» говорив провідний фахівець навчально-наукового відділу Богдан Яценко. У доповіді було детально розглянуто: що саме охороняє авторське право у науковій діяльності; які об’єкти підлягають правовому захисту: статті, тези, монографії, методичні матеріали, презентації, ілюстрації, електронні курси; правила визначення співавторства й типові конфліктні ситуації; найпоширеніші порушення (плагіат, самоплагіат, дублювання публікацій); основні рекомендації щодо запобігання порушенням та дотримання етики роботи з текстом; практичні рекомендації з покроковою інструкцією, як подати заявку на авторське право. Окремо було наголошено на ролі коректного цитування, необхідності фіксації домовленостей про співавторство та використанні антиплагіатних сервісів.

Тему «Цифрова наукова ідентичність: як ефективно підтримувати профілі у міжнародних базах даних (ORCID, Google Scholar, Scopus, WoS)» розкрила провідний фахівець навчально-наукового відділу Анна Христюк. Учасники дізналися про: важливість актуальних наукових профілів для видимості у міжнародному середовищі; принципи роботи ORCID, Google Scholar, Scopus Author ID та Web of Science ResearcherID; типові помилки при веденні профілів (дубляжі, некоректна афіляція, неправильне закріплення публікацій), а також необхідність зв’язування профілів між собою для автоматичної синхронізації публікацій.Було представлено рекомендації щодо оновлення профілів, включно з перевіркою афіляції українською й англійською мовами, додаванням DOI/Bib TeX в ORCID, корекцією профілів Scopus та Google Scholar, а також використанням ключових слів (keywords) для кращої індексації.

Доповідь з теми «Підведення підсумків та перспективи подальшої роботи» керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська. У підсумковій доповіді були окреслені ключові результати семінару та акцентовано увагу на важливості дотримання принципів академічної доброчесності; системного оновлення наукових профілів після виходу кожної публікації; розвитку персонального наукового бренду викладачів; підвищення репутації кафедр та університету через якісну представленість у міжнародному науковому просторі.

У практичній частині учасникам були продемонстровані покрокові інструкції зі створення та оновлення ORCID, а також додавання нових публікацій у Google Scholar.

У межах роботи університету також підготовлено практичні рекомендації з покроковою інструкцією щодо подання заявки на реєстрацію авторського права. Вони містять чіткий алгоритм дій для науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти: від підготовки матеріалів і авторизації в електронному кабінеті Укрпатенту до заповнення заявки, завантаження твору, оплати збору та отримання електронного свідоцтва. Такий інструментарій спрощує процедуру реєстрації інтелектуальних напрацювань, підвищує рівень їх правового захисту та сприяє формуванню культури академічної доброчесності в університеті.

Семінар став важливим етапом у формуванні культури відповідального авторства та ефективного управління цифровими науковими профілями в університеті.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує активно підтримувати розвиток науковців і викладачів, забезпечуючи доступ до сучасних інструментів, консультацій та навчальних матеріалів.

Навчально-науковий відділ  працює у постійному режимі консультацій і готовий надати підтримку щодо: реєстрації авторського права; оновлення профілів ORCID, Scopus, Web of Science, Google Scholar; підготовки наукових матеріалів й дотримання вимог академічної доброчесності.

Запис В УГСП відбувся навчально-методичний семінар з авторського права та оновлення наукових профілів у міжнародних базах даних спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Наукове товариство університету запрошує на зустріч у межах курсу «Основи написання наукових досліджень» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Авторське право в науковій діяльності та оновлення профілів у міжнародних базах даних»: сковородинівців запрошено на навчально-методичний семінар від фахівців навчально-наукового відділу спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Робоча група з УГСП взяла участь у Всеукраїнському фаховому семінарі із забезпечення якості вищої освіти спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП відбулася робоча зустріч із заступниками деканів із наукової роботи: якими є стратегічні орієнтири на 2025–2026 навчальний рік спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.