Німецько-українське наукове Об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина (Мюнхен), Міністерство освіти і науки України, Науковий центр імені Юрія Бойка Блохина при Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, Білоцерківський національний аграрний університет в особі Міжнародного навчально-наукового інвестиційного центру, кафедри мовної підготовки та музею університету запрошує усіх охочих до участі в міжнародній конференції за матеріалами проєкту «Голодомор та голоди ХХ ст. в Україні: Україна пам’ятає – Світ визнає!», яка відбудеться 18 жовтня 2021 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.

 Шановні Українці! Шановні Неукраїнці, всі кому доля нашого народу не байдужа!

Долучайтесь до роботи, збирайте факти та спомини  свідків про сумну та жахливу історію України в роки Голодомору 1932-33 рр. та  штучних Голодів  в роки 1921-22 рр., 1928-29 рр. та  1946-47 рр.  в Західній Україні.

Правда повинна бути  почута народами всього світу – як хотіли наші «старші брати» знищити  чудову націю, заподіяли  справжнє ґето для народу, не шкодуючи навіть дітей. Такого жаху історія світу не знала! І зараз  наші завойовники піднімають руку на остаточне знищення східних областей України та Криму, користуючись  новими методами пропаганди, підбурюють людей проти України, поширюють наклепи, хочуть скрити ці страшні  сторінки нашої історії фальшивою пропагандою з метою порушити мир між народами, знищити все, що народ придбав, довести знову країну до  остаточного зубожіння.  Розвивають ворожнечу між народом, який збіднів і різними подачками, неправдивими  фактами  хочуть  народ підкупити.  Не закривайте очей на правду! 

Народи будьте  солідарними! «Борітеся,  поборите! Вам Бог помагає!

Деякі  країни і до цих пір  під дією брехні і пропаганди не признали Голодомору,  не говорячи уже про те, що це був Ґеноцид проти   українського   народу, а тому наше завдання  робити все, щоб  винести правду на суд всього світу,  і винуватців слід  покарати, щоб не готовили  наступного голоду в Україні.  Ми просимо збирати факти про Голодомор і надсилати на електронну адресу «Німецько-українського наукового Об’єднання»: volochaiolya@ukr.net та darjana.blochyn@gmail.com.

Подаємо  напрямки  Міжнародної конференції, яка відбудеться в Мюнхені і в Україні восени 2021 році (дата залежить від обстановки карантину та зібраного  матеріалу).

І. Теоретична частина. Міжнародна конференція:

«Голодомор і Голоди ХХ ст. в Україні: Україна пам’ятає – Світ визнає» 

Напрямки  Міжнародної конференції:

• Політичний ґрунт та обстановка в Україні в часи Голодомору1932-33 рр. та Голодів в Україні.
• Економічне становище в Україні напередодні Голодомору.
• Звіти газет та журналів про Голодомор в Україні – Боротьба радянських спецслужб  проти  релігії.
• Застосування теми Голодомору українського народу 1932-33 рр. в окупаційній практиці адміністрації Райхскомісаріату «Україна» в роки Другої Світової війни.
• Дані про Голодомори в областях Сходу України.
• Голодомор в  Україні в документах: фото,  музика, мистецтво.
• Увічнення пам’яті Жертв Голодомору та Голодів в Незалежній Україні.
• Сучасний стан вивчення Голодомору історії України в школах та навчальних інституціях.
• Відомості та матеріали українських вчених за межами України про Голодомор.
• Спогади очевидців та їх дітей,  родичів про Голодомор та Голоди в Україні
• Аналіз виданої літератури  про Голодомор і Голоди в Україні та за кордоном
• Співпраця з Інститутом історії АН України у Києві про Голодомор
• Презентація книг про Голодомор та Збірників НУНО
• Виставки дитячих малюнків та картин про Голодомор

ІІ. Практична частина:

1. Збір матеріалів: спогади, документи, фотографії, тощо. Залучити викладачів студентів, аспірантів та очевидців,  їх родин до збору матеріалів
2. Видання книги в німецькій мові: «Діяльність НУНО у дослідженні Голодоморів і Голодів ХХст.  в Україні»

Прошу подати Ваші пропозиції до  Програми конференції  та  видання книги про Голодомор і взяти участь в її підготовці.

Керівники проекту: Проф. д-р. Д. Блохин,  маґ. історії  Т.Федорів, доценти Ольга  та Андрій Будугаї, асистентка Блохинознавчого  наукового центру в Переяславському  університеті Ольга Науменко

Просимо розповсюдити  цю інформацію.

Робочі мови конференції: українська, німецька, англійська.

Форми участі: очна, заочна, онлайн (в разі продовження карантину).

Для участі в науковому зібранні та складання програми конференції просимо надіслати електронну заявку. Просимо надсилати Ваші матеріали доповідей, статті на адресу організаторів  конференції: volochaiolya@ukr.net до  25 вересня   2021 р.

Публікація матеріалів. Статті, доповіді будуть опубліковані у ХІV-му науковому збірнику «Німецько-українського наукового Об’єднання імені  Ю. Бойка-Блохина». Публікація платна, плата за сторінку буде залежати від кількості учасників та обсягу поданого матеріалу.

Відповідно до Постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України» (Бюлетень ВАК України. – 2003. – № 1) наукова стаття має містити такі  обов’язкові елементи: «постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із  важливими науковими чи практичним завданнями; аналіз останніх досліджень і  публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається  автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим  присвячується означена стаття; формулювання цілей статті (постановка  завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням  отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи  подальших розвідок у даному напрямку».

Учасник конференції повинен мати: роздруковану статтю (вичитану); тези німецькою мовою (обсяг 1,5-2 сторінки; для німців), які при Вашому бажанні будуть опубліковані; за бажанням можна підготувати відео-доповідь виступу (якщо доведеться проводити конференцію в онлайн форматі). 

Вимоги до оформлення статті у Збірнику 

Текст статті (обсяг – від 15-20 тис. друкованих знаків (8-12 сторінок) у  редакторі Microsoft Word 97–2003 (формат тексту *doc) шрифтом Times New Roman; інтервал – 1,5; кегль – 14; поля: ліве – 3cм, праве – 1см, верхнє і нижнє – 2 см, абзацний відступ 1,25 см.

У першому рядку в лівому куті – шифр УДК; у правому – ім’я і прізвище  автора, під ними – дані про автора: науковий ступінь і назва установи  (напівжирним, інтервал одинарний). Через рядок друкується назва статті  (відцентрована, великими напівжирними літерами).

Через один рядок – анотація українською мовою. На наступному рядку з  абзацу – ключові слова (курсивом).

Через один рядок – прізвище з ініціалом імені, назва статті (великими буквами), анотація, ключові слова (4-6 слів) німецькою чи англійською мовами. Нижче – основний текст статті. Ілюстративний матеріал друкується курсивом.

Посилання в тексті оформляти за зразком: [3, с. 15], де перша цифра – номер джерела в загальному списку літератури, друга – цитована сторінка. Слово Література друкується напівжирними літерами через рядок після основного тексту з абзацу. Список літератури просимо подати загальним списком у кінці статті згідно з вимогами ДСТУ 2015.

У тексті розрізняти тире (–) і дефіс (-); використовувати французькі лапки («…»). За точність викладених фактів, цитат і посилань відповідають автори.

Проїзд, проживання – за рахунок учасників конференції.  Запрошення на конференцію можна отримати від БНАУ за зверненням в оргкомітет конференції. 

З повагою, Дарина Блохин, Президент НУНО (Мюнхен, ФРН)

Майже опівдні, 25 вересня 2019 року, у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, за ініціативи Інституту історії НАН України та кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», розпочалося засідання круглого столу на тему «Військово-політична криза кінця 30-х років ХХ століття (до 80-річчя початку Другої світової війни)».

У вступному слові доктор історичних наук, професор, академік НАПН України, ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», співголова організаційного комітету Віктор Коцур, зазначив, що в умовах викликів ХХІ століття означена тема круглого столу є досить актуальною: «Ми не лише прагнемо засвоїти уроки минулого, але й трансформувати усі ті думки, ідеї та стратегії, які можуть слугувати нашому суспільству навіть сьогодні під кутом зору наших безпекових та геополітичних інтересів». Віктор Петрович закликав до полілогу під час обговорення цієї цікавої та дуже важливої для обговорення теми, а також представив членів організаційного комітету і гостей університету.

У свою чергу, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, замісник директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, голова Національної спілки краєзнавців України, співголова організаційного комітету Олександр Реєнт, у своєму вступному слові нагадав присутнім про те, що історичне минуле має спонукати сучасну світову спільноту робити належні висновки, аби не припуститись старих помилок у майбутньому.

У ході безпосереднього засідання свої доповіді виголосили доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко та кандидат історичних наук, доцент кафедри війн і воєнного мистецтва Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Ростислав Пилявець. До слова, саме їх доповіді «Зовнішньо-політичні виміри «золотого вересня» 1939 р.» та «Дружба скріплена кров’ю»: трансформація взаємовідносин СРСР та Німеччини», відповідно, привернули особливу увагу присутніх.

Приємною нотою завершення стало вручення головою Національної спілки краєзнавців України Олександром Реєнтом,  звання «Почесного краєзнавця» доктору історичних наук, завідувачці-професору кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Коцур Надії Іванівні, а також у зв’язку із значним внеском у розвиток історичного краєзнавства України подяками та грамотами наступних викладачів: Ігнатенко Марину Миколаївну – доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання; Лисенка Андрія Андрійовича – кандидата історичних наук доцента кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання; Рубан Аллу Олексіївну – кандидата філософських наук, доцента кафедри політології; Красножон Неонілу Григорівну – кандидата історичних наук доцента кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання; Непорожню Ганну Андріївну – кандидата історичних наук, доцента кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання; Ставицьку Анастасію Володимирівну – кандидата історичних наук, старшого викладача кафедри історії та культури України. Самойленко Нелю Іванівну –  кандидата історичних наук, доцента кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи; Демуз Інну Олександрівну – доктора історичних наук, доцента, завідувача кафедри документознавства; Ісайкіну Олену Дмитрівну – кандидата історичних наук, доцента кафедри документознавства; Зленко Аллу Миколаївну – кандидата історичних наук, доцента кафедри документознавства; Дрок Павла Валерійовича – кандидата історичних наук, доцента кафедри документознавства; Мірошніченко Дениса Анатолійовича – кандидата історичних наук, доцента кафедри документознавства; Горденко Світлану Іванівну – кандидата історичних наук, доцента кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології; Товкун Лідію Павлівну – кандидата історичних наук, доцента кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології; Войтенко Юрія Миколайовича – кандидата історичних наук, доцента кафедри політології; Логвинюк Тетяну Василівну – кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та культури України; Брехунець Ніну Сергіївну – кандидата історичних наук, доцента кафедри історії та культури України; Березанську Ірину Михайлівну – кандидата історичних наук, викладача кафедри історії та культури України; Новак Ольгу Михайлівну – кандидата педагогічних наук, доцента кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи; Левченко Інну Миколаївну – доктора історичних наук, доцента кафедри теорії і методики професійної підготовки.

Як влучно зазначила у своїх враженнях від круглого столу одна із його учасниць, історичний досвід є вкрай важливим для сучасного міжнародного співтовариства, яке на початку ХХІ століття опинився в глибокій геополітичній кризі, яка є наслідком руйнування архітектури безпеки вибудуваної у повоєнний період. Тому сьогодні, як і напередодні Другої світової війни, світ має змінювати підходи не лише до політики умиротворення агресора, а й до побудови нової системи міжнародної безпеки!