<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	
	xmlns:georss="http://www.georss.org/georss"
	xmlns:geo="http://www.w3.org/2003/01/geo/wgs84_pos#"
	>

<channel>
	<title>Ілюстрована історико-богословська енциклопедія Архіви - Університет Григорія Сковороди в Переяславі</title>
	<atom:link href="https://uhsp.edu.ua/tag/ilyustrovana-istoryko-bogoslovska-enczyklopediya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://uhsp.edu.ua</link>
	<description>УГСП</description>
	<lastBuildDate>Tue, 10 Feb 2026 10:58:15 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.0.14</generator>

<image>
	<url>https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2024/02/cropped-favicon-2.png?fit=32%2C32&#038;ssl=1</url>
	<title>Ілюстрована історико-богословська енциклопедія Архіви - Університет Григорія Сковороди в Переяславі</title>
	<link>https://uhsp.edu.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
<site xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">197669064</site>	<item>
		<title>Відійшов у засвіти почесний доктор і почесний професор УГСП, вірний друг закладу Василь Балух</title>
		<link>https://uhsp.edu.ua/2026/02/10/vidijshov-u-zasvity-pochesnyj-doktor-i-pochesnyj-profesor-ugsp-virnyj-drug-zakladu-vasyl-baluh/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Feb 2026 10:55:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Співчуття]]></category>
		<category><![CDATA[Спогади]]></category>
		<category><![CDATA[2026]]></category>
		<category><![CDATA[Василь Балух]]></category>
		<category><![CDATA[Віктор Коцур]]></category>
		<category><![CDATA[Віталій Коцур]]></category>
		<category><![CDATA[вічна пам'ять]]></category>
		<category><![CDATA[доктор історичних наук]]></category>
		<category><![CDATA[Заслужений працівник освіти України]]></category>
		<category><![CDATA[Ілюстрована історико-богословська енциклопедія]]></category>
		<category><![CDATA[Переяслав]]></category>
		<category><![CDATA[почесний доктор УГСП]]></category>
		<category><![CDATA[почесний професор УГСП]]></category>
		<category><![CDATA[професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича]]></category>
		<category><![CDATA[смерть ученого]]></category>
		<category><![CDATA[співпраця УГСП ЧНУ]]></category>
		<category><![CDATA[співчуття родині]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[українська гуманітарна наука]]></category>
		<category><![CDATA[Університет Григорія Сковороди в Переяславі]]></category>
		<category><![CDATA[Чернівці]]></category>
		<category><![CDATA[член-кореспондент НАПН України]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://uhsp.edu.ua/?p=79745</guid>

					<description><![CDATA[<p>З глибоким болем Університет Григорія Сковороди в Переяславі сприймає сумну звістку з Чернівців про раптову смерть видатного українського вченого, доктора історичних наук, професора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, члена-кореспондента [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2026/02/10/vidijshov-u-zasvity-pochesnyj-doktor-i-pochesnyj-profesor-ugsp-virnyj-drug-zakladu-vasyl-baluh/">Відійшов у засвіти почесний доктор і почесний професор УГСП, вірний друг закладу Василь Балух</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><em>З глибоким болем Університет Григорія Сковороди в Переяславі сприймає сумну звістку з Чернівців про раптову смерть видатного українського вченого, доктора історичних наук, професора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, члена-кореспондента НАПН України, Заслуженого працівника освіти України, почесного доктора та почесного професора Університету Григорія Сковороди в Переяславі <strong>Василя Балуха.</strong></em></p>
<p style="text-align: justify;">Василь Олексійович народився 21 листопада 1955 року. Своє життя він присвятив науці, освіті та служінню українській гуманітарній думці. Закінчив Коломийське педагогічне училище та Чернівецький державний університет, з яким була пов’язана його багаторічна професійна діяльність – тут він був деканом філософсько-теологічного факультету, першим проректором університету, а в останні роки – професором кафедри філософії та культурології. Його наукові досягнення та педагогічна діяльність були відзначені<strong> </strong>численними державними, академічними та церковними нагородами, почесними званнями й преміями.</p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-79749 size-full" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9940-jpg.webp?resize=1024%2C683&#038;ssl=1" alt="" width="1024" height="683" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9940-jpg.webp?w=1024&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9940-jpg.webp?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9940-jpg.webp?resize=768%2C512&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Плідна співпраця між головою Вченої Ради УГСП Віктором Коцуром та першим проректором ЧНУ, професором Василем Балухом розпочалася ще 20 років тому – у 2005 році з видання підручника «Історія стародавнього Риму», який здобув численні відзнаки та значний успіх серед читачів. За ці роки у співавторстві з Василем Олексійовичем Віктор Петрович напрацював два десятки видань, присвячених історії античності, середньовіччя, ранньомодерної Європи та України, релігійним і соціокультурним аспектам, зокрема реформаційним ідеям, православній еліті, греко-католицькій церкві та їхньому впливу на розвиток суспільства. Цю справу активно продовжує ректор Віталій Коцур.</p>
<p style="text-align: justify;">Наприкінці 2024 року було презентовано перший том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», підготовлений творчим авторським колективом на чолі з Василем Балухом та Віталієм Вікторовичем у якості його заступника. До авторського колективу незмінно увійшов і голова Вченої ради УГСП, доктор історичних наук, академік Віктор Коцур, який є випускником ЧНУ, що у всі ці роки додавало особливого значення цій співпраці.</p>
<p style="text-align: justify;">З теплом пригадуємо останній приїзд Василя Олексійовича до Переяслава 26 листопада 2025 року з метою участі у презентації другого-четвертого тому «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», яку підготував творчий авторський колектив на чолі з доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України Василем Балухом та його заступником – ректором УГСП, доктором історичних наук, професором Віталієм Коцуром. До авторського колективу традиційно увійшов і голова Вченої ради університету, доктор історичних наук, академік Віктор Коцур.</p>
<p style="text-align: justify;">Позаяк напередодні Василю Олексійовичу виповнилося 70 років, тоді на його вітальну адресу надійшли найтепліші сповнені глибокої поваги привітання не тільки від нашого університету, а й Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя за підписом ректора Олександра Самойленка. У знак шани від сковородинівців, а також Асоціації містоутворюючих закладів університетів, під оплески присутніх Василя Олексійовича було нагороджено оновленою відзнакою «Почесний професор» <em>(у 2018 році Василю Балуху було присвоєно почесне звання «Почесного професора» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» – прим.авт.)</em>, а також мантією, конфередераткою та іншими символами поважного академіка і науковця. Сповідуючи славетні сковородинівські традиції, саме Василю Олексійовичу випало стати науковцем, який першим отримав це почесне звання після перейменування закладу і оновлення нагороди.</p>
<p style="text-align: justify;">Напевно, якби тоді ми знали, що це остання зустріч з ним в альма-матер, то ми змогли б висловити ще більше слів любові та поваги до цієї вікопомної постаті. Безумовно, Переяслав та його університет любили Василя Олексійовича не менше ніж, він їх – про що неодноразово зазначав у своїх виступах.</p>
<blockquote>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-79748 size-full" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9742-jpg.webp?resize=1024%2C683&#038;ssl=1" alt="" width="1024" height="683" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9742-jpg.webp?w=1024&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9742-jpg.webp?resize=300%2C200&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2026/02/dsc_9742-jpg.webp?resize=768%2C512&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«Для мене Переяслав – місце особливе: саме тут, у стінах спершу педагогічного, а нині Університету Григорія Сковороди в Переяславі, починає свій шлях до читача вже 42-га моя книга. І сьогодні я відчуваю глибоку вдячність долі, батькам і Богові за те, що можу стояти перед вами»</em></strong>, – зізнався у любові до давньоруського міста та його університету Василь Олексійович у останній свій приїзд. Ми завжди відчували цю підтримку у консультуванні наших науковців, досвіді і глибоких знаннях з історії, філософії, культурології та релігієзнавства. Його принциповість, ерудиція та щире прагнення розвивати українську гуманітарну науку завжди залишалися для нас взірцем і джерелом натхнення.</p>
</blockquote>
<p style="text-align: justify;">Університет Григорія Сковороди в Переяславі в особі ректора Віталія Коцура, Вченої ради в особі голови Віктора Коцура, науково-педагогічні працівники та співробітники, випускники закладу висловлюють щирі співчуття родині, близьким, колегам і всім, хто щиро сумує з приводу цієї втрати.</p>
<p style="text-align: justify;">Ми неодмінно продовжимо усі наші спільні плани та задуми, примножимо наші спільні успіхи, презентуємо п’ятий том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», втілимо усі заплановані наукові проєкти – тепер це не тільки обов’язок перед Україною та майбутніми поколіннями, а й перед вашою світлою пам’ять.</p>
<p style="text-align: justify;"><em>Світла пам’ять про Василя Олексійовича назавжди залишиться в серцях колег, учнів і всіх, хто мав честь працювати та спілкуватися з ним. </em></p>
<p style="text-align: center;"><strong>Вічна пам</strong><strong>’ять </strong><strong>і наша вдячність</strong><strong>!</strong></p>
<p style="text-align: justify;">
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2026/02/10/vidijshov-u-zasvity-pochesnyj-doktor-i-pochesnyj-profesor-ugsp-virnyj-drug-zakladu-vasyl-baluh/">Відійшов у засвіти почесний доктор і почесний професор УГСП, вірний друг закладу Василь Балух</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">79745</post-id>	</item>
		<item>
		<title>Ректор УГСП Віталій Коцур, очільниця Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко та громадський діяч Микола Томенко взяли участь у панельній дискусії про Григорія Сковороду у Полтаві</title>
		<link>https://uhsp.edu.ua/2025/12/05/rektor-ugsp-vitalij-koczur-ochilnyczya-czentru-skovorodynoznavstva-nataliya-yuhymenko-ta-gromadskyj-diyach-mykola-tomenko-vzyaly-uchast-u-panelnij-dyskusiyi-pro-grygoriya-skovorodu-u-poltavi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Журналіст]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 05 Dec 2025 15:25:32 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Освіта і наука]]></category>
		<category><![CDATA[303-річниця Григорія Сковороди]]></category>
		<category><![CDATA[військово-патріотичне виховання]]></category>
		<category><![CDATA[Віталій Коцур]]></category>
		<category><![CDATA[Вічно сучасний монографія]]></category>
		<category><![CDATA[Володимир Онищенко]]></category>
		<category><![CDATA[Гліб Кудряшов]]></category>
		<category><![CDATA[громадянське виховання]]></category>
		<category><![CDATA[державотворення]]></category>
		<category><![CDATA[Ілюстрована історико-богословська енциклопедія]]></category>
		<category><![CDATA[історико-культурна спадщина]]></category>
		<category><![CDATA[Книги]]></category>
		<category><![CDATA[кордоцентризм]]></category>
		<category><![CDATA[культурна дипломатія України.]]></category>
		<category><![CDATA[Микола Томенко]]></category>
		<category><![CDATA[МХП-Громаді]]></category>
		<category><![CDATA[Наталія Юхименко]]></category>
		<category><![CDATA[національна ідентичність]]></category>
		<category><![CDATA[Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»]]></category>
		<category><![CDATA[освіта]]></category>
		<category><![CDATA[панельна дискусія]]></category>
		<category><![CDATA[панельна дискусія до 303-річчя Григорія Сковороди]]></category>
		<category><![CDATA[Переяслав]]></category>
		<category><![CDATA[Полтава]]></category>
		<category><![CDATA[Презентації]]></category>
		<category><![CDATA[Просвітництво]]></category>
		<category><![CDATA[публічні заходи]]></category>
		<category><![CDATA[самопізнання]]></category>
		<category><![CDATA[Сковорода]]></category>
		<category><![CDATA[Сковородинівські читання]]></category>
		<category><![CDATA[сковородинознавство]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Українська культура]]></category>
		<category><![CDATA[українська філософія]]></category>
		<category><![CDATA[Університет Григорія Сковороди в Переяславі]]></category>
		<category><![CDATA[філософія Сковороди]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://uhsp.edu.ua/?p=78411</guid>

					<description><![CDATA[<p>4 грудня 2025 року у межах публічних заходів, присвячених 303-й річниці від дня народження Григорія Сковороди, в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася двогодинна панельна дискусія за участю [&#8230;]</p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2025/12/05/rektor-ugsp-vitalij-koczur-ochilnyczya-czentru-skovorodynoznavstva-nataliya-yuhymenko-ta-gromadskyj-diyach-mykola-tomenko-vzyaly-uchast-u-panelnij-dyskusiyi-pro-grygoriya-skovorodu-u-poltavi/">Ректор УГСП Віталій Коцур, очільниця Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко та громадський діяч Микола Томенко взяли участь у панельній дискусії про Григорія Сковороду у Полтаві</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><em>4 грудня 2025 року у межах публічних заходів, присвячених 303-й річниці від дня народження Григорія Сковороди, в Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулася двогодинна панельна дискусія за участю ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі <strong>Віталія Коцура</strong>, керівниці Центру Сковородинознавства університету <strong>Наталії Юхименко</strong>, а також громадського діяча <strong>Миколи Томенка</strong>.</em></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>Зустріч стала частиною серії публічних подій, спрямованих на вшанування спадщини видатного українського філософа та мислителя. Організатори наголосили, що популяризація ідей Григорія Сковороди сьогодні набуває нового звучання, адже його вчення про свободу, самопізнання й моральну стійкість є надзвичайно актуальними в сучасних українських реаліях.</em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-78380 size-full" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30-3.jpg?resize=1150%2C863&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="863" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30-3.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30-3.jpg?resize=300%2C225&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30-3.jpg?resize=1024%2C768&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30-3.jpg?resize=768%2C576&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Громадський діяч <strong>Микола Томенко</strong> у ході свого виступу поділився досвідом реалізації проектів  популяризації історико-культурної спадщини та  військово-патріотичного виховання в Національній академії Служби Безпеки України, Київським національним університетом будівництва та архітектура і Національним університетом біоресурсів і природокористування України. Серед іншого Микола Володимирович розповів про видання <em>«Воюючий Шевченко. Мала світоглядна книга українського воїна»</em>, яка була створена спільно з науковцями Черкаського державного технологічного університету на чолі з ректором Олегом Григором для військових, волонтерів, медиків. За підтримки Всеукраїнської аграрної ради й Товариства сприяння обороні Україні вона вийшла накладом 13 тисяч примірників. Також Томенком було презентовано видання <em>«Абетка громадянина України»</em> яке охоплює ключові аспекти історії та конституційного ладу України, знайомить читача із видатними українцями, культурними символами нашого народу та об’єктами національної спадщини, що входять до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Обидві видання Микола Володимирович передав бібліотеці Полтавської політехніки.</p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-78383 size-full" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/2147483648_-235703.jpg?resize=1150%2C909&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="909" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/2147483648_-235703.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/2147483648_-235703.jpg?resize=300%2C237&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/2147483648_-235703.jpg?resize=1024%2C809&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/2147483648_-235703.jpg?resize=768%2C607&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">У своєму виступі ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор <strong>Віталій Коцур</strong> приділив значну увагу державотворчим аспектам ідей українського мислителя та їх сучасному значенню для освіти й громадянського виховання. Почавши з цитати Григорія Сковороди <em>«Мені сопілка і вівця дорожче царського вінця»</em>, він підкреслив, що філософ свідомо відмовився від почестей і кар’єрних можливостей, обравши шлях просвітницької діяльності та поширення духовних і моральних цінностей серед суспільства. Ректор презентував та подарував Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» видання <em>«Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди»</em> виданого за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» та <em>нові томи чернівецько-переяславської «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії»</em>, що <a href="https://surl.li/qistfy" target="_blank" rel="noopener">днями була презентована в університеті</a>.  Презентовані та подаровані видання демонструють тісний зв’язок філософії Григорія Савича з релігійними традиціями України. Віталій Вікторович наголосив на тому, що університет продовжує традиції Сковороди, організовуючи освітні та просвітницькі заходи, подорожуючи по закладах вищої освіти та пропагуючи наукові надбання серед студентів і науковців.</p>
<p style="text-align: justify;"><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-78386 size-full" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_155808.jpg?resize=1150%2C809&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="809" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_155808.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_155808.jpg?resize=300%2C211&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_155808.jpg?resize=1024%2C720&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_155808.jpg?resize=768%2C540&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></p>
<p style="text-align: justify;">Керівниця Центру Сковородинознавства УГСП, кандидат філософських наук <strong>Наталія Юхименко </strong>презентувала колективну монографію <em>«Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди»</em> присвячену 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди (1722–1794). Розповідає, що над нею працювали 52 дослідники з України та зарубіжжя. Видання стало підсумком багаторічної роботи Центру Сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі та продовженням традиції Сковородинівських читань, що проводяться з 1984 року кожні два роки і у 2024-му відбулися вже вдруге після початку повномасштабної війни.</p>
<p style="text-align: justify;">Ідея створення монографії виникла 2011 року на XV Сковородинівських читаннях, а структуру та авторський колектив затвердили у 2013-му. Проєкт підтримав ректорат УГСП (зокрема тодішній ректор Віктор Коцур, а згодом Віталій Коцур), а друк став можливим завдяки благодійному фонду «МХП- Громаді». Книга на 528 сторінок, надрукована у Чернівцях, складається з п’яти розділів і багате ілюстрована.</p>
<p style="text-align: justify;">Перший розділ висвітлює українське XVIII століття: Просвітництво, освіту, педагогіку, музику, роль церкви, економічні реалії та біографічні локалізації Сковороди (Чорнухи, Київ, Переяслав, Коврай, Харківщина, Сковородинівка). Другий розділ детально простежує життєвий шлях філософа – від родоводу й навчання в Києво-Могилянській академії до переяславського, коврайського, харківського періодів та останніх мандрівних десятиліть.</p>
<p style="text-align: justify;">Третій, центральний розділ аналізує Сковороду як філософа, педагога, богослова, письменника, автора байок, пісень, листів і творів із виразним психологічним виміром. Четвертий розділ показує місце його спадщини в українській та європейській культурі, включно з ноосферно-синергетичним аспектом. П’ятий розділ присвячений рецепції образу й вчення Сковороди в фольклорі, літературі, мистецтві XIX–XXI ст. та його ролі як виразника релігійного духу українства.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em><img loading="lazy" class="wp-image-78379 size-full aligncenter" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_160924.jpg?resize=1150%2C821&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="821" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_160924.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_160924.jpg?resize=300%2C214&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_160924.jpg?resize=1024%2C731&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/20251204_160924.jpg?resize=768%2C548&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong><em>«Монографія узагальнює досягнення сучасного сковородинознавства, демонструє європейський вимір мислення філософа та підкреслює незмінну актуальність його ідей (самопізнання, кордоцентризм, гармонійне виховання) для формування національної ідентичності й подолання постколоніальних викликів, особливо в умовах війни та боротьби за самостійність України»</em></strong>, – підсумувала Наталія Федорівна.</p>
<p style="text-align: justify;">Розмова, яку модерував  полтавський вчений, краєзнавець і журналіст<strong> Гліб Кудряшов </strong>завершилася сесією питань і відповідей.</p>
<p style="text-align: justify;"><em><img loading="lazy" class="aligncenter wp-image-78382 size-full" src="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30.jpg?resize=1150%2C863&#038;ssl=1" alt="" width="1150" height="863" srcset="https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30.jpg?w=1200&amp;ssl=1 1200w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30.jpg?resize=300%2C225&amp;ssl=1 300w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30.jpg?resize=1024%2C768&amp;ssl=1 1024w, https://i0.wp.com/uhsp.edu.ua/wp-content/uploads/2025/12/photo_2025-12-04_20-55-30.jpg?resize=768%2C576&amp;ssl=1 768w" sizes="(max-width: 1150px) 100vw, 1150px" data-recalc-dims="1" /></em></p>
<p style="text-align: justify;"><em>Університет Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором <strong>Віталієм Коцуром</strong> дякує команді Полтавської політехніки на чолі з <strong>Володимиром Онищенком</strong> за організацію дискусії та незмінну гостинність. Продовжуємо сковородинівську просвітницьку подорож – на черзі Харків. </em></p>
<p>Запис <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua/2025/12/05/rektor-ugsp-vitalij-koczur-ochilnyczya-czentru-skovorodynoznavstva-nataliya-yuhymenko-ta-gromadskyj-diyach-mykola-tomenko-vzyaly-uchast-u-panelnij-dyskusiyi-pro-grygoriya-skovorodu-u-poltavi/">Ректор УГСП Віталій Коцур, очільниця Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко та громадський діяч Микола Томенко взяли участь у панельній дискусії про Григорія Сковороду у Полтаві</a> спершу з'явиться на <a rel="nofollow" href="https://uhsp.edu.ua">Університет Григорія Сковороди в Переяславі</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
		<post-id xmlns="com-wordpress:feed-additions:1">78411</post-id>	</item>
	</channel>
</rss>
