Захід проходив під гаслом: «Захищаємо нашу українську землю та вболіваємо за рідну країну та її врожай», підкреслюючи важливість хліборобства і захисту рідної землі в умовах війни. Його організаторами незмінно стали Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» та приватне підприємство «Соснова».

Зажинки – це старовинний обряд початку жнив, що сягає корінням у глибоку давнину. Він символізує гармонію українців із природою, повагу до землі та вдячність за її дари. У воєнний час зажинки набувають особливого значення, поєднуючи хліборобські традиції з вдячністю захисникам України, які забезпечують можливість працювати на землі. Як зазначив засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко, «якщо буде хліб, країна буде жити».

Урочисте відкриття розпочалося з хвилини мовчання за полеглими у горнилі російсько-української війни. На мить на полі усі завмерли у пам’ять про усіх тих, хто своїм життям дав нам життя й можливість зустрічати світанки і проводжати захід сонця, сподіватися і вірити у майбутнє.

Після цього духовний зв’язок українців із землею своїми піснями підкреслила запрошена на свято заслужена артистка України Олена Білоконь.

Громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко підкреслив унікальність українських традицій та їх геополітичне значення:

«Сьогодні в 17-те ми проводимо цей давньоукраїнський обряд зажинок на Переяславській землі. Це не концерт, не мітинг, а спроба усвідомити значимість жнивних традицій. Бо буде хліб – країна буде жити, а в наших умовах – буде хліб, буде і перемога. У воєнний час ці зажинки – воєнні, адже військові дають нам можливість зібрати хліб і здобути перемогу. Українська нація народилась у гармонії з природою, і ми мусимо показати світу унікальність нашої культури!»

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур наголосив на ролі освіти у збереженні національної ідентичності:

«Це свято – про утвердження громадянської ідентичності. Воно гуртує всіх, кому близька українська земля, культура, традиції. На цій землі століттями жили люди, які займалися хліборобством і військовою справою. Сьогодні ми поєднуємо ці традиції. Університет Григорія Сковороди в Переяславі долучається до таких заходів, щоб передати наше коріння майбутнім поколінням»

Голова Бориспільської районної військової адміністрації Руслан Дяченко подякував аграріям і захисникам:

«Дякую організаторам і захисникам за можливість проводити це свято. П’ять років тому я познайомився з обжинками, а тепер розумію, з чого починаються жнива – з зажинок. Аграрії – наша опора, вони наповнюють бюджет і допомагають ЗСУ. Низький уклін! Бажаю, щоб врожай швидше перекочував у комору. Слава Україні!»

Заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав» з наукової роботи Олександр Колибенко розповів про історичну значимість місця проведення:

«Від імені Заповідника дякую всім, хто допомагає зберігати нашу культурну спадщину. Зустріч на Соснівських полях невипадкова. Дев’ять років ми досліджували унікальну пам’ятку Черняхівської культури IV століття, що увійшла в усі підручники з археології. Завдяки їй село Соснова відоме в історії України»

Поза тим стало відомо, що нині НІЕЗ «Переяслав» працює над включенням обряду зажинок до списку нематеріальної культурної спадщини України та світу.

Керівник ПП «Соснова» Юрій Павлушко благословив поле та учасників:

«Вітаю з великим святом зажинок! Воно символізує нашу підготовку до збирання врожаю, закладеного ще восени. Сьогодні чекаємо, що Бог дасть великий урожай, і ми досягнемо економічної могутності. У цьому врожаї – перемога України. Серпи, коси, дівчата, які в’яжуть снопи, комбайни – все готове. Божого благословіння, вступаємо в жнива! Слава Україні!»

Слід зазначити, що на заході були присутні численні гості, які не брали публічного слова, але своєю участю підтримали обряд. Серед інших, мова йде про Сергія Захаріна – заступника Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Жанну Боднарук – народну артистку України, переможницю багатьох пісенних конкурсів, зокрема «Червоної пути»; Анатолія Карпенка – композитора, лауреата низки музичних конкурсів; представників 3-ї окремої штурмової бригади й Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів НГУ. Їх присутність додала заходу особливої теплоти та значущості, стала ще одним свідченням того, що українська земля – не лише поле бою, а й поле надії, праці та єдності.

Надалі особливу атмосферу проведення створили обряди зажинок у виконанні народних фольклорних ансамблів – столичної «Громиці» з Києва та «Помокляночка». Кожен з колективів привітав гостей і відтворив традиційний обряд. Як зазначили артисти, зажинки завжди починалися з пісні, коли люди йшли з села на поле. Вони додали святу автентичності, виконуючи пісні, що супроводжували зажинки в давнину.

Надалі присутні на полі захисники України зробили символічний перший укіс, демонструючи, що українська земля – це не лише поле бою, а й праці та надії. За кілька митей спільним обрядом зажинання першого снопа вже перейнялися усі присутні. Після обряду та фото на згадку усі розходилися з поля лишаючи наостанок щирі побажання миру, добробуту й щедрого врожаю. Жнива офіційно стартували.

«Воєнні зажинки – 2025» стали не лише відтворенням давньої традиції, а й потужним духовним актом, що нагадує: хліб і свобода народжуються в боротьбі, любові та єдності.

Запис Команда УГСП долучилася до проведення «Воєнних зажинків – 2025»: це традиція, що об’єднує покоління та гуртує українців спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Воєнні зажинки – 2024»: ректор УГСП Віталій Коцур та команда закладу традиційно долучилися до відтворення етнографічного обряду спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.