Упродовж травня 2026 року студенти магістерської освітньої програми D4 «Публічне управління та адміністрування» Університету Григорія Сковороди в Переяславі долучилися до проведення практичного наукового дослідження «Оцінка актуальних потреб та рівня залучення молоді до участі у процесах ухвалення рішень у Переяславській, Циблівській та Дівичківській громадах Київської області».

Дослідження реалізовувалося в межах вивчення вибіркової дисципліни «Молодіжна політика та молодіжна робота» та стало прикладом поєднання академічної підготовки з практичною діяльністю у громадах. Участь у проєкті дала магістрантам можливість долучитися до проведення фасилітаційних зустрічей, ознайомитися з практичними підходами до дослідження потреб молоді та побачити, як інструменти молодіжної роботи застосовуються під час взаємодії з громадами.

У межах проєкту було проведено шість виїзних фасилітаційних зустрічей у закладах освіти Переяславської, Циблівської та Дівичківської громад. Робота відбувалася у форматі фокус-груп, командних обговорень, інтерактивних вправ та фасилітаційних сесій, під час яких молоді люди аналізували виклики, з якими стикаються у своїх громадах, визначали пріоритетні потреби та напрацьовували власні пропозиції щодо розвитку молодіжного середовища.

Загалом дослідження охопило 230 молодих людей. Серед учасників було 121 дівчина (52,6%) та 109 хлопців (47,4%). До дослідження також були залучені представники різних соціальних груп, зокрема молодь із числа внутрішньо переміщених осіб (7%), молодь з інвалідністю (4,8%) та представники національних меншин (9,1%).

Важливою особливістю дослідження стало широке залучення молоді із сільської місцевості. Так, 189 учасників (82,2%) представляли сільські населені пункти, тоді як молодь міських територій становила 41 особу (17,8%). Це дозволило отримати об’єктивне бачення потреб молоді як міських, так і сільських громад.

Найбільше учасників було залучено з Циблівської громади – 84 особи (37%). Переяславську громаду представляли 76 молодих людей (33%), а Дівичківську громаду – 70 осіб (30%).

Отримані результати підтвердили актуальність теми молодіжної участі та необхідність посилення діалогу між молоддю та органами місцевого самоврядування. Лише 13% учасників зазначили, що знають про механізми впливу на процеси ухвалення рішень і вважають, що можуть реально впливати на розвиток своєї громади. Водночас 67,8% молодих людей розрізняють основні інструменти громадської участі, а 43% висловили готовність долучатися до процесів ухвалення рішень через різні форми громадської активності.

Серед головних бар’єрів молодіжної участі респонденти найчастіше називали недостатню комунікацію з органами місцевого самоврядування, відчуття непричетності до процесів розвитку громади, недостатню поінформованість про механізми участі та обмежені можливості для самореалізації молоді, особливо в сільській місцевості.

Міська молодь насамперед акцентувала увагу на необхідності розвитку сучасних і комфортних просторів для відпочинку, благоустрою та екологічної інфраструктури, доступу до якісних медичних послуг, а також розширення можливостей для неформальної освіти, профорієнтації, підприємництва, цифрової грамотності та розвитку творчого потенціалу.

Для молоді сільських громад найбільш актуальними виявилися питання створення просторів для саморозвитку та дозвілля, розвитку спортивної інфраструктури, покращення транспортного сполучення між населеними пунктами, забезпечення безпечної та доступної мобільності, модернізації освітнього середовища, організації культурно-мистецьких заходів та створення можливостей для працевлаштування молодих людей.

«Сучасна підготовка магістрів у сфері публічного управління та адміністрування неможлива без безпосередньої взаємодії з громадами та розуміння реальних суспільних процесів. Участь студентів у такому дослідженні дозволяє не лише поглибити теоретичні знання, а й сформувати практичні навички аналізу потреб громад, ознайомитися з сучасними інструментами молодіжної роботи та фасилітації, а також долучитися до підготовки рекомендацій для ухвалення управлінських рішень. Саме через такі практичні кейси формується нове покоління управлінців, здатних працювати на засадах партнерства, участі та відкритого діалогу», – зазначає декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, кандидат історичних наук, доцент Вячеслав Редзюк.

Освітній компонент «Молодіжна політика та молодіжна робота» передбачає вивчення механізмів участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики, діяльності молодіжних рад, молодіжних центрів і просторів, а також сучасних підходів до розвитку молодіжної роботи як інструменту розвитку громади та соціальної згуртованості. Проведене дослідження стало логічним продовженням практичної підготовки магістрантів та дозволило перевірити ефективність теоретичних підходів у реальних умовах громад. Водночас участь у дослідженні сприяла формуванню у студентів практичних компетентностей у сфері аналізу потреб молоді, молодіжної політики, проєктного менеджменту та дослідницької діяльності.

На думку Вячеслава Володимировича, результати дослідження можуть стати важливим інструментом для органів місцевого самоврядування, молодіжних рад, закладів освіти та громадських організацій під час планування програм підтримки молоді, розвитку молодіжної інфраструктури та впровадження нових форматів молодіжної роботи.

Результати дослідження будуть використані для підготовки практичних рекомендацій щодо розвитку молодіжної політики в громадах, удосконалення механізмів молодіжної участі, посилення взаємодії між молоддю та органами місцевого самоврядування, а також розвитку молодіжної інфраструктури та неформальної освіти.

Ініціатива стала яскравим прикладом того, як університетська освіта може поєднувати навчання, наукові дослідження та реальну взаємодію з громадами, сприяючи підготовці фахівців, здатних працювати над розвитком громад, посиленням молодіжної участі та впровадженням сучасних підходів до публічного управління.

Ініціативу «Оцінка актуальних потреб та рівень залучення молоді до участі у процесах ухвалення рішень в Переяславській, Циблівській та Дівичківській громадах Київської області» реалізовано в межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок», який реалізує ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.

9 жовтня 2024 року ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, як член колегії Державної служби якості освіти, долучився до презентації результатів ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

У рамках зібрання відбулася презентація дослідження тестування учнів 6-х, 8-х класів з української мови та математики, обговорення й панельні дискусії, де, серед іншого, говорили про: стратегії, які потрібні українській освіті; дані, що необхідні для розробки освітніх політик; ефективність управлінських стратегій в освіті; успішні педагогічні практики.

Як стало відомо за результатами дослідження, шестикласники продемонстрували незначне покращення в результатах навчання і з математики, і з української мови. Одначе серед восьмикласників спостерігається зниження середніх результатів у тестуванні, особливо з математики. Державна служба якості освіти України проводила дослідження у травні 2024 року методом тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики.

«На другому році дослідження очікували відстежити ймовірні зміни в результатах навчання українського учнівства. Втім з’ясувалося, що тести виконані майже так само, як минулоріч, – на «середньому» рівні. Хоча є деякі тенденції й до зростання. Знову підтверджено прямий зв’язок між якістю викладання навчального предмета й успішністю учнів та учениць, як і те, що в умовах повномасштабної війни вчителі змогли забезпечити освітній процес так, щоб діти не втратили мотивації та снаги до навчання», – зазначив у ході презентації Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

«Ми зараз фундаментально переглядаємо роботу з даними та цифровізуємо освіту. Важливо, щоб ті дані, які ми використовуємо в своїх управлінських рішеннях, відображали реальний стан справ. Я хочу подякувати усій команді, яка займалася проведенням цього моніторингу.  Сьогодні такі дослідження є надзвичайно важливими», – повідомив під час презентації Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Подію транслювали на youtube-каналі Державної служби якості освіти:

З 10 по 12 червня 2024 року, в рамках проєкту «Посилення можливостей українських академічних працівників в інноваційній педагогічно-психологічній освіті та дослідженнях», який реалізує Університет імені Масарика у співпраці з українськими партнерами за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у межах співпраці з розвитку, було реалізовано наукову поїздку представників Університету Григорія Сковороди в Переяславі до Трускавця задля участі у міжнародному стажуванні на тему «Інновації в освіті: імплементація знань у підготовку майбутніх педагогів».

Кожен з українських закладів партнерів, зокрема Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет», Українську інженерно-педагогічну академію, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка й Запорізький національний університет представляла команда у складі п’яти осіб, які були залучені до участі в очних заняттях та семінарах з питань специфіки педагогічної роботи з дітьми в складних ситуаціях. Наш університет представляла делегація у складі проректора з навчально-методичної роботи Вячеслава Різника, заступників декана факультету технологічної і математичної освіти Олега Хищенка, Ірини Каменської, Олени  Бокшиц завідувача кафедри  цифрових технологій навчання Олександра Васенка. Пропонуємо вашій увазі хронограф їхньої участі у стажуванні: