Це вагоме досягнення наукової спільноти університету, яке підтверджує високий рівень редакційної політики, якість наукових публікацій та відповідність видань сучасним вимогам академічної доброчесності й наукової комунікації. Радісної звісткою з пресслужбою університету поділились у навчально-науковому відділі.

Повідомляється, що до Переліку наукових фахових видань України включено сім наукових журналів Університету Григорія Сковороди в Переяславі:

• Scientia et Societus – спеціальність А1;
• Professional Education: Methodology, Theory and Technologies (Професійна освіта: методологія, теорія та технології) – спеціальність А5;
• Theory and Practice of Physical Culture and ports (Теорія і практика фізичної культури і спорту) – спеціальності А4, А7;
• Document. Communication (Соціум. Документ. Комунікація) – спеціальності А5, В13, С7;
• Preschool Education: Global Trends – спеціальності С4, А2, А6;
• Public administration: concepts, paradigm, development, improvement (Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення) – спеціальність D4;
• University Economic Bulletin (Економічний вісник університету) – спеціальності C1, D1, D2, D3, D5, D7.

Включення одразу семи наукових видань до Переліку є свідченням системної роботи університету щодо розвитку наукових досліджень, забезпечення відкритого доступу до результатів наукової діяльності та підвищення рівня міжнародної академічної комунікації.

Наукові журнали Університету Григорія Сковороди в Переяславі є важливими майданчиками для оприлюднення результатів фундаментальних і прикладних досліджень учених України та зарубіжжя, сприяють розвитку міждисциплінарної наукової взаємодії, популяризації сучасних наукових досягнень і підвищенню міжнародної видимості університету.

«Особливо важливо, що університетські видання охоплюють широкий спектр галузей знань – від педагогіки, дошкільної освіти, фізичної культури та спорту до економіки, соціальних комунікацій, суспільних наук і публічного управління. Це створює сприятливі умови для розвитку наукових шкіл університету та підтримки молодих учених, аспірантів і докторантів», – пояснюють у навчально-науковому відділі.

Ректорат університету висловлює щиру подяку редакційним колегіям видань, авторам, рецензентам, членам редакційних рад, працівникам навчально-наукового відділу та всім науковцям університету за наполегливу працю, професіоналізм і вагомий внесок у розвиток наукового потенціалу Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Особливі слова подяки адресуємо редакційним колективам наукових видань «Scientia et Societus», «Professional Education: Methodology, Theory and Technologies», «Theory and Practice of Physical Culture and Sports», «Society. Document. Communication», «Preschool Education: Global Trends», «Public administration: concepts, paradigm, development, improvement», «University Economic Bulletin», завдяки наполегливій роботі яких забезпечується високий науковий рівень публікацій, дотримання принципів академічної доброчесності та належне представлення результатів наукових досліджень у національному й міжнародному академічному просторі.

Щиро вітаємо всіх причетних до цього вагомого досягнення та бажаємо нових професійних звершень, наукових відкриттів і подальшого успішного розвитку університетських наукових видань!

Запис Сім наукових видань Університету Григорія Сковороди в Переяславі включено до Переліку наукових фахових видань України спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Під час своєї промови Віталій Вікторович наголосив на важливості постійного навчання як способу життя та відзначив високу вмотивованість молоді, яка вже сьогодні бере на себе відповідальність за формування майбутнього України. У своїх роздумах за підсумками зустрічі Віталій Коцур зауважив, що спілкування з ідейною молоддю, яка ставить глибокі запитання, завжди є чимось більшим, ніж просто лекцією. Символічним моментом став обмін подарунками: ректор передав організації книгу «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» та сковородинівський щорічник, а навзаєм отримав ніж із австрійської сталі, подібний до тих, що використовують бійці Третього армійського корпусу.

Протягом двох днів навчальний процес у школі був побудований на засадах жорсткої дисципліни та критичного мислення. Зокрема, формат дебатів передбачав, що кожен учасник має лише дві монети, щоб «забрати слово», а на будь-яке пряме запитання очікувалася виключно пряма відповідь.

Програма охоплювала надзвичайно широкий спектр тем: від ролі штучного інтелекту в патріотичному дискурсі до детального аналізу історичних прецедентів, таких як Судетська криза, історія ПАР та повстання Моріца, або ж досвід комуністичного Китаю від часів Мао до Сі Цзіньпіна. Спікери, серед яких були Сармат, Бесараб, Мамай та інші старші хорунжі, розкривали питання української присутності в Криму, деконструювали міфи про триста років бездержавності та аналізували виклики націократії в теорії та на практиці.

Окрему увагу приділили сторінкам історії Карпатської України, вивчаючи постать генерала Лева Прхали, вишкіл «Карпатської Січі» під керівництвом кадрових старшин та бої в Хусті. Інтелектуальну атмосферу доповнювали запрошені гості: були заслухані і детально обговорені лекції штаб-хорунжого, історика Сергія Червінського з питань національно-мілітарної ідентичності і викликів когнітивної війни сьогодення і майбутнього для України, археолог, професор Олександр Симоненко розповів про генетичний зв’язок античних цивілізацій із європейським простором, а кобзар Микола Товкайло занурив курсантів у світ козацьких дум. Окрім лекцій, учасники проходили суворе оцінювання за п’ятибальною системою, де враховувався зміст виступу, артистизм мовлення та здатність захистити власні висновки. Ті, хто не склав іспит, втрачали право на звання до наступного вишколу, адже організатори переконані, що Хорунжа Служба потребує лише людей, здатних до безперервного самовдосконалення.

Завершальним етапом школи стали творчі письмові роботи про майбутнє націоналізму та фінальні дебати між «песимістами» й «оптимістами» щодо бачення України у 2030 році. Вишкіл завершився традиційною вогняною містерією, врученням пам’ятних відзнак та виголошенням Молитви Українського Націоналіста. Отримавши жетони, випускники школи повернулися до своїх осередків, щоб нести цінності та традиції руху далі, пам’ятаючи головний принцип цієї школи: перемога шанує тільки підготовку.

Запис Інтелектуальний гарт і традиція: ректор УГСП Віталій Коцур прочитав лекцію учасникам IX Школи хорунжих «Центурії» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У 2024 році конференція зібрала понад 170 доповідей, частину з яких було презентовано наживо та онлайн. Слід зазначити, що переважну більшість учасників цього разу склали аспіранти, які активно долучилися до обговорень і презентацій.

Захід відкрила голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету, доктор філософії Оксана Луцик. Саме завдяки її невтомності й підтримці та зусиллям вже близько десятиріччя, з року в рік, ця подія об’єднує молодих учених, аспірантів і студентів з усієї України й  продовжує бути важливою платформою для розвитку та співпраці нового покоління дослідників.

«Нарешті ми зібралися в цьому дружньому колі. Раді вітати, і дуже приємно бачити, як багато учасників приєдналося з різних міст, зокрема з Ніжина, Кривого Рогу, Рівного, Києва, Кам’янця-Подільського, Миколаєва, Дрогобича. Попри всі труднощі, нам вдалося об’єднатися та розпочати нашу конференцію», – зазначає Оксана Луцик.

Також до привітань долучився ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, підкресливши, що кількість учасників є свідченням давніх традицій та міцної історії наукової спільноти:

«Сьогодні студентам надзвичайно пощастило мати змогу брати участь у таких конференціях, адже раніше це було доступно лише викладачам і доцентам. Зараз кожен може публікувати свої дослідження та презентувати їх широкому загалу. У складних умовах війни з’являється безліч нових тем для досліджень, і важливо, що молодь виявляє до них інтерес. Це справжній виклик і мотивація»

Надалі учасників зібрання вітала консультант Переяславської громади з ментального здоров’я, кандидат психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри практичної психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вікторія Вінс. Серед іншого вона нагадала про те, що у 2024 році у партнерстві з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?» триває проєкт «Щоденники стійкості». Їх створено, щоб голоси українців лунали і особистісні історії збиралися у загальнонаціональну мозаїку стійкості. Спецпроєкт стартував  відразу після Радіодиктанту національної єдності й триватиме до 27 листопада 2024 року.

Проєкт заохочує людей писати про пережите. Адже ментальна практика записування переживань і думок на папері має терапевтичний ефект і допомагає вивільнити емоційне навантаження, проаналізувати ситуації та знайти конструктивні рішення.

«Кожен, хто хоче долучитися до проєкту «Щоденники стійкості», має нагоду написати власну історію, згадати той самий день, коли точно зрозумів/-ла, що́ йому / їй дає сили й допомагає знаходити світло посеред темряви. Ми запрошуємо вас написати кілька речень про себе, про те, що вам допомагає триматися. Адже сам процес ословлення надає наснаги, допомагає переосмислити себе, свої потреби і бажання, допомагає бути стійкими у складні моменти», – додала Вікторія Анатоліївна.

Долучитися до проєкту може кожен і кожна. Для цього потрібно завантажити свою історію на спеціальну сторінку «Щоденники стійкості» на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Крім того, можна розповісти про цю сторінку у соцмережах – так друзі дізнаються про онлайн-архів і теж зможуть поділитися своїми емоціями та досвідом.

Також з вітальними словами виступили кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання Людмила Довбня та кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик які відзначили важливість конференції як простору для обміну науковими ідеями та висловили вдячність за відмінну організацію заходу.

Як і кілька років до того, модератором події виступив почесний член Наукового товариства університету, адміністратор інформаційних ресурсів Петро Шихов, а конференційні напрями охоплювали сім секцій: інформаційно-комунікаційні науки, історико-філософські науки, політико-правові науки, природничо-економічні науки, психолого-педагогічні науки, фізична культура і спорт, філологічні науки.

Серед інших чималу зацікавленість учасників зібрання викликали доповіді: магістранта І року навчання 013 «Початкова освіта» факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки та психології УГСП Романа Цимбала розповідь якого стосувалася «Формування математичної компетентності молодших школярів за допомогою інноваційних технологій»; студентки 3 курсу «Дошкільна освіта» соціально-психологічного факультету УГСП Катерини Пипко, яка ділилася результатами дослідження на тему «Соціалізація дітей дошкільного віку засобами масової інформації», секція психолого-педагогічні науки»; магістранта ІІ року навчання 014 «Середня освіта (історія)» історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Богдана Філіпчука який розповідав про «Передумови та підготовку операції «Аваланч» (за матеріалами Національного архіву Великої Британії)».

Студентка І курсу факультету української та іноземної філології УГСП Анастасія Гигола говорила про «Особливості вивчення фонетики або фонетичних процесів в ЗЗСО», а студентка IV курсу соціально-психологічного факультету УГСП Анастасія Гурт викликала інтерес темою «Соціально- психологічна адаптація вимушених українських переселенців за кордоном». Магістрантка 2 року навчання «Початкова освіта» УГСП Дана Махмудова говорила про те, що «Громадянська освіта – ключова компетентність  молодших школярів у Новій українській школі», а студентка 4 курсу «Дошкільна освіта» соціально-психологічного факультету УГСП Карина Степаненко – про «Вплив гаджетів на психіку дітей дошкільного віку».

Засідання тривало, і свої роботи презентували: аспірант 1  року навчання  011 «Освітні, Педагогічні науки» соціально-психологічний факультет УГСП Олексій Шапран, який говорив про «Особливості формування акмеологічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи»; магістрантка ІІ року навчання соціально-психологічного факультету УГСП Олена Замазалова – про «Арт-терапевтичний супровід українських жінок в умовах еміграції в Чехії», секція психолого-педагогічні науки; магістрантка ІІ року навчання «Психологія консультування» УГСП Євгенія Каленченко – про «Ізраїльський протокол про 6 каналів ресурсу, як його у себе віднайти. МК для слухачів з пошуку свого каналу»; аспірант ІІ року навчання 032. «Історія та археологія» УГСП Максим Левченко – про «Європейські цінності у дискурсі українських медіа українських ЗМІ на початку ХХІ ст», секція історико-філософські науки; студентка ІІ курсу 014 «Середня освіта (Природничі науки)» факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юлія Сентіщева представила результати власної розвідки на тему «Дослідження процесів розкладу біопакетів у навколишньому середовищі», секція природничо-економічні науки», студентка 1 курсу 013 «Початкова освіта» факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Евеліна Храмова з темою «Особливості застосування мультимедійних засобів для розвитку мовлення молодших школярів»; магістрантка ІІ року навчання Консультативна психологія УГСП Наталія Крамар закрила пленарне засідання розкриттям теми «Життєва філософія на життєвий успіх».

Електронний варіант збірник наукових праць матеріалів конференції буде готовий наприкінці листопада та надісланий за  вказаними вами, при реєстрації, електронні скриньки.

Варто констатувати, що конференція продовжує бути важливим інструментом для розвитку молодих дослідників, сприяючи їхньому професійному зростанню та налагодженню співпраці між університетами і науковими установами. Попри складні умови, пов’язані з війною, цей захід продемонстрував значний інтерес молоді до наукових досліджень, що є важливим стимулом для подальших досягнень.

Організатори висловлюють надію, що наступного разу конференція відбудеться наживо, і вірять у перемогу та світле майбутнє наукової спільноти України.

Запис В УГСП відбулася XVІ Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених»: що нині цікавить молодих студентів та аспірантів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.