Перед офіційним початком зібрання, кілька десятків присутніх мали змогу наживо переконатися у тому, що просвітницько-виставковий проєкт «Спротив на тимчасово окупованих територіях України» – це експозиція-відвертість, яка мовою реальних, привезених із пекла війни артефактів зриває маски з російського терору та показує надлюдську силу українського підпілля. Переяславці мають особливу честь бачити цю вражаючу експозицію першими після її прем’єрного показів у Львові та Запоріжжі. Наразі виставка розгорнута в читальному залі Сигізмунда ІІІ, а після 24 червня вона переїде до КЗ «Переяславський ЦКМ», щоб охопити ще більше містян.

Увесь простір концептуально поділений на чотири тематичні зони:

• «Лінія злочину» демонструє беззаперечні докази матеріального терору ворога – чужинські каски та шеврони;
• «КонVеєр Брехні» занурює у вимір ментального насилля через зібрані оригінали російської пропагандистської преси;
• «Під грифом ПроZвещения» розкриває жахи «освітнього геноциду» за допомогою російських підручників, якими ворог намагається випалити свідомість найменших українців;
• «Спротив» фіксує унікальні фотосвідчення відчайдушного та безкомпромісного цивільного підпілля.

Спеціально для показу в Переяславі експозицію суттєво розширили. Порівняно зі львівським етапом, до неї додалися разючі фотодокументи стану Каховського водосховища через три роки після підриву ГЕС, а також світлини безстрашних проукраїнських мітингів в одному з невеликих селищ Херсонщини, що доводить тотальність опору навіть у малих громадах. Виставку також доповнили артефактами з прифронтового Добропілля – справжнім кам’яним вугіллям, захисними касками ДТЕК, книгою та патчем. Пронизливим нагадуванням про те, що лінія фронту зовсім поруч, став новий символічний вказівник із точними відстанями до двадцяти окупованих та прифронтових міст.

Емоційним ядром оновленої експозиції стала модернізована авторкою, викладачкою університету Іриною Марущак інсталяція «Ключі, що чекають». Тепер вона розкриває глибоко духовний вимір: людина постає в ній як стовбур родинного дерева, що крізь розірвані ланцюги окупації нестримно тягнеться руками до в’язки ключів – символу звільнення, свого коріння та рідного дому.

Урочисте відкриття, яке модерував автор цих рядків – провідний фахівпець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, журналіст Максим Левченко, розпочалося зі слів вдячності захисникам та захисницям України і хвилини мовчання, позаяк кожна можливість збиратися у стінах університету і вільно дихати виборена надзвичайно дорогою ціною. За право залишатися українцями наші співгромадяни на окупованих територіях та воїни на передовій платять власним життям.

Першим до слова був запрошений локальний лідер проєкту, очільник Ради ВПО Переяславської громади та вчитель історії з Херсонщини Денис Скрипець. Він одразу задав відвертий тон розмові, наголосивши, що виставка покликана зламати стереотипи про життя в окупації.

«Побутує думка, що люди в окупації залишились, тому що їм так зручно або їм там подобається. Але насправді це все не так. У людей різні причини, чому вони звідти не виїжджають, і це потрібно розуміти. Наша виставка умовно поділена на чотири зони, а також я просив би звернути увагу на дороговкази. Вони тут як нагадування про те, що війна не так далеко, як нам здається. Рахуйте відстань до війни не в кілометрах, а в годинах. Скільки нам до Донецької області? Годин вісім. Тобто фронт звідси всього-на-всього у восьми годинах їзди», – наголосив Денис Скрипець.

Символічно, що першою локацією, де розгорнулася виставка став Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар. Звертаючись, до учасників відкриття виставки, підкреслив визначальну роль університету та важливість інформаційної гігієни в умовах війни.

«Дуже важливо і символічно, що саме в цій аудиторії ми розпочинаємо виставку. На жаль, для мешканців неокупованої України ці питання здаються далекими. Але все змінюється, і те, що було сьогодні далеко, завтра може стати реальністю. Лише завдяки нашим Збройним Силам наша територія не є окупованою. До речі, на базі університету було засновано добровольче формування територіальної громади, учасники якого вже збили понад 60 «шахедів». На виставці багато плакатів про конвеєр брехні. Дуже важливо включати критичне мислення, адже недарма існує поняття ІПСО – це така ж зброя війни», – зазначив Василь Леонідович.

Доповнюючи слова керівництва, модератор заходу навів кілька показових цифр: з першого дня великої війни заклад організував абсолютно безоплатне проживання для 543 внутрішньо переміщених осіб. Станом на нині у гуртожитках постійно мешкають понад пів сотні переселенців, ветеранів та дітей-сиріт. Усе це було б неможливим без потужної синергії з містом.

Заступниця Переяславського міського голови Оксана Степаненко подякувала за ініціативу та висловила щиру підтримку переселенцям.

«Ми як громада дуже пишаємося тим, що нам пощастило знайти таких відповідальних людей. Ми виконуємо всі можливі програми підтримки – і «Турботу», і пільгові перевезення. Коли ти споглядаєш ці експонати, включаєш критичне мислення, то глибше розумієш, що все в цьому житті має значення. Абсолютно все. Що ти думаєш, що ти говориш, якою мовою ти говориш, чи знаєш ти коріння свого роду», – поділилася емоціями Оксана Серафимівна.

Присутній на відкритті очільник Горностаївської селищної військової адміністрації Дмитро Ляхно розповів про важливість єднання, адже ворог завжди намагався і намагається розділити українців.

«Коли приїжджаєш в інше місто і бачиш земляків, ми стаємо такі всі рідні, обіймаємося, тому що розуміємо – ми є частинкою тієї території, яка зараз окупована. Дуже часто наші «брати» в лапках розповідають, що Схід – це одне, Захід – друге, постійно намагаються нас розділити. Але немає різниці, всюди є Україна і всюди є український дух», – підкреслив Дмитро Валерійович.

Ключовим моментом офіційної частини став кураторський огляд від автора експозиції, виконавчого директора ГО «Асоціація української миротворчої школи» Олександра Кобця. Він розкрив щемливу історію виникнення ідеї виставки, яка почалася з листа дівчинки-підлітка з окупованої Горностаївки.

«Дитина написала домашню роботу, розмірковуючи про минуле і майбутнє. Вона писала: «На жаль, я знаходжусь на окупованій території і не можу нічим допомогти. В іншій ситуації я б малювала малюнки, плела браслети, робила віночки та продавала б усе, щоб віддати гроші нашим захисникам для прискорення Перемоги». І це пише дитина, яка чотири роки перебуває в окупації у надважких умовах. Це і є найяскравіша картина спротиву», – розповів Олександр Кобець.

Перед початком дискусій директор Бердянської гімназії Юрій Білай зробив коротку ремарку про російські підручники, представлені у зоні «освітнього геноциду». Він зазначив, що діти, які пішли в перший клас на початку війни у 2014 році, нині є випускниками, і вплив російської системи на їхню психіку є колосальним викликом для України.

На завершення екскурсії Денис Скрипець запросив усіх залишати побажання на українському прапорі, який поїде на наступні виставки, та розповів про тихий цивільний спротив – від висаджування жовто-синіх квітів біля дому до демонстративного сушіння одягу в національних кольорах просто перед очима росіян.

Після огляду присутні перейшли до 114 аудиторії Центру інноваційного навчання та трансферу технологій «Innovation Training & Tech Transfer Center». Тут було задано відлік першої панельної дискусії «Голос з окупації: Досвід вистояння, управління та волонтерства». Своїми історіями тут ділилися лідери Горностаївської громади. Очільник громади Дмитро Ляхно пригадав ранок 24 лютого, заграву над Каховкою та стихійний проукраїнський мітинг 8 березня. Він детально описав боротьбу за виживання громади та найстрашніший етап – п’ять місяців його перебування у російській катівні.

Особливим символом надії для місцевих тоді залишався український стяг. Як зазначив посадовець, синьо-жовтий прапор біля селищної ради окупанти зняли лише на початку липня, а на інших закладах він майорів аж до серпня: «Багато хто казав: приїжджали люди, дивились, і якщо прапор висить – значить, все нормально, значить, тут Україна».

Згадуючи ж перші розмови з ворогами, Дмитро Валерійович додав:

«Коли прийшли окупанти, вони дивувалися, що їх ніхто не зустрічає. Один з них прямо спитав мене: «Как настроение?». Я відповів: «Громада проукраїнська була, є і залишиться. Ви ж прийшли не з тортом, а зі зброєю». Пізніше мене забрали в полон. Там я надивився різного. Вони розповідають байки про «братів», але насправді ставляться до людей як до третього сорту».

Керуючий справами виконкому Антон Кирпота розповів про діяльність молодіжної ради в окупації, управлінський хаос росіян та відчайдушний опір фінансовій системі ворога, коли люди масово знімали готівку.

«Російська окупаційна армія і режим мають величезну проблему з кадровим потенціалом. На превеликий жаль, з людським ресурсом у них зараз усе добре, а от зі справжніми спеціалістами, які мають забезпечувати життя громади – у них проблема. Росіяни також спали і мріяли про те, як ввести в обіг свою бумажку під назвою «рубль». Але більшість населення все-таки притримувалась позиції, що в нас є своя валюта, ми –  українці, і будемо забезпечувати себе за допомогою нашої національної валюти», – підкреслив Антон Вікторович.

Директорка Горностаївського ліцею Любов Степанова поділилася історією освітянського спротиву: як школа відмовилася відчинити двері окупантам і як вона особисто рятувала найцінніше:

«Ми жили тим, що завтра це все закінчиться. Життя тривало, ми чергували у закладі. Коли я виїжджала, то вивезла свій робочий ноутбук і флешку, де була вся документація. Стою на тому їхньому пропускному блокпосту з трьома ноутбуками. Поклала їх у рюкзак і думаю: «Ну вже як повезе, так повезе». Дивом перевірка минула мене. Зараз наш ліцей успішно працює дистанційно. У нас мужні, витримані вчителі, які, чесно кажучи, навіть сидячи в коридорах під обстрілами з ноутбуком, продовжують проводити уроки», – розповіла Любов Володимирівна.

Надалі журналістка та координаторка волонтерського штабу Любов Рудя вразила розповіддю про логістику порятунку в повній ізоляції.

«Добре волонтерити, коли тобі привозять готову продукцію на склад. А ми мали знайти все самі й перевезти ліки та дріжджі через 30 ворожих блокпостів. Якось ми наскочили на шипи біля Антонівського мосту і пробили скати, чекаючи ремонту прямо перед російськими військовими. Ми вистояли тоді не тому, що були якимись особливими, а тому, що в найважчий час поруч виявилися люди. Коли колаборант вимагав роздавати їхню гуманітарку під камери, ми відмовилися. У цьому і проявлявся наш спротив», –  зазначила Любов Михайлівна.

Після глибокої розмови та емоційного обміну думками учасники зробили паузу на кава-брейк, поступово перейшовши у формат інтенсивних мінілекцій.

Першим виступив заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов із лекцією «Війна навколо ідентичностей». Він пояснив, що окупаційна політика росії – це продумана система атомізації суспільства, де ворог штучно насаджує тотальну недовіру між людьми.

«З перших днів окупації росіяни зробили ставку на знищення довіри і солідарності. З кожною конкретною людиною, коли вона боїться, працювати значно легше. Під час обшуків вони часто кажуть: «Знаєш, чому ми прийшли? Твій сусід Петро на тебе доніс». Цей Петро у 90% випадків нічого не писав, але ти вже будеш його підозрювати. Людей часто не випускали з підвалу, поки вони на когось не напишуть», – пояснив Сергій Данилов.

Експерт додав, що школа в окупації перетворилася на адміністративно-поліцейську інституцію: «Школа – це не місце навчання, це місце контролю не тільки дітей, а й батьків. Вона реєструє, сортує, викликає, попереджає, погрожує і примушує до правильної публічної поведінки. У багатьох випадках невідвідування російської школи супроводжується погрозою позбавлення батьківських прав».

Окрему увагу лектор приділив агресивному мілітарному вихованню, залученню молоді до «Юнармії» та пропагандистській обробці національних меншин.

«Величезну увагу вони віддають так званому військово-патріотичному вихованню. Це підготовка до того, що ці діти підуть воювати. Їх постійно накачують цим патріотизмом і готовністю померти. Єдина сфера, де вони не скорочують фінансування, – це молодіжна політика», – наголосив аналітик.

Наступну мінілекцію, присвячену правовим аспектам фіксації звірств окупантів, провела юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Куваєва. Її виступ став своєрідним практичним посібником з того, як документувати пережитий терор так, аби ці свідчення перетворилися на докази в судах.

Найперше правозахисниця закликала суспільство та медіа бути точними в термінології та чітко розмежовувати поняття, які часто плутають.

«Дуже важливо розділяти воєнні і військові злочини. Воєнні злочини (war crimes) – це порушення законів і звичаїв війни, те, що безпосередньо пов’язано зі збройним конфліктом. А військові злочини – це порушення порядку несення служби, наприклад, самовільне залишення військової частини або ухилення від військової служби, що може відбуватися і в мирний час», – пояснила експертка.

Пані Олена детально зупинилася на технічних нюансах фіксації доказів. Вона наголосила, що будь-які фото чи відео, зроблені в окупації або на місцях злочинів, за можливості повинні зберігати метадані – вшиту у файл інформацію про дату, час і пристрій зйомки. Якщо фотографію просто переслати у месенджері, де метадані стираються, файл може стати менш вагомим доказом.

Оскільки сама Олена Куваєва спеціалізується на глибинних інтерв’ю з потерпілими (які часом тривають по кілька годин), фундаментальним правилом такої роботи вона назвала принцип «не нашкодь». Безпека людини – як фізична, так і психологічна – завжди має стояти вище за збір фактів.

«Процесом керує людина, абсолютно повністю. Якщо є мінімальний ризик того, що те, що я роблю як документаторка, травматизує когось або зашкодить людям, які залишилися в окупації, я на цьому зупиняюся. Якщо людина під час інтерв’ю каже: «Давайте припинимо» – ми припиняємо. Жодне правосуддя не варте того, аби змушувати людину заново пережити те, що в принципі не мало з нею ставатись», – підкреслила юристка.

Правозахисниця розповіла про механізми притягнення росії до відповідальності: від заяв до національних правоохоронних органів (СБУ, прокуратура, поліція) до Міжнародного кримінального суду. Окремо вона звернула увагу на створений під егідою Ради Європи Реєстр збитків для України, закликавши всіх, хто постраждав, обов’язково фіксувати там руйнування майна чи іншу шкоду.

«Документувати потрібно сьогодні. Бо люди, як носії інформації, на жаль, помирають. На жаль, забувають. І це нормально, коли твій мозок хоче забути полон і травматичні події. Речові докази так само знищуються. Але нам, як суспільству, важливо це пам’ятати. Пам’ятати це важливо для правосуддя, для відбудови, зрештою! Пам’ятати важливо для того, щоб ми на цей 300-й рік нарешті вивчили уроки взаємодії з росією, могли публічно це комунікувати на міжнародному рівні і показувати світові, що тут насправді відбувається», – резюмувала Олена Куваєва.

Завершальну мінілекцію провів кандидат історичних наук, директор Бердянської гімназії №7 «Меотида» Юрій Білай. Він презентував глибоку аналітичну розвідку про нові російські підручники з історії, видані у 2022-2024 роках для окупованих шкіл. Експерт наочно продемонстрував, як ворог використовує псевдонавчальну літературу для стирання української історії та позбавлення молоді критичного мислення.

«Відразу стверджую, що їхні так звані підручники – це ідеологічна зброя і психологічне насилля проти дітей. Це, в принципі, індоктринація. Це спроба зробити з наших дітей людей, які не застосовують критичне мислення. Усе це побудовано виключно на те, щоб дитина засвоювала агресивний матеріал, повторювала його, відтворювала його. Ці підручники транслюють колоніальний наратив, де Україна – лише периферія імперії. Вони формують відчуття меншовартості і спрямовані на викривлення ідентичності дитини», – наголосив Юрій Білай.

Історик детально розібрав поетапну еволюцію російської пропаганди на сторінках шкільних книг. Якщо у підручниках для сьомих-восьмих класів історія України ще згадується, хоч і вкрай маніпулятивно (наприклад, Переяславська рада подається як безапеляційне «входження під руку російського государя», а насильницьке знищення Запорізької Січі – як «територіальне упорядкування»), то у дев’ятому класі слова «Україна» чи «український» практично зникають. Натомість українські землі розчиняються в імперських географічних назвах на кшталт «південні губернії» та «юго-западные рубежи».

Справжній інформаційний терор, за словами лектора, розгортається у підручниках для старшокласників. Там Українську Центральну Раду називають «сепаратистською організацією», Голодомор цинічно виправдовують як «тяжкі наслідки продовольчої політики», а в підручнику для 11-го класу найбільший у книзі параграф на 16 сторінок відведено під пропагандистську маячню «Істоки українського неонацизму».

«Найголовніше, що нам з цього треба винести: території ми звільнили, але наша головна битва почнеться тоді, коли ми почнемо повертати свідомість наших дітей. Тому що у них зашорений мозок. Хочеш чи не хочеш, але якщо ти змушений навіть під дулом автомата відвідувати такі заклади освіти, то частина того наративу, який вони закладають, може залишитися у дитини. Це завдання із зірочкою, і ми маємо з цим працювати», – попередив експерт.

Фінальним акордом цього насиченого та змістовного дня став показ документального фільму «Люди кольору свободи». Ця стрічка-маніфест стала справжнім літописом незламності, котрий зафіксував велич духу українського цивільного підпілля. Перед початком перегляду та після його завершення аудиторія мала можливість долучитися до прямого діалогу в онлайн-форматі зі сценаристкою та продюсеркою стрічки Анною Слюсаренко, а також його режисеркою Людмилою Мельник. Представляючи гостей, Денис Скрипець підкреслив, що команда кінематографістів виконала титанічну роботу, яка перетворила документальне кіно на юридичне та історичне фіксування злочинів окупаційного режиму. Сама продюсерка, розпочинаючи спілкування, одразу відповіла на репліки щодо хронометражу картини:

«Коли нам говорять, що фільм довгий, а він триває годину і сорок вісім хвилин, ми не втомлюємося повторювати: окупація значно довша. Стрічку ми випустили у 2025 році, а починали пошуки фінансування та підтримки ще у 2024-му. Тоді ми були дещо наївними, дуже боялися не встигнути. Думали, а раптом зараз про щось домовляться, усе вирішиться, і наше кіно стане неактуальним. На превеликий жаль, ця тема продовжує залишатися гострою. І вона є життєво необхідною передусім для нас самих, для українців усередині країни, аби ми вчилися розуміти один одного в усій складності ситуації, що виникла».

Анна та Людмила наголосили, що головна мета фільму – не просто продемонструвати режисерську роботу, а спонукати суспільство до глибокого внутрішнього діалогу, навчити бачити долі тих, хто опинився в ізоляції, та молоді, яка виривається з ТОТ і вступає до українських університетів. Щоб унаочнити катастрофічний рівень браку інформації та взаєморозуміння в сучасному соціумі, продюсерка поділилася історіями з попередніх показів стрічки в інших регіонах:

«Минулого року під час показу в Одесі до нас підійшла жінка, яка евакуювалася з Нової Каховки. Вона згадувала, як виїжджала з чоловіком та донькою на стареньких «Жигулях» довгі чотири дні, а в окупації в неї залишилася літня мама. Ця переселенка зі сльозами розповідала, що колеги по роботі в Одесі абсолютно щиро її запитують: “Ну а що такого? Чого ти так переживаєш, сядь на автобус та з’їзди до неї в гості!”. Вони просто не усвідомлюють, що таке фільтраційні табори, обшуки і смертельна небезпека. Наш фільм – це спосіб налаштувати суспільну оптику на цей різний досвід. Ще один разючий випадок трапився у Львові, де на показ прийшла корінна львів’янка у кількох поколіннях. Її чоловік пішов захищати Україну ще у 2014 році й загинув на Луганщині, бо місцевий житель здав позиції ворогу. Ця жінка відверто зізналася нам: “Я роками щиро ненавиділа й не розуміла, навіщо ми боремося за той Донбас і Луганщину, де, як мені здавалося, немає жодного адекватного українця. Але подивившись ваш фільм, я нарешті побачила там наших людей. Я зрозуміла, що це не питання регіону – чи ти тварюка, чи ти людина і громадянин”. І це чиста правда. Колаборанти є всюди. Коли ми показували стрічку в Полтаві разом із правозахисницею Людмилою Гусейновою, вона згадувала, як у донецькій тюрмі сиділа в одній камері зі снайперкою, яка прицільно вбивала українських військових на фронті. Знаєте, звідки була ця снайперка? Вона була корінною полтавчанкою. Зрадники є всюди, і це потрібно тверезо усвідомлювати, не тавруючи за географічним принципом тих, хто опинився в заручниках режиму».

Глядачі в читальному залі університету проводжали фінальні титри стрічки та виступ продюсерки тривалими аплодисментами, а дехто не стримував сліз. Ця онлайн-дискусія, попри цифрову стіну екрана, дозволила сковородинівській спільноті та лідерам окупованих громад обмінятися колосальним теплом і солідарністю.

Підсумовуючи, цей день в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі вкотре довів: ворог здатний тимчасово захопити наші землі, завезти туди свої токсичні підручники та зброю, але йому ніколи не окупувати людські душі.

Просвітницько-виставковий проєкт «Опір на ТОТ України» був створений ГО «Академія розвитку громадянського суспільства» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у партнерстві з ГО «Асоціація української миротворчої школи», ГО «Центр близькосхідних досліджень», Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, Відділом культури і туризму Переяславської міської ради, КЗ «Переяславський ЦКМ», Радою ВПО Переяславської громади за інформаційної підтримки Proslav. Проєкт представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду Відродження.

Запис Залізо, що вбиває тіло, і папір, який нищить душу: до 24 червня в УГСП експонуватимуть артефакти привезені з окупації спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Цього разу участь у квесті взяли 18 дітей віком від 10 до 13 років, серед яких 10 – внутрішньо переміщені особи. Усі учасники були новими – для них це стало першим знайомством із пригодами Довгокрила.

За легендою, події гри знову розгорталися в Україні 2035 року. Головний герой – Святослав, двоюрідний брат Венздей, вирушає на пошуки загадкової істоти на ім’я Довгокрил. Нові учасники проходили шість ігрових станцій, кожна з яких у символічній формі відображала визначні культурні пам’ятки України.

Мета квесту залишилася незмінною – підтримати соціальну адаптацію дітей, згуртувати учасників і створити простір для позитивного спілкування. Проте цього разу організатори додали нові завдання, які вимагали не лише кмітливості, а й емоційної відкритості та командної взаємодії.

«Ми хотіли, щоб цього разу гра стала справжнім стартом для нової групи дітей – щоб вони відчули себе частиною спільноти, де всіх приймають і підтримують. І це вдалося: уже через кілька хвилин усі сміялися, радилися, допомагали одне одному», – розповіла Марина Прокопенко, заступниця голови Ради з питань ВПО.

Модераторами гри стали Денис Скрипець – голова Ради з питань ВПО, Марина Прокопенко – заступниця голови Ради, Петро Жила – голова студентської ради УГСП, Альона Усик – голова волонтерського відділу студентської ради УГСП та Анастасія Радіонова – студентка факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології.\

Нові учасники активно включалися в гру, проявляючи винахідливість і командний дух:

«Було круто! Ми одразу подружилися, хоч я нікого не знав. Найважче було знайти останню підказку, але ми зробили це разом!», – поділився Дмитро, 12 років.
«Мені сподобалося, що завдання були не схожі на шкільні. Ми могли багато фантазувати! Жаль, що я трішки раніше вимушена була покинути гру та не встигла зробити кажана», – сказала Поліна, 10 років.

«Мені сподобалось в цьому квесті все: розгадування завдань, виготовлення кажана та найбільше зацікавила 4 зупинка з пані Мариною (вона класна). Дуже хочу щось подібне до цього квесту на Новий Рік» – поділилась враженнями Ксенія, 11 років.

Завершилася гра врученням подарунків від ГО «ВПО України», під час якого діти ділилися враженнями та запитували про можливість подібного квесту на новорічні свята.

«Ми дуже раді, що друга гра об’єднала нових дітей. Такі події допомагають їм відчути підтримку, розкритися й знайти нових друзів. Дякуємо програмі «Єднання заради дії» від IREX, Університету Григорія Сковороди в Переяславі – в особі ректора Віталія Коцура та ГО «ВПО України» за підтримку наших ініціатив», – підкреслив Денис Скрипець, голова Ради з питань ВПО при виконкомі Переяславської міської ради.

Квест-гра «У пошуках Довгокрила» вкотре довела, що ігрові формати можуть стати потужним інструментом соціальної адаптації, емоційного розвантаження та формування довіри серед дітей, особливо тих, хто вимушено залишив свої домівки через війну.

Захід став можливим завдяки програмі «Єднання заради дії», що реалізується IREX за фінансової підтримки Державного департаменту США. Вміст публікації є виключною відповідальністю Університету Григорія Сковороди в Переяславі і не обов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.

Запис На базі УГСП вдруге відбулася квест-гра «У пошуках Довгокрила» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП завітало вуличне циркове мистецтво від литовця Славка, що дарує надію в час війни спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Візит, ініційований головою Ради з питань ВПО Переяславської громади, випускником УГСП Денисом Скрипцем, став важливим кроком у зміцненні партнерства та підтримці переселенців.

У ході візиту гості з Херсонщини мали нагоду познайомитися з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, який є не лише провідним закладом вищої освіти, а й осередком інтелектуального та соціального розвитку регіону. Гості мали змогу детально ознайомитися з історією, інфраструктурою та унікальними можливостями університету.

Проректор з науково-методичної роботи Володимир Носаченко представив делегації сучасну інфраструктуру закладу: навчальні корпуси, комфортабельні гуртожитки, обладнані лабораторії, спортивні комплекси та культурні простори.

«Наш університет пропонує освіту від бакалаврату до аспірантури, впроваджуючи інноваційні підходи до навчання. Ми готуємо не лише фахівців, а й свідомих громадян, здатних відповідати на виклики сучасності», – зазначив Володимир Миколайович та підкреслив, що УГСП прагне бути центром регіонального розвитку, поєднуючи освіту з соціальною відповідальністю.

У свою чергу, керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування Ольга Костюкевич розповіла про вступну кампанію, освітні програми та пільги для абітурієнтів, зокрема для внутрішньо переміщених осіб.

«Свідомий вибір професії – це запорука успіху. Ми готові підтримати молодь з Херсонщини, надаючи консультації та доступ до якісної освіти», – підкреслила Ольга Миколаївна. За її словами, УГСП пропонує широкий спектр програм, від педагогічних і гуманітарних до технічних і соціальних, що відповідають потребам сучасного ринку праці.

Особливе враження на гостей справила бібліотека УГСП. Директорка Ольга Шкира провела екскурсію читальними залами, архівними зонами та виставковими просторами. Гості ознайомилися з унікальними книжковими колекціями, художніми виставками та творчими проєктами бібліотеки.

«Наша книгозбірня – це не лише місце для навчання, а й простір для натхнення, де оживає культурне життя університету», – зазначила Ольга Іванівна та додала, що бібліотека УГСП є справжнім культурним хабом, де студенти, викладачі та гості знаходять джерела знань і творчості.

Напередодні делегація відвідала Управління соціального захисту населення Переяславської міської ради, де передала переселенцям з Херсонщини «Картки херсонця» – соціальні картки для отримання знижок у магазинах, аптеках і сервісах. Тетяна Ющенко підкреслила значення цієї ініціативи для підтримки вразливих категорій. Візит завершився підписанням меморандумів з місцевими підприємцями, які надаватимуть пільги для ВПО з Херсонщини.

Наостанок перебування в стінах УГСП пролунали слова вдячності від Тетяни Ющенко за гостинність і готовність до співпраці:

«Університет Григорія Сковороди вражає своїм потенціалом і відкритістю. Ця зустріч – важливий крок до партнерства між нашими громадами, зокрема у аспекті співпраці з вашим закладом», – зазначила вона.

У свою чергу, Володимир Носаченко підкреслив: «Ми пишаємося тим, що наш університет стає платформою для діалогу, підтримки та об’єднання зусиль».

Університет Григорія Сковороди в Переяславі залишається відкритим для всіх, хто прагне знань, розвитку та співпраці. Ми продовжуємо працювати заради майбутнього, де освіта, солідарність і взаємопідтримка є основою сильної громади. Запрошуємо всіх охочих долучитися до нашого університету – місця, де знання стають силою, а підтримка – реальними справами.

Запис УГСП відвідала делегація з Херсонщини: це важливий крок у зміцненні партнерства та підтримці переселенців спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зі вітальним словом до учасників зібрання звернувся ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур:

«Ми маємо одну велику спільну біду – нашого північного сусіда-ворога. Він був таким завжди, але, на жаль, не всі це усвідомлювали свого часу. Університет Григорія Сковороди має базу, де можна не лише навчатися, а й проживати чи проводити різноманітні заходи. Ми завжди прагнемо допомагати, комунікувати, підставляти плече підтримки. З 2022 року УГСП став прихистком для багатьох переселенців, у тому числі студентів. І ми плануємо й надалі розвиватися, реалізовувати спільні проєкти, які зміцнюватимуть і університет, і громаду. Бо саме єдність – це те, що сьогодні має демонструвати кожен. Ми працюємо за принципом людиноцентризму. Можливо, саме тому вам і комфортно вже вкотре проводити цей захід у наших стінах. У найближчих планах – підписання договору про співпрацю з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен суппорт сервісез»», – зазначив Віталій Вікторович.

За повідомленням організаторів, метою сесії стало напрацювання стратегічного та операційного планів діяльності Ради ВПО під керівництвом випускника нашого закладу Дениса Скрипця на найближчі два роки. Учасники працювали над пошуком збалансованих методів взаємодії з органами місцевого самоврядування для покращення становища переселенців, їхньої адаптації та інтеграції у приймаючу громаду.

Протягом двох днів члени Ради ВПО отримали експертну підтримку та практичні знання зі стратегічного планування. Вони навчалися правильно визначати цілі, завдання і пріоритети, опановували сучасні методики аналізу потреб переселенців, розробки стратегій розвитку, а також ознайомилися з інструментами для ефективної командної роботи.

Особливу увагу було приділено питанням стимулювання та активізації волонтерського потенціалу Ради ВПО, налагодженню внутрішньої співпраці та підвищенню результативності діяльності. Учасники дійшли спільного бачення ключових напрямів, сформулювали місію і візію Ради, визначили стратегічні завдання у сферах житлового та медичного забезпечення, а також розробили покроковий план дій із їх реалізації.

Жваве обговорення кейсів, командна робота й обмін досвідом сприяли зміцненню спільноти та виробленню єдиних підходів до вирішення проблем переселенців. Важливим результатом сесії стало акцентування уваги на розвитку внутрішньо переміщених осіб та створенні можливостей для їхньої самореалізації, а не лише на вирішенні нагальних проблем.

Наостанок організатори та учасники висловили вдячність за високий рівень проведення заходу Університету Григорія Сковороди в Переяславі та особисто Віталію Вікторовичу.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур взяв участь у відкритті стратегічної сесії для Ради з питань ВПО спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Віталій Вікторович звернувся до присутніх з вітальним словом, підкресливши, що підтримка внутрішньо переміщених осіб є важливою частиною місії університету. Він нагадав, що УГСП ще з 2014 року приймає у свою академічну спільноту викладачів та студентів із Донеччини, Луганщини та інших постраждалих регіонів, а з початком повномасштабної фази російсько-української війни університет став транзитною й постійною домівкою для багатьох ВПО, зокрема з Чернігівщини, Сумщини, Харківщини та Півдня України.

«Університет – це не лише про навчання, а й про людяність і солідарність. Ми приймали і приймаємо переселенців у гуртожитках, надаємо можливість тимчасового працевлаштування, допомагаємо адаптуватися та відновити гідне життя», – наголосив Віталій Вікторович.

Надалі ректор приділив увагу освітнім можливостям для ВПО, розповівши про особливості вступної кампанії в УГСП та участь університету в програмі ваучерів на навчання від Державної служби зайнятості.

УГСП вже має налагоджену співпрацю з місцевими й обласними підрозділами служби зайнятості, що дозволяє охочим здобути нову освіту без зайвих труднощів. Приміром, найпопулярнішими у цьому напрямі, за словами ректора, є Психологія (ця програма в УГСП є однією із найзатребуваніших за ваучерами в Україні) та Публічне управління та адміністрування.

Відповідно до переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер у нашому закладі вищої освіти, станом на 2025 рік, є:

• A2 Дошкільна освіта (бакалавр, магістр),
• А5 Професійна освіта (Цифрові технології) (бакалавр, магістр),
• С4 Психологія (бакалавр, магістр).

Середня освіта (за предметними спеціальностями ) :

• А4 Середня освіта (Англійська мова і зарубіжна література) бакалавр / магістр
• А4 Середня освіта (Німецька мова і зарубіжна література) магістр
• А4 Середня освіта (Українська мова і література) бакалавр / магістр
• А4 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) бакалавр / магістр
• А4 Середня освіта (Географія) бакалавр
• А4 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) бакалавр / магістр
• А4 Середня освіта (Математика) бакалавр
• А4 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво) магістр
• А4 Середня освіта (Технології) бакалавр
• А4 Середня освіта (Фізична культура) бакалавр / магістр

В11 Філологія бакалавр

D4 Публічне управління та адміністрування (бакалавр, магістр)

• (Для навчання за ваучером осіб, які зараховані до резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України).

Навчання за ваучером повністю покриває його вартість (більше інформації за цим посиланням), а заочна (дистанційна) форма дозволяє поєднувати освіту з роботою або іншими життєвими обставинами. Для тих, хто вступає до університету, також передбачено можливість проживання в гуртожитках на пільгових умовах.

«Освіта – це інструмент адаптації, розвитку й гідного майбутнього. Ми закликаємо всіх, хто через війну опинився в нових умовах, не зупинятися, а скористатися шансом змінити життя. Наш університет – це відкритий простір для нових починань, знань і підтримки», – резюмував ректор.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі й надалі залишатиметься надійним партнером для внутрішньо переміщених осіб, готовим допомагати, навчати та інтегрувати у спільноту кожного, хто цього потребує.

Запис «УГСП – надійний партнер у підтримці та навчанні переселенців»: ректор Віталій Коцур долучився до засідання Ради з питань ВПО у Переяславській громаді спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Під час форуму учасники обговорили можливості інтеграції вибіркової навчальної дисципліни з молодіжної політики та молодіжної роботи в освітній процес. Основні завдання заходу полягали в аналізі рівня співпраці між сферою молодіжної політики та вищої освіти, обміні успішними практиками, а також визначенні напрямів для масштабування таких ініціатив.

Однією з ключових цілей форуму стало спільне напрацювання моделі вибіркової компоненти, що дозволить студентам різних спеціальностей отримати знання та практичні навички у сфері молодіжної політики. Обговорювались структура майбутнього курсу, підходи до його викладання, особливості впровадження, а також формат та зміст дисципліни.

Зі вступним словом до учасників звернулися організатори заходу – перший проректор Луцького НТУ Надія Ковальчук та виконавчий директор ГО «Молодіжна платформа» Захарій Ткачук.

Після офіційного відкриття відбулася панельна дискусія «Від університету знань – до університету участі», в якій спікери окреслили точки перетину молодіжної політики з академічним середовищем та важливість формування громадянських компетентностей у здобувачів.

Другий день форуму був присвячений практичній роботі: учасники в малих групах систематизували свої напрацювання та представили узагальнену програму потенційного курсу. Запропонована модель включала сучасний, інтерактивний і міждисциплінарний підхід, спрямований на розвиток лідерства, проєктного менеджменту та громадянської активності молоді.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі висловив готовність активно долучатися до реалізації спільних ініціатив у сфері молодіжної політики. Як один із лідерів молодіжного руху на Київщині, наш університет послідовно підтримує молодіжні організації, реалізує освітні, культурні та соціальні проєкти, а також є надійним партнером для громадського сектору. Протягом останніх років заклад особливо активно формує майданчик для діалогу, підтримки ініціатив молоді та їхньої участі в ухваленні рішень як у Переяславській громаді, так і на обласному та загальнонаціональному рівнях.

Форум став важливим кроком у напрямку інтеграції молодіжної політики у вищу освіту, а також платформою для співпраці між університетами, які прагнуть формувати активне, відповідальне і проактивне студентське середовище.

Запис Представники УГСП взяли участь у форумі з молодіжної політики у вищій освіті: переймали практики і перспективи спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід приурочили до Дня Вишиванки, провели в межах благодійної акції «Одягни вишиванку – підтримай захисника» та спрямували на розвиток критичного мислення й медіаграмотності молоді засобами гри, що поєднує елементи історії, права та культури.

«Гра була створена з метою покращення навичок критичного сприйняття інформації, вміння відрізняти фейки від достовірних фактів. У сучасному інформаційному просторі, переповненому маніпуляціями, це надзвичайно актуально. Для нас із Денисом робота над проєктом стала справжнім професійним викликом: ми прагнули поєднати медіапростір, фейки, правдиві факти з історією України та елементами національної культури», – розповіла керівниця студентського бюро Вікторія Власюк.

На початку заходу учасники були поділені на чотири команди з креативними назвами: «Млинці», «Вареники», «Суші» та «Наполеон». Команди ознайомилися з правилами гри, після чого розпочалося безпосереднє змагання, яке складалося з трьох раундів.

У першому раунді під назвою «Правда чи фейк» учасники в режимі «бліц» аналізували 10 історій, по дві з кожної категорії: мова та література, історія та право, музика, спорт, кінематограф і театр. Завданням було визначити, чи є кожне з тверджень правдивим чи фейковим.

Другий раунд «Історичне розслідування» вимагав більш глибокого аналізу: команди не лише оцінювали правдивість новини, але й аргументували свою позицію, надаючи пояснення щодо причин такого висновку.

У третьому – фінальному – раунді «Хештег. Правда» учасники працювали з текстом новини, у якому потрібно було виявити ознаки маніпуляцій, дезінформації та фейків. Допомогою в цьому слугували так звані «свідки події» – п’ять віртуальних персонажів із різними поглядами на ситуацію.

За підсумками гри перемогу здобула команда «Млинці», яка показала найвищий рівень критичного мислення та командної взаємодії.

«Рішення поєднати тематику медіаграмотності з історією та культурою було зумовлене реаліями сьогодення. Ми щодня стикаємося з інформаційними атаками, у тому числі зі сторони ворога – російської федерації, яка активно маніпулює історичними фактами. Саме тому гравці під час гри виконують роль фактчекерів – перевіряють інформацію на достовірність і повноту. Особливістю гри є те, що учасники не можуть користуватися зовнішніми джерелами – тільки власними знаннями й дозволеними підказками», – зазначив Денис Скрипець, вчитель історії та співавтор гри.

Після завершення заходу учасники поділилися своїми враженнями.

Наталія Чугай, студентка:

«Гра з медіаграмотності мені дуже сподобалась. Я зрозуміла, як через соцмережі та інші платформи можна маніпулювати людьми. У час війни, коли наш ворог краде нашу історію, такі заходи навчають розпізнавати дезінформацію. Особливо сподобалась інтерактивність – це було не лише корисно, а й цікаво. Тепер я почуваюся більш обізнаною і підготовленою до критичного аналізу інформації».

Яна Гнуча, студентка факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій:

«Особливо вразила командна робота – ми активно обговорювали відповіді, заглиблювалися в деталі, вчилися перевіряти факти. Це був не просто тренінг, а повноцінний освітній досвід у дружній атмосфері. Рекомендую цю гру всім, хто хоче навчитися відрізняти фейки, аналізувати новини та водночас гарно провести час».

Фахівці соціально-гуманітарного відділу, розробники гри та її організатори в особі Вікторії Власюк та Дениса Скрипця зазначили, що надалі планують удосконалювати гру, розширювати її тематику та залучати ще більше молоді до навчання через гру

Запис З нагоди Дня вишиванки в УГСП відбулася інтерактивна освітня гра «Культурний код: медіаграмотність в дії»: проєкт поєднує медіаграмотність із культурною спадщиною спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У онлайн-форматі запрошеними гостями відкриття стали ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Віталій Коцур та член ГО «Академія розвитку громадянського суспільства», фахівець соціально-гуманітарного відділу УГСП Денис Скрипець.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур звернувся до учасників відкриття такими словами:

«Радий бути присутнім на цій визначній події та хотів би наголосити, що за час перебування виставки на базі університету її відвідали близько 1000 людей різного віку. Вона справляє враження на всіх, а у здобувачів освіти закладів середньої освіти та студентів завдяки доступній наочності, після перегляду експозиції, за нашими спостереженнями, зростає рівень зацікавленості в навчанні. Дуже добре, що міжнародні організації створюють такі можливості для України. Університет Григорія Сковороди в Переяславі – це не лише заклад вищої освіти, а й осередок ініціатив, що відбуваються як у стінах нашого закладу, так і за його межами. Він має багато переваг,  напрямків і програм для комфортного здобуття другої вищої освіти та перекваліфікації. Для нас справді важливо, щоб кваліфікована та ініціативна молодь залишалася в межах України»

Натомість член ГО «Академія розвитку громадянського суспільства», фахівець соціально-гуманітарного відділу Денис Скрипець додав, що експонати зацікавили й фахівців Центру ветеранського розвитку УГСП, яким як нікому іншому відомо про те, наскільки кожен виставковий об’єкт може допомагати в реабілітації військових. Додав, що певні експонати вже використовуються у цих цілях перебуваючи в Переяславі.

ГО «Велика ідея» займається розвитком молоді на Волині з 2017 року. У 2024 році відкрили соціальний коворкінг, що служить освітньо-культурним хабом у місті Ковель Волинської області.

«Коли наша команда дізналась про функціонування виставки, одразу почала мріяти про те, щоб привезти її у Ковель, де містяни і гості також змогли б доторкнутись до науки через ці експонати. Така співпраця стала можливою завдяки зусиллям багатьох людей, і ми щиро раді, що змогли це реалізувати. Ця виставка була представлена в Переяславі, і ми цінуємо цю дружню взаємодію. Це перший досвід подорожі експонатів, і, попри всі труднощі з транспортуванням, нам вдалося успішно здійснити цей процес. Ми вдячні за можливість і підтримку в організації цієї виставки родині Університету Григорія Сковороди в Переяславі, ректору Віталію Коцуру. З нетерпінням чекаємо нових відвідувачів», – зазначила Людмила Зубарєва, голова громадської організації «Велика ідея»

Наукова виставка перебуватиме в м. Ковель до липня 2025 року, після чого повернеться в Переяслав. Такі обміни є важливим для налагодження співпраці між університетом та громадським сектором інших регіонів та громад.

Ініціативу створення Центру науки в Україні впроваджують міжнародна організація «Humanitarian Innovation Group» за фінансової підтримки Help Alliance (благодійного фонду компанії Lufthansa) у партнерстві з Міністерством молоді та спорту України, Громадською організацією «Академія розвитку громадянського суспільства» та Переяславською міською радою на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Наукова виставка із УГСП тимчасово перебуватиме у Ковелі: до липня нею можуть насолодитися усі охочі жителі й гості міста спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Спротив російській окупації в АР Крим, місті Севастополь та на інших тимчасово-окупованих територіях»: фахівець соціально-гуманітарного відділу Денис Скрипець провів лекцію для учнів 11-х класів Переяславського академічного ліцею імені Івана Мазепи спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Єдність нації у подоланні викликів та загроз»: сковородинівець Денис Скрипець провів семінар-бесіду для здобувачів освіти Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Про переваги Університету Григорія Сковороди в Переяславі учням розповіли керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування УГСП, доктор філософії (PhD) Ольга Костюкевич разом із фахівчинями відділу Діаною Сентіщевою та Наталією Насібовою. Вони наголосили на тому, що навчання в університеті відкриває перед студентами широкі перспективи, зокрема: доступ до сучасних освітніх програм, викладання висококваліфікованими викладачами, практичне навчання у провідних компаніях та установах, а також сприятливе освітнє середовище для наукової роботи та досліджень.

Промовиці додали, що завдяки активній участі університету у міжнародних проєктах, студенти можуть долучатися до різних грантових програм та наукових конференцій, брати участь в міжнародній академічній мобільності. За їх словами, це дозволяє студентам проходити навчання та стажування в європейських університетах-партнерах.

Разом з тим були висвітлені питання позанавчальної діяльності. Йшлося про спортивні секції, мистецькі гуртки, діяльність студентського самоврядування та волонтерські проєкти, які сприяють всебічному розвитку молоді.

Надалі учням пояснили особливості вступної кампанії 2025 року, зокрема, умови складання та подачі результатів Національного мультипредметного тесту (НМТ). Фахівці детально розповіли про структуру тесту, його формат та мінімальні прохідні бали для різних спеціальностей. Також було наголошено на можливості отримання додаткових балів за участь у підготовчих курсах університету.

Важливим аспектом зустрічі стала інформація про можливість скористатися ваучером для здобуття освіти. Цей механізм надає право на безоплатне навчання для певних категорій громадян, зокрема внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій та інших пільгових груп.

Поза тим, фахівці відділу профорієнтації ознайомили учнів із роботою освітніх центрів «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Ці центри забезпечують спрощену процедуру вступу для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій. Завдяки їхній діяльності вступники можуть подавати документи безпосередньо до університету, без необхідності складання НМТ (згідно з правилами 2024 року).

«Наш університет відкриває безліч можливостей для молоді, і ми раді допомагати учням зорієнтуватися у виборі професії. Важливо, щоб кожен абітурієнт знайшов свій шлях та здобув якісну освіту, яка допоможе йому реалізувати свої мрії та професійні амбіції», – зазначила керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування УГСП, доктор філософії (PhD) Ольга Костюкевич.

Зустріч відзначилася високою зацікавленістю учнів, які активно ставили запитання про умови навчання, можливості працевлаштування після завершення університету та перспективи професійного розвитку. Фахівці університету надали вичерпні відповіді, підкресливши важливість правильного вибору професії та усвідомленого підходу до майбутньої кар’єри.

Профорієнтаційні заходи, подібні до цього, є надзвичайно важливими для допомоги молоді у виборі майбутнього шляху. Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує активно працювати над залученням абітурієнтів, пропонуючи якісну освіту, міжнародні можливості та сприятливі умови для всебічного розвитку студентів.

Запис Команда УГСП провела дистанційну профорієнтаційну зустріч з учнями Ліцею №1 Горностаївської селищної ради на Херсонщині спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Юні математики мали нагоду познайомитися з освітніми можливостями та університетською спільнотою, що стало для них важливим кроком у професійному самовизначенні і розгляді перспективи вступу до альма-матер.

Екскурсія розпочалася зі знайомства та вступного слова керівниці відділу профорієнтації та працевлаштування УГСП, доктором філософії (PhD) Ольгою Костюкевич, провідної фахівчині відділу Каріни Худенко та фахівця відділу Владислава Костюкевича, які лаконічно познайомили учнів з історією нашого закладу вищої освіти, його місією та цінностями. Розповідали й про структуру університету та перспективи, які відкриваються для майбутніх студентів після його закінчення.

Першою локацією на сковородинівському маршруті стала «Лабораторія інноваційної освіти», експозиції якої присвячені людині та її тілу, органам чуття та сприйняття. Детальний огляд експонатів проводила лаборантка кафедри екології, географії і методики навчання факультету природничої освіти Юлія Сентіщева, яка не лише допомогла гостям поринути у світ науки та на собі апробувати кожен експонат, а й поділилася атмосферою студентського життя на своєму факультеті.

Надалі школярі завітали на факультет природничої освіти, де їх люб’язно зустріли кандидат історичних наук, доцент кафедри екології, географії та методики навчання Катерина Ковальська, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик та кандидат біологічних наук, доцент Олена Дзюбенко, які презентували навчальні кабінети географії, біології та анатомії. Учні дізналися про новітні підходи до викладання природничих наук та особливості навчання на факультеті. Лаборант кабінету біохімії кафедри природничих дисциплін і методики навчання Олександр Острадчук, провів цікаву й пізнавальну екскурсію хімічною лабораторією й ознайомив присутніх із сучасним обладнанням, яке використовується для досліджень, та детально пояснив принципи роботи різних приладів.

Наступну локацію презентували викладачі кафедри образотворчого мистецтва і методики навчання. Кандидат педагогічних наук, доцент Ольга Стрілець та член спілки художників України, старший викладач Роман Мотузок розповіли про специфіку викладання творчих дисциплін й можливості для розвитку мистецьких здібностей студентів. У ході екскурсії ними було представлено мистецькі аудиторії, інструменти для творчості, неперевершені роботи випускників університету. Спілкування з викладачами було настільки легким та невимушеним, що у ході розмови Ольга Володимирівна та Роман Миколайович поділилися власними професійними секретами.

Під час екскурсії учні дізналися про принципи роботи 3D-принтерів і широкі можливості їх застосування. Кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри цифрових технологій навчання Олександр Васенко пояснив, як ці пристрої використовуються в різних галузях − від медицини та архітектури до дизайну й виробництва. Особливу увагу було приділено тому, як навички роботи з 3D-друком можуть стати основою для професій у сфері інженерії, IT чи мистецтва. Практична частина зустрічі викликала справжнє захоплення, де випускники отримали можливість спостерігати як їхні ідеї оживають за допомогою 3D принтера методом створенням простих моделей на комп’ютері.

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, теорії і методики початкової освіти Наталія Калюжка детально розповіла про переваги навчання на факультеті мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології. Наталія Сергіївна презентувала навчальну аудиторію Нової української школи (НУШ), де демонструються сучасні методики викладання та ICR-кімнату, яка слугує для формування єдиного навчально-інтерактивного простору, який надає змогу розвивати стійкі мультидисциплінарні зв’язки.

Під час заходу гості отримали унікальну можливість зазирнути за лаштунки університетського життя. Голова волонтерського відділу Альона Усик та заступник голови Студентської ради УГСП Петро Жила розповіли про свої обов’язки, поділилися секретами ефективної організації заходів та показали, як об’єднують студентів навколо спільних цілей. Особливу увагу приділили темам розвитку лідерських якостей, умінню працювати в команді та ролі активної громадянської позиції в майбутній професії.

Учні зазначили, що поїздка була не лише пізнавальною, а й надихаючою. Багато хто з них вперше відчув, як виглядає студентське життя і замислився над тим, щоб пов’язати своє майбутнє з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі.

Поділився враженнями від зустрічі на своїй сторінці у Facebook й очільник математичної школи «Mathmonster» Петро Довбня:

«У математичній школі для старшокласників «Mathmonster» новорічні канікули – тож ми вирішили на час «математичної відпустки» забути про формули, теореми, але простежити зв’язок математики з іншими науками. А де найбільша концентрація науки в місті? Так, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі! Сьогодні мої майбутні «математичні монстри» побачили цікаві експерименти, наочність природничих, комп’ютерних, технічних, мистецьких наук. Учні ще раз переконалися у важливості наукових знань у різних сферах людської діяльності та зробили важливий крок до усвідомленого вибору професії. Щиро вдячний ректору університету Віталію Коцуру, помічниці ректора Ларисі Бутович, керівниці відділу профорієнтаційної роботи Ользі Костюкевич, доцентам університету Людмилі Воловик, Катерині Ковальській, Олені Дзюбенко, Олександру Васенку, Наталії Калюжці, Ользі Стрілець за надану можливість, чітку організацію, цікаву і змістовну інформацію».

Завдяки такому заходу майбутні абітурієнти змогли отримати цінну інформацію про навчальний заклад, його можливості та перспективи. Подібні зустрічі є надзвичайно корисними для молоді, адже вони допомагають зробити перший крок до реалізації своїх мрій і кар’єрних амбіцій.

Запис УГСП вперше у Новому році відвідали школярі: вихованці математичної школи «Mathmonster» розглядають перспективу вступу до альма-матер спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зустріч розпочалася зі знайомства учнів із фахівцем соціально-гуманітарного відділу Денисом Скрипцем, фахівчинями профорієнтаційного відділу Діаною Сентіщевою та Каріною Худенко, а також лаборанткою кафедри екології Юлією Сентіщевою.

За традицією першою локацією стала наукова виставка. Тут Юлія Сентіщева презентувала експонати, присвячені людині, її органам чуття та сприйняття та провела її детальний огляд відзначивши допитливість та зацікавленість.

На наступному етапі учнів чекала  екскурсія університетом, яка була організована відділом профорієнтації та працевлаштування університету. Серед іншого учні оглянули сучасні аудиторії, лабораторії та мистецькі майстерні, а також відвідали факультети університету.

Натомість факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки й психології запропонував знаймство із сучасною аудиторією Нової української школи та мистецькими аудиторіями.

У свою чергу, викладачі факультету фізичної культури, спорту та здоров’я  продемонстрували спортивну базу університету та розповіли про участь студентів у змаганнях та можливості розвитку у спорті.

Сучасними методами викладання біології, географії й анатомії, а також демонстрацією яскравих хімічних дослідів вразив факультеті природничої освіти.

Зауважимо, що особливе зацікавлення в учнівської молоді викликала актова зала університету, де частина здобувачів освіти спробувала себе в якості зірок на сцені, на яку ступали найвідоміші українські та, навіть, світові артисти та актори.

Завершальною частиною програми стала зустріч із керівницею студентського бюро університету, фахівчинею соціально-гуманітарного відділу Вікторією Власюк, яка презентувала Молодіжний простір «ТВіСт». Вікторія розповіла, що простір  був створений завдяки студентам та співпраці університету й ГО «Академія розвитку громадянського суспільства»

За враженнями гостей, захід залишив яскраві враження у гостей і став для них можливістю зануритися у студентське життя та науковий світ університету.

Захід організований соціально-гуманітарним відділом, відділом профорієнтації та працевлаштування за інформаційної підтримки відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю

Запис УГСП знову відвідали учні Бориспільського ліцею «Альта»: заклад приємно вразив учнів 11-го та 7-го класів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зустріч розпочалась зі знайомства учнів з координатором виставки та фахівцем соціально-гуманітарного відділу Денисом Скрипцем, керівницею відділу профорієнтації і працевлаштування університету, доктором філософії (PhD) Ольгою Костюкевич, лаборанткою кафедри екології, географії і методики навчання факультету природничої освіти Юлією Сентіщевою та психологинею, кандидаткою психологічних наук, доценткою кафедри практичної психології факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології Альоною Іващенко. Надалі ліцеїстів поділили на групи, які почергово відвідували цікаві локації закладу.

На першій з них  Денис Скрипець розповів про діяльність Центру науки та запросив учнів до виставкової зали оглянути експонати, які присвячені людині та її тілу, органам чуття та сприйняття.

Надалі детальний огляд експонатів проводила лаборантка кафедри екології, географії і методики навчання факультету природничої освіти Юлія Сентіщєва та залишилась під приємними враженнями:

«Проведення екскурсії для учнів цього ліцею стало справжнім задоволенням! Діти виявили надзвичайний інтерес до сучасних наукових розробок і активно брали участь у всіх експериментах. Їхня допитливість та відкритість до нового надихали протягом усього заходу».

Особливо приємно було бачити, як школярі ставили вдумливі запитання, прагнучи краще зрозуміти представлені концепти. Такий ентузіазм свідчить про високу зацікавленість дітей у науці та їхній потенціал для подальших відкриттів. Це була чудова можливість поділитися знаннями та мотивувати молоде покоління на нові звершення!».

На другій із локацій учні мали можливість пройти профорієнтаційну діагностику, яку проводила психологиня Альона Іващенко, адже вибір власної професійної траєкторії – це надзвичайно важливий і відповідальний етап у житті кожної людини. Відтак метою профорієнтаційної діагностики, яку провела Альона Ігорівна, було допомогти кожному учаснику зорієнтуватись у світі професій та наблизитись до усвідомлення свого професійного призначення. У ході заходу, учні за допомогою психодіагностичних методик, коучингових технік та метафоричних асоціативних зображень, співвідносили індивідуально-психологічні особливості власної особистості з вимогами різних професій, актуалізовували приховані внутрішні ресурси, досліджували світ актуальних професій на ринку праці України під час та після війни.

Задля участі в третій з активностей гостей тепло зустрічали фахівчині відділу профорієнтації і працевлаштування Діана Сентіщева та Каріна Худенко, які організували змістовну екскурсію університетом, під час якої учні мали змогу побачити сучасні аудиторії, лабораторії та мистецькі майстерні на більшості з факультетів.

Як стверджують учасники, одним із найцікавіших моментів стало знайомство з факультетом фізичної культури, спорту і здоров’я. Заслужений працівник освіти України, кандидат біологічних наук, доктор історичних наук, професор кафедри природничих дисциплін і методики навчання та декан факультету, Віктор Куйбіда, особисто привітав гостей та люб’язно  поділився про спеціальності, доступні для вступників, зокрема про напрями підготовки тренерів та викладачів фізичної культури. Серед іншого, розповів майбутнім вступникам про сучасну спортивну базу університету, участь студентів у змаганнях на національному та міжнародному рівнях, а також про можливість розвиватися у сфері спорту навіть із початковим рівнем підготовки.

Не менш цікавим було й знайомство з факультетом мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології. Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, теорії і методики початкової освіти Наталія Калюжка детально розповіла про переваги навчання на факультеті та презентувала аудиторію Нової української школи (НУШ), де демонструються сучасні методики викладання.

Також завітали до художника, члена Спілки художників України, старшого викладача кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Романа Мотузка який провів для учнів огляд мистецьких аудиторій, де презентував інструменти для творчості та поділився власними професійними секретами.

Екскурсія продовжилася на факультеті природничої освіти, де кандидат історичних наук, доцент кафедри екології, географії та методики навчання Катерина Ковальська, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик, та кандидат біологічних наук, доцент Олена Дзюбенко провели огляд кабінетів географії, біології та анатомії. Учні дізналися про новітні підходи до викладання природничих наук та особливості навчання на факультеті.

Натомість лаборант кабінету біохімії кафедри природничих дисциплін і методики навчання Олександр Острадчук, провів цікаву й пізнавальну екскурсію хімічною лабораторією й ознайомив присутніх із сучасним обладнанням, яке використовується для досліджень, та детально пояснив принципи роботи різних приладів. Особливу увагу Олександр приділив демонстрації хімічних дослідів, які вразили яскравими реакціями й викликали захоплення аудиторії.

Під час цієї зустрічі він, як  студент І курсу  спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), поділився своїми враженнями про студентське дозвілля в університеті та розповів про цікаві активності, які регулярно проводяться в стінах альма-матер: наукові конференції, творчі конкурси, спортивні змагання, а також вечори відпочинку та тематичні заходи. Особливо студент наголосив на дружній атмосфері й можливостях для самореалізації, які пропонує університет.

Особливої уваги заслуговувала розповідь голови волонтерського відділу Альони Усик яка познайомила гостей із можливостями студентського самоврядування, зокрема Молодіжним простором «ТВіСт», що є платформою для розвитку ініціатив молоді.

Наприкінці відвідування усіх локацій учні мали унікальну можливість поспілкуватися особисто з ректором університету, доктором історичних наук, професором Віталієм Коцуром. Розмова пройшла у теплій та відкритій атмосфері, під час якої ректор поділився своїм баченням ролі освіти у формуванні майбутнього покоління. Наголосив на тому, що університет прагне не лише давати знання, а й виховувати лідерів, які зможуть ефективно працювати у різних сферах, бути корисними суспільству та відповідати викликам сучасного світу.  Було підкреслено, що університет надає широкі можливості для саморозвитку, участі в наукових дослідженнях, спортивних заходах та творчих проєктах.

Принагідно Віталій Вікторович зупинився на цінностях університету, зазначивши, що заклад освіти носить ім’я Григорія Сковороди, а тому особливу увагу приділяє духовному зростанню студентів, їхньому прагненню до самопізнання та гармонійного розвитку.

Наприкінці спілкування ректор запросив учнів активніше брати участь у заходах університету, таких як дні відкритих дверей, профорієнтаційні тренінги та студентські форуми. Також заохотив бориспільських ліцеїстів не боятися робити вибір і пообіцяв, що університет завжди підтримуватиме їх на шляху до успіху.

Цей візит став яскравою подією для учнів Бориспільського ліцею, допоміг їм краще зрозуміти перспективи вищої освіти та зробити перші кроки до вибору майбутньої професії:

«Під час відвідування Університету Григорія Сковороди в Переяславі ми змогли відчути щиру та привітну атмосферу навчального закладу, оцінити зручність інфраструктури, поспілкуватися з викладачами та студентами, пройти цікавий психологічний тренінг, відвідати Центр науки, у якому випробовували самостійно цікаві наукові прилади, взагалі, провели весело та пізнавально час. Щиро дякуємо організаторам – Денису та Олі за теплий, домашній прийом та якісну організаційну роботу, бажаємо Вам процвітання та подальших успіхів на Вашій професійній ниві», – говорить вчитель Бориспільського ліцею «Альта» Лілія Ярмоленко.

Захід організований соціально-гуманітарним відділом, відділом профорієнтації та працевлаштування за інформаційної підтримки відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю.

Запис УГСП відвідали півсотні здобувачів освіти Бориспільского ліцею «Альта»: репортаж із занурення у сковородинівський всесвіт спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Перед початком показу модератор зустрічі та кіноклубу, фахівець соціально-гуманітарного відділу Денис Скрипець розповів про історію проєкту та зазначив, що проєкт на базі альма-матер починає свій відлік за підтримки бібліотеки закладу та відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, а також соціально-гуманітарного відділу університету. Відповідна угода про створення кіноклубу була підписана з ГО «Докудейз» у вересні 2024 р. Зазначив, що фільм, який пропонується до перегляду нині, отримав ряд нагород, зокрема, Приз журі за найкращий повнометражний фільм на San Francisco DocFest Awards 2019 та Документальний фільм на Міжнародній премії «Еммі» 2019.

Принагідно, Скрипець відзначив, що ГО «АРГС» спільно з університетом та небайдужими мешканцями міста, впровадили вже декілька проєктів для розвитку молоді та жителів міста. Серед них:

• створення вуличного простору у рамках проєкту «Віднова.UA»,
• створення молодіжного простору «ТВіСт» в рамках програми «ТРИМАЙ», що впроваджувалася Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з громадською організацією YouthUP,
• запуск мобільної аудіовізуальної студії «KONTENTA».

Після цього присутні переглянули саму стрічку. Фільм розповідає про  можливості роботи з відкритими джерелами, занурюючи глядачів у неповторний світ колективу «громадянських журналістських розслідувань», відомого під назвою Bellingcat. Команда Bellingcat розслідує резонансні справи (від катастрофи MH17 до отруєння російського шпигуна у Сполученому Королівстві), шукаючи правду та борючись за журналістську чесність у часи фейкових новин і суперечливих фактів.

По завершенні перегляду розпочалося жваве обговорення, до якого, в якості запрошеного експерта було залучено провідного фахівця відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, журналіста Максима Левченка. Присутні зійшлися на тому, що фільм став чудовим приводом замислитися над розвитком сучасних технологій у пошуку істини та впливу розслідувальної журналістики на світ.

Самі за себе говорять й відгуки глядачів:

«Коли я дивився цю документалку, то мене вразило що з волонтерів, які працюють на волонтерських засадах виросла потужна команда, яка вже з першого розслідування зайнялася такою масштабною темою, про яку говорив увесь світ. Що вони не тільки це робили, а й співпрацювали і допомагали слідству. Просто не віриться, як вони можуть робити настільки титанічну роботу, знають і зважають навіть на найдрібніші моменти», – зауважив здобувач-історик факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Олександр Павленко.

«Колосальна праця, сміливість з ризиком для життя і здоров’я. Прикро, що, попри таке розслідування, його головні винуватці так ніколи і не будуть покарані. Чому, коли всі розуміють що в цьому є чимала вина путіна, усі світові лідери багато років поспіль тиснуть йому руку, підтримують з ним стосунки? Як дивитися в очі родичам, громадяни країн яких загинули? Де демократія і цінності, про які пишуть у книгах? Чому єдиним покаранням для нього буде тільки смерть, якщо це так важливо для живих?», – зрезонувала завідувач інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки закладу Інна Корж. Присутні зійшлися у сподіванні на те, що культ путіна у згадці про нього, по його смерті, буде співзвучний тому, як нині згадують про гітлера чи сталіна.

Надалі говорили про мотивацію журналістів займатися такою складною і небезпечною справою. Присутні зауважили, що це відбувається внаслідок загостреного почуття справедливості, певним покликом. Як приклад навели мотивацію людей стати учасниками Революції Гідності, піти добровольцями на початку війни на Сході України, локально боротися з проявами корупції та несправедливості у своїх містах та громадах тощо.

Коментуючи побачене, експерт Левченко акцентував увагу присутніх на можливостях роботи з відкритими джерелами, феномені «громадянських журналістських розслідувань»:

«Насправді на локальному рівні журналістам лише зрідка вдається займатися справді резонансними і великими розслідуваннями, але вони є, й тут теж доводиться вдаватися до осінт-технологій, які ми частково бачимо у цьому фільмі, і які активно опроявили себе після повномасштабного вторгнення росіян 24 лютого 2022 року. Згадаймо агенцію «Molfar», осінт-відділи «Української правди», «Телебачення Торонто» чи «Bihus.info», де наразі діють спеціальні відділи для таких розслідувань і мають надвеликий інструментарій – відкриті реєстри, соцмережі, бази даних, гугл-мапи тощо. Усе це в своїй роботі іноді використовую і я, і мої колеги. Можливо, й справді винуватці не завжди залишаються покарані, але це привертає увагу суспільства, створює дискурс навколо персоналій, стає «плямами на репутації». Багато тримається на ініціативі та небайдужості таких рослідувачів, і зараз у всіх охочих є багато можливостей ставати співрозслідувачами та допомагати журналістам, ініціювати та проводити власні розслідування, волонтерити у цьому напрямі», – сказав Левченко та порадив користуватися білим списком медіа. Вважає, що для того аби повну палітру перевіреної і достовірної інформації достатньо бути підписаним на ці видання у соцмережах, спільноти регіональної філії «Суспільного» та ще кілька перевірених місцевих та регіональних видань. Коротко розповів про те, як перевіряти інформацію на достовірність на побутовому рівні.

Надалі модератор Денис Скрипець поцікавився у присутніх розумінням поняття «постправда» та як вони розуміють назву переглянутого фільму. Почувши відповіді, підсумував:

«Не вдаючись до поняття із того ж Oxford Dictionaries, де розповідають, що концепція «постправди» існувала протягом десятиліття, але вони помітили сплеск у частоті його вживання цього року після референдуму у Великій Британії та президентських виборів у США. Слово також почали використовувати з іменником у виразі «політика постправди». Простіше кажучи, ми живемо у світі такого інформаційного потоку, коли бачимо «післяправдивий світ». Себто люди можуть прийняти за правду що завгодно, і аби знати дійсність слід, на жаль, дуже сильно напружувати свій розум. Особливо читаючи щось у соцмережах. Завжди зважайте на те, яку емоцію у вас викликає той чи інший допис чи відео – можливо, вам він вас до чогось спонукає, намагається переважити думку в інший бік, викликати злість чи розпач. Завжди перевіряйте будь яку інформацію»

Наостанок модератор та експерт поцікавились тим, документальні стрічки якої тематики присутні хотіли б переглянути надалі – найпопулярнішим стало побажання переглядати документально-історичні стрічки про персоналії й постаті, зокрема відомих і невідомих українців. Як зазначив Скрипець, такі стрічки, зокрема короткометражні, є в бібліотеці «DOCUDAYS UA» і це неодмінно врахують при подальшому плануванні кінопоказів для широкої аудиторії, зокрема вікової.

Також було анонсовано, що незабаром в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, в рамках проєкту, відбудеться показ стрічки «Синдром Гамлета» від режисерів Ельвіри Нєвєри й Пьотра Росоловського.

«За декілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році п’ятеро молодих жінок і чоловіків беруть участь в унікальній постановці, яка намагається пов’язати їхній досвід війни з шекспірівським «Гамлетом». Для кожного й кожної з них сцена є майданчиком для вираження свого горя та травми через знамените запитання «бути чи не бути», дилему, яка стосується їхнього власного життя. Головні герої борються з розчаруванням, безсиллям і гнівом, намагаючись навести лад у своєму житті, розмірковуючи про своє болісне минуле: Славік, який пройшов солдатом крізь пекло війни та полону; Катя, яка прагне вибачення матері за приєднання до армії; Родіон, який втік з Донбасу і зараз стикається зі зростаючою гомофобією; Роман, який досі бореться з травматичними спогадами свого досвіду фельдшерства на полі бою; та Оксана, яка бореться на передовій мистецтва як актриса. Репетиції п’єси поєднуються з напруженим спостереженням за життям героїв: потужний портрет покоління, яке справляється з травмою війни, що після вторгнення Росії тепер є їхнім сьогоденням і майбутнім», – йдеться у описі до стрічки на сайті DOCUDAYS UA.

Слідкуйте за анонсами сторінок університету у соціальних мережах – дату заходу буде анонсовано найближчим часом.

Запис На базі УГСП стартував кіноклуб DOCUDAYS UA при ГО «АРГС»: у четвер сковородинівці переглянули документальну стрічку «Bellingcat: Правда в світі постправди» від режисера Ганса Пула спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.