У 2023 році українцям вкрай важливо відзначати День Соборності,  як День Першої Незалежності, адже це був один із визначних подій в об’єднанні українського народу, який протягом віків виборював право жити в єдиній, цілісній державі.

Вокальна студія соціально-гуманітарного відділу Університету Григорія Сковороди в Переяславі за технічної підтримки відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю підготувала онлайн-концерт «Україна соборна. Разом до перемоги!». Його вже можна переглянути на YouTube-каналі «Pereiaslav University»:

З року в рік 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки  Україна відзначає День Соборності. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха для українського державотворення.

Щорічно до цього дня в Україні експонується безліч виставок, проводять низку заходів. Не став виключенням і цей рік.

Бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі презентує віртуальну виставку під назвою «Ми – це Україна. Україна – це ми». Підбірку анотованих книг з архівних колекцій та з фонду книгозбірні доповнюють  світлини та цікаві факти про історію виникнення та становлення свята Соборності. Запрошуємо до перегляду.

Поза тим, до відзначення Дня Соборності України долучився творчий колектив викладачів-образотворців, які створили мистецький простір для сковородинівців та гостей Університету. Цього разу Ольга Стрілець, Олена Шпитальова, Роман Мотузок та Тетяна Носаченко втілили творчу ідею на тему «Єдина, соборна, незламна та вільна» у локальній виставковій композиції засобами креативної мови декоративного мистецтва на першому поверсі університету. Ключовими елементами композиції є Берегиня, виконана в техніці соломоплетіння; креативна мальовнича карта України, відтворена художніми засобами паперопластики; дизайнерські жіночі вінки з квітів; монументальні ткані рушники, зімітовані в техніці вибійки. Творчий проєкт відтворює єдність і соборність України, її красу і незалежність, незламність духу і віру у перемогу.

Також до 20 лютого 2023 року у читальній залі Сигізмунда ІІІ (ІІ корпус, І поверх) експонуватиметься виставка «Соборність: від минулого до сьогодення». Її творці – провідні науковці НІЕЗ «Переяслав» ставлять на меті показати героїзм та жертовність українців у боротьбі за соборність та незалежність України на прикладі героїчних вчинків кращих  представників української нації. Виховувати у молодого покоління патріотизм, національну свідомість й людську гідність, повагу до героїв-краян.

«Наше завдання – показати етапи боротьби за незалежність та соборність України різних періодів: шляхи соборності й незалежності 1917-1991 рр., Революції Гідності 2013–2014 рр., російсько-української війни на Сході України сьогодні (АТО), російське вторгнення в Україну 2022 року – відкритий воєнний напад Росії на Україну 24 лютого 2022 року. Висвітлити роль переяславців у державотворчих процесах становлення України та волонтерському русі. Ознайомити з науковою, громадською та волонтерською діяльність патріота України Ярослава Потапенко. Ви маєте нагоду переглянути копії документів 1917-1921 рр.; документи, фотодокументи, речові предмети учасників історичних подій (2013-2023 рр.)» – декларують та анонсують музейники.

Напередодні чергової річниці Майдану ми маємо згадати, як починалася й проходила Революція Гідності, вшанувати Героїв Небесної Сотні та патріотів, що і сьогодні віддають своє життя за Соборну Незалежну Україну. Приходьте до альма-матер аби побачити Соборну Україну та Переяславщину у книжковому, мистецькому, артефактному вимірах!

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка», – пролунало над тисячами українців, що 22 січня 1919 року зібралися у центрі столиці для відзначення річниці проголошення незалежної Української Народної Республіки. А вже сьогодні день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки – це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити. Давайте ж ніколи, попри усі негаразди, не будемо про це забувати.

Дорога українська родино, сковородинівці!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня Соборності України! Щиро бажаємо усім серцем любити свою країну, пишатися своєю історією та своїм народом. Зичимо вірних цілей та високих прагнень, одного чистого і мирного неба на всіх.

Пам’ятайте, що соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе. Ми повинні бути гідними місії, покладеної на нас долею, маємо підтримати й продовжити героїчні досягнення наших предків, підтвердити їх сподівання і стати гордістю для наших нащадків.

Щиро віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Нехай цей урочистий день утвердить нас у єдності та патріотизмі, додасть кожному наснаги працювати задля блага нашої країни та добробуту наших людей.

Міцного здоров’я, миру та злагоди кожній родині!

Як ми вже розповіли у попередній публікації, у п’ятницю, 21 січня 2022 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся заснований ним Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні. Серед іншого, у рамках заходу презентували «Щорічник ділового українця. Григорій Сковорода» від Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та переклад болгарською мовою праці «Байки і трактати» Григорія Сковороди від видавництва «КВЦ» (м. Софія, Болгарія). Таким чином зі стін УГСП «стартував» всеукраїнський марафон «Сковорода-300» – докладно переповідаємо як це було та про що говорили.

Коли, по опівдні, учасники Форуму перепочили після змістовної панельної дискусії, відкрили виставку «Україна незалежна. Україна соборна. 1917-1922 рр.» та відвідали музей університету, мистецькі аудиторії й виставку художніх робіт «Мистецький вернісаж», вони повернулися до конференц-залу імені В. Сухомлинського. Там розпочалася запланована у стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі ще місяць тому презентація  «Щорічника ділового українця. Григорій Сковорода». Спершу до учасників у онлайн-форматі звернувся виконавчий директор Стамбульського фонду науки і культури, почесний професор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Саїд Юдже, виступ якого люб’язно погодився перекласти доктор Ільхам Мірадж.

«Ми вітаємо вас зі Стамбула! У цей складний для України час Туреччина, як держава, завжди з вами. Турецький народ має дуже давні, історичні зв’язки з Україною і ми є братськими народами. Нині ми уважно слідкуємо за тим, що відбувається в Україні, переймаємося новинами щодо вас. Ми переживаємо і молимося за Вас, а наш президент висловлює чітку позицію і декларує підтримку Україні. Ми підтримуємо вашу позицію, зокрема й за науковими чи іншими можливими напрямами. Нині ми раді долучитися до цього важливого сковородинівського форуму. Григорій Сковорода є великим філософом, великим навчителем і постаттю, яка залишила велику духовну цінність для всього людства. Він є великим філософом та просвітником, вніс великий внесок в характер українства. Він прожив дуже складне життя, у якім було багато тягот – попри це, серце його завжди було м’яким. Він всіх підтримував та закликав до милосердя. Його життя є прикладом для нас, і, на наш погляд, має вивчатися. Багато років співпрацюючи з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі ми говоримо про те, що цей великий філософ є спорідненим з турецьким філософом Саїдом Нурсі. Закликаємо вивчати духовну спадщину наших філософів, брати уроки з їхнього життя і діяльності!» – зазначили турецькі партнери.

Наступним до слова, вже з нагоди презентації щорічника, запросили заступника Міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова:

«Символічно, що цей марафон розпочинається саме у стінах Університету який носить ім’я Григорія Сковороди, і саме напередодні Дня Соборності. Такі люди як Григорій Савич були митцями, що несли народу бачення віри й філософії українців, її незалежності, соборності та неподільності. Тому хочу, аби цей марафон мав багато настільки ж гарних продовжень протягом цього року, як і його початок. Я виховувався на байках Савича, і хочу аби кожен з вас протягом життя ніс пам’ять про таких великих людей як він. Сподіваюсь, що день народження Сковороди ми будемо так само відзначати в Переяславі та його Університеті»

Позаяк до зібрання долучився й міський голова міста Переяслав Вячеслав Саулко надалі слово тримав він:

«Нині ми на порозі великого державного свята – Дня Соборності України. За останній час воно набуло куди більшої ваги, бо ми маємо приклади Героїв Небесної Сотні, які поклали свої життя за цю ж соборність вже в наш час, і ми є живими очевидцями цих подій. Пишаюсь, що ми згадуємо їх і відзначаємо цей день саме у стінах нашого прекрасного, найкращого Переяславського університету. Хочу подякувати усім хто тут присутній – студентам, науковцям, високоповажним гостям. Ви робите велику справу, увічнюєте історію нашого краю та країни. Сьогодні ми вшановуємо ім’я Григорія Сковороди. Кожен з нас відчуває велику гордість від того, що Савич мав причетність до історії нашого краю – творив, викладав, жив тут. Історія нашої незалежності та соборності як факту нашого єднання має багатовікову історію. Пам’ятаймо і думаймо про Україну, пишаймося національною символікою, любімо материнську і мелодійну українську мову. У вирі викликів сьогодення, пов’язаних з війною на Сході країни та окупацією Криму, ми боролися і продовжуємо боротися за соборність і незалежність. Чудово, що разом з нами російській агресії протистоїть уся світова спільнота. Єднаймося і взаємоповажаймо й взаєморозуміймо одне одного. Будьмо неперевершеними у своїх діях!».

Надалі модерування заходу взяв на себе ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур. Він нагадав присутнім про один із низки просвітницьких проєктів фонду «Рідна країна» поруч із «7 чудес України», аудіопроєктами та видавництвом книг, завдяки яким популяризується українська історія, культура і традиції, висвітлюється неусталений погляд на всім відомі історичні події. Мова про появу нового «Щорічника ділового українця», який у 2022 році присвячений постаті Григорія Сковороди. Серед інших до його розробки долучилися представники УГСП та НІЕЗ «Переяслав», про що далі розлого розповідав незмінний ініціатор видання, громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко:

«Я маю велику приємність нині презентувати це видання саме в цьому Університеті, бо він унікальний і єдиний в своєму роді та ще й носить ім’я Григорія Сковороди. Коли ми рік тому з паном Віталієм і паном Олексієм (директором НІЕЗ «Переяслав» Лукашевичем – прим.авт.) говорили про те, як ми цей марафон «Сковорода-300» зорганізуємо, то дійшли до висновку, що ми його стартуємо а там далі вже всі активно приєднаються. Як і обіцяли ще в грудні, уже вдруге презентуємо щорічник в місті і вперше – в УГСП. Григорій Савич не простий чоловік в тому сенсі, що складний за філософією та думанням. Ми задумали щорічник – до розробки активно долучилися переяславці. Ми знайшли цікаву форму донесення думок Сковороди, які, на наш погляд, були важливі у той час і мають таку ж вагу і цінність нині. Тут понад 400 зразків мудрої афористики, подекуди по дві цитати на день припадає. Багато відомих людей вже ним користується, зокрема й міністр освіти і науки – особисто йому його подарував» – зазначив Микола Володимирович та у цікавій й доступній формі розповів про те, яким чином він та його фонд, усі притомні і вагомі українці популяризують сковородинівську та шевченківську спадщини.

Томенко висловив слушні думки щодо Соборності, національних героїв, державної політики щодо історичної спадщини, «української справи», реалій та планів щодо українського освітнього й медійного процесів та, принагідно, пояснив певні аспекти роботи російської пропагандистської «путінської» машини.

На завершення виступу Микола Томенко передав певну кількість презентованих щоденників університету – надалі вони будуть поширені серед сковородинівців. Уже традиційно він обдарував бібліотеку Університету Григорія Сковороди в Переяславі новітньою літературою та аудіозаписами надбання української нації від себе особисто та фонду «Рідна країна».

Після того, як ректор університету-господаря Віталій Коцур стисло розповів про те, які ще сковородинівські традиції і проєкти має та надалі збирається впроваджувати наш заклад вищої освіти, а директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич поділився тим, з чим Заповідник підходить до відзначення 300-річчя Сковороди та прийдешнього 100-річчя з дня народження Михайла Сікорського, до слова було запрошено гостю з Болгарії – українську письменницю та перекладачку Анну Багряну. За підтримки Українського інституту книги у болгарському видавництві «КВЦ» наприкінці минулого року вийшла праця Григорія Сковороди «Байки і трактати» у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова. Відтак гостя презентувала сковородинівцям і гостям заходу цю знакову працю:

«Мені приємно, що ця подія збіглася з моїм коротким тижневим приїздом в Україну і я мала честь бути сюди запрошеною – дякую Вам!

Я впевнена, що це лише початок нашої співпраці з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, бо в ході нашого спілкування, під час відвідин виставок, народилося кілька цікавих ідей щодо міжнародної співпраці. Рада, що зможу бути вам корисна як письменниця, перекладачка та громадська діячка.

Нині маю дуже приємну місію вручити вам примірник анонсованої праці – вона видана в рамках програми «Перекладай Україну» Українського інституту книги. Цій програмі лише два роки, але вона дає можливість презентувати класичні та сучасні зразки нашої літератури у багатьох країнах світу. Хоч перекладають усіх, та все ж особлива увага приділяється ювілярам, яким у 2022 році є Сковорода. Підкреслю, що болгарські видавці мають чималий інтерес до перевидання українського, і це не єдина перевидана праця як Сковороди так і загалом. У цій праці представлено байки і трактати Савича – це, майже, академічне видання. Я приймала участь при його підготовці як консультантка, бо виникали певні складнощі – мова Сковороди ж відрізняється від сучасної. Бачила цю книгу на найвиднішому місці у найпопулярнішій і найбільшій мережі болгарських супермаркетів. Також вона є в найпоширеніших мережах болгарських он-лайн та офф-лайн книгарень, що, звісно ж, не може не тішити. Хоча, з іншого боку, поряд з цим активно працює російська пропаганда, а тому роботи там ще не початий край» – зазначила пані Анна. Також розповіла про подальші напрацювання з перекладу творів Лесі Українки в Болгарії, та, аби не бути голослівною, зачитала вершинний твір Сковороди «Всякому місту», що викликало щирий захват і бурхливі оплески присутніх у залі.

Виокремимо те, що віднині у місті буде два примірники видання Сковороди болгарською мовою – в УГСП та НІЕЗ «Переяслав». Їх передала Анна Багряна.

Пригадавши ще кілька історій поширення сковородинівської спадщини в світі присутні ще раз задекларували те, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі був, є і лишається головним українським амбасадором з популяризації думок, сенсів та новітніх обрисів Григорія Савича в Україні та, принаймні, на теренах близького зарубіжжя.

Всеукраїнський марафон «Сковорода-300» стартував – він набирає обертів, і вже незабаром усім нам варто очікувати на цікаві звістки щодо нових заходів з цього «ювілейного» приводу. Мудрість Сковороди з нами!

У п’ятницю, 21 січня 2022 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся заснований ним Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні. Серед співорганізаторів заходу були Міністерство освіти і науки України, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Інститут історії НАН України, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Стамбульський фонд науки і культури та Посольство Республіки Польща в Україні. Форум розпочався о 10:00 в конференц-залі імені В. Сухомлинського з панельної дискусії «Україна вільна. Соборна. Неподільна».

Вітальним словом дискусію відкрив заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов:

«Сьогоднішній Форум – це важлива подія як для університету, так і для держави в цілому. Більш ніж 100 років тому склалася така ситуація, коли розділені дві українські частини, з однієї сторони – Російською імперією, з іншої – Австро-Угорською, вирішили об’єднатися з метою розбудови незалежної цілісної Української держави. Однак, на жаль, на той час це були лише намагання об’єднатись. Проте ця подія, День Соборності України, зараз увіковічена у нашому житті. Вона стала тією подією, яка протягом всіх ста років є символом боротьби українського народу за незалежність, за формування цілісної і неподільної держави. Я сподіваюсь, цей день дасть змогу кожному українцю відчути в собі ту силу, ту волю до незалежності і самостійності заради спільної нашої мети – розбудовувати нашу країну.

Шановні мої колеги, я щиро вітаю всіх з цією подією, бажаю міцного здоров’я, творчої наснаги, сімейного затишку і мирного неба над головою. Хочу, щоб сьогоднішні дискусії були цікавими, насиченими і в результаті дали поштовх знайти той чи інший результат для вирішення проблем, які на сьогодні, на жаль, є в нашій країні».

Ведучий Форуму Олександр Молоткін з радістю повідомив про те, що учасникам, організаторам та гостям Всеукраїнського історико-культурологічного форуму до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні надійшло привітання від голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергія Бабака:

«Щиро вітаю вас з проведенням Всеукраїнського історико-культурологічного форуму до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні, організованого Університетом Григорія Сковороди в Переяславі.

Побудова незалежної Української держави з метою жити вільно, однією сім’єю на своїй рідній землі була багатовіковою мрією українського народу. Першим кроком у цьому напрямку було прийняття на початку 90-х років Декларації про Державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України.

На тлі всесвітньої історії наша Україна як держава ще досить молода. Її майбутнє залежить від усіх нас, від наступних поколінь, від відстоювання права людської особистості кожної людини та розвитку демократії. І як навчав Григорій Сковорода – «шукати правду і прагнути до неї».

Усі ми бажаємо, щоб наша Україна стала країною з новітніми технологіями, з високим рівнем життя та духовного розвитку, побудованою на досягненнях вітчизняної освіти, науки та культури.

Я щиро вірю в краще. Вірю, що ми здатні відновити територіальну цілісність України і побудувати сильну та впливову державу, голос якої будуть чути у світі. Ми маємо пам’ятати, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної і незалежної України, якою пишатимуться наші наступні покоління!

Бажаю усім учасникам Форуму доброго здоров’я, творчої наснаги, нових звершень у вирішення сучасних проблем розвитку держави та суспільства».

Після цього Олександр Юрійович запросив до вітального слова ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура:

«Як ви знаєте, це не перший захід, який ми проводимо 21-22 січня. Кожного року ми вшановуємо День Соборності України і проводимо виставку, присвячену Героям Небесної Сотні – усім переяславцям, які мали відношення до державотворчих процесів в Україні.

Цього року виникла ідея об’єднати ці всі заходи якоюсь спільною метою, тому було вирішено вперше започаткувати такий Форум, який дав би можливість провідним науковим інститутам, університетам і просто фахівцям та експертам зустрітися і поспілкуватися з приводу важливих питань сьогодення.

Нині ми маємо широку партнерську географію. Дуже приємно, що до нас кожного року долучаються наші нові друзі, з якими ми підписуємо договори. А також, без сумнівів, приємно зустрічати старих друзів, які завжди готові дискутувати і вирішувати якісь питання. Тішить і те, що рівень заходу вийшов на рівень Верховної Ради України. Це дуже важливо для нас і, в цілому, для держави. Тому що ці дні не просто носять важливий історичний характер – такі заходи дають можливість зануритися у ті історичні події, які відбувалися 100 років тому. А оскільки наш університет має педагогічне спрямування, такі заходи мають ще й виховний елемент, тому що, як навчальний заклад, однією із основних цілей ми ставимо перед собою не просто надання якісної освіти, а ще і національно-патріотичне виховання молоді. Випускник повинен вийти не просто фахівцем, він має любити свою державу і поважати її.

Тому ми щиро вдячні, що таке широке коло науковців, наших викладачів і колег долучилися до цього заходу. Ми вас щиро всіх вітаємо і бажаємо плідної праці. Слава Україні!».

У режимі онлайн приєдналася до вітальних слів керівниця секції науково-освітнього співробітництва Посольства Республіки Польща в Києві Ева Матушек-Загата:

«Щиро дякую за запрошення на сьогоднішній Форум. День Соборності України набирає особливого значення у перспективі політичних подій, за якими всі ми сьогодні спостерігаємо. У цей особливий момент я хотіла б передати вам слова солідарності і підтримки, а також найкращі побажання розвитку для вашої країни. Адже ми чудово розуміємо ситуацію, коли необхідно охороняти свою Батьківщину.

Передаю особливі побажання для керівництва, співробітників та студентів Університету Григорія Сковороди в Переяславі з нагоди 300-річчя з дня народження Григорія Савича. Тішить те, що в такий важливий момент нам вдалося налагодити дуже цінну співпрацю, результатом якої стало підписання угоди з Університетом Адама Міцкевича в Познані, а також реалізація кількох важливих польсько-українських проектів. Це дозволяє нам зміцнювати польсько-українські двохсторонні відносини, будувати мости між нашими державами, зміцнювати взаємоповагу і порозуміння».

Надалі виявив бажання привітати усіх присутніх головний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Олег Калакура:

«Насамперед, хочу подякувати Університету за організацію вже традиційних наших січневих зустрічей, які присвячені Дню Соборності. Я вже відчуваю себе тут, як в рідних стінах.

Що таке свято соборності для нас? Для мене і, мабуть, для багатьох моїх колег з Інституту це день, який дорівнюється до державних свят, хоч він і не має цього статусу, таких як День Незалежності і День Конституції України. Тобто це вікопомна подія, яка формує нашу державницьку свідомість, яка впливає на нашу історію. Адже саме в часи Української революції синьо-жовте знамено стало Державним Прапором України, Тризуб був відновлений як офіційний Герб, гривня – як національна валюта, була започаткована робота Національної академії наук України, розпочалася українізація середньої і вищої школи і багато-багато інших речей, які пов’язані з Днем Соборності і Актом Злуки ЗУНР та УНР.

Кілька років тому в цих стінах у нас була дискусія з нашими колегами з Польщі, присвячена стереотипному сприйняттю одних народів іншими. Ми вийшли трохи ширше і говорили взагалі про стереотипи в науці. Хочу застерегти себе і наших молодих колег від стереотипного сприйняття цього свята. Тому що це не лише об’єднання українських територій в одній державі, – це, насамперед, як на мене, об’єднання тих громадян-українців, для кого Українська держава є цінністю і складовою нашої національної ідеї. Їх об’єднують традиційні українські цінності (любов до рідної землі, повага до старших і батьків, родинні цінності, християнські свята, адже саме наша належність до християнської цивілізації і дозволила зберегти українство) і сучасні політичні цінності. Стосовно політичних цінностей, ви пам’ятаєте, з чого почалася Революція Гідності – з непогодження із рішеннями влади. Боротьбою з фальсифікаціями на виборах розпочалася Помаранчева Революція. Українці, традиційно, близькі за політичними поглядами до демократії – вони відстоюють своє право обирати.

На жаль, тривала бездержавність українців, розділених двома імперіями, не дозволила нам зберегти державність і розвинути її. Хоча сусідні народи створили свої держави, і цей нетривалий період їхньої державності дозволив їм в часи розпаду Радянського Союзу швидше зорієнтуватися, провести ринкові і політичні реформи, визначитися зі своїм геополітичним майбутнім, вступити до Європейського Союзу і НАТО. А в нас цей період трошки розтягнутий.

Повертаючись до стереотипів, багато дослідників вважають, що наша поразка в 20-х рр. була пов’язана не лише з зовнішнім втручанням і несприйняттям України як геополітичного гравця, а і з нашою роздільністю та різними стереотипами одних українців про інших. Коли ми говоримо про цю українську єдність, згадуємо одне з гасел Помаранчевої Революції «Схід і Захід разом». І коли ми говоримо про наше майбутнє, ми розуміємо, що ми всі різні і гасло «Єдність у різноманітті» показує, що Україна як одна із найбільших за територією і кількістю населення європейських країн, не може бути уніфікованою – ні політично, ні етнічно. Ми різні і цим цікаві світу. Оце взаємопізнання українців, яке розпочалося на початку ХХ століття, показує, що без демократії і без орієнтації на права людини сама цінність держави буде втрачена. Я вважаю, що ми на цьому і повинні зосередитися – на тому, куди рухається Україна, чого вона досягла за ці 30 років і що нас об’єднує».

Надалі учасники зібрання перейшли до наступного етапу – власне, до панельної дискусії, до якої долучилися представники багатьох наукових установ. Модерував дискусію проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар.

Першою була доповідь провідного наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктора історичних наук, професора Юрія Ніколайця. Він припустив, що сьогодні агресора утримують від подальших активних бойових дій єдність українців у двох речах: в підтримці своєї держави і в підтримці армії. Оскільки, за усіма соціологічними опитуваннями, Збройні сили України мають першість серед тих, кому українці довіряють.

Також до дискусії по відеозв’язку долучився кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, член Президії Національної спілки краєзнавців України Володимир Милько. На думку Володимира Івановича, на порядку денному стоїть не лише наукова складова, а й практична необхідність відновлення сьогодні нашої соборності і територіальної цілісності. Важливо концентрувати навколо цих ідей все наше суспільство. Необхідно докладати максимум зусиль для того, аби наша нація виступала єдиним консолідованим фронтом у боротьбі за соборність на початку третього десятиліття ХХІ ст.

Згодом слово взяв декан історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, кандидат історичних наук, доцент Володимир Милько:

«На мій погляд, ми повинні не тільки дивитися в минуле і вчитися його розуміти в кожному куточку нашої держави однаково, а й вибудовувати парадигму розуміння української історії в контексті розвитку світової історії. Ми над цим маємо працювати, і в цьому полягає місія закладів вищої освіти – формувати інтелектуальне середовище, формувати майбутніх педагогів, професіоналів, фахівців, патріотів своєї країни, які допоможуть подолати те, що накопичувалося роками».

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Оксана Тарапон впевнена, що День Соборності України можна поставити на 2 місце після Дня Незалежності. Тому що це мусить нести посил національно-патріотичного виховання молоді і розуміння того, що ми повинні бути україноцентричними, консолідованими – це запорука нашого успіху в майбутньому, запорука розбудови потужної Української держави.

Зазначимо, що друга частина дискусії проходила у форматі обговорень, в яких брали участь всі бажаючі. Сповіщаємо, що усі хто хоче переглянути повну версію зібрання можуть зробити це на офіційній сторінці нашого закладу у Facebook, де зібрання транслювалося наживо:

По завершенню дискусії учасники Форуму перемістилися до читальної зали Сигізмунда ІІІ, де відбулося відкриття виставки «Україна незалежна. Україна соборна. 1917-1922 рр.».

Виставка демонструє героїзм та жертовність українців у боротьбі за соборність та незалежність України на прикладі героїчних вчинків кращих  представників української нації, зокрема, наших земляків й розкриває етапи боротьби за незалежність та соборність України різних періодів: шляхи соборності й незалежності 1917-1991 рр., Революції Гідності 2013-2014 рр., російсько-української війни на Сході України сьогодні, висвітлює роль переяславців у державотворчих процесах становлення України та волонтерському русі, ознайомлює з науковою, громадською та волонтерською діяльністю патріота України Ярослава Потапенка.

Вітальне слово виголосив директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич:

«У ці, насичені не лише святами, а й історичними подіями дні, ми традиційно проводимо виставку, присвячену боротьбі українського народу за свою державність, незалежність, самобутність, права і свободи.

Не випадково, заповідник і університет спільно проводять ці заходи. Адже ці установи є найбільш прогресивними, вони покликані зберігати історичну пам’ять про ті події в житті українського народу, які заклали підвалини української державності. Звичайно, проходять багато заходів, присвячених і Київській Русі, і козацькому періоду. Але більш актуальними є події, які в осяжності нашого історичного поля зору. Можливо, навіть є ще люди, які були свідками тих чи інших історичних подій 30-х рр., пов’язані з політичними репресіями, підпільною боротьбою за українську державність не лише на теренах України, але і далеко за її межами. Адже боротьба велася на всіх фронтах. Тому актуальність цієї виставки надзвичайно велика.

Так сталося, що в нас зараз є певні обмеження, пов’язані із пандемією. Але, попри це, найбільшим попитом виставка користується саме в стінах університету».

Після своїх привітань Олексій Михайлович запросив гостей переглянути експонати. На виставці демонструються копії документів 1918-1919 рр., фотодокументи,  речові експонати передані мешканцями Переяславщини, які були учасниками Революції гідності й АТО.

Серед іншого, у рамках заходу презентували ще й «Щорічник ділового українця Григорій Сковорода» та книги «Байки і трактати» Григорія Сковороди від видавництва «КВЦ» (м. Софія, Болгарія) в перекладі болгарською мовою у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова. Але про це ми розповімо у наступній публікації нашого сайту аби не перевантажувати вас великою кількістю інформації, на яку безперечно був багатий форум.

Крім того, протягом дня, в університетських авдиторіях №316, 318, 325 та 422, учасники зібрання мали можливість переглянути виставку художніх робіт «Мистецький вернісаж» та стати учасниками мистецької майстерні й долучитися до майстер-класів з декоративного та образотворчого мистецтва.

Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

Фото: Сергій Коваленко

Сьогодні, 22 січня, український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії – День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу. Урочистий Акт єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки став символом віковічного прагнення нашого народу жити у єдиній соборній незалежній державі.

Це свято нагадує нам, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми – єдиний народ! Тож прийміть найкращі привітання з нагоди найвеличнішого свята українського народу. Щиро вітаємо вас із цим днем! Бажаємо здоров’я і натхнення, добробуту і злагоди, успіхів у роботі! Нехай любов до рідного краю згуртовує нас задля здійснення високої мети – процвітання нашої Батьківщини.

Зустріньмо свято Соборності з вірою в щасливе і мирне майбутнє нашої держави, тримаймося разом! Нехай наша державницька діяльність позначається світлими справами, спрямованими на розвиток і зміцнення Батьківщини, на добробут і розквіт духовності народу!