20 лютого 2026 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулися пам’ятні заходи з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні – дня вшанування тих, хто першими віддали життя за свободу, гідність та європейське майбутнє України під час Революції Гідності 2013-2014 років.

О 10:00 на другому поверсі першого корпусу університету відбулося пам’ятне зібрання за участі керівництва університету, науково-педагогічних працівників, співробітників та здобувачів вищої освіти. Ведучий заходу, провідний фахівець відділу інформаційних технологій і зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, відкрив зібрання словами подяки за єдність громади університету та наголосив, що День Героїв Небесної Сотні – це не просто дата, а внутрішній дороговказ для кожного українця.

«Ми зібралися для вшанування пам’яті перших жертв у нашому новітньому протистоянні з росією. Ті люди вийшли на Майдан, бо зрозуміли небезпеку для української державності, мови, культури. Вони усвідомили, що мовчання означатиме втрату свободи. День Героїв Небесної Сотні – це день для нас, щоб ще раз заявити: їхні жертви були недаремними», – підкреслив він.

До слова було запрошено ректора університету, безпосереднього учасника подій Революції Гідності, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура. Звертаючись до колег і студентства, він наголосив на атмосфері єдності, що панувала на Майдані, коли не мало значення, хто ти – студент, викладач чи працівник будь-якої сфери.

«Тоді всіх об’єднала спільна мета – захист свободи й гідності. Для українців це не абстрактні поняття, а світоглядна основа. Гасло «вбити в собі раба» стало визначальним. Революція Гідності стала початком новітнього етапу нашої боротьби. Саме за ці цінності люди виходили тоді і за них сьогодні українці продовжують боротьбу. Ми повинні це пам’ятати, навчати наших дітей і підтримувати одне одного, адже без єдності нам буде важко перемогти», – наголосив Віталій Вікторович.

Ректор зауважив, що події 2013-2014 рр. стали точкою неповернення для українського суспільства та початком нового етапу державотворення. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні, за словами ректора, невіддільна від сучасної боротьби українського народу проти російської агресії. Саме з Майдану сотні юнаків і дівчат у 2014 році пішли добровольцями на Схід, ставши основою перших батальйонів. Сьогодні їхню справу продовжують Захисники й Захисниці України, доводячи, що вибір на користь свободи й гідності залишається незмінним.

На завершення присутні запалили свічки пам’яті та вшанували хвилиною мовчання Героїв Небесної Сотні й усіх, хто віддав життя за Україну в російсько-українській війні.

По опівдні пам’ятні заходи продовжилися у межах постійно діючої виставки «Соборна українська держава – вільна і міцна», що з кінця січня експонується в укритті №1 корпусу №1 університету. Сьогодні оглянути її завітали третьокурсники ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» разом із викладачами. На відкриття, аби особисто поспілкуватися з відвідувачами, завітав й ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур.

Віталій Вікторович провів відкриту, щиру розмову з молоддю про те, що означає бути українцем сьогодні. Він говорив про національну ідентичність як про поєднання мови, історії, свободи та відповідальності. Особливу увагу приділив революційним хвилям – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, які стали переломними моментами в пробудженні громадянської свідомості.

«Революція Гідності – це не лише масовий протест, це момент, коли українці остаточно усвідомили: свобода, гідність і незалежність – це не подарунок, а те, за що треба боротися щодня. Тоді тисячі людей вийшли на Майдан, а потім пішли захищати країну на фронт. Без цих подій наша нація формувалася б значно повільніше. Сьогодні ви, молодь, маєте те, чого не мали попередні покоління: можливість вільно говорити, вчитися, подорожувати, критикувати владу, будувати власний світогляд. Освіта – це ваш інструмент: коледж дає практичні навички, університет – критичне мислення й ширший горизонт. Війна показала: мужність і єдність – це основа виживання нації. Боротьба за мову, гідність, незалежність триває, і саме від вашого свідомого вибору залежить, якою буде Україна завтра», – наголосив ректор.

Він підкреслив, що кожен може бути частиною цієї боротьби – на фронті чи в тилу, через навчання, волонтерство, збереження культури. Молоде покоління, за словами ректора, – це ключ до майбутнього, а знання історії та рідної мови – фундамент сильної громадянської позиції.

Після виступу ректора слово взяли люди, яких об’єднали події Майдану, війна та волонтерство:

• Світлана Шевченко щиро поділилася з присутніми та здобувачами коледжу своїми особистими спогадами про майданівські часи, земляків-майданівців, викладачів та студентів УГСП які стали до руху опору в найбуремніші дні і ночі Революції Гідності.
• Микола Товкайло з великою емоційністю говорив про історичний контекст: століття боротьби українців проти імперських впливів, здобуття незалежності 1991 року, помилки виборів і те, як постгеноцидна травма впливала на рішення суспільства. Він наголосив на важливості національно свідомого вибору влади, професіоналізму та чесності. Водночас закликав налаштовуватися на перемогу й позитив: «Ми мусимо перемогти. Іншого виходу немає. А для цього потрібно думати про інтерес України – міцну державу, нормальних людей при владі, які не крадуть, а працюють для добра всієї країни».
• Інна Марченко, відома в громаді волонтерка, розповіла про свою щоденну роботу: регулярні поїздки на передову, передачу всього необхідного бійцям, підтримку їх морально. Учасники згадували її як приклад непохитної стійкості – жінку, яка не зраджує принципам, не йде на компроміси з гідністю й робить більше, ніж може здаватися можливим. Звучали слова подяки: «Її волонтерський рух – один із найпотужніших, її прапор Майдану став символом на виставці, а її слова «я мало роблю для своїх хлопчиків» – це про постійне бажання робити більше».
• Руслана Потапенко, дружина Ярослава Потапенка – учасника Майдану, історика, який передбачав велику війну ще в 2014 році, – розповіла про феномен українського волонтерства, який народився саме на Майдані, коли держава була на межі краху. Вона підкреслила силу духу людей, які не відсиджувалися, а діяли: студенти, викладачі, звичайні громадяни. Руслана згадала свого чоловіка як лідера, який згуртував переяславців на Майдані, вів їх мудрою порадою й розумінням історії. Вона закликала молодь пишатися своєю професією (вишивання, творчість, культура), бо саме через неї можна нести українську ідентичність у світ. Завершила виступ словами про унікальних людей поруч: Інну Марченко, Світлану Шевченко – тих, хто завжди в перших лавах боротьби за цінності.

Екскурсію виставкою провела її координаторка, старша наукова співробітниця НІЕЗ «Переяслав» Наталія Заїка. Вона детально провела гостей через експонати: фотографії учасників Революції Гідності з Переяслава, особисті речі майданівців, документи, символіку Революції Гідності, показуючи прямий зв’язок між подіями 2013-2014 років і нинішньою війною. Події які почалися з 2022 року поповнили експозицією артефактами великої війни –  тут є речі, передані місцевим добровольчим формуванням чи привезені студентами-захисниками і студентками-захисницями України: уламки КАБ-ів, хвостовики, тубуси, гільзи, уламки, казанки, каски, амуніція, трофеї, бойові стяги, шеврони і пам’ятні світлини, книги, карти, гасла тощо.

На завершення всі разом вшанували пам’ять полеглих Героїв хвилиною мовчання біля стенду виставки, запаливши свічки пам’яті.

Ці заходи в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі стали яскравим прикладом передачі досвіду поколінь: від спогадів про Майдан – до сучасної боротьби, від розмов про історію – до закликів діяти сьогодні. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні живе в серцях і надихає продовжувати шлях до вільної, соборної та міцної України.

Як ми вже розповіли у попередній публікації, у п’ятницю, 21 січня 2022 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся заснований ним Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні. Серед іншого, у рамках заходу презентували «Щорічник ділового українця. Григорій Сковорода» від Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та переклад болгарською мовою праці «Байки і трактати» Григорія Сковороди від видавництва «КВЦ» (м. Софія, Болгарія). Таким чином зі стін УГСП «стартував» всеукраїнський марафон «Сковорода-300» – докладно переповідаємо як це було та про що говорили.

Коли, по опівдні, учасники Форуму перепочили після змістовної панельної дискусії, відкрили виставку «Україна незалежна. Україна соборна. 1917-1922 рр.» та відвідали музей університету, мистецькі аудиторії й виставку художніх робіт «Мистецький вернісаж», вони повернулися до конференц-залу імені В. Сухомлинського. Там розпочалася запланована у стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі ще місяць тому презентація  «Щорічника ділового українця. Григорій Сковорода». Спершу до учасників у онлайн-форматі звернувся виконавчий директор Стамбульського фонду науки і культури, почесний професор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Саїд Юдже, виступ якого люб’язно погодився перекласти доктор Ільхам Мірадж.

«Ми вітаємо вас зі Стамбула! У цей складний для України час Туреччина, як держава, завжди з вами. Турецький народ має дуже давні, історичні зв’язки з Україною і ми є братськими народами. Нині ми уважно слідкуємо за тим, що відбувається в Україні, переймаємося новинами щодо вас. Ми переживаємо і молимося за Вас, а наш президент висловлює чітку позицію і декларує підтримку Україні. Ми підтримуємо вашу позицію, зокрема й за науковими чи іншими можливими напрямами. Нині ми раді долучитися до цього важливого сковородинівського форуму. Григорій Сковорода є великим філософом, великим навчителем і постаттю, яка залишила велику духовну цінність для всього людства. Він є великим філософом та просвітником, вніс великий внесок в характер українства. Він прожив дуже складне життя, у якім було багато тягот – попри це, серце його завжди було м’яким. Він всіх підтримував та закликав до милосердя. Його життя є прикладом для нас, і, на наш погляд, має вивчатися. Багато років співпрацюючи з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі ми говоримо про те, що цей великий філософ є спорідненим з турецьким філософом Саїдом Нурсі. Закликаємо вивчати духовну спадщину наших філософів, брати уроки з їхнього життя і діяльності!» – зазначили турецькі партнери.

Наступним до слова, вже з нагоди презентації щорічника, запросили заступника Міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова:

«Символічно, що цей марафон розпочинається саме у стінах Університету який носить ім’я Григорія Сковороди, і саме напередодні Дня Соборності. Такі люди як Григорій Савич були митцями, що несли народу бачення віри й філософії українців, її незалежності, соборності та неподільності. Тому хочу, аби цей марафон мав багато настільки ж гарних продовжень протягом цього року, як і його початок. Я виховувався на байках Савича, і хочу аби кожен з вас протягом життя ніс пам’ять про таких великих людей як він. Сподіваюсь, що день народження Сковороди ми будемо так само відзначати в Переяславі та його Університеті»

Позаяк до зібрання долучився й міський голова міста Переяслав Вячеслав Саулко надалі слово тримав він:

«Нині ми на порозі великого державного свята – Дня Соборності України. За останній час воно набуло куди більшої ваги, бо ми маємо приклади Героїв Небесної Сотні, які поклали свої життя за цю ж соборність вже в наш час, і ми є живими очевидцями цих подій. Пишаюсь, що ми згадуємо їх і відзначаємо цей день саме у стінах нашого прекрасного, найкращого Переяславського університету. Хочу подякувати усім хто тут присутній – студентам, науковцям, високоповажним гостям. Ви робите велику справу, увічнюєте історію нашого краю та країни. Сьогодні ми вшановуємо ім’я Григорія Сковороди. Кожен з нас відчуває велику гордість від того, що Савич мав причетність до історії нашого краю – творив, викладав, жив тут. Історія нашої незалежності та соборності як факту нашого єднання має багатовікову історію. Пам’ятаймо і думаймо про Україну, пишаймося національною символікою, любімо материнську і мелодійну українську мову. У вирі викликів сьогодення, пов’язаних з війною на Сході країни та окупацією Криму, ми боролися і продовжуємо боротися за соборність і незалежність. Чудово, що разом з нами російській агресії протистоїть уся світова спільнота. Єднаймося і взаємоповажаймо й взаєморозуміймо одне одного. Будьмо неперевершеними у своїх діях!».

Надалі модерування заходу взяв на себе ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур. Він нагадав присутнім про один із низки просвітницьких проєктів фонду «Рідна країна» поруч із «7 чудес України», аудіопроєктами та видавництвом книг, завдяки яким популяризується українська історія, культура і традиції, висвітлюється неусталений погляд на всім відомі історичні події. Мова про появу нового «Щорічника ділового українця», який у 2022 році присвячений постаті Григорія Сковороди. Серед інших до його розробки долучилися представники УГСП та НІЕЗ «Переяслав», про що далі розлого розповідав незмінний ініціатор видання, громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко:

«Я маю велику приємність нині презентувати це видання саме в цьому Університеті, бо він унікальний і єдиний в своєму роді та ще й носить ім’я Григорія Сковороди. Коли ми рік тому з паном Віталієм і паном Олексієм (директором НІЕЗ «Переяслав» Лукашевичем – прим.авт.) говорили про те, як ми цей марафон «Сковорода-300» зорганізуємо, то дійшли до висновку, що ми його стартуємо а там далі вже всі активно приєднаються. Як і обіцяли ще в грудні, уже вдруге презентуємо щорічник в місті і вперше – в УГСП. Григорій Савич не простий чоловік в тому сенсі, що складний за філософією та думанням. Ми задумали щорічник – до розробки активно долучилися переяславці. Ми знайшли цікаву форму донесення думок Сковороди, які, на наш погляд, були важливі у той час і мають таку ж вагу і цінність нині. Тут понад 400 зразків мудрої афористики, подекуди по дві цитати на день припадає. Багато відомих людей вже ним користується, зокрема й міністр освіти і науки – особисто йому його подарував» – зазначив Микола Володимирович та у цікавій й доступній формі розповів про те, яким чином він та його фонд, усі притомні і вагомі українці популяризують сковородинівську та шевченківську спадщини.

Томенко висловив слушні думки щодо Соборності, національних героїв, державної політики щодо історичної спадщини, «української справи», реалій та планів щодо українського освітнього й медійного процесів та, принагідно, пояснив певні аспекти роботи російської пропагандистської «путінської» машини.

На завершення виступу Микола Томенко передав певну кількість презентованих щоденників університету – надалі вони будуть поширені серед сковородинівців. Уже традиційно він обдарував бібліотеку Університету Григорія Сковороди в Переяславі новітньою літературою та аудіозаписами надбання української нації від себе особисто та фонду «Рідна країна».

Після того, як ректор університету-господаря Віталій Коцур стисло розповів про те, які ще сковородинівські традиції і проєкти має та надалі збирається впроваджувати наш заклад вищої освіти, а директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич поділився тим, з чим Заповідник підходить до відзначення 300-річчя Сковороди та прийдешнього 100-річчя з дня народження Михайла Сікорського, до слова було запрошено гостю з Болгарії – українську письменницю та перекладачку Анну Багряну. За підтримки Українського інституту книги у болгарському видавництві «КВЦ» наприкінці минулого року вийшла праця Григорія Сковороди «Байки і трактати» у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова. Відтак гостя презентувала сковородинівцям і гостям заходу цю знакову працю:

«Мені приємно, що ця подія збіглася з моїм коротким тижневим приїздом в Україну і я мала честь бути сюди запрошеною – дякую Вам!

Я впевнена, що це лише початок нашої співпраці з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, бо в ході нашого спілкування, під час відвідин виставок, народилося кілька цікавих ідей щодо міжнародної співпраці. Рада, що зможу бути вам корисна як письменниця, перекладачка та громадська діячка.

Нині маю дуже приємну місію вручити вам примірник анонсованої праці – вона видана в рамках програми «Перекладай Україну» Українського інституту книги. Цій програмі лише два роки, але вона дає можливість презентувати класичні та сучасні зразки нашої літератури у багатьох країнах світу. Хоч перекладають усіх, та все ж особлива увага приділяється ювілярам, яким у 2022 році є Сковорода. Підкреслю, що болгарські видавці мають чималий інтерес до перевидання українського, і це не єдина перевидана праця як Сковороди так і загалом. У цій праці представлено байки і трактати Савича – це, майже, академічне видання. Я приймала участь при його підготовці як консультантка, бо виникали певні складнощі – мова Сковороди ж відрізняється від сучасної. Бачила цю книгу на найвиднішому місці у найпопулярнішій і найбільшій мережі болгарських супермаркетів. Також вона є в найпоширеніших мережах болгарських он-лайн та офф-лайн книгарень, що, звісно ж, не може не тішити. Хоча, з іншого боку, поряд з цим активно працює російська пропаганда, а тому роботи там ще не початий край» – зазначила пані Анна. Також розповіла про подальші напрацювання з перекладу творів Лесі Українки в Болгарії, та, аби не бути голослівною, зачитала вершинний твір Сковороди «Всякому місту», що викликало щирий захват і бурхливі оплески присутніх у залі.

Виокремимо те, що віднині у місті буде два примірники видання Сковороди болгарською мовою – в УГСП та НІЕЗ «Переяслав». Їх передала Анна Багряна.

Пригадавши ще кілька історій поширення сковородинівської спадщини в світі присутні ще раз задекларували те, що Університет Григорія Сковороди в Переяславі був, є і лишається головним українським амбасадором з популяризації думок, сенсів та новітніх обрисів Григорія Савича в Україні та, принаймні, на теренах близького зарубіжжя.

Всеукраїнський марафон «Сковорода-300» стартував – він набирає обертів, і вже незабаром усім нам варто очікувати на цікаві звістки щодо нових заходів з цього «ювілейного» приводу. Мудрість Сковороди з нами!

У п’ятницю, 21 січня 2022 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся заснований ним Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні. Серед співорганізаторів заходу були Міністерство освіти і науки України, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Інститут історії НАН України, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», Стамбульський фонд науки і культури та Посольство Республіки Польща в Україні. Форум розпочався о 10:00 в конференц-залі імені В. Сухомлинського з панельної дискусії «Україна вільна. Соборна. Неподільна».

Вітальним словом дискусію відкрив заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов:

«Сьогоднішній Форум – це важлива подія як для університету, так і для держави в цілому. Більш ніж 100 років тому склалася така ситуація, коли розділені дві українські частини, з однієї сторони – Російською імперією, з іншої – Австро-Угорською, вирішили об’єднатися з метою розбудови незалежної цілісної Української держави. Однак, на жаль, на той час це були лише намагання об’єднатись. Проте ця подія, День Соборності України, зараз увіковічена у нашому житті. Вона стала тією подією, яка протягом всіх ста років є символом боротьби українського народу за незалежність, за формування цілісної і неподільної держави. Я сподіваюсь, цей день дасть змогу кожному українцю відчути в собі ту силу, ту волю до незалежності і самостійності заради спільної нашої мети – розбудовувати нашу країну.

Шановні мої колеги, я щиро вітаю всіх з цією подією, бажаю міцного здоров’я, творчої наснаги, сімейного затишку і мирного неба над головою. Хочу, щоб сьогоднішні дискусії були цікавими, насиченими і в результаті дали поштовх знайти той чи інший результат для вирішення проблем, які на сьогодні, на жаль, є в нашій країні».

Ведучий Форуму Олександр Молоткін з радістю повідомив про те, що учасникам, організаторам та гостям Всеукраїнського історико-культурологічного форуму до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні надійшло привітання від голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергія Бабака:

«Щиро вітаю вас з проведенням Всеукраїнського історико-культурологічного форуму до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні, організованого Університетом Григорія Сковороди в Переяславі.

Побудова незалежної Української держави з метою жити вільно, однією сім’єю на своїй рідній землі була багатовіковою мрією українського народу. Першим кроком у цьому напрямку було прийняття на початку 90-х років Декларації про Державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України.

На тлі всесвітньої історії наша Україна як держава ще досить молода. Її майбутнє залежить від усіх нас, від наступних поколінь, від відстоювання права людської особистості кожної людини та розвитку демократії. І як навчав Григорій Сковорода – «шукати правду і прагнути до неї».

Усі ми бажаємо, щоб наша Україна стала країною з новітніми технологіями, з високим рівнем життя та духовного розвитку, побудованою на досягненнях вітчизняної освіти, науки та культури.

Я щиро вірю в краще. Вірю, що ми здатні відновити територіальну цілісність України і побудувати сильну та впливову державу, голос якої будуть чути у світі. Ми маємо пам’ятати, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної і незалежної України, якою пишатимуться наші наступні покоління!

Бажаю усім учасникам Форуму доброго здоров’я, творчої наснаги, нових звершень у вирішення сучасних проблем розвитку держави та суспільства».

Після цього Олександр Юрійович запросив до вітального слова ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура:

«Як ви знаєте, це не перший захід, який ми проводимо 21-22 січня. Кожного року ми вшановуємо День Соборності України і проводимо виставку, присвячену Героям Небесної Сотні – усім переяславцям, які мали відношення до державотворчих процесів в Україні.

Цього року виникла ідея об’єднати ці всі заходи якоюсь спільною метою, тому було вирішено вперше започаткувати такий Форум, який дав би можливість провідним науковим інститутам, університетам і просто фахівцям та експертам зустрітися і поспілкуватися з приводу важливих питань сьогодення.

Нині ми маємо широку партнерську географію. Дуже приємно, що до нас кожного року долучаються наші нові друзі, з якими ми підписуємо договори. А також, без сумнівів, приємно зустрічати старих друзів, які завжди готові дискутувати і вирішувати якісь питання. Тішить і те, що рівень заходу вийшов на рівень Верховної Ради України. Це дуже важливо для нас і, в цілому, для держави. Тому що ці дні не просто носять важливий історичний характер – такі заходи дають можливість зануритися у ті історичні події, які відбувалися 100 років тому. А оскільки наш університет має педагогічне спрямування, такі заходи мають ще й виховний елемент, тому що, як навчальний заклад, однією із основних цілей ми ставимо перед собою не просто надання якісної освіти, а ще і національно-патріотичне виховання молоді. Випускник повинен вийти не просто фахівцем, він має любити свою державу і поважати її.

Тому ми щиро вдячні, що таке широке коло науковців, наших викладачів і колег долучилися до цього заходу. Ми вас щиро всіх вітаємо і бажаємо плідної праці. Слава Україні!».

У режимі онлайн приєдналася до вітальних слів керівниця секції науково-освітнього співробітництва Посольства Республіки Польща в Києві Ева Матушек-Загата:

«Щиро дякую за запрошення на сьогоднішній Форум. День Соборності України набирає особливого значення у перспективі політичних подій, за якими всі ми сьогодні спостерігаємо. У цей особливий момент я хотіла б передати вам слова солідарності і підтримки, а також найкращі побажання розвитку для вашої країни. Адже ми чудово розуміємо ситуацію, коли необхідно охороняти свою Батьківщину.

Передаю особливі побажання для керівництва, співробітників та студентів Університету Григорія Сковороди в Переяславі з нагоди 300-річчя з дня народження Григорія Савича. Тішить те, що в такий важливий момент нам вдалося налагодити дуже цінну співпрацю, результатом якої стало підписання угоди з Університетом Адама Міцкевича в Познані, а також реалізація кількох важливих польсько-українських проектів. Це дозволяє нам зміцнювати польсько-українські двохсторонні відносини, будувати мости між нашими державами, зміцнювати взаємоповагу і порозуміння».

Надалі виявив бажання привітати усіх присутніх головний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Олег Калакура:

«Насамперед, хочу подякувати Університету за організацію вже традиційних наших січневих зустрічей, які присвячені Дню Соборності. Я вже відчуваю себе тут, як в рідних стінах.

Що таке свято соборності для нас? Для мене і, мабуть, для багатьох моїх колег з Інституту це день, який дорівнюється до державних свят, хоч він і не має цього статусу, таких як День Незалежності і День Конституції України. Тобто це вікопомна подія, яка формує нашу державницьку свідомість, яка впливає на нашу історію. Адже саме в часи Української революції синьо-жовте знамено стало Державним Прапором України, Тризуб був відновлений як офіційний Герб, гривня – як національна валюта, була започаткована робота Національної академії наук України, розпочалася українізація середньої і вищої школи і багато-багато інших речей, які пов’язані з Днем Соборності і Актом Злуки ЗУНР та УНР.

Кілька років тому в цих стінах у нас була дискусія з нашими колегами з Польщі, присвячена стереотипному сприйняттю одних народів іншими. Ми вийшли трохи ширше і говорили взагалі про стереотипи в науці. Хочу застерегти себе і наших молодих колег від стереотипного сприйняття цього свята. Тому що це не лише об’єднання українських територій в одній державі, – це, насамперед, як на мене, об’єднання тих громадян-українців, для кого Українська держава є цінністю і складовою нашої національної ідеї. Їх об’єднують традиційні українські цінності (любов до рідної землі, повага до старших і батьків, родинні цінності, християнські свята, адже саме наша належність до християнської цивілізації і дозволила зберегти українство) і сучасні політичні цінності. Стосовно політичних цінностей, ви пам’ятаєте, з чого почалася Революція Гідності – з непогодження із рішеннями влади. Боротьбою з фальсифікаціями на виборах розпочалася Помаранчева Революція. Українці, традиційно, близькі за політичними поглядами до демократії – вони відстоюють своє право обирати.

На жаль, тривала бездержавність українців, розділених двома імперіями, не дозволила нам зберегти державність і розвинути її. Хоча сусідні народи створили свої держави, і цей нетривалий період їхньої державності дозволив їм в часи розпаду Радянського Союзу швидше зорієнтуватися, провести ринкові і політичні реформи, визначитися зі своїм геополітичним майбутнім, вступити до Європейського Союзу і НАТО. А в нас цей період трошки розтягнутий.

Повертаючись до стереотипів, багато дослідників вважають, що наша поразка в 20-х рр. була пов’язана не лише з зовнішнім втручанням і несприйняттям України як геополітичного гравця, а і з нашою роздільністю та різними стереотипами одних українців про інших. Коли ми говоримо про цю українську єдність, згадуємо одне з гасел Помаранчевої Революції «Схід і Захід разом». І коли ми говоримо про наше майбутнє, ми розуміємо, що ми всі різні і гасло «Єдність у різноманітті» показує, що Україна як одна із найбільших за територією і кількістю населення європейських країн, не може бути уніфікованою – ні політично, ні етнічно. Ми різні і цим цікаві світу. Оце взаємопізнання українців, яке розпочалося на початку ХХ століття, показує, що без демократії і без орієнтації на права людини сама цінність держави буде втрачена. Я вважаю, що ми на цьому і повинні зосередитися – на тому, куди рухається Україна, чого вона досягла за ці 30 років і що нас об’єднує».

Надалі учасники зібрання перейшли до наступного етапу – власне, до панельної дискусії, до якої долучилися представники багатьох наукових установ. Модерував дискусію проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар.

Першою була доповідь провідного наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, доктора історичних наук, професора Юрія Ніколайця. Він припустив, що сьогодні агресора утримують від подальших активних бойових дій єдність українців у двох речах: в підтримці своєї держави і в підтримці армії. Оскільки, за усіма соціологічними опитуваннями, Збройні сили України мають першість серед тих, кому українці довіряють.

Також до дискусії по відеозв’язку долучився кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, член Президії Національної спілки краєзнавців України Володимир Милько. На думку Володимира Івановича, на порядку денному стоїть не лише наукова складова, а й практична необхідність відновлення сьогодні нашої соборності і територіальної цілісності. Важливо концентрувати навколо цих ідей все наше суспільство. Необхідно докладати максимум зусиль для того, аби наша нація виступала єдиним консолідованим фронтом у боротьбі за соборність на початку третього десятиліття ХХІ ст.

Згодом слово взяв декан історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, кандидат історичних наук, доцент Володимир Милько:

«На мій погляд, ми повинні не тільки дивитися в минуле і вчитися його розуміти в кожному куточку нашої держави однаково, а й вибудовувати парадигму розуміння української історії в контексті розвитку світової історії. Ми над цим маємо працювати, і в цьому полягає місія закладів вищої освіти – формувати інтелектуальне середовище, формувати майбутніх педагогів, професіоналів, фахівців, патріотів своєї країни, які допоможуть подолати те, що накопичувалося роками».

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Оксана Тарапон впевнена, що День Соборності України можна поставити на 2 місце після Дня Незалежності. Тому що це мусить нести посил національно-патріотичного виховання молоді і розуміння того, що ми повинні бути україноцентричними, консолідованими – це запорука нашого успіху в майбутньому, запорука розбудови потужної Української держави.

Зазначимо, що друга частина дискусії проходила у форматі обговорень, в яких брали участь всі бажаючі. Сповіщаємо, що усі хто хоче переглянути повну версію зібрання можуть зробити це на офіційній сторінці нашого закладу у Facebook, де зібрання транслювалося наживо:

По завершенню дискусії учасники Форуму перемістилися до читальної зали Сигізмунда ІІІ, де відбулося відкриття виставки «Україна незалежна. Україна соборна. 1917-1922 рр.».

Виставка демонструє героїзм та жертовність українців у боротьбі за соборність та незалежність України на прикладі героїчних вчинків кращих  представників української нації, зокрема, наших земляків й розкриває етапи боротьби за незалежність та соборність України різних періодів: шляхи соборності й незалежності 1917-1991 рр., Революції Гідності 2013-2014 рр., російсько-української війни на Сході України сьогодні, висвітлює роль переяславців у державотворчих процесах становлення України та волонтерському русі, ознайомлює з науковою, громадською та волонтерською діяльністю патріота України Ярослава Потапенка.

Вітальне слово виголосив директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич:

«У ці, насичені не лише святами, а й історичними подіями дні, ми традиційно проводимо виставку, присвячену боротьбі українського народу за свою державність, незалежність, самобутність, права і свободи.

Не випадково, заповідник і університет спільно проводять ці заходи. Адже ці установи є найбільш прогресивними, вони покликані зберігати історичну пам’ять про ті події в житті українського народу, які заклали підвалини української державності. Звичайно, проходять багато заходів, присвячених і Київській Русі, і козацькому періоду. Але більш актуальними є події, які в осяжності нашого історичного поля зору. Можливо, навіть є ще люди, які були свідками тих чи інших історичних подій 30-х рр., пов’язані з політичними репресіями, підпільною боротьбою за українську державність не лише на теренах України, але і далеко за її межами. Адже боротьба велася на всіх фронтах. Тому актуальність цієї виставки надзвичайно велика.

Так сталося, що в нас зараз є певні обмеження, пов’язані із пандемією. Але, попри це, найбільшим попитом виставка користується саме в стінах університету».

Після своїх привітань Олексій Михайлович запросив гостей переглянути експонати. На виставці демонструються копії документів 1918-1919 рр., фотодокументи,  речові експонати передані мешканцями Переяславщини, які були учасниками Революції гідності й АТО.

Серед іншого, у рамках заходу презентували ще й «Щорічник ділового українця Григорій Сковорода» та книги «Байки і трактати» Григорія Сковороди від видавництва «КВЦ» (м. Софія, Болгарія) в перекладі болгарською мовою у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова. Але про це ми розповімо у наступній публікації нашого сайту аби не перевантажувати вас великою кількістю інформації, на яку безперечно був багатий форум.

Крім того, протягом дня, в університетських авдиторіях №316, 318, 325 та 422, учасники зібрання мали можливість переглянути виставку художніх робіт «Мистецький вернісаж» та стати учасниками мистецької майстерні й долучитися до майстер-класів з декоративного та образотворчого мистецтва.

Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

Фото: Сергій Коваленко

Герої не ідуть у небуття
Сини величної країни
І в пам’яті на все життя
Натхненник, друг, син України…

У 2019 році Україна вже вп’яте відзначила День пам’яті Героїв Небесної Сотні – особливий у житті нашої незалежної держави та більшості притомних українців день, коли ми вшановуємо подвиг учасників Революції гідності з метою увічнення їх великої людської, громадянської та національної відваги і самовідданості, сили духу і стійкості людей, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

П’ять років тому, саме 20 лютого 2014 року, загинуло найбільше активістів Євромайдану, а всі  революційні події зими 2013-2014 років забрали життя у понад ста їх учасників. Вже 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквієм.

У середу, 20 лютого 2019 року, у головному корпусі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбулося традиційне вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Віддати шану Героям зібралися представники ректорату, декани факультетів, викладачі та студенти вишу.

Як зазначив у своєму зверненні до присутніх проректор з наукової роботи Сергій Рик, цей день став незаперечним доказом відродження Української нації, нашої держави, а також підтвердженням того, що події, які відбулися на Майдані змінили та зміцнили український  народ, об’єднавши в єдиній, соборній й незалежній Україні.

Доктор філологічних наук, директор центру Сковородинознавства Микола Корпанюк у своєму виступі нагадав учасникам зібрання, що п’ять  роки тому на столичному Майдані Незалежності відбулися події, які сколихнули не тільки Україну, а й весь світ. Микола Павлович наголосив, що надзвичайно вагому роль у Революції Гідності зіграло саме студентство та відзначив наскільки сильно від молоді залежить наше спільне майбутнє.

Кожен із присутніх схилив голову перед світлою пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дали шанс збудувати нову демократичну правову державу. Головним лейтмотивом зібрання стала думка щодо того, аби життя які понесли за собою події тієї вогняної зими та всіх наступним подій були віданні не марно.

По обіді в актовій залі університету, для всіх бажаючих, відбувся показ фільму «Бійня на Майдані» – документальної стрічки-розслідування американського режисера Джона Бек-Хоффмана, що показує трагічні події Революції Гідності.

Революція Гідності надзвичайно важким іспитом для нашої нації, вистоявши під час якої, ми засвідчили усьому світові свою європейськість та неймовірне прагнення до свободи.  Сьогодні найголовніше наше завдання –  пам’ятати своїх героїв та їхній подвиг, залишатись відданими цінностям та ідеалам Майдану. Не зрадьмо Небесну Сотню!

Ольга Науменко

20 лютого 2019 року Україна вп’яте відзначить День Героїв Небесної Сотні –  пам’ятний день, що відзначається українцями та всієї цивілізованою світовою спільнотою на вшанування подвигу учасників Революції гідності, які поклали своє здоров’я та життя на вівтар кращого майбуття кожного з нас. В цей день в університеті, традиційно, відбудеться низка заходів на вшанування цієї важливої дати календаря кожного свідомого українця.

11:20 – на 2-му поверсі головного корпусу університету, за усталеною традицією, відбудеться хвилина мовчання та акція “Запали свічку”.

Прийди та вшануй пам’ять Героїв – не будь байдужим!