Захід мав на меті надати здобувачам системне уявлення про наукове письмо, вимоги до оформлення досліджень, можливості участі у науковій діяльності університету та базові принципи академічної доброчесності.

Зустріч відкрила голова Наукового товариства університету, PhD у галузі історії Оксана Луцик, яка ґрунтовно представила етапи створення наукового дослідження – від формулювання ідеї до підготовки кінцевого тексту. Вона зосередила увагу на ключових складниках: визначенні теми, обґрунтуванні актуальності, формулюванні мети та завдань, структуруванні матеріалу, підборі джерел та підготовці висновків. Спікерка зауважила, що правильний початок дослідження значною мірою визначає його якість:

«Науковий текст починається не з написання першого абзацу. Він починається з чіткої думки – що ви хочете дослідити, для чого і яким шляхом. Якщо ці кроки продумані, писати значно легше», – наголосила Оксана Олександрівна.

У своїй доповіді вона детально пояснила відмінності між науковою статтею, тезами, курсовою, бакалаврською й магістерською роботою. Окрема увага була приділена формулюванням, які часто викликають труднощі у студентів: вибір методів, обґрунтування теоретичної бази, побудова аргументації, узгодженість між метою й завданнями.

Крім того, учасникам надали практичні рекомендації щодо роботи з літературою: де шукати якісні джерела, як оцінювати їхню надійність, як уникати перенасичення тексту другорядною інформацією. Студенти змогли побачити фрагменти реальних студентських робіт, що дозволило краще уявити, як виглядає коректна структура наукового тексту.

Керівник навчально-наукового відділу Ірина Каменська розповіла про систему підтримки молодих дослідників, яка діє в університеті. Вона підкреслила, що наукова діяльність здобувачів є важливою складовою освітнього процесу, адже дозволяє формувати вміння критично мислити, працювати з інформацією та презентувати результати власних ідей.

Ірина Степанівна окреслила основні напрями, у яких студенти можуть проявити себе: участь у міжуніверситетських та міжнародних конференціях, подання робіт до фахових збірників, участь у конкурсах наукових робіт, діяльність у студентських наукових гуртках. Принагідно промовиця повідомила про графік найближчих подій, до участі в яких здобувачі можуть долучитися вже цього навчального року, приміром XIX Міжнародної  науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених», яка відбудеться 27 листопада 2025 року.

Особливо важливим аспектом виступу стало пояснення того, як будувати власну наукову траєкторію – від перших спроб у підготовці тез до створення розгорнутих досліджень і публікацій у виданнях університету та партнерських інституцій.

Питанням академічної доброчесності був присвячений виступ фахівця першої категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Бориса Любченка. Він докладно пояснив принципи, яких повинен дотримуватися кожен автор наукової роботи: чесність, самостійність, повага до інтелектуальної власності, коректність цитування, достовірність поданої інформації.

Спікер навів найпоширеніші приклади порушень, з якими стикаються під час перевірки студентських робіт, і пояснив, як їх уникати. Особливу увагу приділено використанню сучасних цифрових інструментів і штучного інтелекту.

«Чужий текст, навіть якщо він створений програмою, не стає вашим. Академічна доброчесність – це не обмеження, а показник професійної відповідальності. Ваш текст має містити вашу думку, вашу логіку й ваш внесок», – акцентував Борис Анатолійович

Учасники отримали алгоритм самоперевірки, який допоможе уникнути неточностей при оформленні роботи та дотримати вимог академічної культури.

Завершальна частина зустрічі була присвячена роботі з навчальними матеріалами. Здобувачам продемонстрували приклади структурованих наукових текстів і фрагменти з помилками, характерними для початківців. Такий формат допоміг краще зрозуміти, як виглядає узгоджена структура, чому важливо витримувати логічну послідовність і яким чином формулювати висновки.

Курс «Основи написання наукових досліджень» стала важливим елементом у розвитку академічної культури альма-матер. Вона надала здобувачам чіткі рекомендації, практичні інструменти й бачення того, як вибудовувати власну наукову діяльність. Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує створювати умови для формування свідомих, відповідальних і методологічно підготовлених молодих дослідників.

Захід організовано Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених у співпраці з навчально-науковим відділом та навчально-науковим центром забезпечення якості освіти.

Запис В УГСП відбулася освітня зустріч «Основи написання наукових досліджень»: чому навчились здобувачі та молоді вчені спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Студентство обговорило проблеми та шляхи їх вирішення з представниками Навчально-наукового центру забезпечення якості освіти спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.