Разом з тим, від команди «Рідної країни», Томенко передав для школи та бібліотеки Бабаїв найновішу літературу в рамках проекту «Українську книгу – українським дітям», який реалізує Держкомтелерадіо разом із національними видавництвами, закликавши памʼятати історію й шанувати визначних українців. Не залишили бабаївські заклади без змістовних гостинців й переяславці – передали наукові праці зі скарбниці переяславської наукової школи з вивчення спадщини Григорія Сковороди, зокрема збірники наукових праць «Переяславські Сковородинівські студії» видані протягом 2021-2022 рр., а також наукову монографію Віталія Коцура на тему «Національні меншини України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст» й пам’ятний мерч УГСП.

Безумовно, кожен подальший виступ привертав увагу до різних аспектів спадщини Сковороди – від його філософських поглядів до значення його творчості у сучасному контексті. Мали що сказати й присутні представники УГСП – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені І.П. Стогнія, керівник навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталія Юхименко й завідувач кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія кандидат філософських наук, доцент Сергій Рик, академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «Конгрес Української Інтелігенції» Георгій Філіпчук.

По завершенню обговорень учасники відвідали Бабаївський історико-краєзнавчий музей, де мали змогу ознайомитися з тематичною виставкою робіт художників та дизайнерів. Щире зацікавлення учасників викликала й театралізована прогулянка «Стежкою Сковороди», під час якої звучали виступи народних колективів, що створило атмосферу єднання з природою та культурним спадком Савича.

Всеукраїнський круглий стіл «Людське буття у спадщині Григорія Сковороди» став важливою подією в культурному житті України. Він не тільки вшанував пам’ять великого філософа, але й сприяв глибшому розумінню його творчості та її актуальності у наш час. Учасники покидали Харківщину натхненними, окриленими новими ідеями для подальших розвідок та популяризації спадщини патрона нашого закладу.