Заклади з переліку матимуть право проводити фахові оцінювання, співбесіди або додаткові перевірки для підтвердження результатів навчання осіб, які вимушено здобували освіту під окупацією.

Процедура визнання результатів навчання дозволяє українським абітурієнтам/кам, студентам/кам та випускникам/цям, які перебували на ТОТ, продовжити освіту в легальному українському полі без необхідності повторного проходження всіх етапів навчання.

Наголошується, що мова не йде про визнання чи легітимізацію освітніх документів, отриманих в окупації. Такі папери не визнаються Україною та не можуть бути підставою для продовження навчання або працевлаштування. Визнаються лише фактичні знання, які підтверджуються під час атестації в українських закладах освіти.

Відповідно до наказу №1559 у 2026 році громадяни України з ТОТ можуть пройти процедуру визнання результатів навчання, здобутих в окупації у 43 закладах вищої освіти, де, поза нашим закладом, присутня і низка партнерських університетів та Асоціації містоутворюючих університетів: Черкаський державний технологічний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюк», Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя та інші.

«Затвердження порядку – це можливість для людей з ТОТ не просто підтвердити свої результати навчання, а повернутися в український простір і стати активними учасниками відновлення та розвитку країни», – написав омбудсмен Дмитро Лубінець.

Повідомляється, що перелік закладів міністерство визначило, зокрема, відповідно до Закону «Про освіту», положення про МОН, урядового Порядку визнання результатів навчання, здобутих на ТОТ, на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти №871.

Варто нагадати, що 10 листопада Мін’юст зареєструвало наказ Міносвіти №1390, яким затверджено форми документів для визнання результатів навчання на рівнях вищої освіти, здобутих на ТОТ, а трішки згодом уряд затвердив порядок визнання результатів навчання, здобутих на ТОТ України, на рівнях професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти.

Надалі відомство планує забезпечити університети та заявників інформацією та алгоритмом подання документів, включно з можливістю дистанційного подання та конкретним переліком документів для вступників з ТОТ.

Запис УГСП став одним із 43 українських університетів, які у 2026 році визнаватимуть результати навчання, здобуті на тимчасово окупованій території спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

«Візія України 2035» – це комплексне дослідження, яке описує можливий шлях трансформації України. На його презентацію зібралися представники бізнесу, політики, громадських організацій, молоді, ветеранських об’єднань та профспілок – учасники суспільних процесів, які формують майбутнє України.

Над книгою працювали понад 250 експертів різних сфер, які взяли участь у десятках стратегічних сесій, щоб сформувати бажаний сценарій розвитку держави на наступне десятиріччя та застосувати кроки, які наближають її до рівня провідних держав Європи. Це комплексне дослідження, яке описує реалістичну та амбітну дорожню карту трансформації України у 13 ключових сферах: від безпеки, економіки й державного управління до освіти, енергетики, соціальної політики та технологій.

Документ містить реалістичну та амбітну дорожню карту трансформацій у 13 ключових сферах – від безпеки, економіки й державного управління до освіти, енергетики, соціальної політики та технологій. У цьому визначено конкретні механізми змін, здатних забезпечити сталий розвиток держави, зростання добробуту громадян і зміцнення інституцій.

• Для суспільства – це орієнтир спільних дій і цілей, якою може стати країна. А також сенс залишатися в Україні, бо є ясна відповідь – «заради чого!».
• Для бізнесу – карти можливостей і напрямків інвестиційного розвитку.
• Для влади – інструмент координації з міжнародними донорами, оскільки «Візія» структурована як матриця цілей, реформ і бюджетів, що полегшує перемови з міжнародними партнерами.

««Візія України 2035» – це наш інструмент трансформації. Ми бачимо Україну не лише як економічного лідера регіону, а як найкомфортнішу країну для життя на європейському континенті – безпечну, інноваційну й засновану на цінності людини», – зазначає Анатолій Амелін, директор Українського інституту майбутнього.

«Тактика без візії – це метушня перед поразкою. Потрібно розуміти, куди хочемо йти, як цього можливо досягти і найголовніше для країни: як синхронізувати це бачення, як об’єднати довкола людей. Майбутнє не приходить саме. Його створюють ті, хто готові брати відповідальність. Коли візія базується на цифрах, на моделях, тоді вона трансформується у конкретний розрахований план, який можливо реалізувати. Це дорожня карта як зробити Україну найкомфортнішою, найінноваційнішою і найінклюзивнішою країною в Європі», – наголосив Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього.

Як відзначають Віталій Вікторович та Ярослав Валерійович, у книзі окреслено стратегічні ініціативи, що формують основу державної трансформації. Серед них – створення оборонного альянсу «Східноєвропейський щит», реформування державного апарату зі скороченням бюрократії та впровадження принципу «єдиного інвестиційного вікна» з персональним супроводом для інвесторів.
Серед економічних інструментів – Фонд національного добробуту, мережа індустріальних парків і спеціальних економічних зон, інвестиційний фонд промислового розвитку та дев’ять промислових кластерів у сферах ІТ, біотехнологій, енергетики, агротехнологій, напівпровідників, робототехніки, креативних індустрій, аерокосмосу й кібербезпеки.
Програма «Україна глобальна» спрямована на співпрацю з діаспорою, а «Нове життя героїв» підтримує реінтеграцію ветеранів та розвиток ветеранського підприємництва.

«Цей документ – тільки перший крок. Головне завдання – створити цю візію на реальність, об’єднавши навколо неї максимальну кількість лідерів, які готові діяти. І саме тоді Україна повернути собі втрачені позиції та стати тією країною, якою побачимо ми всі її прагнемо», – підкреслює Сергій Гайдайчук, співзасновник CEO Club Ukraine.

Після презентації відбулися панельні дискусії на теми «Чому одні країни стають успішними, а інші – ні. Секрет для України» й «Культурні та міфологічні аспекти керування майбутнім». Їх спікерами стали: Анатолій Амелін, Наталя Кривда, Валерій Пекар, Ігор Ліскі, Вадим Пристайко, Олександр Чемеров та Андрій Длігач. Модерував подію Владислав Антипов.

Асоціація містоутворюючих університетів вітає вихід видання. Продовжуємо підтримувати ініціативи, які формують стратегічне мислення, сприяють діалогу між бізнесом, владою та суспільством і створюють умови для майбутнього у якому хочеться жити. Переконані, що означені плани вже незабаром оживуть в повсякденних проєктах студентів і викладачів наших університетів. Ми формуємо нове покоління лідерів, які не чекають змін, а творять їх – у регіонах, для країни, з вірою в те, що комфортна, сильна й людяна Україна – це не мрія далекого майбутнього, а наша спільна щоденна робота.

Запис Асоціація містоутворюючих університетів в особі ректора УГСП Віталія Коцура та ректора ІДГУ Ярослава Кічука взяли участь у презентації книги «Візія України 2035» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ініціатива об’єднала близько тридцяти молодих науковців, викладачів та активістів віком 19–35 років двох країн для вивчення спільного історичного минулого. Серед них і понад десяток здобувачів Університету Григорія Сковороди в Переяславі, які взяли участь у лекціях, дискусіях, практичних заняттях і виїзних сесіях у ключових історичних локаціях Литви – Кернаве, Тракаї та Медінинкай. З робочим візитом в країні у ці дні перебував і ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур.

Повідомляється, що серед ключових завдань літньої школи історії були:

• залучення молоді до осмислення спільних історичних процесів, зокрема доби Великого князівства Литовського;
• ознайомлення з новітніми дослідженнями та джерелами;
• створення платформи для наукового обміну, співпраці та міжкультурного діалогу;
• визначення напрямів подальших досліджень і розробки спільних ініціатив.

Як розповів у своєму Facebook ректор Віталій Коцур, протягом п’яти днів учасники прослухали лекції провідних науковців з України та Литви, зокрема Алвідаса Нікжентайтіса, Дарюса Баранаса, Наталії Білоус, Бориса Черкаса, Саулюса Сарцявічюса, Олега Однороженка та інших. Тематика охоплювала історію Великого князівства Литовського XIV–XVI століть, його політичну систему, військову справу та культурну спадщину. Студенти працювали з рукописними джерелами, вчилися аналізувати археологічні пам’ятки та досліджували міську історію під час виїзних занять.

Особливою подією, яка привернула увагу сковородинівців, стала лекція доктора історичних наук, професора Бориса Черкаса «Військова справа у Великому князівству Литовському», що відбулася 21 серпня у тронному залі Вітовта Великого в Тракайському замку.

У рамках зустрічей Віталія Вікторовича із керівництвом Інституту історії Литви (Аурімас Шведас) та Вільнюського університету (Рімвідас Петраускас) були окреслені подальші напрями академічного партнерства: спільні наукові проєкти, нові літні школи та розробка міжуніверситетських курсів. Попередньо було проговорено, що проєкт проведення Літніх шкіл істориків буде продовжуватися, а в подальшому на нас неодмінно чекає його реалізація, яка охоплюватиме різноманітні проблематики та історичні періоди.

Слід зазначити, що у межах діяльності Асоціації містоутворюючих університетів, до участі у проєкті були залучені і студенти закладів-учасників асоціації, зокрема Національного університету «Острозька академія», Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Студенти відзначили унікальний формат заходу, що поєднував лекції, дискусії, практичні заняття та екскурсії. Самі за себе говорять їх відгуки:

«Як на мене, участь у такій школі стала для студентів Університету Григорія Сковороди не лише академічним здобутком, а й важливим кроком у розвитку міжкультурної комунікації та налагодженні дружніх відносин між Україною та Литвою. Щиро дякуємо організаторам, литовським викладачам за теплий прийом, а також Університету Григорія Сковороди – за підтримку та можливість долучитися до цього унікального освітнього проєкту», – говорить учасниця поїздки, магістрантка Наталія Чугай.

«Цього літа ми зустрілися в неймовірному місці, щоб відкрити для себе спільні сторінки нашої історії. Тема занять «Історія Литви» – час, коли формувалася могутність Великого князівства Литовського, розвивалися міста, торгівля, культура та дипломатія. Було особливо цікаво побачити, наскільки тісно перепліталися історії України й Литви в ті часи – від політичних союзів до культурних контактів. А ще – це не лише лекції та дискусії, а й живий діалог: обговорення, спільні проєкти, пошук того, що об’єднує нас сьогодні. Враження – неймовірні! Дякую Литві та Вільнюсу», – додає ще одна учасниця поїздки Валерія Денисюк.

«Щиро дякую ректору УГСП Віталію Коцуру за організацію проходження навчання у літній школі з історії Великого князівства Литовського. Ця програма дала змогу розширити наші знання з історії Великого князівства Литовського. Під час перебування ми мали змогу безпосередньо побувати в історичних місцях, які розкривають історію Великого князівського Литовського. Приємно були враженні дружнім відношенням жителів Литви, мешканців тих міст у яких ми були. Також хочу подякувати пану Руслану (нашому перекладачу) за супровід та чудовий переклад під час навчання. Я вдячна всім науковцям та викладачам, які підготували змістовний лекційний матеріал», – додає четвертокурсниця, учасниця поїздки Сабріна Ревега.

Загалом усі учасники освітньої мандрівки сходяться у тому, що формат був надзвичайно цікавий: поєднання лекцій, екскурсій, дискусій і роботи з автентичними джерелами забезпечило глибший ефект пізнання.

Серед ключових відкриттів для молоді – усвідомлення масштабності Великого князівства Литовського та ролі українських земель у його складі, значення Литовських статутів для права, а також принципів релігійної та культурної толерантності.

«Я зрозуміла, що Литва для України була радше союзником, ніж загарбником. Саме в цей період українська культура й православна церква збереглися попри зовнішні загрози», – зазначила ще одна зі студенток.

Проєкт дозволив зміцнити академічні зв’язки між молоддю та науковцями України та Литви; поглибити знання про спільну історичну спадщину; сформувати партнерства для майбутніх досліджень і грантових програм; популяризувати європейські цінності через молодіжні ініціативи.

Результати школи будуть використані у створенні цифрового архіву матеріалів, серії публікацій і наступних міжнародних проєктах. Передбачається продовження традиції щорічних українсько-литовських літніх шкіл.

Сковородинівці висловлюють щиру вдячність партнерам за теплий прийом та плідну співпрацю, Міністерству молоді і спорту України, а також команді Університету Григорія Сковороди в Переяславі, завдяки яким стала можливою ця поїздка та освітні можливості – ректору Віталію Коцуру, проректору з міжнародних зв’язків і проєктної діяльності Оксані Ковтун, декану факультету гуманітарної освіти та соціальних технологій Вячеславу Редзюку й доценту Лесі Коцур за високий рівень локальної організації.

Проєкт реалізовано Інститутом історії Литви у співпраці з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Вільнюським університетом для зміцнення українсько-литовського академічного діалогу відповідно до Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 роки та Порядку здійснення молодіжних обмінів, що сприяють інтеграції, міжкультурному діалогу та утвердженню української національної ідентичності.

Запис У Вільнюсі завершилася Літня школа історії: протягом п’яти днів українські та литовські студенти досліджували добу Великого князівства Литовського спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Сковородинівці представили роль містоутворюючих університетів у розвитку громад в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.