Захід зібрав науково-педагогічних працівників, здобувачів освіти всіх рівнів та представників інших закладів вищої освіти, зокрема до обговорення дистанційно долучилися колеги з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Організаторами зустрічі виступили Навчально-науковий центр забезпечення якості освіти спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.

Головним спікером семінару став фахівець І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Борис Любченко. Свій виступ він розпочав із роз’яснення часових меж впровадження нового закону:

«Принцип академічної доброчесності не є новим для України – його базові засади були закладені ще у 2017 році. Проте сьогодні ми виходимо на новий рівень. Закон офіційно набув чинності 1 лютого 2026 року, а його повне введення в дію відбудеться 31 липня. Цей піврічний період даний уряду та закладам освіти для адаптації нормативної бази. Ми в нашому університеті вже активно доопрацьовуємо внутрішні положення, аби вони повністю відповідали букві закону до серпня цього року», – зазначив Борис Анатолійович.

Однією з важливих новацій закону є розширення кола осіб, на яких поширюються правила доброчесності. Відтепер до списку суб’єктів, окрім викладачів та студентів, офіційно додані вступники.

Спікер акцентував увагу на тому, що закон базується на чотирьох «китах» – фундаментальних цінностях:

• Чесність (насамперед перед самим собою)
• Довіра до результатів академічної діяльності.
• Повага до честі, гідності та прав інтелектуальної власності.
• Відповідальність перед суспільством за результат своєї праці.

Окрему увагу під час семінару приділили статті 8 нового Закону, яка докорінно змінює підхід до оприлюднення наукових текстів. Згідно з новими нормами, тексти дисертацій та кваліфікаційних робіт, підписані КЕП (кваліфікованим електронним підписом), мають оприлюднюватися на сайті університету до їхнього захисту.

«Це питання буде чітко врегульоване нашим оновленим внутрішнім положенням. Усі роботи мають бути у відкритому доступі в машинозчитувальному форматі. Прозорість – це найкращий запобіжник плагіату», – підкреслив спікер.

УГСП продовжує впроваджувати політику нульової толерантності до порушень. Борис Анатолійович розповів про структуру внутрішньої системи забезпечення доброчесності, яка включає:

• Діяльність Комісії з питань академічної доброчесності;
• Інститут уповноважених осіб (зокрема НПП, які мають право фіксувати порушення, як-от списування, безпосередньо під час освітнього процесу);
• Розробку чіткого переліку порушень та санкцій (до серпня на сайті буде оприлюднена таблиця, де кожному проступку відповідатиме конкретний захід реагування).

Під час семінару також було наголошено на важливості просвітницької роботи кураторів груп та вивчення дисциплін з академічного письма.

УГСП продовжує вдосконалювати внутрішню систему моніторингу. Окрім роботи Комісії з питань академічної доброчесності, новий закон передбачає появу «уповноважених осіб» (зокрема викладачів), які мають право фіксувати порушення безпосередньо під час освітнього процесу. Невдовзі на сайті університету з’явиться оновлений список порушень та відповідних заходів реагування – від повторного оцінювання до відрахування або позбавлення наукових ступенів.

«Академічна доброчесність – це не лише набір правил, а культура, яку ми будуємо разом. Вона забезпечує довіру до ваших знань і формує вас як справжніх фахівців», – підсумував Борис Анатолійович.

Захід став важливою платформою для популяризації оновлених правових засад освітньої діяльності, ще раз підкресливши прагнення УГСП до створення чесного, прозорого та якісного академічного простору.

Запис Будуємо культуру довіри разом: в УГСП розібрали норми нового Закону «Про академічну доброчесність» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Ключовою метою зустрічі було сформувати чітке розуміння управлінських рішень, необхідних для адаптації УГСП до нових нормативних стандартів протягом перехідного періоду.

Відкриваючи зустріч, ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур привітав учасників та наголосив на важливості консолідації зусиль академічної спільноти навколо нових правил гри:

«До прийняття цього закону було досить багато різних майданчиків, де обговорювалися різні думки щодо його проєкту, але закон прийнятий, і це правильне рішення. Наша ідея сьогодні – щоб кожен освідомлено розумів, як цей закон буде діяти і що нам очікувати на практиці. Ми раді продовжувати нашу співпрацю з фахівцями такого рівня та професійно обговорювати актуальні питання якості вищої освіти», – зазначив очільник закладу.

Надалі головний спікер вебінару, один із учасників підготовки Закону України «Про академічну доброчесність» та заступник директора ННІ «Академія вчительства» ХНУ імені В. Н. Каразіна Євген Ніколаєв детально зупинився на статті 12, яка зобов’язує університети створити комплексну систему внутрішнього забезпечення доброчесності. Він підкреслив, що відповідальність за це тепер персоналізована:

«Ключові функції покладаються безпосередньо на керівників університетів та їхніх структурних підрозділів. Це не просто декларація – це лідерська роль адміністрації в організації розроблення документів, доступі до софту для виявлення порушень та обов’язковому документуванні прийнятих рішень», – зазначив Євген Борисович.

Євген Ніколаєв під час виступу наголосив на унікальності моменту, зауваживши: «Україна – перша країна у світі, яка прийняла такий закон. У багатьох інших державах ці питання регулюються власними академічними традиціями, але у нас тепер є чітка законодавча база». Спікер одразу звернув увагу на критичне правило читання нового документа: «Запам’ятайте: усе, що в тексті закону прописано без слова «може», слід вважати обов’язковою вимогою для виконання університетом. Опцій «не робити» тут не передбачено».

Особливий акцент було зроблено на зміні філософії викладання та оцінювання. Спікер закликав колег переглянути підходи до роботи зі студентами, адже закон вимагає відмовитися від «гугл-завдань».

«Оцінювання – це головний інструмент управління освітнім процесом. Студент завжди фокусується на тому, за що ставлять оцінку. Тому ми маємо припинити давати завдання на відтворення загальнодоступної інформації, яка гуглиться за п’ять секунд. Це має піти в минуле на користь творчих підходів», –  підкреслив Євген Борисович.

Однією з найбільш обговорюваних тем стала вимога щодо обов’язкового оприлюднення кваліфікаційних робіт студентів із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). За словами спікера, це має відбуватися до моменту захисту:

«Тексти робіт тепер мають бути на сайті університету з КЕП до захисту. Це технологічно унеможливлює ситуацію, коли роботу «дописують» або «підправляють» після виставлення оцінки. На момент початку захисту файл уже має бути доступним для громадськості у фінальному вигляді», – пояснив Ніколаєв.

Окрему увагу було приділено трансформації викладацької діяльності. Закон вимагає від НПП переглянути методи оцінювання, змістивши акцент із репродуктивних завдань на творчі.

«Має піти в минуле практика завдань, що полягають у відтворенні загальнодоступної інформації, яка гуглиться за лічені секунди. Викладач має застосовувати валідні інструменти оцінювання, що перевіряють реальні компетентності, а не вміння копіювати текст», – наголосив спікер. Також було зазначено, що університет має запровадити обов’язкове вивчення академічного письма та культури доброчесності для всіх здобувачів.

Проректор з навчально-методичної роботи, кандидат педагогічних наук, доцентом Володимир Носаченко та представники Центру забезпечення якості освіти підняли питання практичної реалізації норм щодо штучного інтелекту та виявлення прихованого відчуження авторства. Євген Ніколаєв застеріг присутніх від сліпої довіри детекторам ШІ:

«Будь-яка система виявлення штучного інтелекту має хибно позитивні результати. Ключова рекомендація на сьогодні – не використовувати ці програмні засоби як єдину підставу для звинувачень. Натомість університети мають виробити власну політику використання інструментів ШІ в освітньому процесі», – застеріг спікер.

Завершуючи півторагодинну зустріч, учасники обговорили систему санкцій, яка тепер включає не лише виховні заходи, а й серйозні академічні наслідки, як-от відрахування або переведення з бюджету на контракт. Проте Євген Борисович підкреслив, що каральна функція не є головною: «Наш шлях – це не просто формальне виконання вимог закону через затвердження папірців на вченій раді. Це формування культури нульової толерантності до порушень. Це складно, це буде конфліктувати з усталеними традиціями, але це єдиний спосіб побудувати справді європейську систему освіти в Україні».

Принагідно спікер зачепив болюче питання академічного авторства та «приписки» колег до публікацій. Він пояснив, що нова норма про обов’язкові «Подяки» має допомогти викладачам та аспірантам захистити свій доробок. «Ця норма дозволяє в коректний спосіб відзначити участь наукового керівника чи консультанта, не приписуючи йому співавторство там, де його не було. Ми маємо чітко розрізняти творчий внесок автора та технічну чи консультативну допомогу», – зауважив Євген Ніколаєв.

На завершення вебінару спікер закликав університетську спільноту до чесної трансформації, а не формальної звітності. Він попередив, що імплементація закону не буде легкою через опір старих звичок. «У нас є два варіанти: або формально затвердити папірці на вченій раді й наступного дня про них забути – тоді система не працюватиме. Або ставити ці зміни як стратегічні цілі, які постійно моніторяться. Це буде складно розрулювати, і це не станеться за один день, але це шлях до реальної якості освіти», – підсумував гість заходу.

За підсумками вебінару адміністрація Університету Григорія Сковороди в Переяславі отримала розширений пакет рекомендацій для оновлення внутрішньої нормативної бази. Очікуваним результатом стане імплементація вимог закону в усі освітні програми закладу вже до початку нового 2026/2027 навчального року. Співпраця з фахівцями «Академії вчительства» триватиме й надалі для забезпечення високих стандартів академічної етики та якості освітніх послуг.

Запис В УГСП обговорили впровадження нових законодавчих норм разом з одним із учасників їх підготовки Євгеном Ніколаєвим спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.