Гарною новиною завершення жовтня став результат участі Університету Григорія Сковороди в Переяславі у роботі  XVI Міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті», яка відбулася 23-25 жовтня 2024 року в Україні в онлайн режимі за  інформаційної та методично-організаційної підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України.

Упродовж багатьох років освітянська виставка «Інноватика в сучасній освіті» є ефективним майданчиком для презентації інноваційних освітніх матеріалів і досвіду, обговорення освітніх проєктів, конструктивного спілкування між виробниками сучасних технологій та їх безпосередніми користувачами,  інформаційним простором для ділових контактів із розвитку науково-технічних досліджень, академічного обміну школярами, студентами, викладачами, обговорення аспектів упровадження сучасних технологій  в освітній процес.

У 2024 році представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Центру інноваційного навчання та трансферу технологій провели дискусійну панель «Практики реалізації культури якості вищої освіти в ЗВО у контексті сучасних акредитаційних вимог» для менеджменту закладів освіти, викладачів, науковців, вчителів, представників центрів забезпечення якості освіти й інших стейкхолдерів освітніх послуг.

У ході роботи кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувачка кафедри професійної освіти Ірина Доброскок,  кандидат історичних наук, доцент кафедри цифрових технологій навчання Василь Якуба, кандидат педагогічних наук, доцентка кафедри професійної освіти Наталія Ржевська,  кандидат педагогічних наук, доцентка кафедри професійної освіти Галина Богатирьова, обговорили коло питань щодо основних компонентів, які впливають на внутрішню систему забезпечення якості в контексті європейських стандартів і рекомендацій:

• як нові стандарти акредитації стимулюють оновлення програм, навчальних планів і методологій викладання;
• які виклики зустрічають ЗВО під час упровадження системи внутрішнього забезпечення якості;
• роль стейкхолдерів у забезпеченні якості та важливість інтеграції їхньої думки в освітній процес і акредитаційні вимоги;
• огляд новітніх методів самооцінювання, зовнішнього контролю та їх вплив на довгострокове покращення якості вищої освіти.

Відбулися виставкові конкурси для учасників:

1. Конкурс «Лідер інновацій в освіті»з нагородженням переможців Почесною нагородою та дипломом.
2. Конкурс із тематичних номінацій з нагородженням переможців золотими, срібними й бронзовими медалями, сертифікатами авторів конкурсних робіт.

Золотою медаллю та сертифікатами відзначено авторів конкурсної роботи з номінації «Педагогіка партнерства як основа формування освітнього простору Нової української школи» щодо створення та впровадження інноваційних проєктів для підвищення якості освіти та освітньої діяльності в умовах військового стану науковиць університету Ірину Доброскок,  Наталію Ржевську  та  Ірину Письменну, вчительку англійської мови, ділової англійської мови та культурознавства Гімназії «Консул» № 86 Печерського району м. Києва.

Висока нагорода є важливим здобутком команди Центру інноваційного навчання та трансферу технологій  Університету Григорія Сковороди в Переяславі й визнанням значного внеску в розвиток і підтримку освітніх реформ. Безумовно, вона підтверджує важливість комунікаційної взаємодії наукових установ, закладів освіти у складних умовах військового стану та трансформаційних цивілізаційних змін задля майбутнього.

23 травня 2024 року на базі Центру інноваційного навчання і трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі з метою пошуку шляхів забезпечення сталого розвитку, якості та ефективності професійної освіти з урахуванням напрацювань європейської спільноти та вітчизняних здобутків відбулась міжнародна науково-практична конференція  «Професійна освіта в Україні та світі в умовах євроінтеграційних викликів і цивілізаційних змін  ХХІ століття».

За повідомленням організаторів, до обговорення вітчизняного та закордонного розвитку професійної освіти долучилися: директорка «Unique Hub», співзасновниця методичного центру «Unique Method» та навчального центру «Unique Ed Academy», авторка курсу для дітей «Майстер нейромереж», методистка EdEra Яніна Хіжінська; кандидат педагогічних наук, доцент,  доцент кафедри суспільних наук Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Ольга Красницька; виконавчий директор Освітньої Фундації «MriyDiy», вчитель української мови і літератури, лауреат ТОП-10 кращих педагогів планети конкурсу «Global Teacher Prize» Артур Пройдаков; освітня менеджерка Education Project Manager в FCA Finn Church Aid Ярослава Мозгова й аспірант Інституту соціології НАН України Михайло Савченко. Разом з тим до дискусії активно долучилися аспіранти кафедри професійної освіти, здобувачі за спеціальність «Професійна освіта (Товарознавство)», «Професійна освіта (Сфера обслуговування)», науково-педагогічні працівники факультету фінансово-економічної і професійної освіти.

За результатами роботи конференції було прийнято резолюцію щодо створення робочих груп в межах наукової ініціативи для подальшої роботи над питаннями:

• Стратегії стійкості освіти в умовах воєнного стану: подолання освітніх втрат і надолуження освітніх розривів;
• Механізми міжнародної інституційної підтримки для подолання освітніх втрат і надолуження розривів в українській системи освіти;
• Стандартизація в освіті: національний та зарубіжний вимір;
• Професійна освіта: виклики сучасності;
• Інноваційна діяльність та педагогічна майстерність науково педагогічних та педагогічних працівників закладів професійної, фахової передвищої освіти;
• Теоретичні та прикладні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців: український та світовий досвід.

Команда Центру інноваційного навчання і трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі вдячна всім учасникам за експертизу та досвід. Наразі вони продовжують працювати над науково-практичним дослідженням виокремлених питань.

Попри дію воєнного стану, з 24 по 26 квітня 2024 року, з використанням новітніх онлайн-технологій на двох сайтах, зокрема для українських учасників та для іноземних учасників, відбулась 40-а міжнародна спеціалізована виставка «Освіта та кар’єра – 2024». Як і попередні десятиліття проведення на ній був представлений й Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Незмінним організатором події стала Всеукраїнська громадська організація Товариство «Знання» за підтримки Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Цього разу захід об’єднав заклади вищої освіти з України, Німеччини, Польщі, Литви, Австрії, Чехії, Словаччини, Кіпру та Болгарії.

У 2024 році у виставці брали участь 63 українські заклади освіти, а загальна кількість учасників долучених в он-лайн форматі на двох платформах становила близько сотні. Сумарно, протягом двох днів роботи виставки, сайт українських закладів освіти  відвідало понад 4700 унікальних відвідувачів.

У рамках події відбулося 46 віртуальних заходів: конференції, презентації, семінари, круглі столи  та майстер-класи, які проводили українські та іноземні учасники виставки.

Горді повідомити, що, за результатами виставки  Університет Григорія Сковороди в Переяславі, отримав Гран-прі у номінації «Профорієнтаційна робота, як вирішальний фактор конкурентоспроможності вітчизняного закладу освіти в умовах війни». Її підготувала кафедра професійної освіти факультету фінансово-економічної і професійної освіти, під керівництвом завідувачки, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Ірини Доброскок. Командою було проведено ряд семінарів та круглих столів.

Поза тим, за досягнення у попередньому навчальному році, серед закладів вищої освіти, УГСП був відзначений Почесним званням «Лідер вищої освіти».

«З 2007 року на цій виставці наш університет завжди займає виключно переможні місця, чим ми безмежно пишаємося»,  – розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Василь Якуба.

Вітаємо увесь колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі з новими звитягами та нагородами! Бажаємо подальших успіхів у всіх сферах діяльності та нових досягнень на шляху освіти, науки та творчості.

У минулий четвер, 14 березня 2024 року, на базі Центру інноваційного навчання та трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Різноманітність та інклюзія в освіті». Згуртували академічну спільноту, представників бізнесу та громадянського суспільства з метою синхронізації векторів формування механізмів підтримки різноманітності та інклюзії як в освіті, так і суспільстві зокрема.

Повідомляється, що у 2024 році тематика конференції охоплювала питання: інклюзивності сучасної освітньої екосистеми задля сталого розвитку, забезпечення психологічної та соціальної резильєнтності учасників освітнього процесу для ефективної системної співпраці щодо надолуження освітніх втрат і розривів, рівність можливостей і усунення бар’єрів в освіті, інклюзивне освітнє середовище: проблеми, здобутки, перспективи, забезпечення різноманітності та інклюзії в освіті: міжнародний досвід.

Спікери конференції у своїх доповідях актуалізували виклики та перспективи формування інклюзивного суспільства в Україні в період війни та поствоєнної відбудови, визначали можливості забезпечення рівного доступу до освіти на деокупованих територіях, формували візію розбудови інклюзивного суспільства на основі світового досвіду міжнародних колег.

Особливе зацікавлення викликали доповіді: Paddy McGrath (Education Technology Strategist, keynote Speaker & Change Maker); Myles Pilling (specialist ICT-AT SEND Consultant & Assistive Technologist); Gaia Guadagnoli (security Lead  in Ericsson); Оксани Джус (докторки педагогічних наук, професорки, завідувачки кафедри логопедії та інноваційних технологій в інклюзії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника); Ярослави Мозгової (освітньої менеджерки, Education Project Manager в FCA Finn Church Aid), Олени Вєдєрнікової (засновниці мережі закладів освіти, засновниці благодійного фонду).

Також до активного обговорення актуалізованих у ході конференції проблем інклюзивності сучасної освітньої екосистеми, пошуку шляхів їх вирішення долучилися здобувачі освіти. Слід зауважити, що майбутні бакалаври і магістри освітніх програм «Професійна освіта (Товарознавство)», «Професійна освіта (Сфера обслуговування), «Туризм та рекреація» продовжили дискусію в контексті удосконалення освітніх програм та внесли пропозиції щодо розширення змісту освітніх компонентів, обговорених в ході конференції.

Нагадаємо про те, що у «Онлайн-майстерні педагога» від «edHUB» триває цикл гостьових лекцій у 2023-2024 навчальному році.

У 2023-2024 навчальному році онлайн-майстерня педагога «edHUB» продовжує збирати експертів-професіоналів задля обговорення сучасних освітніх викликів в дослідницько-інноваційному просторі Центру інноваційного навчання і трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Серед цікавих та змістовних подій в освітньому процесі майбутніх докторів філософії зі спеціальності 015 Професійна освіта варто відзначити гостьові лекції від Вікторії Жигірь, д.пед.н., професорки кафедри професійної освіти, трудового навчання  та технологій, декана факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету. Вони відбулися ще в жовтні минулого року.

Як розповідають у Центрі інноваційного навчання і трансферу технологій, важливим є те, що курс «Сучасні аспекти розвитку професійної освіти», зміст, який викладає Жигір, є співзвучним до курсу ОНП «Професійна освіта» «Сучасні тенденції розвитку теорії і практики професійної освіти», який опановують аспіранти кафедри професійної освіти в першому півріччі.

«Послухати про соціологічні аспекти розвитку професійної освіти в Україні, професійну освіту як надбання особистості, напрями реформування професійної освіти в Україні та план відновлення України у сфері «Освіта і наука» від наслідків війни, було пізнавально й цікаво. Надзвичайно цінною та особливою видалася й можливість поспілкуватися із науковицею про незламність українських науковців БДПУ в умовах війни, дослідження і сподівання», – відзначила Аліна Зарва, здобувачка другого року навчання.

У минулу середу, 17 січня 2024 року, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулась ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Педагогіка сучасності: виклики і перспективи цифрової доби». Пропонуємо вашій увазі нотатки розмови, яка творила візію розвитку педагогічної науки у часи війни.

Повідомляється, що організаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України,  Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»,  Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки НАПН України, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського, Рада молодих учених при МОН України, КОКПНЗ «Мала академія наук учнівської молоді», ГО «Українська асоціація дослідників освіти», ГО Інноваційний університет, Мережа шкіл Educator, БО «Благодійний фонд Освітня фундація МрійДій», ГО «Освіта 360», Університет Григорія Сковороди в Переяславі й Центр інноваційного навчання та трансферу технологій.

«Конференція виступила об’єднуючим майданчиком для професійної комунікації провідних науковців, молодих дослідників, здобувачів освіти та практиків-освітян України задля розвитку педагогічної науки, поширення галузевих і міждисциплінарних знань, результатів наукових досліджень, теоретичних напрацювань і практичного досвіду їх упровадження», – підкреслюють організатори та додають, що особливістю цьогорічної конференції стало залучення освітян-практиків від мережі шкіл Educator, благодійного фонду «Освітня фундація МрійДій», ГО «Освіта 360» до проведення тренінгових сесій та обміну практичними кейсами, ефективними педагогічними технологіями, презентація інноваційних проєктів та освітніх можливостей в онлайн майстерні педагога (EdHub) Центру інноваційного навчання і трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Принагідно варто відзначити дієву співпрацю та активність молодих дослідників, аспірантів, здобувачів вищої освіти, яка підтримується Радою молодих учених при МОН України та ГО «Інноваційний університет». Долучення молодих науковців є невід’ємною складовою для побудови системних зв’язків та посилення наукового потенціалу освіти в Україні.

Спікерами конференції стали: Артур Пройдаков, виконавчий директор Освітньої Фундації MriyDiy, вчитель української мови і літератури, лауреат ТОП-10 кращих педагогів планети конкурсу Global Teacher Prize; Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів; Дарина Васильєва, координаторка проєкту Освіторії «Наздоженемо: курс про подолання освітніх втрат»; Яніна Хіжінська, директорка Unique Hub, співзасновниця методичного центру Unique Method та навчального центру Unique Ed Academy, авторка курсу для дітей «Майстер нейромереж», методистка EdEra; Оксана Джус, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри логопедії та інноваційних технологій в інклюзії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; Ірина Скляр, к.е.н., начальник відділу якості освіти, доцент кафедри менеджменту Сумського національного аграрного університету; Олена Кірдан, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини; Микола Гарас, к.мед.н., доцент, Буковинський державний медичний університет.

Також ділилися результатами досліджень і молоді учені, аспіранти, здобувачі у ході роботи за секціями. Активно й цікаво відбулася тренінгова програма першої онлайн майстерні педагога EdHub, де досвідчені тренери активізували нагальні практичні теми. У рамках онлайн майстерні EdHub для учасників тренінги провели: вчителька української мови та літератури, керівниця наукового відділу ліцею “Educator”, аспірантка 3 року навчання Київського університету ім. Бориса Грінченка, авторка курсу «Зарубіжна література» (8 клас) у ВШО Оксана Олійник на тему: «Менеджменту інновацій в діяльності вчителя» (учасники тренінгу дізналися про структуру інновації, алгоритми її упровадження в межах діяльності власного уроку, навчального закладу, а також способи оцінки ефективності її реалізації)»; вчителька англійської мови у ліцеї «Educator», кандидатка педагогічних наук, сертифікований вчитель англійської мови (CELTA, IHCYLT) Людмила Макодзей на тему: «Безперервний професійний розвиток як важлива складова професійної компетентності вчителя» (учасники тренінгу дізналися про особливості навчання впродовж життя, про безперервний професійний розвиток як трудову функцію, її структуру та особливості формування)»; учитель історії, наставник учнівського парламенту та голова стипендіальної комісії ліцею Educator, аспірант 1-го курсу історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Антон Столяров на тему: «Володимир Антонович – хрещений батько українського національного відродження» (учасники тренінгу обговорили питання «як зростити національну еліту, що буде рушієм докорінних змін у країні?» Проговорили про його місце в історії як педагога та наставника, подискутували щодо цього досвіду для сучасної української освіти).

Підсумовуючи слід сказати, що до зібрання долучилося більше 120 учасників з 11 областей України (Полтавської, Хмельницької, Кіровоградської, Київської, Житомирської, Чернівецької, Харківської, Тернопільської, Львівська, Одеська, Донецька). Спільно дійшли висновку про доцільність збереження формату конференції, необхідність популяризації  практичних кейсів через майстерню EdHub на базі центру інноваційного навчання та трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі, розвивати спільноту задля збереження і сталого розвитку педагогічних надбань в Україні.

 

Пресцентр Центру інноваційного навчання і трансферу технологій

У п’ятницю, 27 жовтня 2023 року, в рамках ХV Міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті» та  ХV Міжнародної виставки «World Edu» освітянами Університету Григорія Сковороди в Переяславі було проведено круглий стіл «Стратегії стійкості освіти в умовах воєнного стану: подолання освітніх втрат і надолуження освітніх розривів».

Повідомляється, що питання, які обговорювалися під час круглого столу стосувалися:

• Розробки концепцій і стратегій для управління освітніми втратами та розривами на рівні державних політик та закладів освіти.

• Ролі педагогічних працівників і освітніх менеджерів у надолуженні освітніх втрат і розривів.

• Реалізації інноваційних методик для забезпечення стабільності освітнього процесу в умовах воєнних викликів.

• Можливості міжнародної інституційної підтримки для подолання освітніх втрат і надолуження розривів в українській системи освіти.

• Забезпечення психологічної та соціальної резильєнтності для учасників освітнього процесу для ефективної системної співпраці щодо надолуження освітніх втрат і розривів.

Як розповідають ініціатори, серед сковородинівців-доповідачів були: доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти, Ірина Доброскок; кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник; кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри професійної освіти Любов Басюк; кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри професійної освіти Наталія Ржевська та кандидат історичних наук, доцент кафедри цифрових технологій навчання Василь Якуба.

На початку круглого столу Вячеслав Різник привітав усіх присутніх та подякував за проявлений інтерес до тематики круглого столу. Потім представив основи освітньої політики Університету Григорія Сковороди в Переяславі у період російсько-української війни та презентував основні цілі освітньої діяльності ЗВО.

Натомість Ірина Доброскок наголосила на широких можливостях університету щодо наявних програм підвищення кваліфікації, що були б цікавими для учасників круглого столу. Також зазначила, що програми з надолуження освітніх втрат мають нести посили національної єдності і бути важливим стратегічним рішенням для реінтеграції українського потенціалу нації.

«Для того, щоб державні концепції та стратегії були сталими важливо об’єднати навколо проблеми подолання освітніх втрат та надолуження розривів різні категорії стейкхолдерів», – переконана Ірина Іванівна.

У свою чергу, Наталія Ржевська зазначила, що програми з надолуження освітніх втрат в умовах війни мають базуватися на глибокому розумінні психології та мотивації учнів, учителів і батьків. Потрібно передбачити використання тих інструментів, які дають здобувачам освіти право вибору під час реалізації програм з надолуження освітніх втрат. Наталія Вікторівна зазначила, що сприяння інноваціям та впровадження сучасних технологій навчання є одним із ключових напрямів співпраці між державою та приватним сектором. Це сприятиме розробці ефективних інтерактивних програм для подолання освітніх втрат.

Під час свого виступу Любов Басюк наголосила на ролі педагогічних працівників і освітніх менеджерів у надолуженні освітніх втрат і розривів. Зазначила, що вимогами до кваліфікації викладача програм з надолуження освітніх втрат мають бути: знання теоретичних і практичних засад фасилітації освітнього процесу; методична підготовка щодо реалізації програм з надолуження освітніх втрат; володіння основами психологічних знань і травма-інформованого підходу; володіння стратегіями формувального та підсумкового оцінювання; володіння цифровими технологіями.

Підсумовуючи зібрання, Ірина Доброскок підкреслила, що нині можемо констатувати певні рішення для подолання викликів у надолуженні освітніх втрат, а саме: організація індивідуальних та/або групових занять зі здобувачами освіти, які мають  низькі результати освітніх оцінювань; перегляд освітніх програм із метою їх адаптації до освітніх потреб; розробки додаткового якісного освітнього контенту, акцентованого  на темах, що потребуть надолуження; забезпечення курсів для вчителів із питань ефективних технологій  подолання навчальних втрат; утвердження колабораційних практик у  педагогічних колективах, співпраця закладів освіти різного рівня тощо.

Вячеслав Різник резюмував результати круглого столу наступним чином:

«Є ціла низка дискусійних питань, які можемо вирішити лише спільно, шляхом взаємодії «школи-університетів-влади». І напрацювати ефективних рішення, швидкі та ефективні, не простих, тому що не буває простих рішень для складних проблем. А освіта сьогодні зіткнулася з надскладними проблемами, яких ніколи до цього не було».

Про необхідність і прикладність круглого столу свідчать і відгуки його слухачів-учасників:

Олена Миронова, учитель комунального закладу «Харківська гімназія 84 Харківської міської ради»:

«У мене половина дітей класу знаходиться за кордоном і не кожен може знайти можливість брати участь у програмах з подолання освітніх втрат. Тому іноді діагностувати когнітивний комплексний рівень на якому знаходиться дитина вкрай важко».

Юлія Волошина, директорка комунального закладу «Червоношахтарська гімназія» Лозуватської сільської ради:

«Ці питання слушні, адже ми знаходимося поблизу Кривого Рогу і нині працюємо тільки дистанційно. Ми сільська школа, у нас лише 20 дітей навчаються за межами нашого населеного пункту. Але всі вони працюють з нами. Дуже складно працювати. Але, перш за все, важливе налагодження партнерської взаємодії з батьками».

Ірина Цорієва, вчитель зарубіжної літератури комунального закладу «Харківський ліцей 141»:

«Я знаходжуся в 533 мікрорайоні. І за нами траса на Бєлгород, тому район значно пошкоджений. Зовсім немає під’їзду у сусідньому будинку. Дуже пошкоджена школа. Тому весь рік її ремонтували. Знаєте, що я помітила, що діти бояться соціуму. Діти бояться йти до нашої школи. Зараз зробили метро-школу. Вона працює. Дітей багато закордоном, вони бояться повернутися. Але ми віримо, що вони повернуться».

Низький уклін абсолютно всім учителям. Вчитель на сьогодні є однією з найважливіших осіб, що відповідає за наш ціннісний ряд, за збереження нашої нації.

Команда Центру інноваційного навчання і трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі завжди прагне підтримувати високий рівень інноваційного і технологічного потенціалу. На початку вересня 2023 року кандидата педагогічних наук, в.о. доцента кафедри професійної освіти факультету фінансово-економічної і професійної освіти Університету Григорія Сковороди в  Наталію Ржевську було відібрано з 250 аплікантів на участь у програмі «Лідерство задля освітніх трансформацій». Це спільна ініціатива Української Академії Лідерства та Університету Уоріка, одного із провідних закладів Великобританії за підтримки Міністерства освіти України та Міністерство науки та цифрової трансформації.

Як стало відомо пресцентру факультету фінансово-економічної і професійної освіти, стажування проходило очно з 8 по 16 вересня 2023 року на базі Університету Уоріка (Велика Британія).

Повідомляється, що основною метою цього обміну знаннями було надання інституційної підтримки українським освітнім організаціям та перспективним командам через наставництво та обмін найкращим освітнім матеріалом з практики британської системи освіти. Крім того, обмін знаннями мав на меті дослідити історії успіху стійкості української освітньої системи під час війни.

«Обмін знаннями – це довгострокове партнерство між установами у першій ітерації. Очікується, що він триватиме 1 рік і включатиме два коротких очних залучення у вересні 2023 року та січні 2024 р.  Отримані знання та передовий досвід під час перебування в Уорікському університеті сприятимуть посиленню зв’язків і сталому міжнародному обміну знаннями між українськими та британськими колегами, подальше зміцнення освітніх комуніцікацій між нашими країнами», – коментує Наталія Вікторівна.

Упродовж 2023-2024 навчального року на базі Центру інноваційного навчання і трансферу технологій будуть проведені семінари та системні наукові дослідження з тематик трансформаційного освітнього менеджменту для забезпечення стійкості команд та освітньої системи в цілому.

 

Пресцентр факультету фінансово-економічної і професійної освіти

9-10 березня 2023 року Центр інноваційного навчання та трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі став базою проведення міжнародної науково-практичної конференції «Різноманітність та інклюзія в освіті», яка відбувалася під егідою Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Інституту модернізації змісту освіти, у співпраці з зарубіжними і вітчизняними партнерами, громадською організацією «Інноваційний університет». Переповідаємо головні тези зібрання.

«Сьогодні, усі ми – Воїни України, об’єднані вірою в Правду, а з тим – у Перемогу Добра, Демократії, Свободи, України. І кожна миттєвість від 24 лютого 2022 року – мить боротьби за Вітчизну, за майбутнє України, за збереження духу українства, світла і добра. Гідність і свободолюбство українського народу, переусвідомлення життєвих смислів і цінностей, надали колосальний поштовх до самотворення і розвитку особистості, посилили жагу до нових знань, нових технологій, до технологічного зростання й сприйняття інновацій, що уможливлює скорішу інтеграцію української науки й освіти до Європейського й світового дослідницького простору. Попри війну, ми рухаємось уперед і трансформуємося! Разом, гуртом, кожен на своєму місці!», – такими словами розпочала конференцію Ірина Доброскок – докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри професійної освіти, очільниця Центру інноваційного навчання і трансферу технологій.

Діалог із зарубіжними партнерами з Бельгії, Польщі, Литви, відкрита дискусія, трансфер досвідом, відеодемонстрація кращих світових тенденцій відкрили організаторам і учасникам нові перспективи вирішення актуалізованих проблем врахування різноманітності та забезпечення безбар’єрності та інклюзії в галузі освіти.

Учасники зазначали, що війна обнулила наші здобутки, досвід, загострила цінності. Перед нами постало безліч викликів, а різноманітність викликів породжує різноманітність, інноваційність рішень. Про це говорили учасники панельних дискусій. Відзначали, що за цей рік усі ми відчули фізичні бар’єри війни – і це про безбар’єрність. Тисячі українців втратили роботу і фінансову стабільність – це про економічну безбар’єрність. Усі потребують доступу до інформації, до щохвилинних оповіщень, алгоритмів покрокових дій – це про цифрову безбар’єрність. Українці в еміграції відчули потребу у підтримці, рідній мові – це про соціальну безбар’єрність.

Про забезпечення рівності можливостей і усунення бар’єрів у міжнародному освітньому просторі, розмаїття форм, методів, засобів, технологій освітньої взаємодії як ресурсів інклюзивності і сталого розвитку суспільства говорили учасники панельних дискусій, котрі модерували координаторки проєктів Центру інноваційного навчання та трансферу технологій – кандидатки педагогічних наук, доцентки кафедри професійної освіти Наталія Ржевська і Любов Басюк.

Цієї осені компанії, працівники, національні, регіональні та місцеві органи влади, соціальні партнери, міжгалузеві та галузеві організації, провайдери освітніх послуг, торгові палати та служби зайнятості об’єднали професійні зусилля заради розвитку навичок в Європі – Європейська комісія запустила «Pact for Skills» як спільну європейську модель для розвитку навичок у Європі. Серед підписантів пакту й Центр інноваційного навчання і трансферу технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

«Аби підтримати справедливе та стабільне відновлення та реалізувати амбіції зеленого та цифрового переходу,  інноваційні стратегії промисловості для малого та середнього бізнесу, Європейська Комісія та підписанти Пакту, зокрема наш Центр інноваційного навчання і трансферу технологій, об’єднали зусилля для конкретних заходів з метою підвищення кваліфікації працівників. Серед основних принципів пакту: сприяння культурі навчання впродовж життя; побудова міцних навичок партнерства; моніторинг пропозиції/попиту на навички та передбачення потреб у навичках; боротьба з дискримінацією, гендерна рівність і рівні можливості для кожного» – розповідає керівниця Центру, доктор педагогічних наук, професор Ірина Доброскок.

Слід додати, що наразі розпочинається співпраця  в аспектах спеціальних послуг в напрямках: підтримки в пошуках партнерів у мережах Europass, Skills Panorama, EURES; організації та участі у вебінарах, семінарах з представниками промислових екосистем; актуалізація потреб працівників у рескіллінгу та формування відповідних мультисекторальних дорожніх карт.

Анонсується, що інформація про майбутні події, що будуть будуть організовані в рамках «Pact for Skills» буде відображатися на офіційній сторінці Центру та на сторінках УГСП у соціальних мережах.

 

Інформацію надано Центром інноваційного навчання і трансферу технологій

У період війни Університет Григорія Сковороди в Переяславі потребує підтримки, розширення картографії партнерів, розгалужених системних інновацій для підвищення здатності виборювати право на національну ідентичність, використання бази знань світового досвіду.

«Ukrainians matter / Українці важливі», – ці слова ми чули на кожній зустрічі з представниками міжнародних освітніх інституцій, що були проведені в період з 25 квітня по 1 травня для визначення перспективних напрямків співпраці з Базельським університетом (Швейцарія), Центром соціально-когнітивних досліджень (Краків, Польща) й Департаментом інновацій та розвитку освіти STC Group (Нідерланди).

У ході онлайн-зустрічей з партнерами домовилися об’єднати зусилля з питань трансферу технологій для підтримки сприятливого інноваційного клімату в умовах війни за допомогою низки ініціатив, зокрема: сприяння використанню партнерського портфеля знань; обміну найкращими практиками, знаннями та досвідом; здійснення спільної проектної діяльності; встановлення неформальних каналів комунікації із зацікавленими сторонами та вироблення спільного підходу до міжнародних стандартів професіоналізації трансферу технологій на основі концепції «живих лабораторій (LL)». Це дослідницька концепція, яку можна визначити як орієнтовану на користувача, інтеративну, відкриту інноваційну екосистему, яка часто працює в територіальному контексті (наприклад, місто, агломерація, регіон або кампус), що поєднує паралельні дослідження та інноваційні процеси у рамках державно-приватного партнерства.

Окремо варто відзначити початок співпраці над спільним проектом «BLUESEA. Building blue skills excellence accelerators for vocational education and training». Партнерами проєкту виступають STC Group (The Netherlands), Fundacion Valenciaport (Spain), MCAST (Malta),  Erasmus University UPT (The Netherlands), Innsomnia (Spain), Startup Wise Guys (Estonia),  PortXL(The Netherlands), Circle Magellan (Italy).

Планування майбутнього дає нам сили щоденно виборювати нашу свободу і національну ідентичність. Терапія співпрацею в освіті – необхідний елемент у формуванні світогляду нескорених, незламних українців.

Інформацію надано Центром інноваційного навчання і трансферу технологій

Центр інноваційного навчання і трансферу технологій має славні традиції, серед яких – участь у конкурсах міжнародних та всеукраїнських наукових проєктах, конкурсах та конференціях. Не стане виключенням і прийдешня весна, адже на конкурс наукових проєктів, що відбудеться в рамках Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Дослідження молодих вчених: від ідеї до реалізації», 19-20 березня 2021 року, від Університету Григорія Сковороди в Переяславі  було подано проєкт на тему «Гарбологія як необхідний змістовий компонент сучасної освіти в умовах концентрованого негативного впливу людини на екосистему».

 Авторами проєкту є здобувачі вищої освіти IV курсу факультету фінансово-економічної і професійної освіти, спеціальності Професійна освіта (Товарознавство) Віталій Власюк та  Наталія Устенко. Науковими керівниками проєкту є доктор педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри професійної освіти, керівниця Центру інноваційного навчання і трансферу технологій Ірина Доброскок та кандидат педагогічних наук, старша викладачка кафедри професійної освіти Наталія Ржевська.

«Речі, матеріали та продукти харчування стають відходами за нашими рішеннями. Саме від нашої волі залежить чисельність тон сміття на українській землі. Концепції рециклінгу, залучення іноземних інвестицій, технологічні інновації повернуті, в основному, до підприємств, бізнес-структур. Натомість формування екологічної культури та екологічне мислення залишається прерогативою сімейного виховання. Але проблема великих обсягів сміття досягла критичного рівня і більше не може залишатися непоміченою освітніми установами. Чи може суспільство бути стійким, коли економіка цього суспільства базується на споживанні? Ми переконані, що гарбологія має стати українським проривом у формуванні екологічної культури, екологічного мислення, відповідальності за долю нашого і майбутнього поколінь. І саме із закладів освіти студенти мають принести у свої сім’ї нову культуру заощадження, дбайливого ставлення до речей, матеріалів, ресурсів» – коментують автори проєкту.

Зазначимо, що апробацію наукового проєкту було здійснено на II Міжнародній науковій конференції з науково-практичних технологій, що відбулася в Люксембурзі 26-29 січня 2021 р.., й побажаємо подальших успіхів сковородинівському проєкту!

Прес-центр Центру інноваційного навчання і трансферу технологій

15 січня 2021 року, на платформі Центру інноваційного навчання і трансферу технологій відбувся науковий онлайн марафон відкритих зустрічей в рамках щорічної Усеукраїнської науково-практичної конференції «Зміст і технології навчання у педагогічній професійній освіті». Особливістю конференції у 2021 році став науковий онлайн-марафон відкритих зустрічей адміністративного та академічного менеджменту нашого університету.

Здобувачі вищої освіти денної та заочної форм навчання ОНП «Професійна освіта (Товарознавство)», ОНП «Професійна освіта (Сфера обслуговування)», ОПП «Професійна освіта (Товарознавство)», ОПП «Професійна освіта (Сфера обслуговування)», а саме: Артеменко Яна, Краєвська Олена, Мельник Тарас, Устенко Наталія, Чебан Максим, Гаврилюк (Самонюк) Іванна, Шнуренко Дарія, Ненюк Ірина, Яременко Жана, Власюк Віталій, Лихота Роман, Перевозна Діана, Самсоненко Михайло, Гузовська Вікторія, Павлюк Вікторія, Костенко Руслана, Ступак Владислав, Щиголь Олександр, Дордюк Ганна та інші мали можливість подавати публікації на рецензування, обговорити актуальну проблематику у сфері професійної освіти у колі академічної спільноти Університету.

З привітальним словом до учасників виступила доктор педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри професійної освіти Ірина Доброскок. Вона зазначила, що ця конференція є надбанням кафедри професійної освіти і, за чотири роки проведення, встигла стати традиційною.

«Ця конференція є першою науково-практичною конференцію, яка відкриває низку наукових заходів Всеукраїнського рівня. Ми пишаємося результатами конференції, тому що з року в рік нам вдається розпочати конструктивне обговорення, намітити пріоритети та виставити акценти на майбутнє» – зазначила Ірина Іванівна.

Проректор з навчально-методичної роботи, кандидат педагогічних наук, доцент Вячеслав Різник зазначив, що нещодавно було затверджено Концепцію розвитку університету, в якій враховано пропозиції всіх ключових стейкхолдерів.

«Концепція буде визначати наші перспективи на наступне п’ятиріччя. Здобувачі вищої освіти є ключовими стейкхолдерами і саме на них спрямовується вся наша робота. Принцип студентоцентризму є основним в організації освітнього процесу. Відбувається перебудова усієї системи забезпечення якості освітнього процесу» – звернувся до учасників зібрання Вячеслав Володимирович та акцентував їх увагу на проєкті щодо сприяння академічної доброчесності від американських рад, до якого долучився й наш університет, і подякував за активну участь в опитуванні в рамках проєкту.

У свою чергу, проректор  з наукової роботи та інноваційної діяльності, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар презентував основні аспекти і можливості наукової роботи для здобувачів вищої освіти. Василь Леонідович зазначив, що наукова робота проходить скрізь усі рівні вищої освіти та детально зупинився на необхідності формування відповідального ставлення до змісту наукового матеріалу.

Надзвичайно інформативним був й виступ керівниці відділу міжнародних зв’язків університету Валентини Крикун.

«Міжнародні діяльність – один із ключових напрямів роботи. Проєктна діяльність – це реальні можливості визнання неформальної освіти», – зазначила Валентина Сергіївна. У ході її доповіді було актуалізовано навігацію по сторінці відділу міжнародних зв’язків, детально акцентовано увагу на можливостях міжнародних грантових програм та грантів.

Безперечно важливим здобутком конференції стала доповідь кандидата педагогічних наук, доцента, методиста І категорії навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Алевтини Опольської.

«Проблема забезпечення якості освіти посідає одне з основних місць в нашій державі. Завданнями Центру є: моніторинг норм організації освітнього процесу, дотримання принципів академічної доброчесності, забезпечення публічності тощо. Одним з основних інструментів у сучасних умовах є проведення опитування і врахування думки здобувачів вищої освіти. За останній рік Центром розроблено 5 анкет для ре флексії як з боку студентства, так і викладачів» – переконана Алевтина Володимирівна.

Кандидат педагогічних наук, доцент, керівник соціально-гуманітарного відділу університету Андрій Іващенко надзвичайно захопливо презентував можливості для здобувачів вищої освіти відповідно до траєкторії індивідуального розвитку та уподобань.  Андрій Володимирович наголосив на можливостях участі студентства не тільки в мистецьких, спортивних чи наукових подіях, але й стати активними творцями політичного життя регіону. Керівник соціально-гуманітарного відділу переконаний, що це можливо шляхом участі у Молодіжній раді Переяслава, роботі обласної молодіжної ради.

«Ці можливості розширюють горизонти для працевлаштування», – підкреслив доповідач.

У продовження розмови голова Студентської ради університету Вікторія Власюк акцентувала увагу присутніх на основних завданнях та напрямах діяльності студентського самоврядування університету, його принципах та Положенні. Важливим акцентом у її доповіді стала інформація щодо зворотнього зв’язку Студентської ради зі здобувачами вищої освіти, що здійснюється через «Скриньки довіри», у форматі особистих звернень.

Емоційно надихаючим став виступ директорки університетської бібліотеки Ольги Шкири. Ключовими тезами її доповіді стала інформація щодо ресурсного потенціалу книгозбірні як відкритого освітнього простору, що створює атмосферне середовище для арт-простору, формату «Нічна бібліотека», тренінгів, еко-читалень, тощо.

Керівниця відділу PR-технологій та зв’язків з громадськістю університету Оксана Луцик надзвичайно інформативно та доступно презентувала навігацію по сайту університету. Зосередила увагу учасників конференції на актуальних проектах, які організовує та втілює очолюваний нею відділ: «Клуб випускників університету», «Відкритий університет» та «Платформа можливостей», що є реальними можливостями для працевлаштування здобувачів вищої освіти.

Кандидат економічних наук, доцент, декан факультету  фінансово-економічної і професійної освіти Світлана Кучеренко наголосила, що основна документація, якою керуються науково-педагогічні працівники та здобувачі вищої освіти знаходиться в деканаті факультету. Адміністрація завжди підтримує та радо ініціює наукові заходи, тому здобувачі вищої освіти завжди можуть звертатися зі своїми пропозиціями щодо організації та технічного супроводу онлайн заходів.

Слід зазначити, що позитивний емоційний настрій учасників конференції складно було б уявити без виступу магістра психології, арт-терапевта Тетяни Шкурської-Кузьменко, яка актуалізувала вагомість співпраці з кафедрою професійної освіти. Проведений нею заключний тренінг просто не міг лишити когось байдужим.

Наостанок, представниці кафедри професійної освіти кандидат педагогічних наук, заступниця завідувача кафедри з наукової роботи Любов Басюк, кандидат педагогічних наук, викладач Наталія Ржевська та доктор педагогічних наук, доцент (за сумісництвом) Олена Кулик виголосили доповіді, які акцентували увагу на окремих аспектах співпраці зі здобувачами вищої освіти.

Загалом робота конференції та наукового онлайн марафону відкритих зустрічей була надзвичайно продуктивною, емоційною, натхненною доповідями здобувачів вищої освіти – майбутніх фахівців та науковців!

Прес-центр кафедри професійної освіти

У минулу середу, 9 грудня 2020 року, на базі Центру інноваційного навчання та трансферу технологій Університету Григорія Сковороди відбувся онлайн-форум під назвою «Гідна освіта – гідне життя», який відкрив доступ до єдності і комунікації в умовах пандемії для близько шістдесяти здобувачів, викладачів, стейкхолдерів та партнерів нашого університету. Форум проводився в рамках проєкту «Гідна Україна» та програми «Гідність у дії», яка діє за сприяння USAID, Міністерства освіти і науки України, Освітнього Омбудсмена,  Уповноваженого України з прав дитини, Amnesty International, Global Dignity Ukraine та EdCamp Ukraine.

 «Особливо значимими є можливість і бажання молоді долучилися до реалізації даного проєкту у взаємодії з громадськими організаціями, до проєктування і реальних дій щодо покращення освіти, формування культури гідності в Україні і світі», – зазначила модераторка заходу, керівниця університетського центру інноваційного навчання та трансферу технологій, завідувачка кафедри професійної освіти, доктор педагогічних наук, професор Ірина Доброскок, адже започаткований в університеті онлайн-форум «Гідна освіта – Гідне життя» ініційований у рамках проєкту Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) сприяння протидії корупції в Україні «Гідна Україна» може бути інноваційною комунікаційною платформою у справі розбудови й оновлення суспільства, формування гідного майбутнього, доброчесності і свободи.

Серед інших, у ході панелі «Гідність щодня», жваве обговорення викликали відеозвернення  освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.

Зима дарує нам гарні новини, адже на базі Центру інноваційного навчання та трансферу технологій ініційовано проєкт «ВірТека» (віртуальна бібліотека). Проєкт створено за ініціативи студентства, які зацікавлені у формуванні навичок роботи з електронними джерелами, наукометричними базами даних, критичного мислення тощо.

«ВірТека» – це платформа для накопичення е-бібліотеки наукової літератури та, водночас, методика формування ІКТ навичок та наукового, критичного мислення. Вона представлена у вигляді QR-кодів, які шляхом посилання ведуть Вас до Google-диску Центру, куди викладачі, здобувачі вищої освіти завантажують актуальну навчальну, методичну, науково-публіцистичну інформацію, монографічні дослідження, електронні статті, нормативно-правові документи тощо.

Ініціатори зазначають, що «ВірТека» – це не тільки платформа для агрегації навчальної та наукової інформації, а можливість зробити науковий пошук відповідальним, аргументованим та практично значущим. Коли Ви завантажуєте інформацію, здійсніть її критичну оцінку (наявність дати публікації та автора, посилань релевантність джерела). Важливо ознайомитися з повним текстом інформації та визначити актуальність для конкретної навчальної дисципліни.

Віртуальна бібліотека (ВірТека) ініційована студентством, підтримана викладачами, визнана результатами – користуйтесь!

Прес-центр Центру інноваційного навчання та трансферу технологій