Захід став важливою подією для університетської спільноти, адже об’єднав студентів, викладачів і всіх, хто долучився до вшанування постаті українського філософа через власні творчі ініціативи. Пропонуємо дізнатися, як саме пройшло підбиття підсумків та хто став переможцями.

Захід урочисто відкрив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар. Він привітав учасників і наголосив на значущості щорічного підсумування творчих конкурсів, присвячених постаті Григорія Сковороди:

«Заходи і конкурси присвячені постаті видатного філософа щороку збирають дедалі більше учасників, а рівень робіт стабільно зростає, що дозволяє представляти їх не лише в межах університету, а й на всеукраїнському рівні. Ідеї Сковороди й досі випереджають свій час і лишаються орієнтиром для сучасності. Невдовзі в університеті буде представлена мистецька експозиція, присвячена філософу, тож запрошую всіх долучитися. Пам’ятаймо своїх мислителів – їхня спадщина формує наше майбутнє», – зазначив Василь Леонідович.

Надалі Василь Дудар разом із керівницею Центру Сковородинознавства Наталією Юхименко оголосили переможців цьогорічного ХІІ творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє».

У 2025 році в номінації «Наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есе, доповідей, рефератів, презентацій)» журі відзначило широкий спектр робіт, підготовлених студентами та учнями з різних закладів освіти.

У категорії есе ІІ місце посіла  здобувачка IV курсу кафедри журналістики, спеціальність «Культурологія» ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» Юлія Черниш, а ІІІ місце посів здобувач ІІ курсу факультету цифрових та освітніх технологій Луцького національного технічного університету Дмитро Богатирьов. У підномінації презентацій І місця вибороли студенти соціально-психологічного факультету УГСП – Назар Харченко, Дарина Хомич та Юлія Дубина. ІІ місця здобули Вікторія Мисан, Анастасія Овсієнко, Максим Олефіренко, Юлія Сиволоб та Анастасія Васьківська. ІІІ місце в цій категорії посіла Анастасія Палатна.

У секції рефератів найвищу відзнаку – І місце отримав здобувач І курсу агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України Владислав Висоцький, а ІІ місце розділили  здобувачки ІІ курсу факультету цифрових та освітніх технологій Луцького національного технічного університету Світлана Мельничук, Дарія Гузич та асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина УГСП Ольга Науменко. Грамотами за участь нагороджено здобувачок І курсу факультету природничої освіти Діану Сьомак та Анастасію Васільєву.

У номінації «Літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього» І місце розділили голова громадської організації «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Володимир Петровський; керівник освітньо-культурологічного департаменту громадської організації «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів» Світлана Петровська; викладач української мови та літератури професійно-технічного училища №16 селища Олександрівка Кіровоградської області Наталія Пономаренко; композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної Спілки Композиторів України Віктор Рева та Заслужений діяч мистецтв України, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Віктор Степурко. ІІ місце посіли здобувач ІІІ курсу факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій УГСП Олександр Крамаренко та учениця 10 класу КЗ КОР «Переяславський спортивно-військовий ліцей «Патріот» Ангеліна Чепурко. За ІІІ місце грамоти отримали здобувач ІІІ курсу спеціальності слюсар-механізатор професійно-технічного училища №16 селища Олександрівка Кіровоградської області Денис Голинський та здобувач І курсу спеціальності слюсар-механізатор цього ж училища Максим Поліщук.

У номінації «Методичні розробки вивчення творчості Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів» цьогоріч перемогу розділили кілька фахівців. І місце здобули вчитель української мови та літератури Коврайського НВК імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Валентина Опалінська, вчителька зарубіжної літератури, української мови та літератури того ж закладу Людмила Малимон та вчителька біології та хімії цього навчально-виховного комплексу Любов Горошко. Крім того, відзначено здобувача 2 курсу спеціальності електромонтер ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» Марка Вирівського та кандидата історичних наук, доцента кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Київського кооперативного інституту бізнесу і права Юлію Руденко. Їхні методичні напрацювання та сценарії тематичних заходів отримали високу оцінку за актуальність, професіоналізм та практичну цінність для освітньої спільноти.

У номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві» цьогоріч перемогу здобули одразу чотири талановиті учасниці. І місце вибороли учениця 10 класу КЗ КОР «Переяславський спортивно-військовий ліцей «Патріот»» Антоніна Желєзняк, здобувачка 24 групи спеціальності «Розробка програмного забезпечення» Полтавського політехнічного фахового коледжу НТУ «ХПІ» Єлизавета Данець, студентка IV курсу факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Євгенія Козодой та студентка II курсу факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Вікторія Рижа. ІІ місце розділили відразу кілька учасників: вчитель української мови та літератури Коврайського НВК імені Г. С. Сковороди Валентина Опалінська; вчителька зарубіжної літератури та української мови і літератури цього закладу Людмила Малимон; вчителька біології та хімії того ж навчального комплексу Любов Горошко; учениця 8-В класу Баришівського ліцею імені Миколи Зерова Діана Романенко; студентка IV курсу факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Ольга Голоюх; студентка II курсу факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Валерія Денисюк та студентка III курсу факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Євгенія Прилипко. ІІІ місце отримали: студентка II курсу факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Катерина Канівець; студентка III курсу цього ж факультету Альона Пусєва; учениці 7-В класу Баришівського ліцею імені Миколи Зерова Юлія Семененко та Маргарита Василенко.

У номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди» цьогоріч перемогу здобули одразу кілька талановитих виконавців. І місце розділили здобувачка I курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Олена Ткаченко, здобувач II курсу факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Ілля Головко, а також солісти Вокально-хорового ансамблю «Свят-Коло» Макарівського ЦКіД: Наталія Міщенко, Наталія Степурко, Анна Котигорошко, Віктор Степурко. До складу переможців увійшли також студенти УГСП: здобувачки ІІІ курсу соціально-психологічного факультету УГСП Мілена Власюк та  Анастасія Черепинець,  здобувачка I курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти цього ж факультету Софія Пекарська, а також здобувач ІІ курсу факультету природничої освіти УГСП Денис Захарченко та здобувачка ІІІ курсу цього ж факультету Ангеліна Ющенко. ІІ місце посіла здобувачка IV курсу соціально-психологічного факультету УГСП Юлія Брик. Під час нагородження журі відзначало високий рівень виконавської майстерності, сценічну витримку та глибоке розуміння поетичного та музичного спадку Григорія Сковороди.

У номінації «Краєзнавча Сковородіана» І місце виборола здобувачка 14 групи за професією «Кравець; вишивальник» ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» Анастасія Тонконог.

У номінації «Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства» І місце здобули викладач історії ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» Тетяна Юрченко та учитель історії і географії КЗ «Сковородинівський ліцей» імені Г. С. Сковороди Золочівської селищної ради Харківської області Людмила Корінько. ІІ місце розділили здобувачі ІІ курсу факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій УГСП Олексій Герасименко та Олександр Спасун.

За особисті творчі досягнення та фахово-педагогічну майстерність у підготовці студентів до XIІ Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє» подяками були відзначені провідні педагоги та науково-педагогічні працівники. Серед них – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія УГСП Наталія Юхименко; доценти цієї ж кафедри Лариса Харченко та Олена Кравченко; викладачі кафедри мистецької освіти і візуально-музичних практик факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП  Інна Рубан та Роман Мотузок; кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецької освіти і візуально-музичних практик Ольга Стрілець, доктор мистецтвознавства Тетяна Мартинюк, доктор педагогічних наук Анатолій Мартинюк та Марта Генесіран.

Також подяками були відзначені керівники студентів-переможців конкурсу з закладів загальної та професійної освіти: вчителі Баришівського ліцею імені Миколи Зерова Олександр Крамаренко, Оксана Тищук, Людмила Кабаняча; викладачі ПТУ №16 селища Олександрівка Наталія Пономаренко; КЗ КОР «Переяславський спортивно-військовий ліцей «Патріот» Світлана Гриценко; ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж» Тетяна Юрченко, Лариса Кацалап, Аліна Степаненко; КЗ «Сковородинівський ліцей» – Людмила Корінько; Полтавський політехнічний фаховий коледж НТУ «ХПІ» – Ігор Пуленко; Національний університет «Чернігівський колегіум» – Ірина Кондратенко; Університет Григорія Сковороди – Олеся Ткаченко, Тетяна Соловйова, Тамара Андреєва, Олена Ткаченко, Любов Лохвицька.

Вітаючи педагогів, організатори відзначили, що саме завдяки їхній професійності та натхненню студенти отримали можливість презентувати власну творчість, розкривати багатогранність образу Григорія Сковороди та вносити нові мистецькі і наукові здобутки у розвиток сковородинознавства.

Після урочистого нагородження відбулася презентація кращих робіт XIІ Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє». У номінації «Музичні композиції на вірші Григорія Сковороди» прозвучали твори Віктора Реви та Віктора Степурка у виконанні Камерного хору кафедри мистецької освіти та Вокально-хорового ансамблю «Свят-Коло» під керівництвом професорів Анатолія та Тетяни Мартинюк, а також авторські пісні Володимира і Світлани Петровських та вірш Наталії Пономаренко. У номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві» були представлені власні поезії та виконання музичних творів студентів і учнів різних навчальних закладів, серед яких Ткаченко Олена, Головко Ілля, Власюк Мілена, Захарченко Денис та інші. У номінації «Краєзнавча Сковородіана» автором кращого твору стала Анастасія Тонконог, а у номінації «Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства» – Людмила Корінько. Презентації охоплювали широкий спектр творчих форм – від музичних композицій і авторських пісень до лялькових вистав і краєзнавчих досліджень.

Організатори щиро дякують усім учасникам XIІ Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє» за активну участь, натхненну працю та яскраві творчі досягнення. Ваш талант, креативність і відданість справі популяризації спадщини Григорія Сковороди роблять цей конкурс справжнім святом науки, мистецтва та культури. Дякуємо за вашу невтомну працю та прагнення до самовдосконалення – саме завдяки вам спадщина «Савича» живе й надихає нові покоління.

Запис В УГСП підсумували ХІІ творчий конкурс «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє»: відзначили найкращих спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Захід організували Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди й Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У 2025 році вона проходила у змішаному форматі, що дало змогу долучитися до зібрання науковцям не лише з різних регіонів України, а й з-за кордону. У свою чергу. Метою заходу,  тематичною рубрикою конференції була тема «Актуалізація вітчизняної культурної традиції у стратегіях громадянського виховання», стало створення широкого філософсько-педагогічного діалогу щодо збереження та творчого оновлення духовних цінностей українського народу, інтеграції культурної спадщини у сучасні виховні стратегії освіти й формування активної громадянської позиції підростаючого покоління.

Пленарне засідання відкрив і вів ректор ХНПУ імені Г. С. Сковороди, академік НАПН України Юрій Бойчук. У аспекті розкриття доповіді на тему «Педагогіка миру як основа громадянського виховання в умовах війни й післявоєнного відновлення» він наголосив, що саме зараз, коли українські діти навчаються в укриттях і під звуки сирен, педагогіка миру має стати не абстрактною теорією, а щоденною практикою шкіл і університетів, що виховує покоління, здатне не лише вистояти, а й відбудувати країну на засадах гідності й взаємоповаги.

Також до вітальних слів долучився ректор УГСП, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Віталій Коцур. У своїй промові він зазначив, що для переяславських сковородинівців вже стало доброю традицією щороку у день народження Григорія Сковороди, приїжджати до Харкова та університету його імені. За його словами тут на Харківщині, спадщина Григорія Савича не просто зберігається – вона живе в науці, в освіті, в серцях студентів і викладачів. Ректор презентував та подарував Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» видання «Вічно сучасний: життя, філософська, педагогічна та літературна творчість Григорія Сковороди» виданого за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» та нові томи чернівецько-переяславської «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії», що днями була презентована в університеті.

«Сьогодні ми знову зібралися в час, коли Україна платить найвищу ціну за свою свободу. І саме зараз філософія Сковороди стає не книжковою мудрістю, а реальним дороговказом. Бо що таке «сродна праця» як не служіння своїй державі саме там, де ти найбільше потрібен? Що таке «пізнай себе», як не усвідомлення себе частиною великої української родини? Що таке «серце чисте» як не любов до рідної землі, за яку сьогодні воюють наші захисники? Ми в Переяславі не просто носимо ім’я Григорія Сковороди – ми щодня втілюємо його принципи в навчальний процес, у науку, у виховання молоді. І коли бачу, як харківські діти навчаються в підземних школах, як викладачі проводять лекції під звуки сирен, розумію: тут, у прифронтовому Харкові, Сковорода живий як ніде», – зазначив Віталій Вікторович та подякував Юрію Бойчуку та всій команді ХНПУ за те, що навіть у таких умовах вони роблять цю конференцію потужним майданчиком для діалогу. Він висловив переконання, що доки ми разом читаємо Сковороду, осмислюємо його, передаємо його ідеї наступному поколінню – доти Україна буде незламною.

Відомий громадський і політичний діяч, доктор політичних наук, професор, засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко представив доповідь «Формування громадянської та національної ідентичності в умовах війни: державна політика та освітня практика». У виступі він підкреслив, що Сковороди «пізнай себе» сьогодні звучить як заклик пізнати себе саме українцем:

«Ми не маємо права виховувати покоління, яке соромитиметься своєї мови, історії чи культури. Держава, школа й громадські інституції мають працювати в одному напрямку – від дитячого садка до університетської аудиторії – щоденно утверджувати гордість за Україну», – висловив переконання Микола Володимирович.

Кандидат філософських наук, доцент, керівниця Центру Сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі Наталія Юхименко розкрила тему «Філософія Григорія Сковороди у європейському контексті». Вона переконливо показала, що український мислитель випередив Канта в розумінні автономії особи, Руссо – у концепції природності виховання, а німецьких романтиків – у філософії серця.

«Сковородинівська «філософія серця» – це саме та європейська цінність, яку Україна сьогодні втілює на практиці, захищаючи свободу й гідність усього континенту», – зауважила Наталія Федорівна.

Також варто зазначити, що академік НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Георгій Філіпчук у доповіді «Духовна педагогіка Г. Сковороди» розкрив як ідеї українського філософа про «сродну працю», внутрішню свободу та любов до ближнього можуть і мають стати основою нової української школи, що виховує не просто фахівців, а громадян із великим серцем і чистою совістю.

Ще під час засідання відбулася панельна презентація двох виставок: бібліотечної «Під знаком Сковороди: культурна традиція у стратегіях громадянського виховання» та дитячої «Світ байок Сковороди очима дітей» від вихованців Люботинського мистецького ліцею «Дивосвіт».

Протягом двох днів працювало шість тематичних секцій, круглий стіл молодих науковців, творчий майстер-клас та урочиста церемонія відзначення найкращих вихованців ліцею «Дивосвіт». За підсумками конференції планується видання збірника матеріалів, який стане ще одним внеском у розвиток української філософсько-педагогічної думки під знаком великого Сковороди.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі вже отримав офіційне запрошення до співорганізації ювілейної ХІІ конференції у 2026 році. Поза тим, його команда ще цьогоріч планує низку своїх сковородинівських заходів в Переяславі.

Варто додати, що 5 грудня, одразу після пленарного засідання, Микола Томенко та фонд «Рідна країна» провели в одній із підземних шкіл Харкова благодійну акцію «Святий Миколай – дітям Харкова». Дітям, учителям і волонтерам передали українські книги, подарунки для активного відпочинку та «світоглядні подарунки». Микола Томенко наголосив: «Доки бореться і працює український Харків – доти буде триматися й Україна».

Два дні у прифронтовому Харкові показали: спадщина Григорія Сковороди сьогодні – це жива сила, що виховує вільних, свідомих і незламних українців як в університетських аудиторіях, так і в підземних класах міста-героя.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур, Наталія Юхименко та Микола Томенко брали участь у ХІ Всеукраїнській конференції «Зоряний час української культури: під знаком Григорія Сковороди» у Харкові спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

На презентацію були запрошені й представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі, зокрема керівниця Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, представники кафедр мистецьких дисциплін і філософії та соціальної антропології імені професора І.П.Стогнія, студентство.

Слід зазначити, що дві останні картини із триптиха були раніше представлені на виставці картин «Сад божественних пісень», що експонувалася з березня по червень 2025 року, присвяченій відомій збірці Григорія Сковороди, яку показали на загал вперше саме у стінах музею в Переяславі. Тоді ж і виникла ідея створити роботу в дарунок музею. Тож «Замріяна ніч…» або «Мені флейта і вівця миліші царського вінця» (це ще одна назва картини) – створена саме для експозиції Меморіального музею Г.С.Сковороди в Переяславі, яка й завершила триптих. Валерій Франчук створив іще й авторські копії «Все минає…» та «Світ ловив мене…», щоб саме триптих поповнив колекцію музею.

Зверталися до гостей автор – народний художник України Валерій Франчук, в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Марина Навальна, головна зберігачка фондів НІЕЗ «Переяслав» Аліна Кузьменко, керівниця Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, народний депутат Верховної Ради України кількох скликань Іван Заєць та вокальна студія «Фортуна» (худ. керівник Лариса Дорошенко).

На презентованій картині – зовсім юний Сковорода посеред розквітлих рожевих мальв, обернений до місяця. Поруч ягнятко, а за обрієм – храм – символ душі самого Сковороди. За словами художника – це вільний Сковорода, якого неможливо приручити будь якими земними благами чи насолодами.

Наталія Юхименко зауважила, що сучасні реалії такі, у яких не Сковороді потрібно, щоб його пам’ятали, а нам, нащадкам, потрібно пам’ятати й вивчати його. І що на картині саме той юнак, який розпочинає непростий і тернистий «шлях до себе», який він сам пройшов гідно й чесно і нас вчить через покоління йти цим шляхом. І дуже добре, що митці різних жанрів сьогодні звертаються до Сковороди й представляють його, аби любомудр міг достукатися до душ українців.

Загалом зустріч із митцем видалася душевною, теплою, обнадійливою, за що вдячність організаторам та усім учасникам. І щира радість від того, що експозиція музею попвнилася такими чудовими картинами.

Запис Представники УГСП завітали на презентацію триптиха із образом Григорія Сковороди народного художника України Валерія Франчука у Переяславі спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

За сталою  традицією захід своїм вступним словом відкрив доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур:

«Сковородинівська родина згадує про свого патрона не раз чи кілька на рік, а, буквально, живе з його іменем кожен новий день. Для нас цей дух є особливим, і я скрізь зазначаю, що УГСП – це, найперше, людиноцентризм і студентоцентризм, відкритість й доступність. Себто ми плекаємо те, за що постраждав Сковорода і пішов з Переяславського колегіуму, фактично. Розуміємо, що, як заклад вищої освіти, ми маємо плекати свободу через мудрість, формувати і розвивати сучасну молодь, яка надалі зробить свій внесок у розвиток нашої держави. Бажаю усім присутнім сковородинівської мудрості, здоров’я та натхнення, витримки в цей складний для нашої країни час», – завершив свою промову Віталій Вікторович після чого від імені усієї родини університету до погруддя Григорію Савичу біля університету лягла корзина квітів.

У онлайн-форматі до зібрання долучився й закордоний гість, керівник партнерського університету – ректор Університету Ієзуїтського в Кракові Томаш Хома:

«Приємно і радісно бути з вами у цей день, розділяти його у цей особливо складний час для вашої країни. Нам дуже резонує назва цього форуму. Прагнення до свободи об’єднує і Україну, і Польщу яка теж тривалий час не мала її. Ми боролися за цю свободу так само як українці і врешті вона прийшла. Господь повернув нам її. Ми бажаємо усім вами аби прийшов такий день, коли ви зможете помолитися вже не «Господи, поверни нам свободу», а «Господи, благослови свободу України». Нехай цей день спонукає до таких пошуків, як би складно це було. Врешті, свобода має величезну вартість. Хочеться підкреслити, що Ігнатій і Сковорода дуже близькі, адже Сковорода закінчив Могилянську академію яка включала принципи заладені св. Ігнатієм Лойолою, а Ігнатій був містиком і філософом й шукав таку ж істину. Нехай Бог благословить Україну і вашу зустріч!».

Мав що сказати і генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич:

«Наші вороги дали відповідь на питання, чому ім’я Григорія Сковороди згадується нами у віках, вшановується на національному рівні. Зміст його думок, хто він такий, чому його постать важлива у європейському контексті, кого він репрезентує – десятиліттями москалі намагаються довести якусь свою причетність до нього, врешті – знищили його музей. Свобода і сковородинівські категорії – те, що відрізняє нас від росіян. Нині його настанови не втрачають актуальності для нашого суспільства. Дбаємо про їх збереження та передачу новим поколінням у музейх НІЕЗ «Переяслав», зокрема меморіальному музеї Г.С. Сковороди. Завжди хочеться більшого, але тішимось, що вже розкрили постать Сковороди для багатьох школярів з Києва чи Черкас. Бажаю вам перемоги, свободи і здоров’я!».

Надалі працювали у форматі міні-презентації сковородинівських видань, де багато років досліджується багатошаровість постаті Григорія Савича, дихає людське натхнення на наукові та мистецькі пошуки. У цей день першою такою подією стало представлення книги Володимира та Світлани Петровських «Григорій Сковорода. Той, чия совість як чистий кришталь. До 300-річчя від дня народження українського вчителя, просвітителя, філософа». Як стало відомо загалу із презентації, яку продемонстрували автори, робота над виданням розпочала свій шлях у 2016 році, коли подружжя Петровських відвідало садибу філософа та мислителя в Сковородинівці на Харківщині, де Григорій Сковорода провів останні дні свого життя. Також відвідали кілька важливих меморіальних музеїв і досліджували першоджерела. Серед іншого, у 2022 році, досліджуючи філософа, завітали й до Переяслава. Пан Володимир та пані Світлина поділилися тонкощами підготовки, ексклюзивними світлинами своїх дослідницьких мандрів та масштабністю презентаційного туру видання. Наостанок презентації подарували університету примірники своїх сковородинівських напрацювань, а також рідкісний двотомник «Байок Харківських» де їх надруковано ще й шрифтом Брайля.

Надалі у межах заходу відбулася презентація монографії авторства Наталії Новородовської та Віталія Коцура. У своїй роботі автори дослідили реалізацію мовної політики в УРСР у 1960–1980-х роках. Серед іншого проаналізували вплив русифікації на соціокультурне життя у означений період та те, як це впливає на т.зв. «мовне питання» в Україні й донині, політизацію свого процесу, тяглість цієї традиції. Зізнаються, хочуть аби ця книга була прикладною і не залежувалася на бібліотечних полицях.

Слово у дистанційному форматі мав й автор передмови до монографії, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він поділився своїми рефлексіями щодо постаті Григорія Сковороди в історії українського народу та сучасності. Надалі представив свою рецензію, оприлюднену в українському медіапросторі, на презентоване наукове дослідження та підкреслив, що «українська мова, культура і духовність завжди були серед міцних основ національної ідентичності, безпеки та свободи мільйонів вільних».

«З цих причин кремлівський імперський дискурс, побудований на неофашистській ідеології, недоімперській суті та хронічній брехні, – серед кривавих прикладів злочинства проти українського народу. В різні роки спостерігалися неодноразові спроби московитів знищити мовні, культурні чи наукові здобутки українців, тому лінгвоцид межував із тотальним фізичним знищенням – геноцидом», – сказав Тарас Дмитрович та нагадав, що однією з причин російсько-української війни, про яку згадують російські пропагандисти, починаючи з 2014 року, стала «мовна проблема».

«Безперечно, така праця заслуговує на увагу не лише з боку мовознавців, істориків чи правників, але і кожного громадянина. Ми маємо розуміти увесь спектр причин російської агресії, а також знати, як боротися з їх наслідками, утверджувати державну мовну політику, зміцнювати громадянське суспільство, захищати людські права. Важливо і те, щоб кожен злочинець поніс покарання за геноцид проти українського народу», – наголосив Уповноважений та, за твердженням авторського колективу, надихнув їх на нове дослідження, у якому охоплять мовне питання у десятиріччях на порубіжжі ХХ-ХХІ ст. Нині ж передали свої чинні напрацювання бібліотеці університету.

Не менш важливою подією стала презентація книги Юрія Садового «Легенда України Григорій Сковорода. Невпійманий світом». У ній автор книги зробив спробу дослідити філософію окремих творів Сковороди, не обмежуючись біографією великого українського містика. Метою книги є вшанування пам’яті філософа та наближення сучасного читача до глибинних витоків його гуманістичних ідей.

«У 80-х до моїх рук потрапила книга Григорія Сковороди. Від його філософських трактатів щось забриніло у моїй душі, я почав в них надалі вчитуватися. Згодом приїхав у Переяслав до музею, познайомився і порозумівся з Михайлом Івановичем Сікорським. Завдячую йому натхненням на написання цієї книги, своїй дружині яка її редагувала і упорядковувала, сину – графічному дизайнеру, що її проілюстрував. У цій книзі моя точка зору на його творчу спадщину, можливо є й інші. Думаю, ми не уявляємо якого світового рівня є постать Сковороди, який пласт думок вона підняла. Зараз шукаємо кошти на видання шостої частини цієї книги», – серед іншого зазначив автор.

Також відбулась презентація найкращих робіт XI Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо в майбутнє».

• Робота-переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана» Аудіокнига «Легенди і перекази про Григорія Сковороду». Автори – творча група вчителів Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області: керівник – Опалінська Валентина Олександрівна, вчитель української мови та літератури; Малимон Людмила Михайлівна, вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар; Горошко Любов Миколаївна, вчитель біології та хімії, педагог-організатор.
• Робота переможець у номінації «Краєзнавча Сковородіана». Степан Нехорошев. Коврайський період Життя і творчості Г.С.Сковороди: усно-історичні оповідання. Упорядник Руденко Юлія Миколаївна, к.і.н., доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Київського кооперативного інституту бізнесу і права.
• Робота переможець у номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві». Короткий аналіз документальних фільмів про життя і творчість Григорія Сковороди у формі презентації. Автор – здобувачка вищої освіти 2 курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом Мельник Оксана Олегівна.
• Робота переможець у номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди». Відео до твору Григорія Сковороди De Libertate у виконанні Тараса Компаніченка та Хорея козацька. Автор і виконавиця ролі: Брик Юлія Владиславівна, здобувачка 3 курсу соціально-психологічного факультету спеціальності «Дошкільна освіта», група ДО-31.

Як зазначила керівниця Навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталії Юхименко, це далеко не всі роботи та гості, які могли б бути представлені та присутні у цьому залі. Принагідно, подякувала усім учасникам та акцентувала увагу, що кращі роботи «не ляжуть на полицю», а обов’язково будуть відображені на науково-освітньому порталі «Григорій Сковорода», який бачить і читає вся Україна, а також на сторінці Центру на сайті університету. Також своїми думками у ході зібрання поділився композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної спілки композиторів України Віктор Рева.

Коли місце основної дії перемістилося до актової зали університету, присутні прослухали виступ мішаної хорової капели кафедри музичного мистецтва і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі під художнім керівництвом і деригуванням професора Анатолія Мартинюка та концертмейстрині Світлани Чорнобай. Традиційна концертна програма додала культурного змісту та музичних фарб святковому дню. Серед іншого виконували три наспіви на текст Григорія Сковороди «Ой, ти пташко» (музика Ігоря Гайдаєнка). Потішили й першим виконанням композиції «Зоряний Переяслав» (у залі були присутні автори цього твору – поет Олександр Потапенко та композитор Віктор Рева), а також відому українську пісню «Черемшина» (вірші – Миколи Юрійчука. музика – Василя Михайлюка, переклад для мішаного хору – Вадима Бриллянта, соло – магістранта І року навчання Олександра Ільчишина) та «Ой, ти дівчино з горіха зерня» (вірші – Івана Франка, аранжування – Віктора Реви).

Після цього на сцену піднялися ректор Віталій Коцур та керівниця Навчально-наукового Центру Сковородинознавства Наталія Юхименко, які в урочистій атмосфері, під оплески понад сотні гостей заходу, нагородили переможців ХІ Всеукраїнського творчого конкурсу «З Григорієм Сковородою крокуємо у майбутнє», потішилися що цій традиції не стають на заваді пандемії і війни:

У номінації «Наукові розвідки про життєвий шлях і творчу спадщину Григорія Сковороди (у формі есеїв, доповідей, рефератів, презентацій)»:

І місце:

• Чугай Наталія – здобувачка І курсу другого рівня вищої освіти факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ткаченко Олеся Віталіївна).
• Волинець Анна – здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів та природокористування України (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України Сидоренко Ірина Григорівна).
• Харченко Назар – здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія,Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Науменко Ольга – асистент музею-архіву імені Юрія Бойка-Блохина Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник професор, доктор  Університету Григорія Сковороди в Переяславі,президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина Блохин Дарина Дмитрівна).

ІІ місце:

• Черниш Юлія – здобувачка вищої освіти ІІ курсу кафедри міжнародних відносин та журналістики, спеціальність «Культурологія» ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» (керівник завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» Момот Неля Миколаївна).
• Зайковська Єлизавета – здобувачка вищоїосвіти І курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Олефіренко Максим – здобувач вищої освіти ІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).
• Юрченко Вадим – здобувач вищої освіти ІІ курсу факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі (керівник кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Березанська Ірина Михайлівна.).

У номінації «Краєзнавча Сковородіана»:

І місце:

• Опалінська Валентина – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Малимон Людмила – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

• Горошко Любов – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С. Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Руденко Юлія – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Київського кооперативного інституту бізнесу і права.

У номінації «Виконання літературно-поетичних та музичних творів Григорія Сковороди»:

І місце

Брик Юлія – здобувачка вищої освіти ІІІ курсу соціально-психологічного факультету Університету Григорія Сковороди в  Переяславі (керівник кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університету Григорія Сковороди в Переяславі Харченко Лариса Миколаївна).

У номінації «Меморіальні музеї Григорія Сковороди та їхня роль у розвиткові Сковородинознавства»:

І місце:

• Опалінська Валентина – вчитель української мови та літератури Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Малимон Людмила – вчитель зарубіжної літератури, української мови та літератури, шкільний бібліотекар Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Горошко Любов – вчитель біології та хімії, педагог-організатор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

У номінації «Методичні плани вивчення творчости Григорія Сковороди у закладах освіти різного рівня, сценарії тематичних заходів»:

І місце:

• Різник Людмила – директор Коврайського НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» імені Г.С.Сковороди Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
• Кучеренко Раїса – викладач математики вищої категорії, викладач-методист ЗП(ПТ)О «Переяславський професійний коледж», м. Переяслав, Київської області.

У номінації «Образ і постать Григорія Сковороди в різножанровому мистецтві»:

І місце:

Мельник Оксана – здобувачка вищої освіти ІІ курсу факультету журналістики Міжрегіональної Академії управління персоналом (керівник кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом Холод Ганна Ярославівна).

У номінації «Літературні власні твори сковородинівської тематики, музичні композиції на вірші Григорія Сковороди або на вірші про нього»:

І місце:

Рева Віктор – композитор, поет, викладач музичної школи м. Новогродівка Донецької області, член Національної Спілки Композиторів України.

Поза тим, за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність у підготовці студентів до конкурсу подяками були нагороджені:

• Харченко Лариса Миколаївна – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і соціальної антропології імені професора І.П. Стогнія, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Ткаченко Олеся Віталіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання, заступник завідувача кафедри з виробничих питань, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Холод Ганна Ярославівна – кандидат філологічних наук, професорка кафедри журналістики Навчально-наукового інституту психології та соціальних наук Міжрегіональної Академії управління персоналом, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Березанська Ірина Михайлівна – кандидат історичних наук, доценткафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, керівник студентів-переможців конкурсу;
• Момот Неля Миколаївна – завідувач кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», керівник студентів-переможців конкурсу;
• Сидоренко Ірина Григорівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології гуманітарно-педагогічного факультету, Національного університету біоресурсів та природокористування України, керівник студентів-переможців конкурсу.
• Блохин Дарина Дмитрівна – професор, доктор, президент Німецько-українського наукового об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина.
• Потапенко Олександр Іванович – кандидат педагогічних наук, професор кафедри української лінгвістики і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за особисті творчі досягнення, фахово-педагогічну майстерність та багаторічну участь у культурно-мистецьких заходах по вшануванню пам’яті Григорія Сковороди.

Яскравим акордом завершення відзначення 302-річчя від дня народження Григорія Сковороди став вже не перший у стінах альма-матер виступ військового оркестру 25-ї БрОГП ім. князя Аскольда Національної Гвардії України на чолі з начальником, військовим диригентом, старшим лейтенантом Василем Канчієм.  З перших же хвилин виступу він задав настрою відзначенню знаменної дати попурі на українські пісні «О, Україно!» Надалі виконали кілька пісень, які опроявила російсько-українська війна – «Воїни світла» (із репертуару гурту «Ляпіс Трубецькой»), «Героям» (із репертуару гурту «Без Обмежень») та «Їхали козаки» (із репертуару гурту «Тінь Сонця»). Також у програмі лунала низка пісень авторства Володимира Івасюка, зокрема «Червона рута» та «Пісня буде поміж нас». Поруч з тим сковородинівців та гостей закладу дивували як улюбленими композиціями, які виконує вже кілька поколінь українців – «Черемшина», так і відносними новинками – шевченківські «Думи, мої думи» у аранжуванні Артема Пивоварова, «Гуляли» із репертуару Козака Сіромахи та «Кацапи» із репертуару гурту «ТіК», а також англомовною «Gonnaа fly now» композиторів Білла Конті й Керол Коннорс. Присутніх зачаровував вокал: Вікторії Сімонової, Аліни Губської, Олександра Андрейцева й Антона Панькіна. Під бурхливі оплески вдячних слухачів виступ завершили справжнім гімном опору українців – «Ой, у лузі червона калина».

Слід зазначити, що протягом дня для гостей були організовані мистецькі виставки, художні майстерні, майстер-класи та книжкова виставка «Мислитель Григорій Сковорода», яка надала можливість більш глибоко ознайомитись із творчістю і життям цього видатного українця.

Захід став яскравим прикладом того, як культурні і наукові заходи можуть об’єднувати людей різних поколінь навколо спадщини великого філософа, чия мудрість і сьогодні надихає на нові пошуки у розумінні людських цінностей та життєвих орієнтирів.

Запис Презентації, виступ оркестру, відзначення кращих: форум «Філософія свободи і пошуку» згуртував всю Україну навколо 302-ї річниці з дня народження Григорія Сковороди спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Як розповідають сковородинівці, спершу час на Харківщині присвятили відвідуванню Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди та покладанню квітів на могилу мислителя.  Зауважимо, що в травні 2022 року російська орда вбивць, варварів та мародерів влучила ракетою в Музей Григорія Сковороди.

Як розповів у своєму Facebook Микола Томенко, учасники зустрічі обговорили з очільницею Музею Наталією Мицай стан збереження обʼєктів нашої історико-культурної спадщини на Харківщині. Домовилися, що за сприяння ректора Київського національного університету будівництва та архітектури Олексія Дніпрова, музейне приміщення буде підготовлено до зими. У свою чергу ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур передав керівництву Музею «Сковородинівські щорічники» для заохочення меценатської допомоги.

Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття», до якої переяславці долучилися у Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди була присвячена пам’яті видатного українського літературознавця, професора Леоніда Ушкалова й проводилася у змішаному форматі з дотриманням вимог безпеки. Її проведення включало пленарне засідання яке передбачило презентацію університету, роботу виставок, круглий стіл та секційні засідання.

Слід зауважити, що вранці, напередодні конференції, російська орда влучила в центральний корпус ХНПУ. Символічно, що із трьох вітражів вцілів лише вітраж Сковороди. Вітражі Василя Сухомлинського і Антона Макаренка були розбиті. Вибиті й шибки в багатьох аудиторіях та в кабінеті ректора Юрія Бойчука.

Серед основних напрямів роботи конференції були: проблеми буття української літератури в наукових студіях Леоніда Ушкалова; філософські теорії буття людини і Всесвіту в наративах митців давньої України; духовний і душевний простір буття в літературі; екзистенційний вимір особистісних і суспільних викликів в умовах війни; українська і світова література, а також категоріальні контури буття у вербальних і невербальних формах, стильових і поетикальних рівнях художнього вираження.

Особливий інтерес викликав круглий стіл «Місце Григорія Сковороди в національному пантеоні історичних героїв України», модератором якого виступив Юрій Бойчук. Доповідачі, серед яких Микола Жулинський та Георгій Філіпчук, розглядали вплив Сковороди на формування української національної ідентичності та його духовну спадщину.

У своїй промові ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур зауважив, що наш заклад відіграє особливу роль у збереженні та популяризації спадщини Сковороди. За його словами, розташований у місті, тісно пов’язаному з життям мислителя, він став інтелектуальним і культурним центром, що підтримує дослідження його творчості, а освітні програми закладу нині спрямовані на формування у студентів національної свідомості та впровадження філософських ідей Сковороди у сучасне життя. Університет організовує конференції, культурні заходи та наукові проєкти, присвячені філософу, тим самим забезпечуючи постійний зв’язок між минулим і сучасністю.

«У наш час ідеї Сковороди стають основою для переосмислення української ідентичності в умовах глобалізації. Його акцент на моральності, свободі та гармонії допомагає українцям зрозуміти своє місце у світі та утвердитися як самобутня нація. Університет Григорія Сковороди в Переяславі є живим прикладом того, як спадщина великого філософа інтегрується у сучасну культуру, освіту та національну рефлексію. Його ідеї залишаються дороговказом для українців у пошуках духовної глибини, моральної стійкості та національного самоусвідомлення», – підкреслив Віталій Вікторович. Принагідно, учасники переяславської делегації презентувала свої наукові та науково-просвітницькі проекти.

Конференція засвідчила важливість міждисциплінарного підходу до вивчення літератури, об’єднавши дослідників, чиї ідеї сприяють поглибленню знань про культурну спадщину України та світу.

Зауважимо, що вже завтра ми познайомимо вас із програмою заходів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди, які розпочнуться в стінах альма-матер з 2 грудня 2024 року.

Запис Делегація УГСП відвідала Харківщину напередодні 302-річчя Григорія Сковороди спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП відлунали «ХХІІ Сковородинівські читання»: які теми хвилюють дослідників його спадщини у 2024 році спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Сковородинівці завітали на Харківщину в рамках відзначення 250-річчя від дня написання Савичем «Байок Харківських» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Керівниця навчально-наукового центру Сковородинознавства УГСП Наталія Юхименко провела гостьову лекцію для студентів Ужгородського національного університету: розповідала про особистісне становлення, дух незламності і свободи Савича спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.