Хочеш проживати у студентських гуртожитках Університету Григорія Сковороди в Переяславі, або вже проживаєш там і чекаєш на поселення? Сповіщаємо про те, що всі охочі поселитися на 2026/2027 навчальний рік зможуть зробити це у період  27-28 та 31 серпня 2026 року. Поселення відбуватиметься з 9 до 17:00 години. Зібрали для вас усі деталі.

Поселення триватиме до 31 серпня 2026 року. Вам залишилось обрати зручний для вас час та персонально пройти процедуру поселення (написати заяву, заключити договір на проживання та отримати ордер на проживання) не забувши взяти з собою усі необхідні документи. Зауважимо, що приписуватися до гуртожитків не обов’язково.

Нагадаємо, що задля успішного поселення вам знадобиться: паспорт; довідка про проходження флюорографії, дійсний терміном не більше року; результат аналізу крові на РВ з висновком лікаря-дерматолога дійсний терміном не більше 10 діб; дві фото розміром 3×4 й квитанція про оплату за проживання у гуртожитку (оплата за проживання становить 12 500 грн, оплачується одним платежем за весь термін, або двома посеместрово).

Крок 1. Відвідати деканат.

Звернутись до відповідальної особи за поселення, прихопивши написану заяву за зразком:

• Факультет гуманітарної освіти і соціальних технологій – Овсієнко Анатолій Миколайович:+ 38 (063) 755-08-61 (корпус №1, І поверх, 102 ауд.);
• Факультет природничої освіти – Бойко Михайло Михайлович: +38 (093) 972 99 03 (гуртожиток №1, 106 кімната);
• Факультет педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва – Генесіран Марта Валеріївна: +38(093)517-48-89, +38(063) 581-27-94   (корпус №1, IV поверх, 408 ауд.);
• Факультет технологічної і математичної освіти – Карпань Анна Петрівна: +38 (063) 576-21-36 (корпус №2, ІІ поверх, 211 ауд.);
• Соціально-психологічний факультет – Дем’яненко Борис Леонідович: +38 (097) 450 24 24 (корпус №1, ІІ поверх, 218 ауд.);
• Факультет фізичної культури, спорту і здоров’я – Самолюк Анна Анатоліївна: + 38 (093) 653-02-76 (корпус №1, ІІІ поверх, 313 ауд.);
• Факультет української та іноземної філології – Сердюк Наталія Юріївна: + 38 (066) 800-93-08 (корпус №1, ІІ поверх, 221 ауд.);
• Факультет фінансово-економічної і професійної освіти – Овсієнко Анатолій Миколайович:+ 38 (063) 755-08-61 (корпус №1, І поверх, 102 ауд.).

Крок 3. Медпункт (гуртожиток №1, кабінет 106).

Крок 4. Фахівець з техніки безпеки. Пройти інструктаж з техніки безпеки та пожежної безпеки  у корпусі №2, кабінет 119.

Крок 5. Коменданти гуртожитку:

          Гуртожиток №1 – Мойсіяха Любов Петрівна (кабінет 107)

          Гуртожиток №2 – Середа Руслан Леонідович (кабінет 107)

• Здати документи: копію паспорта; заповнений «Ордер»; 2 фотокартки;
• Отримати перепустку.

Зауважимо, що студенти які з поважних причин не зможуть з’явитися на поселення у відведений період незмінно матимуть можливість поселитися з 31 серпня по 10 вересня 2026 року у робочий час звернувшись в деканат.

Також радимо ознайомитися з оновленим варіантом Положення про студентський гуртожиток Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

Більше інформації про порядок поселення,  в студентські гуртожитки, вартості проживання, реквізитів оплати за проживання в гуртожитку можна знайти за підкріпленими посиланнями.

Залишились питання? Звертайтесь за номером +38 (093) 972 99 03 (Михайло Бойко)

Що відомо про студентські гуртожитки в УГСП? На території університету є 2 гуртожитки, які призначені для проживання студентів, аспірантів, викладачів та співробітників університету. Кімнати мають планування однокімнатних квартир – в кожній з них є своя кухня та санвузол, який відокремлений від ванної кімнати. Кожна з кімнат розрахована для проживання 4-5 осіб. І хто знає – можливо саме хтось із вас оселиться у тій самій кімнаті де жили брати Клички, і готуватимете на тій самій кухні, де лише кілька років тому римувала рядочки своїх суперхітів Alyona Alyona.

А які переваги проживання? На території студмістечка є великий стадіон, де полюбляють проводити час не лише студенти факультету фізичної культури, спорту і здоров’я, а й решта сковородинівців, яким до вподоби активний спосіб життя. Велике футбольне поле, міні-поля для гри в баскетбол, чимала кількість тренажерів – усе для вас майже цілодобово (поза часом комендантської години) і 100% абсолютно безкоштовно.

Разом з тим, на стадіоні можна посидіти на лавках під тінистими деревами – це ідеальне місце для побачень, яке, подейкують, за багато років поєднало не один десяток сковородинівських сердець.

У І гуртожитку є медпункт, де у робочий час вас залюбки прийме фаховий медик та проконсультує з приводу усіх проблем та питань, які стосуються вашого здоров’я.

Біля гуртожитків незмінно є крамниця «Кулиничі» зі свіжим хлібом й випічкою, запашною кавою та смачним морозивом. У пішій доступності знаходяться крамниці «Студент» та «Перехрестя», а також новий супермаркет мережі «Thrash».

Ти житимеш у двох кроках від альма-матер. А якщо у тебе виникне нагода вибратися в центр міста, то поруч з гуртожитками знаходиться дві зупинки громадського транспорту та стоянка таксі. Якщо там немає машини це легко можна виправити у додатку «OnTaxi» – доступні ціни та швидка подача авто.

Студмістечко напряму сполучено з центральною частиною міста – кількахвилинна прогулянка «Стогніївським шляхом», і ви в центрі міста, де у різні часи ходили Тарас Шевченко, Григорій Сковорода чи Богдан Хмельницький.

Добре, а що з дозвіллям? Також вам варто знати, що у кожному гуртожитку є своя студентська рада задля залучення мешканців до заходів, спрямованих на поліпшення житлових та санітарно-побутових умов, дотримання правил внутрішнього розпорядку та пропускного режиму, проведення виховної, соціальної, культурно-масової, спортивної роботи, організації відпочинку, пропаганди здорового способу життя, надання допомоги адміністрації гуртожитку у створенні рівних можливостей у поселенні та проживанні студентів даного гуртожитку – усе це лише для вас, та сприяє вашому комфортному проживанню в гуртожитку.

Звісно ж, у студмістечку ніколи не буває сумно – там чи не щовечора проводяться різноманітні заходи, розіграші, змагання та вечірки. Серед найбільш очікуваних заходів, які проводяться активом гуртожитків, з року в рік, традиційно, залишаються «Нічний футбол», «Вечір під гітару», «Hostel party», «Вечірнє кіно» й «Таємний друг». Крім цього, на сторінках гуртожитків у соціальних мережах часто проходять розіграші та конкурси – неодмінно спробуйте свою вдачу під час найближчого з них.

Бажаємо вам легкого поселення та незабутнього першого досвіду студентського життя!

Університет Григорія Сковороди в Переяславі відкриває набір на програму «Два дипломи» у партнерстві з Riga Nordic University (RNU, Латвія). Такий формат навчання дає можливість одночасно навчатися в українському та латвійському університетах, після успішного завершення навчання отримати два дипломи  – український диплом державного зразка УГСП + європейський диплом Riga Nordic University.

 Доступні освітні програми бакалаврат і магістратура:

• «Економіка» в УГСП + Business Administration у RNU
• «Публічне управління та адміністрування» в УГСП + Business Administration у RNU

Програма «Два дипломи» наразі доступна за двома освітніми траєкторіями: студенти спеціальностей «Економіка»та «Публічне управління та адміністрування» в УГСП паралельно навчаються за програмою Business Administration у Riga Nordic University (RNU, Латвія, (раніше ISMA) – сучасному європейському університеті з понад 30-річною історією, де навчаються студенти з більш ніж 27 країн світу.

• На бакалаврському рівні тривалість навчання становить 4 роки.
• На магістерському рівні – 1 рік 4 місяці в УГСП та 2 роки (4 семестри) у RNU.

Навчання в УГСП здійснюється українською мовою, у Riga Nordic University – англійською.

Для початку навчання достатньо підтвердити рівень англійської мови B2, зокрема за результатами безкоштовного онлайн-тесту EF SET. Водночас до завершального етапу навчання та допуску до випускної атестації студент має надати офіційний сертифікат рівня B2 із переліку міжнародних мовних сертифікатів, визнаних Riga Nordic University. Таким чином, міжнародний сертифікат не є обов’язковою умовою на момент вступу, але має бути отриманий до завершення навчання.

Партнерська програма передбачає кілька гнучких форматів навчання. Основний формат поєднує навчання в УГСП з онлайн-навчанням у Riga Nordic University у форматі part-time. Завдяки узгодженню навчальних планів результати навчання, здобуті в УГСП, перезараховуються в RNU, а у разі виникнення академічної різниці студент опановує відповідні освітні компоненти в латвійському університеті.

Для студентів, які прагнуть отримати повноцінний досвід навчання в європейському університеті, передбачена можливість очного навчання в кампусі RNU у Ризі з паралельним навчанням в УГСП у дистанційному форматі. У такому разі RNU надає організаційну підтримку з питань проживання та оформлення необхідних документів для перебування в Латвії.

Ще одна перевага – можливість навчатися один або два семестри в університетах-партнерах RNU в інших країнах Європи в межах програми Erasmus+.

Як зазначає ректор Riga Nordic University Денис Дякон, спільна програма подвійних дипломів УГСП та RNU поєднує якісну академічну підготовку із сучасними практичними компетентностями, необхідними для професійного розвитку в міжнародному середовищі.

Суттєвою перевагою програми є можливість розпочати здобуття вищої освіти навіть за відсутності результатів НMT для бакалаврів та без ЄВІ та ЄФВВ для магістрів.

Якщо вступник не має необхідних результатів НМТ, відкривається можливість навчатися в УГСП у статусі слухача разом зі студентами відповідної бакалаврської програми та в статусі студента бакалаврату Riga Nordic University (RNU).

Після успішного завершення навчання в УГСП, слухач отримує сертифікат із додатком про опановані дисципліни та обсяг навчання, та диплом бакалавра RNU, адже успішне завершення навчання в УГСП у статусі слухача дає змогу виконати основну частину академічних вимог, що перезараховуються в RNU.

Якщо вступник протягом перших трьох років навчання на бакалаврській програмі RNU успішно складає НМТ та вступає до УГСП, він продовжує навчання одночасно у статусі студента двох університетів. За умови успішного завершення навчання та виконання вимог обох університетів випускник отримує два дипломи – диплом бакалавра УГСП та диплом бакалавра Riga Nordic University.

Аналогічна можливість передбачена і для вступу до магістратури. Якщо вступник не має необхідних результатів ЄВІ і ЄФВВ для зарахування до магістратури УГСП, він може навчатися в УГСП у статусі слухача разом зі студентами відповідної магістерської програми та одночасно бути студентом магістратури RNU. За умови успішного завершення навчання та виконання вимог обох університетів випускник отримує два дипломи – диплом магістра УГСП та диплом магістра Riga Nordic University.

Навчання за програмою здійснюється на контрактній основі та передбачає укладання двох окремих договорів – з УГСП та Riga Nordic University. Вартість навчання в УГСП визначається відповідно до встановленої вартості обраної освітньої програми.

Для учасників програми «Два дипломи» Riga Nordic University пропонує спеціальні партнерські умови: бакалаврат онлайн – 1000–1200 євро на рік, магістратура онлайн – 1650–1750 євро на рік. Для очного навчання в Ризі вартість становить 1450–1550 євро на рік для бакалаврату та 1650–1750 євро на рік для магістратури.

У перший рік додатково сплачується 550 євро за комплексний організаційний та документальний супровід вступника за програмою подвійного диплома на рахунок RNU. Також необхідно врахувати орієнтовні витрати на апостилювання документів у Латвії – 150 євро та їх визнання в Academic Information Centre (AIC) – близько 150 євро.

• Літній набір: прийом документів триває з 1 липня до 15 вересня 2026 року (для магістратури – до 30 вересня 2026 року). Навчання починається 1 вересня 2026 року.
• Зимовий набір: прийом документів з 1 листопада 2026 року до 15 лютого 2027 року. Навчання починається 1 лютого 2027 року.

З питань вступу, організації навчання, підтвердження рівня англійської мови та участі у програмі «Два дипломи» звертайтеся до Відділу міжнародних зв’язків Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

📞 Телефон: 068 804 23 71
✉️ E-mail: internationalphdpu@gmail.com

Делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі у складі ректора, доктора історичних наук, професора Віталія Коцура та проректорки з міжнародних зв’язків та проєктної діяльності, доктора економічних наук, професора Оксани Ковтун перебуває з робочим візитом у Литовській Республіці. Поїздка присвячена розвитку академічної мобільності, залученню європейських партнерів та створенню нових освітніх можливостей для українських випускників, які наразі перебувають у країнах Балтійського регіону.

Одним із ключових приводів візиту стала робоча зустріч партнерів з України та Литви, під час якої було підсумовано успішні результати функціонування Літньої школи історії 2025 року. Спираючись на цей позитивний досвід, сторони офіційно розпочали планування та координацію роботи школи на 2026 рік.

Цьогоріч у центрі уваги організаторів – суттєве розширення участі молодих дослідників, розвиток академічної мобільності та впровадження інноваційних форматів українсько-литовського наукового співробітництва. Зокрема, обговорено спільні молодіжні ініціативи в рамках програми Erasmus+, міжнародні обміни та залучення нових закордонних партнерів.

Важливим досягненням стало те, що цього року до ініціативи долучаються представники Віденського університету (Австрія). Це значно розширює європейську географію проєкту та відкриває додаткові горизонти для міжкультурного обміну й активної участі молоді в масштабних європейських освітніх програмах.

У сонячно-дощовий недільний день у Вільнюсі відбулася ще одна знакова робоча зустріч. Ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур та проректорка з міжнародних зв’язків та проєктної діяльності Оксана Ковтун провели перемовини з керівництвом провідних освітніх інституцій Литви.

У зустрічі взяли участь заступниця Генерального директора з міжнародних питань Міжнародної української школи, проректорка Європейської освітньої академії Олена Кузьменчук та Президент Європейської освітньої академії Петро Пирогов.

Головними темами обговорення стали підписання Договору про співпрацю між УГСП та литовськими партнерами; вступ випускників Міжнародної української школи Литви (#TUMLietuvoje) до Університету Григорія Сковороди в Переяславі; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також спільні міжнародні проєкти у межах грантової програми Erasmus+.

Міжнародна українська школа Литви активно розширює взаємодію задля системної підтримки українських учнів та закладів вищої освіти. Керівництво литовських інституцій висловило щиру вдячність Віталію Вікторовичу та Оксані Анатоліївні за ініціативу цієї зустрічі, відкритість до діалогу та спільне стратегічне бачення майбутнього української освіти в європейському просторі.

Варто зазначити, що УГСП вже має успішний практичний досвід реалізації українсько-литовських проєктів в умовах війни. Цей бекграунд є потужним прикладом солідарності та ефективної міжнародної взаємодії, спрямованої на збереження наукового потенціалу України.

«Для нашого університету надзвичайно важливо міцно тримати зв’язок із українською молоддю за кордоном, підтримувати її та створювати якісні, конкурентоспроможні освітні можливості безпосередньо в Україні», -наголошує ректор Віталій Коцур.

Адміністрація університету також висловлює окрему вдячність Сергію Шумилу за всебічну допомогу та підтримку в організації цієї надзвичайно важливої та результативної зустрічі. Започаткований у Вільнюсі діалог закладає надійну основу для довготривалого партнерства, нових наукових відкриттів та інноваційних освітніх траєкторій.

3 червня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі офіційно розширив коло своїх стратегічних партнерів, уклавши два договори про співробітництво із закладами фахової передвищої освіти Національної академії статистики, обліку та аудиту. До сковородинівської родини з офіційним візитом завітали поважні гості: директор Фахового коледжу економіки та управління (м. Біла Церква), доктор юридичних наук, професор Петро Корнієнко, директорка Фахового коледжу бізнесу та аналітики (м. Київ) Олена Свирида та представниками студентського парламенту. З боку університету угоди своїми підписами скріпив ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур.

Робоча зустріч розпочалася не з протокольних кабінетів, а з масштабної екскурсії університетом та студмістечком, яку провели декан факультету фізичної культури, спорту і здоров’я, доктор історичних наук, професор Віктор Куйбіда та його заступник з навчальної роботи, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Андрій Пивовар.

Гостям продемонстрували ключові локації, якими пишається заклад. Зокрема, оглянули сучасну університетську бібліотеку, молодіжний простір «ТВіСт» та потужну спортивну базу: великий та малий спортзали, стадіон та баскетбольний майданчик із сучасним покриттям.

Окрему увагу під час екскурсії приділили укриттю під корпусом №1, де для гостей провели цікаву пізнавальну подорож. Делегація відвідала Музей науки та постійно діючу виставку «Соборна українська держава – вільна і міцна». Як наголосили сковородинівці, безпековий чинник в університеті не стає на заваді навчанню: саме приміщення укриття повністю облаштоване для забезпечення безперервного освітнього процесу. Тут є достатньо площі, аби в разі повітряної тривоги комфортно розмістити студентів за стільцями й партами та продовжувати заняття, не перериваючи навчальний процес.

Справжньою гордістю університету є оновлений атлетичний зал. За словами викладачів, після капітального ремонту тут з’явилася нова підлога, відновлено поміст, облаштовано душові та вбиральні. Саме в цих стінах, як було зазначено під час екскурсії, виросло чимало видатних спортсменів.

Сьогодні університетська база слугує не лише студентам, а й ветеранам. Віктор Куйбіда поділився гордістю за наших захисників-ветеранів, які проходять реабілітацію на базі УГСП та успішно виступають на міжнародних аренах – буквально днями вони повернулися з Чемпіонату Європи в Буковелі із золотими та срібними медалями.

Офіційна частина та обговорення деталей подальшої співпраці відбулися в Інституті міжнародної освіти та співпраці з бізнесом (ауд. №100). Головною темою стала інтеграція випускників коледжів до університетського середовища, зокрема на спеціальність А7 «Фізична культура і спорт».

Ректор університету Віталій Коцур та керівниця відділу профорієнтації та працевлаштування Ольга Хмелькова розповіли гостям про потужні традиції закладу. Очільник УГСП нагадав, що спеціальності фізичного виховання, української мови та початкової освіти є найстарішими в університеті – вони успішно функціонують і розвиваються вже 40 років, формуючи серйозну наукову та матеріальну базу.

«Для нас надзвичайно важливо діяти в синергії з коледжами, які дають молоді якісну первинну базу. Наше спільне завдання – зробити так, щоб талановиті спортсмени, майбутні управлінці та фахівці різних галузей не виїжджали з регіону, а мали можливість навчатися, тренуватися й працювати на рідній землі, розвиваючи її потенціал. За сорок років роботи ми сформували потужну наукову школу, яка сьогодні впевнено конкурує з провідними закладами вищої освіти країни. Наші двері завжди відкриті для амбітних випускників коледжів, а ліцензійні обсяги дозволяють прийняти та підтримати кожного, хто прагне професійного розвитку», – підкреслив Віталій Вікторович.

Кульмінацією зустрічі стало підписання двох офіційних Договорів про співробітництво терміном на 5 років з можливістю пролонгації. Документи юридично закріплюють партнерство між УГСП та коледжами у Білій Церкві і Києві.

• Забезпечення наступності освітніх програм (створення умов для безперешкодного продовження навчання випускників коледжів в університеті).
• Спільна розробка та реалізація освітніх, наукових та профорієнтаційних проєктів.
• Організація і проведення спільних науково-практичних конференцій, круглих столів, семінарів та майстер-класів.
• Залучення здобувачів освіти та викладачів до академічної мобільності, стажувань та обміну досвідом.
• Аналіз результатів освітньої діяльності та взаємне вдосконалення освітньо-професійних програм.

Уже з наступного навчального року сторони домовилися перейти від теорії до практики. Зокрема, представники УГСП запропонували організувати для студентів коледжів масштабні профорієнтаційні екскурсії, спільні неформальні спортивні змагання та ретрити на базі університету. Це дозволить майбутнім абітурієнтам наживо відчути атмосферу сковородинівського закладу та визначитися з місцем продовження навчання.

Колектив Університету Григорія Сковороди в Переяславі щиро дякує керівникам фахових коледжів за відкритість до діалогу та готовність діяти в синергії заради майбутнього нашої молоді. Ми глибоко переконані, що ця співпраця стане для сотень амбітних українських студентів потужним стартовим майданчиком, який не лише забезпечить їм упевнений кар’єрний старт, а й надихне на яскраві професійні та особисті перемоги!

Упродовж травня 2026 року студенти магістерської освітньої програми D4 «Публічне управління та адміністрування» Університету Григорія Сковороди в Переяславі долучилися до проведення практичного наукового дослідження «Оцінка актуальних потреб та рівня залучення молоді до участі у процесах ухвалення рішень у Переяславській, Циблівській та Дівичківській громадах Київської області».

Дослідження реалізовувалося в межах вивчення вибіркової дисципліни «Молодіжна політика та молодіжна робота» та стало прикладом поєднання академічної підготовки з практичною діяльністю у громадах. Участь у проєкті дала магістрантам можливість долучитися до проведення фасилітаційних зустрічей, ознайомитися з практичними підходами до дослідження потреб молоді та побачити, як інструменти молодіжної роботи застосовуються під час взаємодії з громадами.

У межах проєкту було проведено шість виїзних фасилітаційних зустрічей у закладах освіти Переяславської, Циблівської та Дівичківської громад. Робота відбувалася у форматі фокус-груп, командних обговорень, інтерактивних вправ та фасилітаційних сесій, під час яких молоді люди аналізували виклики, з якими стикаються у своїх громадах, визначали пріоритетні потреби та напрацьовували власні пропозиції щодо розвитку молодіжного середовища.

Загалом дослідження охопило 230 молодих людей. Серед учасників було 121 дівчина (52,6%) та 109 хлопців (47,4%). До дослідження також були залучені представники різних соціальних груп, зокрема молодь із числа внутрішньо переміщених осіб (7%), молодь з інвалідністю (4,8%) та представники національних меншин (9,1%).

Важливою особливістю дослідження стало широке залучення молоді із сільської місцевості. Так, 189 учасників (82,2%) представляли сільські населені пункти, тоді як молодь міських територій становила 41 особу (17,8%). Це дозволило отримати об’єктивне бачення потреб молоді як міських, так і сільських громад.

Найбільше учасників було залучено з Циблівської громади – 84 особи (37%). Переяславську громаду представляли 76 молодих людей (33%), а Дівичківську громаду – 70 осіб (30%).

Отримані результати підтвердили актуальність теми молодіжної участі та необхідність посилення діалогу між молоддю та органами місцевого самоврядування. Лише 13% учасників зазначили, що знають про механізми впливу на процеси ухвалення рішень і вважають, що можуть реально впливати на розвиток своєї громади. Водночас 67,8% молодих людей розрізняють основні інструменти громадської участі, а 43% висловили готовність долучатися до процесів ухвалення рішень через різні форми громадської активності.

Серед головних бар’єрів молодіжної участі респонденти найчастіше називали недостатню комунікацію з органами місцевого самоврядування, відчуття непричетності до процесів розвитку громади, недостатню поінформованість про механізми участі та обмежені можливості для самореалізації молоді, особливо в сільській місцевості.

Міська молодь насамперед акцентувала увагу на необхідності розвитку сучасних і комфортних просторів для відпочинку, благоустрою та екологічної інфраструктури, доступу до якісних медичних послуг, а також розширення можливостей для неформальної освіти, профорієнтації, підприємництва, цифрової грамотності та розвитку творчого потенціалу.

Для молоді сільських громад найбільш актуальними виявилися питання створення просторів для саморозвитку та дозвілля, розвитку спортивної інфраструктури, покращення транспортного сполучення між населеними пунктами, забезпечення безпечної та доступної мобільності, модернізації освітнього середовища, організації культурно-мистецьких заходів та створення можливостей для працевлаштування молодих людей.

«Сучасна підготовка магістрів у сфері публічного управління та адміністрування неможлива без безпосередньої взаємодії з громадами та розуміння реальних суспільних процесів. Участь студентів у такому дослідженні дозволяє не лише поглибити теоретичні знання, а й сформувати практичні навички аналізу потреб громад, ознайомитися з сучасними інструментами молодіжної роботи та фасилітації, а також долучитися до підготовки рекомендацій для ухвалення управлінських рішень. Саме через такі практичні кейси формується нове покоління управлінців, здатних працювати на засадах партнерства, участі та відкритого діалогу», – зазначає декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, кандидат історичних наук, доцент Вячеслав Редзюк.

Освітній компонент «Молодіжна політика та молодіжна робота» передбачає вивчення механізмів участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики, діяльності молодіжних рад, молодіжних центрів і просторів, а також сучасних підходів до розвитку молодіжної роботи як інструменту розвитку громади та соціальної згуртованості. Проведене дослідження стало логічним продовженням практичної підготовки магістрантів та дозволило перевірити ефективність теоретичних підходів у реальних умовах громад. Водночас участь у дослідженні сприяла формуванню у студентів практичних компетентностей у сфері аналізу потреб молоді, молодіжної політики, проєктного менеджменту та дослідницької діяльності.

На думку Вячеслава Володимировича, результати дослідження можуть стати важливим інструментом для органів місцевого самоврядування, молодіжних рад, закладів освіти та громадських організацій під час планування програм підтримки молоді, розвитку молодіжної інфраструктури та впровадження нових форматів молодіжної роботи.

Результати дослідження будуть використані для підготовки практичних рекомендацій щодо розвитку молодіжної політики в громадах, удосконалення механізмів молодіжної участі, посилення взаємодії між молоддю та органами місцевого самоврядування, а також розвитку молодіжної інфраструктури та неформальної освіти.

Ініціатива стала яскравим прикладом того, як університетська освіта може поєднувати навчання, наукові дослідження та реальну взаємодію з громадами, сприяючи підготовці фахівців, здатних працювати над розвитком громад, посиленням молодіжної участі та впровадженням сучасних підходів до публічного управління.

Ініціативу «Оцінка актуальних потреб та рівень залучення молоді до участі у процесах ухвалення рішень в Переяславській, Циблівській та Дівичківській громадах Київської області» реалізовано в межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок», який реалізує ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.

Попри складні реалії сьогодення та нічні ворожі атаки, 2 червня 2026 року Університет Григорія Сковороди в Переяславі вкотре став епіцентром надзвичайно важливої події національного масштабу. Тут пройшов Форум ветеранів, ветеранок, захисників, захисниць та членів їх родин «Сковородинівська стійкість: від відновлення до суб’єктності – 2026».

Масштабне зібрання об’єднало військовослужбовців, представників влади, міжнародних партнерів, науковців та фахівців з реабілітації задля спільного пошуку дієвих рішень розбудови системи надання послуг представникам ветеранської спільноти. Переповідаємо ключові деталі події.

Захід розпочався з урочистого відкриття у конференц-залі імені Василя Сухомлинського з виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання в пам’ять про полеглих Героїв і Героїнь.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, відкриваючи захід, наголосив на тому, що заклад освіти сьогодні є не просто місцем навчання, а повноцінним центром підтримки та перекваліфікації захисників. Віталій Вікторович акцентував увагу присутніх на особливій ролі університету в Переяславі, в якому нині навчається понад 600 захисників і захисниць України, у житті громади та формуванні державної ветеранської політики:

«Університет Григорія Сковороди в Переяславі нині є місточком між напрямками ветеранської політики, реабілітації, адаптивного спорту. Ми собі чітко усвідомлюємо і бачимо, яке значення і місце маємо для ветеранської політики, для хлопців, які в нас навчаються, перекваліфіковуються, здобувають вищу освіту. УГСП вийшов за рамки тільки надання освітніх послуг, він, по суті, є хабом для розвитку», – серед іншого підкреслив Віталій Коцур.

Непересічною подією офіційної частини стало вручення диплома доктора філософії (PhD) з публічного управління та адміністрування ветерану, випускнику закладу Юрію Мануйлову. Більше деталей з цього приводу розповімо у окремій публікації нашого сайту.

Народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко, який прибув на Форум безпосередньо після нічних обстрілів столиці, звернув увагу присутніх на феноменальну стійкість української нації. Політик підкреслив необхідність створення комплексних екосистем для відновлення тих, кого війна виснажує фізично та морально:

«Ми – одна з багатьох націй світу, яка не тільки постійно відбудовується, ми тримаємо на собі ту навалу, яка йде від ворога. І створення цієї дієвої платформи – це не просто місточок, це та екосистема, яка повинна допомагати відновлюватись нашим хлопцям і дівчатам, захисникам та захисницям, яких дійсно і фізично, і морально руйнує війна», – зазначив Олександр Павлович.

Крім того до обговорення долучився голова Бориспільської районної державної адміністрації Руслан Дяченко. Керівник району озвучив статистичні дані, згідно з якими на Бориспільщині проживає близько 6,5 тисяч учасників бойових дій, і наголосив, що обов’язок кожного представника влади на місцях – забезпечити ветеранам всебічну шану та безбар’єрний доступ до послуг.

«На Бориспільщині близько 6,5 тисяч учасників бойових дій, які частково повернулися, майже 1200 із них перебувають на обліку у фахівців із супроводу ветеранів, а інші – в процесі повернення. З усіма із ними треба працювати, треба створити підтримку, підґрунтя, треба створити ті умови, коли ветеран буде відчувати себе комфортно, буде відчувати, що йому віддають всю ту належну шану, на яку він заслужив», – зауважив очільник району.

Про важливість спортивного вектора реінтеграції у громадах Київщини заявив радник голови Київської обласної військової адміністрації Олексій Міщенко. Посадовець підкреслив, що обласна влада ставить у пріоритет розвиток територіальних адаптивних команд, а Переяславська громада має стати флагманом цього процесу завдяки місцевим лідерам ветеранського руху.

«Зараз будемо формувати в кожній територіальній громаді ветеранську команду з адаптивних видів спорту. Плануємо десь в кожній територіальній громаді, щоб команда була 10-15 чоловік. Адміністрація буде підтримувати, територіальні громади будуть підтримувати. Тут в Переяславі є активний ветеран Богдан Бутович, і я думаю, що на його плечі ляже формування цієї команди саме в цій територіальній громаді», – повідомив Олексій Міщенко.

Народний депутат, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України Анатолій Остапенко сконцентрував увагу на освітньому аспекті реінтеграції. Він наголосив, що ветеран – це насамперед громадянин із попереднім життєвим та професійним досвідом, якому зараз держава має надати якісну перекваліфікацію, академічну підтримку та можливості для подальшого працевлаштування:

«Фахівці, які стають на захист Батьківщини, які потім повертаються і розвивають наше суспільство, повинні мати всі можливості для того, щоб достойно повернувшись додому, отримати освіту, перекваліфікацію і, звісно, бути почутими в нашій державі. Саме головне – це спілкування. Я дякую університету, що він створив ті ветеранські простори», – зауважив Анатолій Остапенко.

Заступник керівника управління адаптивного спорту ДУ «Агенція масового спорту України» (Мінмолодьспорту) Руслан Іщенко поділився власним баченням спорту як ключового інструменту для повернення сенсу життя тим, чия реальність кардинально змінилася через бойові дії. Посадовець висловив переконання, що фізична культура здатна стабілізувати ментальний стан людини:

«На моє глибоке переконання, масовий адаптивний спорт є одним із найважливіших інструментів в реінтеграції ветеранів до цивільного життя, в набутті нового сенсу. Адаптивний спорт і взагалі спорт в цілому є тією чарівною пігулкою, яка допоможе абсолютно всім людям повернутись або триматись у сучасному світі в нормі», – розповів Руслан Іщенко.

Директор Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА Ігор Мещан відзначив першість УГСП у відкритті ветеранських центрів та підготовці фахівців із супроводу. Він підкреслив, що саме ветерани з їхнім унікальним досвідом мають стати ключовими експертами у процесі навчання соціальних працівників нової формації:

«Тільки ви, ветерани, знаєте, як викладати фахівцям із супроводу ветеранів… Це має бути продукт спільної роботи спільноти ветеранів, науковців і всіх професійних соціальних працівників. Саме у цьому я бачу сенс нашого зібрання. І назва «Сковородинська стійкість: від відновлення до суб’єктності» має стати не тільки назвою заходу, а нашим гаслом», – підкреслив Ігор Мещан.

Генеральна директорка Центру надання соціальних послуг та соціальної інтеграції м. Переяслав Раїса Голованова закликала суспільство і колег до активних дій, спираючись на свій багаторічний досвід впровадження інклюзивних практик. Вона поділилася досвідом виведення людей із важкими ментальними травмами в громаду і наголосила, що безбар’єрність починається з готовності кожної людини стати особистим прикладом для інших.

«Якщо ти ставиш за мету от саме тут в громаді зробити цю доступність, інклюзію, безбар’єрність, рівність – починай з себе, ставай прикладом, рухай і все буде. Не треба боятися вводити ветеранів. Вони самі прийдуть. Їх не треба вести, вони самі прийдуть. Треба просто їх розуміти. З ними треба просто бути як з людьми, звичайними людьми», – закликала Раїса Петрівна.

 Начальник Відділу ветеранської політики Бориспільської районної державної адміністрації Тетяна Коцар звернула увагу присутніх на гостру потребу в розширенні мережі кваліфікованих психологів у громадах. Вона зазначила, що ветеран повертається з фронту безпосередньо у родину, тому психологічної підтримки та навчання культурі взаємодії потребують і члени сімей військовослужбовців.

«Хочеться сказати не тільки за ветеранів, а й за їхні родини. Про те, що потрібно їм також допомогти сприймати своїх рідних і близьких, які пройшли пекло, дійсно пекло, отримали не тільки певні фізичні ураження, а ще й психологічні. Повертаючись з війни, повертаючись з передової, вони приходять насамперед в громаду. Громада повинна підхопити, допомогти, стабілізувати стан ветерана в сім’ї», – переконана Тетяна Коцар.

 Також до вітань в онлайн-форматі долучилася декан з питань глобальної взаємодії Центру міжнародних студентів та партнерств університету Ліверпуль Хоуп (Велика Британія) Венді Бігнолд (Wendy Bignold). Вона висловила щирі слова підтримки українцям, наголосивши, що британські партнери високо цінують спільну роботу заради інклюзивної освіти та соціальної стійкості:

«Стійкість, мужність та рішучість, які демонструють українські ветерани, захисники та їхні родини, продовжують надихати людей у всьому світі… До всіх ветеранів, які сьогодні присутні: прийміть нашу найглибшу повагу та вдячність. Ваша служба та самопожертва сприяють не лише майбутньому України, але й захисту демократичних цінностей у всій Європі», – резюмувала британська колега.

Перша панель, яку модерував провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін, об’єднала фахівців, спортсменів та ветеранів навколо теми відновлення через фізичну активність. Учасники панелі, зокрема ветерани та представники громадських організацій, зосередилися на проблемах адаптивного спорту як методу емоційного розвантаження, формування нової ідентичності та профілактики депресивних станів серед ветеранів. Ключовий акцент було зроблено на тому, що спортивна реінтеграція є двостороннім процесом: ветеранська спільнота готова демонструвати силу волі, але цивільне суспільство на місцях має створити умови – від інклюзивної інфраструктури до банальної присутності глядачів на трибунах під час змагань.

Під час цієї панелі розгорнулося живе обговорення за участю ветеранів та представників громадських організацій. Директор Комунального некомерційного товариства Броварської міської ради Броварського району «Центр фізичного здоров’я», випускник університет Руслан Семенець розповів про успішний досвід взаємодії ветеранського руху, волонтерів та місцевої влади, який увінчався підписанням офіційної угоди про співпрацю з УГСП та ГО «Сильні Переяслава».

Ветеран та учасник всеукраїнських змагань Олександр Колоша наочно продемонстрував можливості адаптивних ігор на прикладі петанку, зазначивши, що цей спорт практично не має фізичних обмежень і дозволяє залучати ветеранів із важкими ампутаціями на рівних умовах із цивільними.

Представник проєкту peer-to-peer підтримки «Рівний – Рівному» (Superhumans Center) Герман Золотарьов розповів про практичний досвід залучення військових до адаптивного спорту. Він наголосив на проблемах логістики та фінансування інклюзивних просторів у невеликих громадах, а також підкреслив важливість проведення спільних спортивних заходів за участю дітей.

«У великих містах це більш легше робити, бо вже є великі ком’юніті… Але дуже хотілось би, щоб осередки створювалися і в невеликих громадах. Тут уже виникає питання фінансування, бо цей простір повинен бути інклюзивним, доступним, із забезпеченою логістикою. Також було б дуже непогано робити всеукраїнські турніри, де долучались би і діти, і ветерани, щоб діти бачили своїх героїв і тих людей, які вкладаються в країну», – зазначив Герман Золотарьов.

Гострою критикою соціуму відзначився виступ капітана збірної України на «Invictus Games 2026» Олексія Тюніна. Він закликав змінити вектор уваги державних програм та розпочати масштабну інформаційно-просвітницьку роботу серед цивільного населення, яке через власні страхи та стереотипи часто виявляється менш психологічно стійким, ніж військові.

«Громадам варто звернути увагу на своїх цивільних… На мою думку, вже треба працювати з цивільними і пояснювати їм, щоб вони просто брали приклад і не заважали нам, якщо вони не знають як допомогти. Працюйте зі своїм цивільним населенням, тому що жодні спортивні змагання не будуть мати ніякого сенсу, якщо на змаганнях не буде глядачів. На сьогоднішній день це велика проблема: купа змагань, а глядачів нема», – емоційно висловився Олексій Тюнін.

Ветеран 30-ї окремої механізованої бригади, здобувач ОР «Магістр» ОП «Практична психологія» УГСП, спеціаліст з кінезіотерапії Андрій Семиног поділився досвідом створення низових ветеранських ініціатив, таких як проєкт психологічного та фізичного розвантаження «Браток, відпочинь». Він вказав на надмірну бюрократизованість державних органів соціального супроводу, через яку фахівці на місцях тонуть у звітах замість реальної допомоги людям.

Своїм досвідом подолання поствоєнного синдрому поділилася захисниця Києва, ветеранка 204-го окремого батальйону ТрО та нинішня студентка магістратури з психології УГСП Інесса Алябєдєва. Вона розповіла, що знайшла свою реабілітацію у щоденній 11-годинній праці на оборонному виробництві дронів та у бажанні здобути фах психолога, аби професійно нести правильні наративи в маси.

Її посестра, сержант медичної служби Любов Чорна, яка провела на передовій понад чотири роки та пройшла Бахмут, відверто розповіла про психологічну прірву, яка зустрічає військового після повернення додому. Вона наголосила, що цивільні люди часто залишаються абсолютно далекими від розуміння фронтового болю, через що комунікація з ними потребує від ветеранів колосальних внутрішніх зусиль.

Підсумував ветеранську дискусію аспірант Університету Григорія Сковороди в Переяславі Владислав Горанін. Він зазначив, що травматичний досвід війни капсулюється на нейронному рівні структури мозку, тому ветерани завжди залишаться окремим прошарком суспільства, а завдання держави – виховати цивільних медіаторів, здатних до взаємоінтеграції.

«Стоїть питання не в інтеграції ветеранів в суспільство, стоїть питання в взаємоінтеграції суспільства і ветеранського руху, бо зараз кожен третій-четвертий – це людина, яка пережила психотравмуючий досвід війни. Нам доведеться виділятися в окремий прошарок, окрему верству, бо наш досвід неможливо буде до кінця розчинити в цивільному суспільстві. Відповідно, з цим щось треба робити, воно завжди буде жити і його якось треба адаптувати», – підкреслив Владислав Горанін.

Другий тематичний блок, де розмову модерував провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Максим Левченко, був присвячений практичним аспектам реабілітації та побудові правильного маршруту пацієнта. Ключовою темою став розбір сучасного маршруту пацієнта від моменту поранення до повернення у громаду. Фахівці детально обговорили роботу мультидисциплінарних реабілітаційних команд (МДРК) та допротезну підготовку. Було наголошено, що застаріла радянська система «лікування за вказівкою лікаря» має остаточно поступитися західним протоколам, де пацієнт є головним та активним учасником визначення цілей реабілітації.

У ході панелі виступив фізичний терапевт Superhumans Center Нестор Бабський. Він детально зупинився на технічних та фізіологічних асиметріях реабілітаційного процесу, пояснивши, як еластичне бинтування, формування правильної конусоподібної форми кукси та розробка сили м’язів безпосередньо впливають на те, чи зможе людина в майбутньому ефективно ходити на протезі. Він також акцентував на зміні ролі самого пораненого в медичній системі.

«Оцей основний підхід, який зараз змінюється, що не пацієнт з травмою, і до нього прийшов лікар і говорить йому, що його чекає. Пацієнт в тому приймає активну участь, і я вважаю, що ми на правильному шляху до зміни нашої медичної структури», – заявив Нестор Бабський.

Його колега, ерготерапевт Superhumans Center Марта Мостецька, розкрила аудиторії ключову відмінність ерготерапії від класичної фізкультури. Вона пояснила, що завдання її професії – повернути людині повну побутову незалежність через відновлення дрібної моторики рук (роботу з триподами) та адаптацію житлового простору. Фахівчиня закликала кожного українця розпочати реальну боротьбу за безбар’єрність у власних під’їздах та на вулицях.

«Ми працюємо з відновленням максимальної незалежності людини в повсякденному житті. Це є сім’я, робота, хобі, це є повністю встати, помитись, почистити зуби, вдягнутися, приготувати їсти, відвести дітей в садочок… Якщо ви бачите десь в своєму просторі, біля свого будинку якась дорога і вона там – ну там буде важко проїхати на кріслі, просто подумати за це. І якось зробити крок до того, щоб ця дорога була для всіх. Починати зміни з себе», – закликала Марта Мостецька.

Третю панель, присвячену національним стратегіям та регіональним пріоритетам охорони ментального здоров’я, модерувала керівниця Центру ветеранського розвитку, психологиня університету Тетяна Кузьменко.

«Наше завдання – не просто говорити про допомогу, а шукати підходи, які повертають людині саму себе, – задала тон розмові Тетяна Кузьменко, відкриваючи панель, – Усе, що ми сьогодні обговорюємо, працює на одну головну мету Форуму – відновлення суб’єктності ветеранів і ветеранок».

Першим виступив Іван Дмитрик – PhD, викладач кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, психолог, психотерапевт, співзасновник Molfa Hub. Він представив 7-крокову модель ресурсної психотерапії в інтеграції з психоделічною підтримкою.

«Резистентні форми посттравматичного стресового розладу – це ті випадки, коли традиційні методи не дають достатнього ефекту, і людина роками лишається наодинці зі своїм болем, – пояснив Іван Дмитрик. – Наш підхід будується на ресурсному супроводі на кожному етапі терапії. Ми не штовхаємо людину крізь травму, а спираємось на її внутрішні сили – крок за кроком».

Естафету продовжив Ігор Каніфольський – лікар-психотерапевт, викладач та дослідник психотерапії, автор інноваційного інтегративного підходу «Терапія усвідомленням», член Української спілки психотерапевтів та Американської психологічної асоціації, почесний член Асоціації українських психологів та психотерапевтів Бенелюксу, автор статей і книжок (Київ). Він зосередився на потенціалі терапії для відновлення суб’єктності ветерана.

«Травма війни часто забирає в людини відчуття, що вона – автор власного життя, – наголосив Ігор Каніфольський. – Через усвідомлення власних станів людина поступово повертає собі цю здатність. Вона перестає бути заручником пережитого й знову стає тим, хто ухвалює рішення про своє майбутнє».

Завершив панель Владислав Горанін – аспірант кафедри психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, клінічний психолог, КПТ-консультант, тренер за принципом «рівний – рівному» в роботі з ветеранами, ветеран та екскомандир малих тактичних груп «Молот». Він поділився практичними результатами авторського методу психосоціоінженерії в роботі з психічними станами осіб, які постраждали від бойових дій.

«Я говорю з ветеранами не лише як психолог, а як той, хто сам пройшов через це, – зазначив Владислав Горанін. – І коли побратим бачить, що перед ним людина, яка розуміє його зсередини, з’являється довіра. А без довіри жоден метод не працює». Поєднання особистого бойового досвіду з фаховою психологічною підготовкою надало його доповіді особливої переконливості.

«Сучасні терапевтичні стратегії мають не лише знімати симптоми. Вони покликані повертати людині суб’єктність – здатність самостійно ухвалювати рішення, спиратися на власні ресурси та активно долучатися до життя громади. Саме в цьому ми бачимо справжнє відновлення», – звернула увагу на спільний лейтмотив усіх виступів Тетяна Кузьменко.

Спорт як ресурс відновлення був реалізований на Форумі не лише в теорії. Як і анонсувалося напередодні на сайті університету, у рамках заходу в спортивній залі пройшов масштабний турнір з настільного тенісу. Змагання стали чудовим інструментом для психологічного розвантаження, формування атмосфери довіри та здорової спортивної конкуренції між ветеранами, їхніми родинами та студентством. Детальні підсумки турніру, яскраві емоції учасників та імена переможців будуть опубліковані днями у окремому матеріалі.

Поза спортивними активностями організатори подбали про глибоке психологічне розвантаження – простір, де можна було видихнути, прислухатися до себе й торкнутися того, що часто залишається невисловленим.

Арттерапевтична сесія «Моя самоцінність – запорука життєстійкості» під керівництвом Світлани Коломієць, керівниці Центру опіки і піклування дітей дошкільного віку, стала тихою, але глибокою розмовою людини із собою. Через малюнок, колір і образ учасники й учасниці досліджували власне ставлення до себе, обережно відновлювали контакт із емоціями, які довелося приховувати, і вчилися створювати всередині підтримувальний, теплий простір.

«Самоцінність – це не про те, що ми зробили чи здобули. Це про право бути собою, просто тому, що ти є, – звернулася до присутніх Світлана Коломієць. – Коли людина дозволяє собі відчути власну цінність, у неї з’являється опора, яку не можуть зруйнувати жодні обставини. Саме звідси починається життєстійкість».

Учасники говорили, що вперше за довгий час дозволили собі не оцінювати себе, а просто бути – і саме в цій тиші народжувалося відчуття внутрішньої сили.

Паралельно гарденотерапевтична сесія «Нові сенси як психологічна опора», яку провела Ірина Варивода, повернула присутніх до простого й цілющого –до землі, рослин, живого дотику природи. У взаємодії з нею люди знаходили внутрішню рівновагу, переосмислювали власні цінності й відчували, як проростають нові життєві орієнтири.

«Коли ми доглядаємо за рослиною, ми вчимося терпіння й віри в те, що життя триває попри все, – поділилася Ірина Варивода. – Насінина не поспішає, вона проростає у свій час. Так само і людина має право відновлюватися поступово, у власному ритмі. Природа не вимагає – вона приймає. І в цьому прийнятті ми знаходимо нові сенси».

Для багатьох ця сесія стала миттю справжнього заземлення: відчути долонями ґрунт, побачити, як із малого зерна народжується життя,  і повірити, що так само можливе оновлення й у власній долі.

Форум «Сковородинівська стійкість – 2026» наочно продемонстрував: українське суспільство перебуває на етапі докорінної трансформації, де ветеранський рух виступає не пасивним споживачем пільг, а потужним інтелектуальним та ціннісним драйвером розвитку держави. Підсумкові рекомендації та напрацьовані учасниками Форуму пропозиції щодо зміни ветеранського законодавства будуть офіційно передані до профільних комітетів Верховної Ради України та міністерств.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі щиро дякує всім спікерам, модераторам, державним діячам та міжнародним партнерам. Але найголовніша подяка – нашим ветеранам, захисникам і захисницям за їх відвертість, стійкість та готовність спільно будувати майбутнє України.

З 22 по 28 травня 2026 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі незмінно було організовано та проведено туристичну експедицію «Українські Карпати – 2026» під керівництвом доцента Віталія Поліщука, старшого викладача Володимира Мовчана, в.о. доцента В’ячеслава Лохи.

Місцем проведення експедиції стало селище Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області, яке є одним із провідних центрів активного та спортивного туризму Українських Карпат. Участь у заході взяли 17 студентів різних факультетів університету, а також студентка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

Основною метою експедиції було залучення студентської молоді до активних форм дозвілля, підвищення рівня фізичної підготовленості, набуття практичних туристських умінь і навичок, формування екологічної культури та розвиток навичок командної взаємодії.

Зазначений туристичний збір (експедиція) проводився у дванадцятий раз та був започаткований у 2012 році, що свідчить про сталість традиції та її значущість у системі позааудиторної освітньої діяльності університету.

Після прибуття до селища Ворохта учасники здійснили піший перехід із туристичними рюкзаками до місця розташування польового табору на околиці селища поблизу річки Прут.

Перший день експедиції був присвячений організації побуту в польових умовах. Студенти розбили наметовий табір, заготовили дрова, облаштували польову кухню, встановили тент над місцем приготування їжі та обладнали вогнище. Також було організовано доставку води з природного джерела та підготовлено перший прийом їжі. Уся діяльність здійснювалася під керівництвом викладачів, що сприяло формуванню навичок самоорганізації, відповідальності та командної взаємодії.

Було здійснено одноденний туристсько-краєзнавчий маршрут територією Надвірнянського району Івано-Франківської області. Учасники експедиції відвідали водоспад Гук, Чемегівський каньйон, гору Маковиця, водоспад Пробій та сувенірний ринок у місті Яремче. Загальна протяжність маршруту становила близько 14 км.

Під час проходження маршруту студенти ознайомилися з природними та рекреаційними ресурсами регіону, особливостями гірського рельєфу, а також удосконалювали навички пересування пересіченою місцевістю, орієнтування та групової взаємодії.

Було проведено високогірний похід Чорногірським хребтом. Ранній вихід групи о 7:00 годині ранку забезпечив своєчасний старт маршруту. Спочатку учасники автобусом дісталися до спортивно-туристичної бази «Заросляк», після чого розпочали пішохідну частину маршруту.

Під час походу було відвідано високогірне озеро Несамовите. Надалі маршрут пролягав у напрямку найвищої вершини України – гори Говерла. У процесі руху учасники спостерігали панорами вершин Шпиці, Туркул та Бребенескул. Після завершення активної частини маршруту група повернулася до бази «Заросляк» і далі – до табору у Ворохті. Загальна протяжність маршруту становила близько 17,5 км.

• 25 травня 2026 року учасники експедиції відвідали гірськолижний курорт Буковель, де ознайомилися з особливостями функціонування сучасної туристичної інфраструктури Карпатського регіону.
• 26 травня 2026 року було організовано відвідування спортивного комплексу «Авангард», де студенти здійснили відпочинок у басейні та банному комплексі, що сприяло відновленню фізичних сил після попередніх навантажень.
• 27 травня 2026 року було присвячено упорядкуванню табору, збору спорядження та підготовці до завершення експедиції.
• 28 травня 2026 року відбувся організований виїзд учасників з Ворохти до Києва.

Студенти відзначили високий рівень організації експедиції, насиченість програми та позитивний вплив на емоційний і фізичний стан. Зокрема, Софія Кобелєва відзначила емоційну насиченість подорожі та унікальність отриманого досвіду. Анастасія Павлова підкреслила якість організації маршрутів та харчування. Арміне Хачатрян наголосила на яскравих враженнях від відвідування озера Несамовите. Юлія Гріненко відзначила позитивний досвід першого відвідування Карпат та мотивацію до подальших сходжень, а Вероніка Цибаровська звернула увагу на повторну участь та незмінно високий рівень вражень.

Загалом відгуки студентів свідчать про високий рівень організації туристичної експедиції, її позитивний вплив на формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, розвиток міжособистісної взаємодії та мотивацію до активного туризму.

Організатори та учасники експедиції висловлюють щиру подяку ректору Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталію Коцуру та його помічнику Денису Мірошниченку за надану можливість проведення експедиції та сприяння у транспортному забезпеченні. Окрема подяка завідувачу кафедри спортивних дисциплін і туризму, голові профспілкового комітету університету Сергію Закопайлу за активну участь у фінансовій підтримці та організації експедиції, а також заступнику голови профспілки університету Наталії Редзюк. Висловлюється вдячність усьому колективу університету за всебічну підтримку та сприяння реалізації туристичної експедиції.

«Проведена туристична експедиція «Українські Карпати – 2026» є ефективною формою організації активного дозвілля студентської молоді, що сприяє підвищенню рівня фізичної підготовленості, розвитку туристських умінь, формуванню командної взаємодії та екологічної свідомості. Отриманий досвід підтверджує доцільність подальшого розвитку подібних форм туристсько-краєзнавчої діяльності у закладах вищої освіти», – підсумував для пресслужби університету кандидат наук з фізичного виховання, доцент кафедри спортивних дисциплін і туризму Віталій Поліщук.

Як засновник та організатор даної туристичної експедиції, Віталій Валентинович відзначив, що участь студентів у подібних заходах має важливе значення для їхнього особистісного розвитку, формування практичних туристських навичок та зміцнення командної взаємодії. У подальшому доцільним є розширення кола учасників експедиції з метою залучення більшої кількості студентів до активних форм туристсько-краєзнавчої діяльності, підвищення їхньої фізичної підготовленості та популяризації здорового способу життя.