Захід об’єднав науковців, військових експертів, викладачів та студентів із провідних освітніх інституцій України та закордонних установ для обговорення стратегій захисту держави.

Організаторами масштабної наукової події виступили Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка у партнерстві з Університетом Григорія Сковороди в Переяславі, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Запорізьким та Ужгородським національними університетами, а також Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та інститутами НАН України. Така широка коаліція організаторів підкреслила стратегічну значущість теми підготовки молоді до національного спротиву в умовах сучасної війни.

Під час офіційного відкриття Віталій Вікторович звернувся до учасників із вітальним словом, наголосивши на ключовій ролі вищої освіти у зміцненні обороноздатності країни. Як цей, так і подальші виступи закцентували увагу на необхідності трансформації освітнього процесу та інтеграції військово-патріотичного виховання у систему національної безпеки.

Пленарне засідання було присвячене аналізу історичного та міжнародного досвіду. Зокрема, професор Олександр Ситник розкрив значення патріотизму як основи військової підготовки, а професори Юрій Стецик та Микола Галів презентували моделі підготовки молоді в Німеччині та Латвії. Важливим аспектом стало обговорення інформаційної безпеки: науковці Юрій Фігурний та Ольга Шакурова презентували методи протидії рашистським фейкам, а Світлана Лібрук-Ліпкевич підкреслила роль ідентичності у стійкості суспільства.

Завершальним етапом стала робота у секціях, де учасники, зокрема сковородинівці, дискутували про перехід від радянських стандартів підготовки до моделей НАТО та впровадження інноваційних технологій у систему цивільного захисту.

Підсумовуючи, фахівці наголосили, що початкова загальновійськова підготовка є не просто навчальною дисципліною, а критично важливим чинником національної безпеки, що потребує консолідації зусиль держави, війська та академічної спільноти.

Запис Ректор УГСП Віталій Коцур та науковці закладу взяли участь у ІІ Всеукраїнській конференції з питань загальновійськової підготовки та національної безпеки спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

1. Заповнити реєстраційну форму до 4 травня 2026 року за посиланням.
2. Надіслати матеріали на електронну адресу nt.phdpu.edu@gmail.com із підписом листа (прізвище та ім’я), тема матеріалу та секція (наприклад: Іванов Іван, стаття, секція: Історико-філософська) до 4 травня 2026 року.

Кількість поданих матеріалів від одного автора необмежена. Оформлення матеріалів проводиться згідно з вимогами та стандартами (ДСТУ 8302:2015). Відгуки з підписом наукового керівника на тези/статі слід подати до 4 травня 2026 року.

За додатковою інформацією та консультаціями звертайтеся за телефоном:

+38 (096) 703 12 71; +38 (093) 986 11 43 – Оксана Луцик, голова Наукового товариства університету.

Не пропустіть шанс представити свої досягнення та долучитися до активного обговорення нових напрямів у наукових дослідженнях. Чекаємо на вас на XIX Міжнародній науково-практичній конференції.

Запис Наукове товариство університету запрошує до участі в XX Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У 2025 році конференція зібрала близько 120 доповідей, частину з яких було презентовано наживо та онлайн у зв’язку із зимовою заліково-екзаменаційною сесією, на яку припали дати проведення.

Зібрання відкрила голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету, доктор філософії Оксана Луцик. Завдяки її невтомній енергії та постійній підтримці протягом майже десяти років ця подія щороку збирає молодих учених, аспірантів і студентів з усієї України, залишаючись важливою платформою для розвитку та наукової співпраці нового покоління дослідників:

«Нарешті ми зібралися в цьому теплому і дружньому колі. Приємно вітати всіх учасників і бачити, що до нас приєдналися й гості із різних міст – Ніжина, Києва та Житомира. Попри всі труднощі, нам вдалося об’єднатися та успішно розпочати нашу конференцію», – зазначила Оксана Олександрівна.

Привітати учасників конференції цього дня також висловив бажання заступник голови організаційного комітету конференції, кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності університету Василь Дудар:

«Навіть у складних обставинах наші молоді вчені активно займаються науковою діяльністю, досліджують нові теми, беруть участь у різноманітних проєктах і прагнуть досягти високих результатів. Сьогодні, попри формат онлайн, ми маємо можливість обмінюватися знаннями, демонструвати свої досягнення та робити так, щоб наукові дослідження не залишалися лише теоретичними, а отримували практичне втілення у реальних проєктах та розробках», – висловив переконання Василь Леонідович.

Привітати учасників конференції також висловив бажання доцент кафедри полько-українських студій факультету міжнародних та політичних досліджень Ягеллонського університету Матеуш Камьонка:

«Хочу сказати всім аспірантам і студентам: будьте активними, беріть участь у конференціях та наукових заходах, адже саме такий досвід формує вас як дослідників і готує до майбутньої професійної діяльності. Те, що ви робите сьогодні, з часом дозволить вам організовувати власні проєкти і конференції, передавати знання іншим і залишати слід у науці», – підкреслив польський дослідник.

Надалі до учасників конференції звернулася кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання Євгенія Костик:

«Попри складні сучасні умови, сьогодні нам вдалося зібратися разом і почути цікаві та актуальні доповіді здобувачів з різних факультетів. Це стало можливим завдяки невтомній роботі Оксани Олександрівни, яка змогла об’єднати всі напрями та факультети, створивши платформу для обміну знаннями, натхнення та наукового розвитку. Бажаю всім учасникам успіхів, плідної роботи та цікавих наукових відкриттів!», – зазначила Євгенія Володимирівна.

У 2025 році модератором події виступила голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету, доктор філософії Оксана Луцик, а конференційні напрями охоплювали сім секцій: інформаційно-комунікаційні науки, історико-філософські науки, політико-правові науки, природничо-економічні науки, психолого-педагогічні науки, фізична культура і спорт, філологічні науки.

Особливу увагу учасників привернули доповіді магістрантки I року навчання спеціальності 013 «Початкова освіта» факультеу мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Марини Тимощук з темою «Педагогічні умови розвитку пам’яті молодших школярів за допомогою мнемонічних технік»; здобувача освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 «Середня освіта (Географія та краєзнавчо-туристична робота)» факультету природничої освіти УГСП Василя Бондарчука який поділився результатами дослідження на тему «Краєзнавчо-туристична робота як важлива складова освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти»; здобувачки ІV року навчання спеціальності 035 «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» факультету української та іноземної філології УГСП Юлія Орел, яка розповідала про «Міжкультурний аспект перекладу туристичних текстів».

Здобувачка ІV року навчання спеціальності 014 «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))» факультету української та іноземної філології УГСП Діана Лила поділилася своїми дослідженнями на тему «Інклюзивні аспекти навчання англійської мови учнів базової школи», а магістрант ІІ року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Географія) факультету природничої освіти УГСП Денис Григор викликав інтерес темою «Роль географії у розв’язуванні економічних, екологічних і соціальних проблем суспільства». Здобувачка ІV року навчання спеціальності 035 «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» факультету української та іноземної філології УГСП Діана Артимчук говорила про «Особливості перекладу метафор у художній літературі: порівняльний аналіз оригіналу та перекладу на прикладі сучасного роману «The Night Circus»».

Засідання тривало, і свої роботи презентували аспірант ІІІ року навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін УГСП Максим Левченко з темою «Медіа як індикатор і драйвер суспільно-політичної динаміки в Україні на рубежі XX–XXI століть» та здобувач ІV року навчання спеціальності 035 «Філологія. Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» факультету української та іноземної філології УГСП Роман Ремішевський представив результати власної розвідки на тему «Переклад культурно маркованих реалій у сфері мистецтва: роль цифрових технологій у процесі перекладу».

Електронна версія збірника наукових праць конференції буде готова наприкінці грудня та надіслана на електронні адреси, зазначені учасниками під час реєстрації.

Конференція від Наукового товариства університету й надалі залишається важливою платформою для розвитку молодих науковців, сприяючи їхньому професійному зростанню та зміцненню співпраці між університетами та науковими установами. Попри складні обставини, спричинені війною, захід незмінно продемонстрував високий рівень зацікавленості молоді у наукових дослідженнях, що є потужним стимулом для подальших досягнень.

Висловлюємо щиру подяку всім учасникам і організаторам за їхній значний внесок у проведення цієї конференції. Бажаємо всім науковцям подальших успіхів, натхнення у творчих пошуках та нових досягнень у реалізації наукових ідей. З нетерпінням очікуємо ювілейної XX конференції, де традиції обміну знаннями та досвідом продовжаться й набудуть нового змісту.

Запис В УГСП відбулася XIX Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених сучасні наукові інтереси здобувачів та аспірантів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Наукове товариство університету запрошує до участі в XIX Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Завдяки цьому зібранню, яке традиційно приймає у своїх стінах університет разом з постійним співорганізаторами – Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» та Національною спілкою краєзнавців України, – діячі культури, науковці, митці, освітяни, студентська молодь та широка громадськість мають нагоду вшанувати пам’ять відомого музейного діяча Героя України Михайла Івановича Сікорського (1923–2011).

Урочиста частина зібрання відбулася вкотре відбулася у конференц-залі імені Василя Сухомлинського. На початку прозвучав Державний Гімн України, після чого усі присутні вшанували пам’ять полеглих співгромадян у російсько-українській війні. За багаторічною традицією робота форуму розпочалася з прослуховування однієї з улюблених пісень М. І. Сікорського «Сіла птаха» та переглядом документальних світлин.

З вітальними промовами до учасників цьогорічних «Сікорських читань» звернулися: ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, кандидат політичних наук, професор, почесний краєзнавець України Віталій Коцур; голова Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, почесний краєзнавець України Олександр Реєнт; заступник генерального директора з науково-методичної роботи, в.о. генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», доктор філологічних наук, професор Марина Навальна й очільник Переяславської громади Вячеслав Саулко. У їх промовах звучали спогади про Михайла Івановича та тези про те, що у час війни збереження культурної спадщини набуває не лише глибокої актуальності, а й національного значення, адже безпека держави починається з історії, зі знання минулого та нових наративів, які ми маємо створювати для майбутніх поколінь.

Починаючи з 2012 р. щорічно в межах форуму відбувається вручення Премії імені Героя України Михайла Івановича Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Лауреатами 14-го вручення стали троє осіб:

Костенко Юрій Васильович (нар. 1945, Київ) – видатний український археолог, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України (1992). Після закінчення Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка в 1968 році розпочав кар’єру в Міністерстві закордонних справ України, де пропрацював понад 45 років. Пройшов шлях від посади аташе до першого заступника Міністра закордонних справ, демонструючи високий професіоналізм у дипломатичній службі. Обіймав посади Посла України в Австрійській Республіці (1992–1994), Федеративній Республіці Німеччина (1995–1997), Японії та Філіппінах за сумісництвом (2001–2006), а також у Китайській Народній Республіці та Монголії за сумісництвом (2009–2012). Як Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні (1988–1994) брав участь у сесіях Генеральної Асамблеї ООН, конференціях ЮНЕСКО, МАГАТЕ, МОП, ОБСЄ, а також у переговорах щодо Договору про скорочення звичайних озброєнь в Європі та Договору про відкрите небо.

Паралельно з дипломатичною діяльністю Юрій Костенко активно займався археологією, зокрема дослідженням Переяславщини. Він є автором численних наукових праць, серед яких книги: «Становлення двосторонньої дипломатії Української держави – Відень, Бонн, Токіо» (2007), «Археологічні пам’ятки Середнього Потрубіжжя» (2015), «Неолітичні пам’ятки Середнього Потрубіжжя» (2020), «Пам’ятки пізнього Трипілля у Середньому Потрубіжжі» (2020), «Пам’ятки доби бронзи Середнього Потрубіжжя» (2021), «Пам’ятки передскіфського та скіфського часу Середнього Потрубіжжя» (2024). Опублікував понад 200 статей та інтерв’ю з питань міжнародних відносин і 11 статей з археології. Один із першовідкривачів пізньопалеолітичної пам’ятки біля с. Семенівки (1984).

За внесок у дипломатію та науку нагороджений численними державними та міжнародними відзнаками, зокрема: Велика Золота Почесна відзнака за заслуги перед Австрійською Республікою (2002), Ордени «За заслуги» III ступеня (2005) та II ступеня (2008), Орден Полярної зірки (Монголія, 2012), Орден Вранішнього Сонця, Золота й Срібна зірки (Японія, 2016).

Якименко Іван Петрович (нар. 8 вересня 1951, с. Положаї, Переяслав-Хмельницький район, Київська обл.) – відомий краєзнавець, громадський діяч, міський голова Переяслава (2006–2010), почесний житель міста (2015). Після закінчення Ташанської середньої школи (1968) навчався на електроенергетичному факультеті Київського політехнічного інституту. Працював у Переяславі-Хмельницькому на різних посадах: інспектор енергонагляду, головний механік фабрики художніх виробів ім. Б. Хмельницького, механік ВО «Київприлад», викладач спецпредметів, заступник директора та майстер виробничого навчання ПТУ-22 (1983–1994).

У 1998–2006 роках був депутатом Переяслав-Хмельницької міської ради, а в 2006–2010 роках – міським головою. З 2016 року очолює громадську організацію «Відродження Переяслава». Активно сприяв розвитку культурної та історичної спадщини міста, зокрема був членом оргкомітету з відзначення 1100-річчя заснування Переяслава (2006–2007) та Міжнародної наукової конференції «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності і культури» (2007). Постійний учасник форуму «Сікорські читання» (2012–2024). Входив до редакційної колегії видання «Переяслав у віках» (2007). Автор монографії «Положаї крізь віки» (2011). Сприяв встановленню пам’ятних знаків у Переяславі: «1100-річчя першої літописної згадки про Переяслав» (2007), «Жертвам Голодомору 1932–1933» (2009), «Камені спотикання» (жертвам нацизму, 2009), «Герою України Михайлу Сікорському» (2023).

Нагороджений: Почесний знак «Відмінник освіти України» (1992), Орден Св. Рівноапостольного князя Володимира III ступеня (2006), Орден Св. Миколая Чудотворця (2006), Медаль «За сумлінну працю» (2007), Грамота Кабінету Міністрів України (2007), Подяка Президента України (2009), Почесна відзнака Григорія Сковороди (2009).

Савсюк Інна Юріївна (нар. 1990) – директор Комунального закладу Миронівської міської ради «Миронівський краєзнавчий музей» (з червня 2021). Закінчила Київський національний університет ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «Історія» (2013, магістр історії). З 2018 року працює в Миронівському краєзнавчому музеї, спочатку як науковий співробітник, а з 2021 року – як директор. За час роботи зарекомендувала себе як інноваційний та ефективний керівник, який активно розвиває музейну діяльність і популяризує культурну спадщину Миронівської громади. Інна Юріївна залучила значні ресурси для розвитку музею, подавши 11 заявок на грантові програми від Благодійного фонду «МХП-Громаді», House of Europe та Українського культурного фонду, з яких 5 проєктів отримали фінансування. Одним із ключових досягнень став проєкт «Відродження традиції» (2022), у рамках якого було реставровано ткацький верстат в експозиції музею. Це дозволило відродити традиційне ремесло ткацтва, залучити відвідувачів до майстер-класів, підвищити інтерес до музею та популяризувати місцеві традиції. Завдяки її ініціативам музей став важливим осередком культурного життя громади, зокрема для дітей та молоді.

Разом з тим Національна спілка краєзнавців України в особі Олександра Реєнта нагородила за активну науково-дослідницьку та просвітницьку діяльність у популяризації історії рідного краю таких науковців-дослідників, сковородинівців та містян: Тетяну Ткаченко, Вячеслава Редзюка, Наталію Новородовську, Юрія Костенка, Віталія Іващенка, Олександра Прядка та Юрія Коржова.

Зібрання продовжилося спільним засіданням Правління та Переяславського осередку Національної спілки краєзнавців України, у ході якої завідувачем відділу археології НІЕЗ «Переяслав», кандидатом історичних наук Олександром Колибенком було презентовано видання тематики «Переяславщина: сторінки історії краю», які побачили світ у 2024-2025 рр.

Головним науковим майданчиком форуму стала ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Україна в культурно-історичних процесах минулого і сьогодення». Цей формат ще минулоріч змінив традиційний круглий стіл «Краєзнавство Переяславщини: події, проблеми, постаті», який відбувався в межах зібрання, починаючи з 2013 р. Більше про цю конференцію читайте на нашому сайті вже на початку наступного тижня.

Також учасники та гості цьогорічних «Сікорських читань» мали нагоду презентацію художніх робіт «Мистецький вернісаж» у аудиторіях кафедри образотворчого мистецтва і методики навчання факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП, а також виставки «Літописець сучасної України» (до 110-річчя Героя України П. Т. Тронька)» у Музеї «Заповіту» Т. Г. Шевченка» НІЕЗ «Переяслав.

Засновники та організатори форуму щиро дякують усім, хто долучився до проведення заходу з нагоди 102-ї річниці з дня народження Героя України Михайла Івановича Сікорського та висловлюють надію на подальшу плідну співпрацю.

Запис На базі УГСП відбувся XІV Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання»: нотатки зібрання спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зібрання присвячене вшануванню пам’яті подвижника музейної справи, Героя України Михайла Івановича Сікорського (13.10.1923 – 27.09.2011). У його програмі традиційно відбудуться наукові та культурно-мистецькі дійства.

Під час проведення Форуму втринадцяте буде вручено Премію імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Нагадаємо, що минулоріч ними стали Степан Куций та Ігор Цепенда.

Також у рамках цьогорічного зібрання відбудеться ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Україна в культурно-історичних процесах минулого та сьогодення».

Нагадаємо, що форум «Сікорські читання» проводиться щорічно з 2012 року та є традиційним майданчиком де реалізуються творчі та наукові ініціативи в галузі історії та культури. Його ідеєю є вшанування подвижницького поступу відомого музейного діяча Героя України Михайла Івановича Сікорського; сприяння розвитку наукових та творчих ініціатив у сфері історичної науки, культури та мистецтва.

Запис ХІV Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання» відбудеться 17 жовтня спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Подія присвячена розвитку туристичних, культурних і наукових ініціатив у контексті діяльності наукових парків

У заході взяли участь представники наукових установ, туристичних компаній, культурних інституцій, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

З вітальним словом до учасників звернувся віцепрезидент НАН України, голова Наглядової ради Національного дендрологічного парку «Софіївка» академік НАН України Вячеслав Богданов. У своєму зверненні він підкреслив значущість поєднання науки, культури та туризму як ключового фактора сталого розвитку регіонів та держави в цілому.

Програма заходу включала низку важливих подій і презентацій. Зокрема, було представлено науковий парк «Софіум» та його туристично-культурний напрям діяльності. Учасники мали змогу ознайомитися з авторськими екскурсіями, серед яких: «Масонська символіка в Софіївці», «Мегаліти Софіївки» та «Софіївка: стежками кохання Потоцьких».

У межах заходу відбулися панельні дискусії, присвячені перспективам розвитку наукових парків і туристичних кластерів, а також обговорення можливих форматів співпраці з туристичними агентствами.

Окрему увагу приділили анонсам майбутніх подій, зокрема крафтовому ярмарку та ландшафтній конференції, проведення якої заплановано на жовтень 2025 року.

Спеціальним гостем Sofium Travel Meetup 2025 став мандрівник і телеведучий Євген Синельников. Він поділився власним досвідом реалізації туристичних проєктів в Україні та окреслив бачення «Софіївки» як унікального простору для культурного й освітнього туризму.

Sofium Travel Meetup 2025 став майданчиком для професійного обміну думками, окреслення нових напрямів співпраці та пошуку спільних рішень у сфері інтеграції науки, культури й туризму.

Запис Представники УГСП взяли участь у міждисциплінарній конференції «Sofium Travel Meetup 2025» у Національному дендрологічному парку «Софіївка» НАН України спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис В УГСП відбувся інформаційний захід щодо грантових можливостей та інструментів підтримки Програми «Горизонт Європа» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Серед організаторів заходу: Міністерство освіти і науки України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Православна Церква України, Київська православна богословська академія, Храм Вознесіння Господнього в м. Переяславі, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» й Переяславська міська рада.

Захід проходив в конференц-залі імені В. О. Сухомлинського та став знаковою подією для всіх, хто досліджує духовну історію України та роль Переяслава в її формуванні. На початку зібрання духовенство Православної Церкви України спільно з науковцями Київської православної богословської академії, Університету Григорія Сковороди в Переяславі й Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» пом’янули третю річницю звільнення Київщини від рашистських окупантів, звершили заупокійну літію за полеглими захисниками та загиблими мирними жителями, а також помолилося за здоров’я всіх тих, хто нині захищає нас у горнилі російсько-української війни від окупантів.

Зі вступним словом до учасників звернувся проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар який привітав всіх в стінах університету та наголосив, що Переяслав є центром української духовності, одним із центрів українського державотворення. Тривалий час він зберігав традиції справжньої Української Церкви, притаманні їй ще з часів Хрещення Київської Русі – любов до ближнього, батьків та своєї держави. За словами Василя Леонідовича нині, в умовах зазіхань російської федерації на питання нашої історії та релігії, питання просвітницької діяльності церкви є надзвичайно важливим.

«У час, коли нашу історію намагаються заперечити й сказати нам що, нібито, ми якісь неправильні і не дотримуємося якихось канонів чи є відступниками, наше завдання – боротися за правду і справедливість. Ми розуміємо, що лише спільними зусиллями правда переможе, бо вона – на нашому боці», – зазначив проректор та висловив сподівання на те, що такий захід, який поєднує духовне та світське начала, стане традиційним для університету.

Надалі митрополит Переяславський і Вишневський, архієрей Православної Церкви України Олександр Драбинко пригадав історію переяславської кафедри, яку він з гордістю очолює вже 17 років. Владика акцентував на високій інтенсивності духовного і світського життя в історії Переяслава, який завжди відігравав визначну роль як осередок реалізуючої діяльності. Олександр Драбинко висловив сподівання на те, що нинішня конференція підкреслить вклад нашого славетного міста у церковне життя. Разом з тим згадав історію однієї з клейнод української державності – «Пересопницького Євангелія», оригінал якого тривалий час перебував у Переяславі. Наостанок прикликав на зібрання Боже благословіння, аби присутні могли звершувати те, до чого вони покликані.

Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко зауважив, що ця подія є для нього, по великій мірі, історичною подією завдяки якій починає відроджуватися наша духовність і державність, підкреслюється історична роль Переяслава як релігійного центру.  Надалі провів короткий екскурс в історію, подякував митрополиту Драбинку за постійну допомогу і підтримку в боротьбі за те, аби нині храми Переяславщини перебували в лоні Православної Церкви України. Вячеслав Володимирович наголосив на своїй мрії та, за його переконанням, історичній місії – повернути українську молитву до Храму Вознесіння Господнього у середмісті. Міський голова відверто поділився тими бюрократичними перепонами, що нині заважають втілити ці плани у реальність. Наостанок Вячеслав Саулко закликав спільними загальними зусиллями сприяти відновленню духовної величі міста.

Генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич подякував за запрошення та нагадав про історію співпраці Заповідника з Свято-Вознесенською релігійною громадою міста та її очільниками. Серед іншого Олексій Михайлович наголосив на тому, що завдяки НІЕЗ «Переяслав» та зодчому музейної справи Михайлу Сікорському нині місто має збереженими низку культових споруд за повернення яких до лона української церкви, а також реставрацію, нині продовжується боротьба.

Протоієрей, настоятель Свято-Вознесенської громади міста, ініціатор конференції Михайло Юрченко подякував присутнім, зокрема Університету Григорія Сковороди в Переяславі, за увагу та гостинність, нагоду для християнської розмови. Зізнався, він давно мріяв про таку подію. Він сподівається на те, що вона матиме традицію. Зізнається, на теми означенні програмою зібрання нині дійсно є запит суспільства. На згадку про цю подію він передав владиці Драбинку особливий подарунок – фотороботу авторства місцевого краєзнавця Миколи Богатиря, на якій зображено ключові святині нашого міста.

Надалі почалася робота пленарного засідання яке модерував провідний науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» Віктор Ткаченко. Програма конференції включала понад десяток наукових доповідей, які висвітлювали історичні, освітні, документознавчі, соціальні та духовні аспекти життя православної спільноти в Україні.

Ректор Київської православної богословської академії, протоієрей Олександр Трофимлюк який, на прикрість, за станом здоров’я, не зміг долучитися до зібрання, у своїй роботі здійснив глибокий аналіз особливостей навчально-виховного процесу в Київській православній богословській академії, підкресливши її роль як провідного духовного навчального закладу України.

Проректор КПБА, протоієрей Віталій Клос розповів про життєвий шлях та духовну спадщину преосвященного Захарії Корниловича, єпископа Переяславського, акцентуючи увагу на його значенні для формування церковного авторитету в регіоні. З деталями його доповіді, як і інших наукових розвідок, можна буде ознайомитися у збірнику. Наостанок виступу протоієрей Клос подарував бібліотеці університету свої друковані доробки «Світочі благочестя Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря» та примірники друкованого часопису «Труди Київської духовної академії: історія і сучасність».

Слово перейняв священник, магістрант КПБА, настоятель Храму Архідиякона Степана у Обухові Сергій Вовкун, який поділився своїми наробками про митрополита Даниїла Чикалюка та відродження духовної освіти в Київській єпархії. До слова, саме на таку тему отець Вовкун нині пише своє магістерське дослідження.

Надалі про релігієзнавчі дослідження в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», зокрема «Єфремівські читання», говорив провідний науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» Віктор Ткаченко. Роботу він підготував спільно з молодшим науковим співробітником Заповідника Світланою Авраменко.

Старший науковий співробітник Музею космосу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Сергій Вовкодав презентував тему історії парафії церкви святої Параскеви із села В’юнища Переяславського повіту, зануривши слухачів у локальний церковний контекст ХІХ століття, а актуальну тему капеланського служіння в умовах війни розкрив військовий капелан, протоієрей Дмитро Волошин. Промовець зосередився на відносно новій, для сучасної України, темі духовної підтримки військовослужбовців та ролі пастиря у зоні бойових дій. Зазначив, що вона має глибоке історичне коріння і з 2021 рокуця професія вже офіційно існує в Україні як одиниця у штаті військової частини. Існує не лише в бойових бригадах, а й в навчальних центрах. Волошин зауважив, що насправді на практиці це почало працювати наприкінці 2022 року. Нині ця посада, за його словами, є надзвичайно затребуваною в Збройних Силах України.

Безумовно мав що сказати цього дня й воїн Збройних Сил України, іконописець Олександр Задорожній, роботи якого нині експонуються в нашому університеті. Він розповів про своє покликання по життю – іконопис, та сказав кілька слів з цієї теми. За його словами, ця тема є багатою, але на глобальному рівні, доволі малодослідженою. Це більше, ніж «вікно для спілкування з Богом», і, за словами Задорожнього, українцям є на кого рівнятися для зростання у цьому плані.

Начальник відділу культури та туризму Переяславської міської ради Валентин Шуткевич розповів про комунікацію та плідну роботу між культурою та осередками духовності. Валентин Сергійович нагадав про те, що нині в КЗ «Переяславський ЦКМ» експонується виставка військової ікони авторства художника та військовослужбовця Сергія Герасименка «Третя весна», до відкриття якої долучилися й сковородинівці.  Мали змогу побачити її по завершенні заходу й гості міста та університету.

Надалі головний фахівець відділу, представниця волонтерського об’єднання «Переяслав 4.5.0.» Вікторія Гуріна подякувала духовенству міста, зокрема парафії протоієрея Михайла Юрченка, за активне долучення та підсилення волонтерської справи на Переяславщині. Від голови громадської організації Руслана Старобуда Юрченко був удостоєний подяки. У слові вдячності він закликав підтримувати тих волонтерів, яким вони довіряють.

Після цього старший науковий співробітник Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Наталія Заїка проаналізувала діяльність Української Православної Церкви на Переяславщині в 1920-х та 1990-х роках ХХ століття, продемонструвавши, як радикально змінювалися умови функціонування церкви в умовах політичних трансформацій. блок виступів Після цього ігумен, настоятель Свято-Троїцької церкви Софроній Бортнійчук представив огляд суспільно-церковних відносин православного духовенства в історії України, підкресливши роль церкви як стабілізуючого інституту в кризові періоди.

На завершення диякон Богдан Бурчик поділився результатами своєї наукової розвідки щодо календарної реформи церковного календаря Православної Церкви України, що відбулася у 2023 році.

Завершив зібрання виступ учениці 9 класу Переяславської гімназії №1 Анастасії Тонконог, яка зачитала рядки Тараса Шевченка «У неділю не гуляла».

Конференція засвідчила глибоку зацікавленість наукової та духовної спільноти у збереженні й осмисленні багатовікової спадщини українського православ’я. Учасники мали змогу поділитися досвідом, результатами досліджень і баченням ролі церкви в сучасному українському суспільстві, а також вшанувати Переяслав як історичний центр духовності Русі-України.

Зауважимо, що це лише початок – надалі в рамках циклу заходів «Берліївські читання» планується проведення інших конференцій, форумів, круглих столів, інших форм пошанування пам’яті про єпископа. Не виключається, що у наступні роки зібрання набуде міжнародного рівня.

Запис В УГСП відбулася І Православна історико-богословська конференція «Переяслав – центр ствердження духовності Русі-України»: усі деталі поєднання духовності та наукових пошуків спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

У 2024 році конференція зібрала понад 170 доповідей, частину з яких було презентовано наживо та онлайн. Слід зазначити, що переважну більшість учасників цього разу склали аспіранти, які активно долучилися до обговорень і презентацій.

Захід відкрила голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету, доктор філософії Оксана Луцик. Саме завдяки її невтомності й підтримці та зусиллям вже близько десятиріччя, з року в рік, ця подія об’єднує молодих учених, аспірантів і студентів з усієї України й  продовжує бути важливою платформою для розвитку та співпраці нового покоління дослідників.

«Нарешті ми зібралися в цьому дружньому колі. Раді вітати, і дуже приємно бачити, як багато учасників приєдналося з різних міст, зокрема з Ніжина, Кривого Рогу, Рівного, Києва, Кам’янця-Подільського, Миколаєва, Дрогобича. Попри всі труднощі, нам вдалося об’єднатися та розпочати нашу конференцію», – зазначає Оксана Луцик.

Також до привітань долучився ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, підкресливши, що кількість учасників є свідченням давніх традицій та міцної історії наукової спільноти:

«Сьогодні студентам надзвичайно пощастило мати змогу брати участь у таких конференціях, адже раніше це було доступно лише викладачам і доцентам. Зараз кожен може публікувати свої дослідження та презентувати їх широкому загалу. У складних умовах війни з’являється безліч нових тем для досліджень, і важливо, що молодь виявляє до них інтерес. Це справжній виклик і мотивація»

Надалі учасників зібрання вітала консультант Переяславської громади з ментального здоров’я, кандидат психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри практичної психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вікторія Вінс. Серед іншого вона нагадала про те, що у 2024 році у партнерстві з Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?» триває проєкт «Щоденники стійкості». Їх створено, щоб голоси українців лунали і особистісні історії збиралися у загальнонаціональну мозаїку стійкості. Спецпроєкт стартував  відразу після Радіодиктанту національної єдності й триватиме до 27 листопада 2024 року.

Проєкт заохочує людей писати про пережите. Адже ментальна практика записування переживань і думок на папері має терапевтичний ефект і допомагає вивільнити емоційне навантаження, проаналізувати ситуації та знайти конструктивні рішення.

«Кожен, хто хоче долучитися до проєкту «Щоденники стійкості», має нагоду написати власну історію, згадати той самий день, коли точно зрозумів/-ла, що́ йому / їй дає сили й допомагає знаходити світло посеред темряви. Ми запрошуємо вас написати кілька речень про себе, про те, що вам допомагає триматися. Адже сам процес ословлення надає наснаги, допомагає переосмислити себе, свої потреби і бажання, допомагає бути стійкими у складні моменти», – додала Вікторія Анатоліївна.

Долучитися до проєкту може кожен і кожна. Для цього потрібно завантажити свою історію на спеціальну сторінку «Щоденники стійкості» на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Крім того, можна розповісти про цю сторінку у соцмережах – так друзі дізнаються про онлайн-архів і теж зможуть поділитися своїми емоціями та досвідом.

Також з вітальними словами виступили кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання Людмила Довбня та кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик які відзначили важливість конференції як простору для обміну науковими ідеями та висловили вдячність за відмінну організацію заходу.

Як і кілька років до того, модератором події виступив почесний член Наукового товариства університету, адміністратор інформаційних ресурсів Петро Шихов, а конференційні напрями охоплювали сім секцій: інформаційно-комунікаційні науки, історико-філософські науки, політико-правові науки, природничо-економічні науки, психолого-педагогічні науки, фізична культура і спорт, філологічні науки.

Серед інших чималу зацікавленість учасників зібрання викликали доповіді: магістранта І року навчання 013 «Початкова освіта» факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки та психології УГСП Романа Цимбала розповідь якого стосувалася «Формування математичної компетентності молодших школярів за допомогою інноваційних технологій»; студентки 3 курсу «Дошкільна освіта» соціально-психологічного факультету УГСП Катерини Пипко, яка ділилася результатами дослідження на тему «Соціалізація дітей дошкільного віку засобами масової інформації», секція психолого-педагогічні науки»; магістранта ІІ року навчання 014 «Середня освіта (історія)» історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Богдана Філіпчука який розповідав про «Передумови та підготовку операції «Аваланч» (за матеріалами Національного архіву Великої Британії)».

Студентка І курсу факультету української та іноземної філології УГСП Анастасія Гигола говорила про «Особливості вивчення фонетики або фонетичних процесів в ЗЗСО», а студентка IV курсу соціально-психологічного факультету УГСП Анастасія Гурт викликала інтерес темою «Соціально- психологічна адаптація вимушених українських переселенців за кордоном». Магістрантка 2 року навчання «Початкова освіта» УГСП Дана Махмудова говорила про те, що «Громадянська освіта – ключова компетентність  молодших школярів у Новій українській школі», а студентка 4 курсу «Дошкільна освіта» соціально-психологічного факультету УГСП Карина Степаненко – про «Вплив гаджетів на психіку дітей дошкільного віку».

Засідання тривало, і свої роботи презентували: аспірант 1  року навчання  011 «Освітні, Педагогічні науки» соціально-психологічний факультет УГСП Олексій Шапран, який говорив про «Особливості формування акмеологічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи»; магістрантка ІІ року навчання соціально-психологічного факультету УГСП Олена Замазалова – про «Арт-терапевтичний супровід українських жінок в умовах еміграції в Чехії», секція психолого-педагогічні науки; магістрантка ІІ року навчання «Психологія консультування» УГСП Євгенія Каленченко – про «Ізраїльський протокол про 6 каналів ресурсу, як його у себе віднайти. МК для слухачів з пошуку свого каналу»; аспірант ІІ року навчання 032. «Історія та археологія» УГСП Максим Левченко – про «Європейські цінності у дискурсі українських медіа українських ЗМІ на початку ХХІ ст», секція історико-філософські науки; студентка ІІ курсу 014 «Середня освіта (Природничі науки)» факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юлія Сентіщева представила результати власної розвідки на тему «Дослідження процесів розкладу біопакетів у навколишньому середовищі», секція природничо-економічні науки», студентка 1 курсу 013 «Початкова освіта» факультету мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології УГСП Евеліна Храмова з темою «Особливості застосування мультимедійних засобів для розвитку мовлення молодших школярів»; магістрантка ІІ року навчання Консультативна психологія УГСП Наталія Крамар закрила пленарне засідання розкриттям теми «Життєва філософія на життєвий успіх».

Електронний варіант збірник наукових праць матеріалів конференції буде готовий наприкінці листопада та надісланий за  вказаними вами, при реєстрації, електронні скриньки.

Варто констатувати, що конференція продовжує бути важливим інструментом для розвитку молодих дослідників, сприяючи їхньому професійному зростанню та налагодженню співпраці між університетами і науковими установами. Попри складні умови, пов’язані з війною, цей захід продемонстрував значний інтерес молоді до наукових досліджень, що є важливим стимулом для подальших досягнень.

Організатори висловлюють надію, що наступного разу конференція відбудеться наживо, і вірять у перемогу та світле майбутнє наукової спільноти України.

Запис В УГСП відбулася XVІ Міжнародна науково-практична конференція «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених»: що нині цікавить молодих студентів та аспірантів спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис «Війна росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик»: запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Запрошуємо долучитися 13 листопада до XVІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Зібрання присвячене вшануванню пам’яті подвижника музейної справи, Героя України Михайла Івановича Сікорського (13.10.1923 – 27.09.2011). У його програмі традиційно відбудуться наукові та культурно-мистецькі дійства.

Під час проведення Форуму відбудеться 12-те вручення Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Нагадаємо, що минулоріч ними стали: Михайло Жам, Микола Товкайло, Віра Ткач та Ольга Шкира.

Також у рамках зібрання планується проведення І Всеукраїнської наукової конференції «Україна в культурно-історичних процесах минулого та сьогодення».

Нагадаємо, що форум «Сікорські читання» проводиться щорічно з 2012 року та є традиційним майданчиком де реалізуються творчі та наукові ініціативи в галузі історії та культури. Його ідеєю є вшанування подвижницького поступу відомого музейного діяча Героя України Михайла Івановича Сікорського; сприяння розвитку наукових та творчих ініціатив у сфері історичної науки, культури та мистецтва.

Запис ХІІІ Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання» відбудеться 23 жовтня спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Понад сотню філологів-науковців України та світу об’єднала IV Міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація і перекладознавство: точки дотику та перспективи розвитку»: підсумки зібрання спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Міжнародній науково-практичній конференції «Цифрова компетентність вчителя нової української школи 2024: інновації в умовах змін»: коли відбудеться та як долучитися спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.

Запис Понад 140 науковців представили свої роботи у рамках XV Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Основні напрями розвитку наукових досліджень молодих учених» спершу з'явиться на Університет Григорія Сковороди в Переяславі.